Великі кришталеві глобуси Віттоцці та Йоганнеса Бьо, підсумки сезону

Дев’ятий і останній етап Кубка світу з біатлону сезону 2023/24 відбувся у канадському Кенморі. За підсумками спринтів, гонок переслідування та мас-стартів представники обох статей мали визначити володарів Малих кришталевих глобусів (МКГ) у цих дисциплінах, а також Великих кришталевих глобусів (ВКГ) для переможців у загальному заліку.

Біатлонна траса у Кенморі розташована на висоті приблизно 1300 метрів над рівнем моря. Погода у середині березня тут видалася своєрідною: весняна погода вдень та морозець вночі, тож сервісменам додавалося головного болю зі змащенням.

Спринт. Жінки

До Кенмора приїхали усі ті ж біатлоністки, що виступали у Сполучених Штатах тижнем раніше. Плюс до них додалася Софі Шово, адже канадці, на відміну від американців, впускають у країну тих, хто відвідував раніше Кубу.

Гарна сонячна погода та помірний вітер підказували спортсменкам, що для перемоги потрібно стріляти чисто. Особливо важливим це було для чотирьох біатлоністок, що продовжували боротися за ВКГ. На МКГ у спринтах до останнього етапу залишалося тільки дві претендентки: Інгрід Тандреволд та Жюстін Бреза-Буше. І обидві виступили загалом невдало. Норвежка була незвично повільною на дистанції, до того ж настріляла два промахи та посіла тільки 17-те місце. Правда, їй цього вистачило для здобуття спринтерського МКГ, адже Бреза-Буше також мала проблеми зі швидкістю (можливо, тут далося взнаки, що вона стартувала першою й не мала можливості коригувати швидкість відносно суперниць) й з одним штрафним колом стала восьмою.

Але навряд чи норвежка може бути задоволеною Малим глобусом, бо її найближча конкурентка у загальному заліку Ліза Віттоцці ідеально відпрацювала вогневі рубежі, а на останньому колі розібралася з усіма суперницями. Італійці було непросто, адже після другої стрільби в інтервалі трьох секунд йшли одразу четверо біатлоністок. Однак Ганна Еберг провалила останнє коло й фінішувала лише п’ятою. А на подіум піднялися Лу Жанмонно з п’ятисекундним відставанням від переможниці та Лена Хеккі-Гросс, яка програла Віттоцці вісім секунд. Француженка при цьому фінішувала у призовій трійці вчетверте поспіль в особистих гонках.

Жюлія Сімон, яка захищала свій минулорічний ВКГ, стала четвертою. Одного промаху у такій гонці було забагато для подіуму. Продовжила на північноамериканських етапах постійно потрапляти до топ-8 Анна Гандлер. У спринті австрійка стала шостою. Анамарія Лампіч, незважаючи на два промахи, посіла дев’яту позицію.

Завдяки блискуче проведеному спринту, Віттоцці скоротила відставання у загальному заліку від Тандреволд до семи очок. Тобто, відіграла 66 пунктів за одну гонку напередодні персьюту, де мала стартувати із хвилинним гандикапом порівняно з головною суперницею!

Кубок націй у сезоні 2023/24 з серйозною перевагою виграли француженки. Максимальну квоту в 6 спортсменок на гонку у наступному сезоні отримали також збірні Норвегії, Швеції, Німеччини та Італії.

Наші

Анна Кривонос так і не змогла до кінця відновитися після хвороби, тому так і не провела жодної гонки за два етапи у Північній Америці.

Найкращою з українок стала Юлія Джима, яка закрила усі мішені та звично чимало програла ходом, тому посіла 22-гу позицію на фініші.

Ірина Петренко здорово пройшла перше коло дистанції. Після лежки її результат навіть замикав топ-10. Але відпрацювати так усю дистанцію сил не вистачило, та ще й промах на стійці трапився. Тож Петренко стала лише 33-ю.

З тим же одним промахом, але на стійці, пройшла трасу Христина Дмитренко. Проте вона була повільнішою за партнерок по команді й у підсумку посіла неприємну 41-шу позицію, у секунді від залікової зони.

Нарешті, Анастасія Меркушина припустилася одразу двох помилок на стрільбі та фінішувала на 50-му місці.

Збірна України у Кубку націй стала дев’ятою й матиме змогу виставляти у наступному сезоні в кожній гонці по 5 біатлоністок.

Залік Кубка націй. Жінки

Спринт. Чоловіки

У п’ятницю на біатлонному стадіоні у Кенморі порівняно з четвергом піднявся не дуже сильний, але поривчастий вітер, тому розраховувати на таку ж якість стрільби, як у жінок, не було варто.

Вирішувалося питання, хто отримає МКГ у чоловіків у спринті. Перед гонкою Тар’єй Бьо випереджав Стурлу Легрейда на 22 очки та Бенедикта Долля – на 41. Справжньої боротьби не вийшло. Бьо-старший припустився лише одного промаху, в той час, як кожен із його суперників настріляв по 4 кола штрафу. Долль став 23-м, а Легрейд навіть не потрапив до очкової зони, ставши 47-м. Американські гірки Стурли у сезоні не обійшли стороною й останній етап.

За таких умов МКГ у заліку спринтів без варіантів дістався Тар’єю Бьо. Можливо, десь у глибині душі він все-таки сподівався поборотися із молодшим братом за ВКГ. Вийшовши з другої стрільби восьмим, він максимально виклався на останньому колі дистанції, зумівши пробитися на третю сходинку подіуму. Але яке то мало значення, якщо Йоганнес Тінгнес Бьо провів ідеальну гонку, закривши усі мішені та ходом просто розірвавши суперників. На фініші він привіз найближчим переслідувачам більше хвилини, де-факто закривши усі питання щодо переможця загального заліку. Якщо до п’ятниці його перевага над братом становила 62 очки і теоретично могла бути ліквідована, то 92 пункти перед персьютом, в якому він мав величезний гандикап перед усіма, та мас-стартом, означали п’ятий ВКГ у кар’єрі видатного 30-річного норвежця.

Другу позицію на подіумі посів Томмазо Джакомель, який під кінець сезону все-таки зміг віднайти якісну стрільбу та почав виправдовувати видані йому аванси на поточний сезон. Четверте та шосте місця відповідно посіли Емільєн Жаклен та Себастьян Самуельссон. Французу та шведу трохи забракло швидкості на останньому колі.

Як і на етапі у Солджер Холлоу, збурювачем спокою став Йохан-Олав Ботн. Знову стартувавши в останніх стартових номерах, а конкретно, передостаннім, він чисто провів обидві стрільби та вийшов на фінальне коло другим. Але в умовах теплої погоди на розбитій трасі не зміг втримати перевагу у декілька секунд над переслідувачами та посів п’яту позицію. На півтори хвилини раніше за Ботна стартував 24-річний Даніло Рітмюллер, який проводив теж лише свій третій етап на Кубку світу. Німець показав п’яту швидкість на дистанції та з одним промахом став дев’ятим.

Цікаво, що сьому позицію розділили з ідентичним до десятої секунди часом Ерік Перро та Йоганнес Кюн.

Кубок націй із перевагою у більш ніж тисячу очок виграли норвежці. Максимальну квоту на наступний сезон отримали збірні Німеччини, Франції, Швеції та Італії.

Наші

Нарешті якісну гонку видав капітан збірної України! Дмитро Підручний ідеально відстрілявся на вогневих рубежах та після другої стрільби йшов сьомим. На останнє коло сил у йому трішки не вистачило, але топ-10 замкнути все ж вдалося. До п’ятниці найкращим результатом в особистих гонках Дмитра у сезоні було 19-те місце у персьюті ще у Хохфільцені, у грудні.

Так само без промахів пройшов вогневі рубежі Антон Дудченко. І при цьому програв жахливі 4 хвилини переможцю! Щоб посісти з чистою стрільбою 74-ту позицію у спринті, треба ще примудритися.

Другим після Підручного пробився у гонку переслідування Артем Прима. З двома промахами він 50-й. Віталій Мандзин із такими ж стрілецькими результатами став 64-м.

І, нарешті, Тарас Лесюк, пробігши чотири кола штрафу, посів 88-ме місце.

Завдяки вдалому виступу Підручного та тільки 28-му місцю лідера збірної США Кемпбелла Райта Україна зберегла 11-те місце у Кубку націй. Радості від цього мало, адже квоту на п’ятого спортсмена у гонках наступного сезону збірна віддала фінам ще минулого етапу.

Залік Кубка націй. Чоловіки

Гонка переслідування. Жінки

В суботу у Кенморі встановилася прекрасна біатлонна погода: сонце, майже штиль. Правда, погода тепла, але у гонці, де всі спортсменки стартують майже одночасно, це не має такого значення, як у спринті чи індивідуалці. Здавалося б, прекрасні умови для якісної роботи на стрільбищі. Але вийшло зовсім по-іншому.

Вже на першій стрільбі по одному промаху зробили дві призерки спринту, Лу Жанмонно та Лена Хеккі-Гросс. Натомість лідерка у заліку персьютів Жюлія Сімон не форсувала подій на трасі, але завдяки влучності та швидкострільності потроху підбиралася до Лізи Віттоцці. І вже після другої стрільби опинилася у неї за спиною. Жанмонно на другій лежці теж відпрацювала чисто, після чого розвинула височенну швидкість на дистанції та наздогнала двох лідерок перед першою стійкою.

На стрільбі стоячи почалися веселощі. Обидві француженки отримали по одному штрафному колу, Віттоцці ж продовжувала методично закривати мішені. Усі найближчі переслідувачки тріо лідерів також дружно напромахувалися, окрім… Жюстін Бреза-Буше. Біатлоністка, яку за всього бажання не назвеш снайперкою, заробила три штрафні кола на лежках і випала з топ-10. Але завдяки чистій першій стійці повернулася у боротьбу, здавалося б, за квіткову церемонію.

Та на вирішальній стрільбі все просто полетіло шкереберть. Віттоцці, маючи запас часу перед двома француженками приблизно на одне штрафне коло, саме його й заробила. Суперниці цим не скористалися. Жанмонно теж влучила чотири рази, а Сімон зі своїм кулеметним ритмом стрільби схибила одразу двічі! І Бреза-Буше, яка програвала співвітчизницям пів хвилини, закривши усі мішені на другій стійці поспіль, вийшла на третю позицію. Фінішне коло змін не принесло. Віттоцці зробила переможний дубль, а за нею розташувалися одразу чотири француженки: Жанмонно, Бреза-Буше, Сімон та Жілонн Гігонна, яка стартувала 11-ю. Вдруге поспіль замкнула квіткову церемонію Анна Гандлер. Відзначимо 23-річну Беатріс Трабуккі. У своєму першому сезоні серед дорослих 21-ше місце у спринті та 13-те у персьюті стали її найкращими результатами в кар’єрі.

Завдяки своєму блискучому виступу, Ліза Віттоцці змогла випередити Жюлію Сімон на 14 очок у заліку переслідувань та здобути МКГ. Все-таки за нової системи нарахування очок у біатлоні перемога у гонці дає спортсмену серйозну перевагу над суперниками. Між першим та четвертим місцями італійки та француженки різниця склала одразу 40 очок.

Проте завойований МКГ став не головною приємною новиною для Віттоцці. Адже головна її конкурентка у боротьбі за ВКГ, Інгрід Тандреволд, знову виступила невдало. Вона стартувала 17-ю, програючи трохи більше хвилини, і третину свого відставання відіграла за рахунок вдалої стрільби лежачи. Але проблеми зі стійкою знову наздогнали норвежку. Чотири промахи на двох останніх рубежах та фініш 19-ю залишали мінімальні шанси Тандреволд у боротьбі за ВКГ перед мас-стартом через відставання у 61 очко. Адже їй обов’язково потрібно було перемагати, при цьому Віттоцці мала не потрапити у топ-10. Усі француженки втратили навіть математичні шанси на тріумф.

Наші

Найкращою з українок за підсумками спринту стала Юлія Джима. Найвище з наших дівчат вона розташувалась і у підсумковому протоколі персьюту. Джима чисто прошла лежки, а ось на стійках припустилася трьох промахів та фінішувала 27-ю, на п’ять позицій нижче, ніж стартувала. Однак Юлія залишила за собою 23-тю позицію у загальному заліку, тож кваліфікувалася у недільний мас-старт.

Христина Дмитренко не закрила одну мішень лише на останньому вогневому рубежу, і зі штрафного кола вийшла поруч із Джимою. На останньому колі подруга по команді була швидшою, тож Дмитренко посіла 30-те місце, ставши єдиною з українок, хто покращив свою позицію порівняно зі спринтом.

Анастасія Меркушина не закрила всього дві мішені, але була зовсім повільною на трасі, тому до очкової зони піднятися не змогла, ставши 45-ю.

Ірина Петренко несподівано показала найкращу у команді швидкість, що призвело одразу до шести промахів та фінішу на 47-му місці.

Гонка переслідування. Чоловіки

Чоловічий персьют, на відміну від жіночого, майже не ніс у собі інтриг. Перевага Йоганнеса Бьо у заліку переслідувань, загальному заліку та на старті цієї гонки була настільки великою, що про якусь конкуренцію не йшлося. Правда, найкращий біатлоніст світу вирішив сам створити для глядачів інтригу, промахнувшись по разу на двох перших вогневих рубежах. Але, підпустивши суперників на відстань 10-20 секунд від себе, Бьо-молодший ідеально відпрацював третю стрільбу, повернувши свою перевагу у майже хвилину. І міг спокійно собі дозволити ще одне штрафне коло на останній стійці, після чого приймав поздоровлення із ще одним МКГ та ВКГ.

На два інші місця на подіумі виявилося чотири претенденти. Тар’єй Бьо, Емільєн Жаклен, Себастьян Самуельссон та Ерік Перро, починаючи з третього вогневого рубежу, працювали разом. Їх і на старті розділяли лічені секунди. Дивним виглядав лише факт, що при цьому троє біатлоністів зробили по одному промаху, а Жаклен – цілих три, і все одно претендував на топ-3 завдяки найкращому ходу у гонці та найкращій же швидкострільності. Але на останній стрільбі француз разом із Тар’єєм Бьо не закрили по одній мішені, й змушені були боротися за четверте місце, яке посів саме Жаклен. Завдяки ж чистій стрільбі подіум собі забезпечили Самуельссон та Перро. У фінішному спринті швед виборов другу позицію.

Серед інших біатлоністів варто виділити восьме місце Теро Сеппяля. Фін після проблем зі здоров’ям у першій половині сезону вперше фінішував у топ-10. Прорив гонки вдався Фаб’єну Клоду, який з чистою стрільбою замкнув топ-10 зі стартової 35-ї позиції.

Наші

Українські біатлоністи завершили сезон саме так, як він для них і складався. Тобто, незбагненним провалом. Дмитро Підручний після 10-го місця у спринті виглядав абсолютно не у своїй тарілці. Показавши дуже повільний хід на трасі та зробивши чотири промахи на перших двох вогневих рубежах, Підручний вирішив знятися з гонки. А був хороший шанс пробитися у недільний мас-старт.

Артем Прима взяв сумнівний приклад з капітана, знявшись після третьої стрільби. Зрозуміло, що після 50-ї позиції у спринті та трьох промахів ветерану збірної не світили жодні залікові очки, але з усіх 58-ми учасників, які вийшли на старт персьюту, крім наших, не зійшов з дистанції більше ніхто…

Мас-старт. Жінки

У неділю на біатлонний стадіон Кенмора знову завітав поривчастий вітер, ніби допомагаючи глядачам створенням інтриги. У загальному заліку Кубка світу, на перший погляд, все уже було зрозумілим, проте на першому ж вогневому рубежі без п’яти хвилин володар ВКГ Ліза Віттоцці зробила одразу два промахи. Шанс для Інгрід Тандреволд? Так, але норвежці потрібно було обов’язково вигравати гонку, а вона теж схибила, хоч і одного разу. Вище восьмого місця за всю дистанцію Тандреволд не піднімалася, на ньому й фінішувала, у підсумку втративши другу позицію в загальному заліку. Віттоцці завершила мас-старт 21-ю, одразу з п’ятьма промахами, але навряд чи це могло її засмутити. У 29 років італійка здобула перший ВКГ у кар’єрі, додавши до нього два МКГ: у заліку індивідуальних гонок та персьютів.

Головна інтрига поточної гонки полягала у тому, хто виграє залік мас-стартів. Розклад сил був наступним. Лідирувала Жюлія Сімон, на 31 очко від неї відставала Лена Хеккі-Гросс, і на 41 пункт – Лу Жанмонно. Швейцарка, правда, з чотирма промахами на звитягу претендувати не змогла, фінішувавши лише десятою.

Дві вищезгадані француженки у компанії Юні Арнеклейв та Яніни Хеттіх-Вальц лідирували на екваторі гонки з чистою стрільбою. Втім, уже на першій стійці Арнеклейв та Сімон промахнулися по два рази та вибули з боротьби за перемогу. Жанмонно та Хеттіх-Вальц удвох прийшли на вирішальну стрільбу, маючи часовий запас від переслідувачок у одне штрафне коло. Саме його вони синхронно й заробили. Проте все одно вийшли на дистанцію попереду від усіх. Перемога потрібнішою була для Жанмонно, вона її й завоювала. На третю позицію несподівано піднялася та утримала її до фінішу Жілонн Гігонна, яка закрила усі 20 мішеней, але ходом молода француженка поки програє досвідченим суперницям. Тим не менше, Гігонна вперше піднялася на подіум в особистих гонках Кубка світу.

Дуже важливою була доля четвертої позиції. Якщо б Жюлія Сімон змогла на неї піднятися, то з перевагою у одне очко забрала б МКГ у мас-стартах. Але після кола штрафу на останній стійці вона вийшла зі стрільбища 7-ю, у 15-ти секундах від потрібного місця, і сил на подвиги на трасі у француженки не залишилося. Сьомою Сімон і фінішувала, цього сезону не захистивши минулорічний ВКГ та не здобувши жодного МКГ. Четвертою у гонці стала її «заклята подруга» Жюстін Бреза-Буше.

Лу Жанмонно здобула свою першу перемогу у мас-стартах, отримала у цьому виді гонок свій перший МКГ та піднялася на другу позицію загального заліку Кубка світу, поступившись лише 23-ма очками Лізі Віттоцці. Шикарний сезон для 25-річної француженки.

Наші

Серед українок кваліфікувалася у мас-старт тільки Юлія Джима. Першу стрільбу лідер збірної пройшла чисто, а ось на інших трьох рубежах заробила чотири штрафні кола, тому фінішувала 23-ю. У загальному заліку Кубка світу Джима посіла 24-те місце.

Загальний залік Кубка світу. Жінки

Мас-старт. Чоловіки

Оскільки володаря ВКГ уже було визначено раніше, залишалося дізнатися переможця заліку мас-стартів. Перед гонкою лідирував Йоганнес Дале, випереджаючи на 8 очок Ветле-Шостада Крістіансена та на 12 – Йоганнеса Бьо. Ось тільки справа в тому, що останнє змагання сезону Принц біатлону провів на королівському рівні. У непростих вітрових умовах він закрив перші 19 мішеней, і промахнувся лише по останній. Але до того моменту вже все було вирішено. Перевага у 50 секунд перед четвертою стрільбою давала можливість Йоганнесу навіть на дві помилки. Як результат – красива перемога та ще один МКГ у нагороду. Адже суперники уже не могли завадити. Таким чином, усі Глобуси сезону відправилися до родини Бьо. Тар’єй виграв МКГ у спринтах, а всі інші дісталися Йоганнесу. У молодшого з братів наразі 85 перемог у особистих гонках Кубка світу і він усього на 10 звитяг відстає від, здавалося б, вічного рекорду Уле-Айнара Бьорндалена.

Що ж до самого мас-старту, потрібно віддати належне Дале. Північноамериканські етапи виявилися для нього невдалими, ось і у цій гонці Йоганнес стартував із двох промахів на першій стрільбі. Але зібрався, закрив усі мішені, що залишилися, та фінішував другим, відставши у підсумку всього на три очки від Бьо-молодшого у заліку мас-стартів. Третю позицію посів Емільєн Жаклен з трьома промахами. Француз видав солідну другу половину сезону після зовсім невиразної першої, завдяки чому став у загальному заліку першим після норвежців. Правда, це тільки шосте місце.

І, нарешті, подякуємо Бенедикту Доллю за його блискучу біатлонну кар’єру, яка у Кенморі добігла кінця.

Наші

Українці до останньої гонки сезону відібратися не змогли.

Загальний залік Кубка світу. Чоловіки

По закінченні сезону варто коротко підбити його підсумки для збірної України. Підсумки доволі сумні. Мабуть, все ж не варто сильно критикувати жіночу команду. Зміна поколінь у ній, за великим рахунком, так і не відбулася. Чемпіонок в олімпійській естафеті замінити не вдалося. Нічого дивного тут немає. Якщо масово набирати в команду представниць країн-агресорок, зі старту забезпечуючи їм умови значно кращі, ніж в молодих українських спортсменок, нічого, крім провалу в поколіннях, отримати неможливо. Плюсом до цього йшов безлад у тренувальному процесі, коли ряд спортсменок готувалися до сезонів зі своїми особистими тренерами, окремо від інших. Повномасштабне вторгнення оголило ці проблеми, і сезон 2022/23 для жіночої команди вийшов абсолютно провальним.

Відбулася зміна головного тренера. Біля керма збірної став Микола Зоц, і його завданням стало відштовхнутися від минулорічного дна. Певні зрушення у позитивний бік є. Юлія Джима фінішувала в загальному заліку у топ-25. Повернулася у команду після народження дитини та великих проблем із колінами Ірина Петренко, хоч її сезон хорошим назвати важко. Перший рік у головній збірній провела Христина Дмитренко. Здавалося, що після виходу з юніорського віку Христині мало що світить, адже на Кубку IBU вона нічого не показувала. А виявляється, потрібно було прибрати з команди зайвих людей та дати Дмитренко можливість розвиватися. Восьмий результат в індивідуальній гонці на чемпіонаті світу це підтверджує. Так само, як і п’яте місце там же в естафеті.

Головною проблемою команди залишається низька швидкість на трасі усіх дівчат. Зоц каже, що завданням на наступний сезон буде проходити дистанції на хвилину швидше, ніж зараз. Поки важко уявити, як це зробити в реальності. Певний прогрес наразі є, але ж потрібен серйозний ривок.

Якщо жіноча збірна трохи відштовхнулася від дна, то чоловіча якраз туди впала. В останні роки Юраю Санітрі ніби вдалося досягти певного прогресу з командою. Антон Дудченко став твердим середняком Кубку світу, Богдан Цимбал почав заїжджати в очки, Дмитро Підручний виглядав справжнім лідером. А цього сезону все розвалилося. Якось ще можна пояснити невдачі Підручного серпневим переломом руки, після якого так і не вдалося до кінця набрати форму. Однак Цимбал зараз нічого не показує навіть на Кубку IBU, Дудченко половину сезону мав величезні проблеми зі стрільбою, а коли їх більш-менш вирішили, став програвати ходом непристойно багато. Заради справедливості скажемо, що у команди було декілька непоганих результатів, як-от п’яте місце в естафеті у Хохфільцені. Та виглядали вони, скоріше, приємними випадковостями, а не чимось системним. А очевидним результатом є втрата п'ятої квоти на виступ в особистих гонках Кубку світу у наступному сезоні.

Крім цього, були питання безпосередньо до рішень Санітри. Який сенс був везти на чемпіонат світу п’ять біатлоністів при можливій заявці у шість людей, не зрозумів ніхто. Особливо, маючи Артема Тищенка – спеціаліста по індивідуальним гонкам, який став найкращим з українців у загальному заліку Кубка IBU. Віталія Мандзина просто заганяли по різних змаганнях різних вікових категорій.

Не забуваємо, що наступний сезон стане передолімпійським. Після нього вже міняти стратегію підготовки до Олімпіади сенсу не має. Усі важливі кадрові рішення потрібно приймати саме зараз. І питання зміни тренера чоловічої збірної постає на повний зріст.

Станіслав МАТУСЕВИЧ