Норвежці їдуть перемагати, чого чекати від збірної України?

Біатлонні фани, нарешті, дочекалися головних змагань сезону для «стріляючих лижників»! З 7 по 18 лютого у чеському Нове-Место-на-Мораві, або просто Нове-Место, пройде чемпіонат світу з біатлону. Він включатиме у себе повну програму гонок: спринти, гонки переслідування, індивідуальні гонки, мас-старти, а також змішані та класичні естафети.

Розклад змагань на чемпіонаті світу з біатлону (час київський)

7 лютого, 18.20. Змішана естафета.

9 лютого, 18.20. Спринт. Жінки.

10 лютого, 18.05. Спринт. Чоловіки.

11 лютого, 15.30. Гонка переслідування. Жінки.

11 лютого, 18.05. Гонка переслідування. Чоловіки.

13 лютого, 18.10. Індивідуальна гонка. Жінки.

14 лютого, 18.20. Індивідуальна гонка. Чоловіки.

15 лютого, 19.00. Одиночна змішана естафета.

17 лютого, 14.45. Естафета. Жінки.

17 лютого, 17.30. Естафета. Чоловіки.

18 лютого, 15.15. Мас-старт. Жінки.

18 лютого, 17.30. Мас-старт. Чоловіки.

Нове-Место приймає етапи біатлонного Кубка світу з 2012-го року. Спортивний комплекс «Височина» було збудовано у 2011-му, і наступного ж сезону тут почали проводитися біатлонні змагання найвищого рівня. А вже у 2013-му локація прийняла й чемпіонат світу. І зараз ми в очікуванні другої спроби.

Біатлонну трасу в Нове-Место не назвеш надскладною. Перепад висот варіюється від 617 до 665 метрів над рівнем моря. Шалених спусків, як у Ленцерхайде чи Поклюці, тут немає. Проте працювати тут потрібно практично всю дистанцію, особливо відпочивати спортсменам ніде. Найбільше ж доведеться боротися з погодою. На першу половину турніру синоптики обіцяють температуру від 5 до 10 градусів вище нуля. Далі очікується невелике похолодання, але передбачається, що плюсова температура все одно залишиться. Це є хорошою новиною для біатлоністів, які роблять ставку передусім на швидкість лижного ходу, бо часові розриви між спортсменами зазвичай на вогких важких трасах є більшими, ніж за морозної погоди. Правда, і для снайперів є позитивний момент. Справа в тому, що до 12-го лютого у Нове-Место очікується доволі сильний вітер, до 10-12 м/с. Цікаво, хто виграє у погодній лотереї.

Виділимо деякі важливі нюанси щодо регламенту:

• представники країн-агресорів, росії та білорусі, до змагань знову не допущені;
• максимальна квота від топових країн на одну гонку – 6 учасників;
• очки в особистий залік Кубка світу на чемпіонаті світу не йдуть, на відміну від Кубку націй;
• відбір учасників мас-старту ведеться наступним чином. Загальна кількість гонщиків – 30. Автоматично кваліфікуються у гонку топ-15 біатлоністів загального заліку Кубка світу. До них додаються призери особистих гонок на чемпіонаті світу, які не входять у топ-15. Місця, що залишилися, отримують спортсмени з сумарно найкращими результатами в особистих гонках чемпіонату світу.

Далі пройдемося по заявках топових команд, щоб спробувати визначити головних фаворитів гонок.

Чоловіки

Збірна Норвегії:

Йоганнес Тінгнес Бьо, Йоганнес Дале, Тар’єй Бьо, Ветле-Шостад Крістіансен, Ендре Стрьомсгейм, Стурла Легрейд.

Усі вищеперераховані норвежці саме в такому порядку посідають перші 6 місць у особистому заліку Кубка світу. І цим все сказано. За великим рахунком, у чоловічій програмі ЧС головною інтригою виглядає питання, чи збере збірна Норвегії усі перемоги на турнірі чи все-таки комусь хоч одне золото подарує? Минулого року в Обергофі такої домінації однієї збірної не було. Однак спостерігалася домінація одного спортсмена, Бьо-молодшого, який виграв усі особисті гонки, крім однієї, та взяв два золота в обох змішаних естафетах. Лише у мас-старті переміг швед Себастьян Самуельссон, там Йоганнес Тінгнес був третім. Чоловічу естафету у норвежців сенсаційно виграли французи, але тільки завдяки жахливим обергофським вітровим умовам у той день.

Цього сезону Бьо-молодший не є найшвидшим біатлоністом у пелотоні та періодично має проблеми у стрільбі. І все одно він лідирує у Кубку світу. П’яти золотих медалей від нього чекати цього року навряд чи варто, але партнери по команді його завжди готові підстрахувати. Або обійти на повороті. Тут і надшвидкі Дале та Крістіансен, і більш точні на стрільбі Легрейд та Бьо-старший. Стрьомсгейм, який здатен і на те, і на інше, в залежності від конкретного дня. Це ще Вебйорн Соерум, який у сезоні має подіуми Кубка світу, до заявки не потрапив просто через квоту в 6 людей.

Якщо норвежці якимось чином не переможуть у класичній естафеті, це, поза всяким сумнівом, стане головною сенсацією ЧС. У змішаних естафетах, незважаючи на слабший склад жіночої команди, збірна Норвегії теж буде серед основних фаворитів.

Збірна Німеччини:

Бенедікт Долль, Йоганнес Кюн, Філіпп Наврат, Філіпп Горн, Роман Реєс, Юстус Штрелов.

Головними претендентами на те, щоб спробувати відібрати у норвежців хоч одну перемогу, вважаються німці. 33-річний Бенедікт Долль має у сезоні дві перемоги у спринтах. Проблема в тому, що остання з них здобута ще в Обергофі місяць тому, а останні два етапи Долль, як для себе, просто провалив через нестабільну стрільбу.

Йоганнес Кюн, який ніколи не вважався снайпером, навпаки, має цього сезону 90+% влучної стрільби у спринтах та індивідуальних гонках. І його єдиний подіум у особистих гонках стався якраз на останньому етапі в Антгольці у короткій індивідуалці.

Філіпп Наврат дуже сильно почав сезон, вигравши спринт у Естерсунді та фінішувавши другим там же у переслідуванні. Але надалі він продемонстрував усі ознаки «декабризму». Якщо за два тижні від етапу в Антгольці не сталося кардинальних змін у формі, від Наврата не варто чекати прориву на чемпіонаті світу.

Дуже цікавою є персона Юстуса Штрелова. Найшвидший стрілець світового біатлону, дуже непоганий снайпер, цього сезону трохи підтягнув лижний хід та лише двічі у особистих гонках фінішував нижче за топ-20. Ось тільки й вище п’ятого місця йому підніматися не вдавалося. Зате це ідеальний кандидат на участь у одиночній змішаній естафеті, яку він разом з Ванессою Фогт і виграв з великою перевагою в Антгольці. Цю пару варто очікувати й на ЧС, де вони будуть серед головних фаворитів.

Роман Реєс виграв перший особистий старт сезону – індивідуалку в Естерсунді, і після неї не показував взагалі нічого. А Філіппу Горну завжди не вистачає стабільності у стрільбі, хоча у свій найкращий день він може заскочити навіть у квіти, як у спринті в Ленцерхайде.

В естафетах німці чотири рази з чотирьох фінішували на подіумі, чого варто чекати від них і на чемпіонаті світу.

Збірна Франції:

Кентен Фійон Має, Фаб’єн Клод, Емільєн Жаклен, Оскар Ломбардо, Ерік Перро.

Французи за п’ять етапів Кубка світу не спромоглися дістатися до подіуму в жодній особистій гонці! Для топової збірної світового біатлону це є неймовірним провалом. Так, ближче до чемпіонату світу почали подавати ознаки життя і Фійон Має, і Жаклен, однак сил на всю гонку у них катастрофічно не вистачає, навіть якщо добре складається стрільба. Анекдотична історія Фійона у мас-старті в Антгольці, коли він примудрився програти більше 30 секунд на останньому колі двом норвежцям та втратити не тільки другу, але й третю позицію, тому підтвердження. Проте у нинішньому календарному році все ж результати французів покращились, але чи настільки, щоб здобути медалі в особистих змаганнях у Нове-Место?

У класичних естафетах же французи уже двічі були другими, а також виграли першу в сезоні змішану естафету (дякуючи в першу чергу жінкам), що й дозволяє їм перебувати на третій позиції у Кубку націй. Правда, найбільшими їхні шанси на перемогу на ЧС виглядають у сингл-міксті завдяки нестримній Жюлії Сімон. Якщо її напарником стане Фаб’єн Клод, як у переможній Різдвяній гонці, а не Жаклен, як було в Антгольці.

Збірна Італії:

Томмазо Джакомель, Лукас Хофер, Дідьє Бьона, Елія Дзені, Патрік Браунхофер.

Серед італійців реальним претендентом на медалі виглядає лише Томмазо Джакомель. Ряд потраплянь у топ-10 протягом сезону завершилися другим місцем у спринті в Рупольдингу. Джакомель бере своє швидкою роботою як на трасі, так і на стрільбищі. Ось тільки стріляє у вітер він нестабільно, що може стати проблемою.

Інші збірники до топового рівня не дотягують або вже, як Хофер, або ще, як Бьона та Дзені. Що не завадило італійцям здобути у 2024-му двічі поспіль треті місця у класичних естафетах. А у змішаній естафеті в Антгольці збірна Італії взагалі посіла друге місце. Саме на командні види змагань італійські чоловіки покладатимуть головні надії.

Збірна Швеції:

Мартін Понсілуома, Себастьян Самуельссон, Єспер Нелін, Пеппе Фемлінг, Віктор Брандт.

Мартін Понсілуома є першим після норвежців у загальному заліку Кубку світу, посідаючи там сьоме місце. Тому дуже дивним виглядає факт, що він не має у сезоні жодного особистого подіуму. Надто багато він промахується на вогневих рубежах, щоб сповна компенсувати це високою швидкістю на трасі. Однак пробувати він точно буде.

Себастьян Самуельссон – єдина людина, яка змогла перемогти Йоганнеса Бьо минулого року в Обергофі. Він виграв мас-старт, а Понсілуома став тоді другим. Самуельссон цього сезону має призові місця та навіть перемогу у гонці переслідування в Естерсунді. Але то було ще на початку грудня, а два останні перед ЧС етапи він відверто провалив. Якщо форма Самуельссона кардинально не зміниться, то в змішаних естафетах у шведів будуть серйозні проблеми. Здобути медаль у класичній естафеті через наявність усього двох топових спортсменів їм буде неймовірно складно навіть за ідеальної готовності Себастьяна.

З-поміж біатлоністів інших збірних виділимо двох молодих швейцарців: Себастьяна Сталдера та Нікласа Хартвега. І якщо Сталдеру до його снайперських здібностей трохи не вистачає швидкості, тому боротися він буде максимум за квіткові церемонії, то Хартвег бачиться, на нашу думку, можливою «темною конячкою» чемпіонату. 23-річний спортсмен зупинився за крок до топ-10 загального заліку минулого сезону, а у цьому мав проблеми зі здоров’ям, тому поки не проявив себе на повну. Однак у Рупольдингу він почав оживати, а етап в Антгольці пропустив, цілеспрямовано готуючись до ЧС. У свій ідеальний день він здатен дістатися до подіуму не тільки індивідуальної гонки, а навіть спринту.

Наші

Склад збірної України: Дмитро Підручний, Артем Прима, Антон Дудченко, Денис Насико, Тарас Лесюк. Шосту позицію в ростері Юрай Санітра вирішив не заповнювати. За квотою максимальна кількість учасників на гонку від України – 4 спортсмени.

Який результат українців можна буде вважати хорошим, сказати важко. Найкращим з особистих результатів є 9-те місце Артема Прими у короткій індивідуальній гонці на останньому етапі КС в Антгольці. Ніби непогано, але той результат виглядає більшою мірою випадковим. У 36-річного Прими у цьому сезоні великі проблеми і з ходом, і зі стрільбою, тому трохи наївно думати, що він зможе у Нове-Место видати щось подібне.

Дмитро Підручний після перелому руки у міжсезоння поки не може знайти себе. Ані стрільбою, ані лижним ходом капітан похвалитися не може, що він продемонстрував і на чемпіонаті Європи тиждень тому. Якщо ж вдається підвищити швидкість на трасі, зовсім падає влучність. Найкращий результат Підручного у сезоні – 19-те місце. Погодьтеся, контраст із 5-ю позицією у спринті на минулому ЧС разючий. Хоча Дмитро й каже, що траса у Нове-Место є однією з його улюблених, але на справді високі результати сподіватися важко.

Антон Дудченко цього сезону відверто регресує. Зовсім пропав лижний хід, а з ним пішла й впевненість у власній стрільбі, особливо лежачи. Фінішер нашої естафетної четвірки останніх років зараз часто поступається навіть Денису Насику з Тарасом Лесюком, які ніколи з неба зірок не хапали. Тому місце у топ-10 у всіх естафетах можна буде вважати успіхом. Хоч і була 5-та позиція у класичній естафеті у Хохфільцені. Але там нам на руку зіграли простота траси та стрілецькі невдачі більш сильних команд.

Жінки

Збірна Норвегії:

Інгрід Тандреволд, Каролін-Оффігстад Кноттен, Юні Арнеклейв, Маріт Ісхол Скоган, Іда Лієн.

Збірна Норвегії посідає перше місце у Кубку націй, а Інгрід Тандреволд лідирує у загальному заліку Кубка світу. Проте головними фаворитками норвежки не будуть ані в особистих гонках, ані в класичній естафеті. Усе через яскраво виражений у цьому сезоні «декабризм» збірної. Особливо це стосується Тандреволд, яка на перших двох етапах Кубка світу не опускалася нижче сьомої позиції. Здорово виглядали й Кноттен з Арнеклейв, відверто дивували дебютантки Скоган та Йохансен. Завдяки цьому й були виграні дві перші жіночі естафети.

А далі пішов спад. Якщо Тандреволд ще більш-менш тримала рівень, виступивши відверто невдало лише в Антгольці, то Кноттен з Арнеклейв, навпаки, після невдалих виступів на початку січня почали намацувати форму саме на італійському етапі. Про Скоган же цього сказати не можна, і вона їде до Чехії більше, як страховочний варіант для збірної на естафету, на випадок проблем у когось із лідерок. Адже Іда Лієн зараз явно сильніша за неї, довівши це впевненою перемогою у спринті на чемпіонаті Європи.

У змішаних естафетах завдяки неймовірному поколінню чоловіків-біатлоністів збірна Норвегії , без сумнівів, претендуватиме на дві перемоги, захищаючи минулорічні титули.

Збірна Франції:

Жюстін Бреза-Буше, Жюлія Сімон, Лу Жанмонно, Софі Шово, Женні Рішар, Жілонн Гігонна.

Саме французька жіноча команда перед чемпіонатом світу здається найпотужнішою. Хоча починала вона сезон після кримінального скандалу в міжсезоння усередині збірної повільно. На першому етапі виділялася лише Лу Жанмонно дублем з перемог у спринті та переслідуванні. У Ленцерхайде вона захворіла, натомість ураганом пронеслася по швейцарському етапу Жюстін Бреза-Буше, а у Обергофі до неї доєдналася й Жюлія Сімон, яка нарешті набрала форму. І вже в Антгольці на пару з Сімон блискуче виступила знову Жанмонно. Від цієї трійки варто чекати багато чого й на чемпіонаті світу. З урахуванням того, що Бреза-Буше найкраще почуває себе у спринті, Сімон – у контактних гонках, а Жанмонно здатна вистрілити будь-де.

Софі Шово минулого року стала основною у збірній Франції. Поки її головна проблема – нестабільність, передусім, у стрільбі. Має один подіум у спринті в Обергофі. Скоріш за все, саме вона стане четвертою у складі французької естафетної четвірки та її слабкою ланкою. Але якщо у Нове-Место в неї зовсім не піде стрільба, замість неї у квартет можуть потрапити Жанні Рішар чи Жілонн Гігонна. Обидві дебютували цього сезону у головній команді і вже мають результати у топ-10 на Кубку світу.

Дві останні жіночі естафети на КС виграли француженки, зрозуміло, що вони будуть головними претендентками на перемогу й у Чехії. А ось у змішаних естафетах через слабкий рівень чоловіків їм важко розраховувати на золоті нагороди. Хоча, якщо Сімон із Клодом у сингл-міксті згадають різдвяний Гельзенкірхен…

Збірна Швеції:

Ельвіра Еберг, Ганна Еберг, Анна Магнуссон, Лінн Перссон, Мона Брурссон.

У Ельвіри Еберг поточний сезон виходить гіршим за попередні. Лише одна перемога – у персьюті в Хохфільцені, п’яте місце у загальному заліку із чималим відставанням від лідерів. До того ж, падіння швидкості в Антгольці, на останньому етапі перед чемпіонатом світу. Важко спрогнозувати, чи вдалося їй перезавантажитися за два тижні.

Якщо в Ельвіри сезон виходить не дуже вдалим за її мірками, то в її сестри Ганни – просто невдалим. Жахливі 72% точних пострілів у спринті не сприяють високим результатам. Лише один подіум у мас-старті в Ленцерхайде у грудні. І «щасливе» 13-те місце у загальному заліку.

На одну позицію вище за Ганну Еберг розміщується ветеран шведської збірної Мона Брурссон. Вона має у своєму активі сенсаційне друге місце у спринті в Рупольдингу. Але то є одиничним випадком, зазвичай вона фінішує у другому-третьому десятку. Приблизно ті ж самі досягнення, тільки без подіуму, мають і дві інші спортсменки.

Якщо в особистих гонках перспективи шведок є доволі туманними, то в класичних естафетах цього сезону нижче 3-го місця завдяки рівності свого складу вони не опускалися. Правда, й не перемагали жодного разу. Тож варто чекати від збірної подіуму й на ЧС.

У змішаних же естафетах багато буде залежати від поточного стану чоловіків. Особливо мається на увазі швидкість Самуельссона та влучність Понсілуоми. Адже, наприклад, сингл-мікст у Естерсунді шведи виграли, а у Антгольці посіли 17-те місце. Відчуйте різницю, як то кажуть.

Збірна Німеччини:

Франциска Пройсс, Ванесса Фогт, Яніна Геттіх-Вальц, Софія Шнайдер, Селіна Гротіан, Йоганна Пуфф.

Франциска Пройсс півтора року приходила до нормального фізичного та психологічного стану після падіння зі сходинок готелю в Ансі у грудні 2021-го року. Цей сезон їй точно вдається, адже вона у жодній гонці не фінішувала нижче за топ-10. До того ж, має три других місця у різних видах програми: індивідуальна гонка, спринт, персьют. Проблема Пройсс полягає в тому, що їй продовжують дошкуляти болячки. Через хворобу вона повністю пропустила етап у Хохфільцені, а в Антгольці виступила лише у короткій індивідуалці. Чи вдалося їй підійти до найголовніших стартів у найкращій формі, дізнаємося вже у перших гонках.

Ванесса Фогт є визнаним снайпером, але до високих місць добирається лише тоді, коли вдається підтримувати більш-менш пристойну швидкість на трасі. Вдавалося їй це у поточному сезоні, як не дивно, лише на першому та останньому етапах. У індивідуальній гонці Фогт точно спробує поборотися за медалі.

У хорошій формі підходить до ЧС і ще один хороший стрілець, Яніна Геттіх-Вальц. Правда, сумнівно, що вона в особистих гонках претендуватиме на подіум. Ось на місце у топ-10 – цілком реально.

Софія Шнайдер посіла 5-те місце у індивідуальній гонці ще в Естерсунді, після чого пристойних результатів не мала. Селіна Гротіан та Йоганна Пуфф є зовсім молодими спортсменками, які їдуть у Нове-Место за набуттям досвіду. Втім, якщо у Шнайдер не піде стрільба, Гротіан ми можемо побачити у складі німецької жіночої естафети.

Через відносно невисоку у порівнянні з основними конкурентками швидкість, вище третього місця німецький естафетний квартет у сезоні не піднімався. Вірогідно, за останнє місце на подіумі він боротиметься й зараз. Те саме можна сказати про змішану естафету, в якій у німецьких чоловіків є проблема з точністю стрільби.

А ось у сингл-міксті пара Фогт-Штрелов цілком може за рахунок влучності замахнутися на перемогу.

Збірна Італії:

Ліза Віттоцці, Доротея Вірер, Мікела Каррара, Самуела Комола, Ребекка Пасслер.

Ліза Віттоцці зараз перебуває на третій позиції в заліку Кубка світу та має найкращі стрілецькі показники серед головних претенденток на Великий кришталевий глобус (ВКГ). 98% влучності у спринтах та мас-стартах вражають, чи не так? Але при цьому Віттоцці трохи не вистачає лижного ходу, тому й має вона перемоги в сезоні лише в індивідуальній гонці та персьюті. На медалі вона може претендувати буквально у кожному виді програми.

Зіркова Доротея Вірер за останні кілька місяців хворіла мінімум тричі. Через це вище 14-го місця в особистих гонках на Кубку світу не піднімалася. Але в обох змішаних естафетах допомогла збірній піднятися на подіум.

Інші три біатлоністки у команді через свій посередній рівень сфокусуються на виступах у естафеті. Рік тому в Обергофі збірна Італії сенсаційно виграла жіночу естафету через стрілецькі провали усіх топових команд. Повторити це досягнення їм з величезною долею ймовірності не вдасться. У змішаних естафетах, де від однієї статі потрібні 1-2, а не 4 топові спортсмени, шанси італійців на медалі здаються вищими.

Серед усіх інших спортсменок варто виділити швейцарку Лену Хеккі-Гросс. 28-річна біатлоністка проводить лише перший сезон зі статистикою у 80+% точних пострілів. У Антгольці їй навіть вдалося перемогти у короткій індивідуальній гонці з чотирма нулями. З лижним ходом у неї ніколи проблем не було, тож від Хеккі-Гросс можна очікувати чергових несподіванок, як в особистих гонках, так і у змішаних естафетах, особливо у сингл-міксті.

Наші

Склад збірної України: Юлія Джима, Анастасія Меркушина, Ірина Петренко, Христина Дмитренко, Анна Кривонос, Любов Кип’яченкова. За квотою максимальна кількість учасниць на гонку від України – 4 спортсменки.

Жіноча збірна України переживає зараз зміну поколінь, але все одно виступає краще за наших чоловіків. Проте найкращий результат у жінок на одну позицію гірший, ніж у чоловіків. Це десята позиція Анастасії Меркушиної в гонці переслідування у Ленцерхайде. І, звичайно, будь-яке потрапляння у топ-10 стане серйозним успіхом для нашої команди. Проблема в тому, що українки, хоча в цілому непогано стріляють, забагато програють ходом топовим командам. А тут ще тепла погода та важка траса, з якими у дівчат не складалися стосунки й у найкращі роки збірної.

Найбільші надії, звісно, покладаються на Юлію Джиму. Лідерка команди, хоч пропустила через наслідки хвороби стартовий етап КС у Естерсунді, далі набрала форму та неодмінно фінішувала у топ-20 у Рупольдингу та Антгольці.

Меркушина та Петренко найбільші шанси показати себе матимуть у індивідуальній гонці за умови якісної стрільби. Христина Дмитренко трохи несподівано зуміла здобути бронзову медаль у спринті на чемпіонаті Європи у кінці січня, тож її перший повний сезон у основній команді вже можна вважати вдалим. Є можливість показати себе й у вищій лізі біатлону.

Анна Кривонос та Любов Кип’яченкова, скоріш за все, їдуть запасними, на випадок негараздів із першою четвіркою українок.

UPD. При підготовці матеріалу до публікації надійшла інформація, що старт чемпіонату світу 7 лютого перебуває під загрозою зриву. Внаслідок ураганного вітру на біатлонну трасу впало декілька дерев, а через теплу погоду та дощі снігове полотно помітно підтануло. Трасу наразі закрито для тренувань спортсменів, проте організатори вважають, що зможуть вчасно розібратися з негараздами та розпочати змагання за розкладом.

Станіслав МАТУСЕВИЧ