Мілан на межі великої помилки: россонері не потрібно звільняти Піолі

Мілан став чемпіоном Італії за підсумками сезону 2021/22. Не без частки везіння, оскільки Інтер сам втратив багато очок у відповідальних матчах, але все ж таки. Обійти у чемпіонських перегонах принципового суперника – подвійна перемога. Минулої кампанії россонері фінішували лише на 4-му місці в національній першості, але дійшли до півфіналу Ліги чемпіонів. Цього сезону червоно-чорні не найкращим чином виступили в ЛЧ, але вийшли до Ліги Європи, а в Серії А закріпилися на 3-й позиції.

Ще кілька років тому такий результат був би чудовим для Мілана за підсумками першої половини сезону. Але, зважаючи на чутки, все не так. В Італії пишуть, що керівництво клубу буквально підпалило крісло головного тренера Стефано Піолі. Після вильоту з Ліги чемпіонів його роботу оцінюють максимально скрупульозно, а за будь-якого невдалого результату чутки про відставку розгоряються з новою силою. Але чи все так погано? Відставання від лідируючого в Серії А Інтера складає 9 очок – забагато. Але россонері випереджають решту конкурентів, крім Ювентуса, беруть участь у єврокубках, нехай і в Лізі Європи, і ще в Кубку Італії.

Перша половина сезону вийшла для червоно-чорних справді не дуже вдалою. Команда часто втрачала очки у Серії А, і часом не перемагала, навіть маючи перевагу у 2 м'ячі. Але ближче до кінця року справи у Мілана почали покращуватись. В останніх чотирьох матчах національної першості у россонері 3 перемоги. Звісно, посприяв календар, але результат таки є. Восени червоно-чорні мали більше проблем навіть із тими командами, які набагато нижчі за класом і статусом. Тепер Мілан виступає у подібних матчах більш упевнено.

У Лізі чемпіонів россонері були близькими до провалу, це правда. Перші голи у ЛЧ червоно-чорні забили лише у четвертому матчі, обігравши ПСЖ (2:1). Після цього була поразка дортмундській Боруссії (1:3), а потім перемога над Ньюкаслом у заключному турі групового етапу (2:1). Цей результат допоміг Мілану посісти 3-тє місце у своєму квартеті та вийти до Ліги Європи. Не найгірший результат, враховуючи, що россонері потрапили до найскладнішої групи. Але виступили вони, звичайно, поганенько. Реалізація червоно-чорних була катастрофічною. За підсумками групового етапу у Мілана найгірший відсоток результативності серед усіх команд – 3,7% при 95 ударах у площину воріт.

Россонері мало забивали не лише у ЛЧ. У Серії А із цим теж були проблеми. Але навряд чи це винятково тренерська вина. Крістіан Пулішич яскраво стартував на Сан-Сіро, забиваючи у двох матчах поспіль, але це гравець не того рівня, щоб чекати від нього голів у кожному поєдинку. Той, від кого на них чекали, якраз і не проявив себе. Рафаел Леау, якого кілька років поспіль відправляли до інших топ-клубів, проводить дуже невиразний сезон. Наразі на рахунку 24-річного вінгера лише 3 голи у 16-ти матчах Серії А. Вінгер Самуель Чуквезе та форвард Ноа Окафор досі не стали реальним підсиленням для команди, а Лука Йович почав забивати лише у грудні.

Так вийшло, що найкращим бомбардиром червоно-чорних за підсумками першої половини сезону став 37-річний Олів'є Жиру, на рахунку якого 9 м'ячів у Серії А. Мілан не вперше залежить від вікової зірки, але й очікування тоді мають бути відповідними. Якщо молоді вінгери і форварди не тягнуть, нерозумно думати, що досвідчений нападник, який вже перебуває в пристойному віці, тягтиме команду на трьох фронтах. Проте россонері навіть у цій ситуації показують гарний атакуючий потенціал. За половину сезону червоно-чорні забили 35 голів у Серії А – це другий показник у лізі.

З усіх літніх трансферів Мілана поки що виправдовують себе лише хлопці з АПЛ – Пулішич та Рубен Лофтус-Чік. При цьому всього россонері підписали 10 новачків, половина з яких – це гравці атакуючої ланки. Справедливо сказати, що футболістів підписують на вимогу тренера, тому невдалі угоди – це і його вина теж. Але зараз це не зовсім так. Піолі справді будував команду разом із Паоло Мальдіні та Ріккі Массарою. Результат – чемпіонство та півфінал Ліги чемпіонів. Після звільнення функціонерів спортивний відділ червоно-чорних майже все взяв на себе. Думка тренера враховується, звичайно, але вона не є першорядною для керівництва.

Ще одна проблема Мілана – велика кількість травм. У захисті у россонері із цим взагалі біда. Прямо зараз у лазареті червоно-чорних 5 центральних захисників. Через це Піолі змушений переставляти в центр оборони Тео Ернандеса, від чого страждає гра команди і в обороні, і в атаці, оскільки француз набагато корисніший на фланзі. Чи можна звинувачувати у такій кількості травм одного Піолі? Він працює із командою не перший рік і знає, як правильно розподіляти навантаження. Інше питання – чим займається медичний штаб. До нього якраз багато запитань.

За чутками, керівництву Мілана прямо не терпиться звільнити Піолі, хоча на це не так багато об'єктивних причин. Ще дивніше, що россонері мають намір призначити на його місце Антоніо Конте. Не маючи великого бюджету, червоно-чорні хочуть призначити одного з найвибагливіших у плані трансферів тренера. Конте залишив чемпіонський Інтер через те, що клуб не міг обіцяти йому нових якісних гравців. Що йому тоді може запропонувати Мілан? Це дуже сумнівна витівка з огляду на те, що Піолі працює з тими, хто є, і при цьому дає результат. Але, судячи з усього, россонері все ж таки мають намір ризикнути після закінчення поточного сезону.

Текст: meta.ua/sport