Чарло та Бенавідес влаштували розбірку гангстерів. Переміг кращий боксер

26 листопада в США відбувся поєдинок між Хосе Бенавідесом (28-3-1, 19 КО) та Джермаллом Чарло (33-0, 22 КО). Не дивлячись на те, що Чарло – чемпіон, на кону пояси не стояли. Але хлопці влаштували 10-раундове веселе протистояння з емоціями, злістю, конфліктами з рефері та перемогою кращого боксера.

Чарло погано виглядав на зважуванні. Але на поєдинок це не вплинуло

Повернення Джермалла Чарло інтригувало, але не тільки і не стільки стилістично. Зрозуміло, що в ідеальній формі він сильно кращий за Хосе Бенавідеса. Хосе треба віддати належне. Кар’єра до Теренса Кроуфорда складалась чудово. До того моменту Бенавідес не програвав, а у самому поєдинку проти майбутнього дворазового чемпіона тримався міцно – намагався битися з фаворитом і протримався аж до дванадцятого раунду, де нарвався на аперкот. До речі, дійти до дванадцятого раунду з Кроуфордом – та ще задача. Той же Спенс із нею не впорався, як і багато інших.

Але далі була довга перерва. Бенавідес повернувся у 2021 році і склалося все доволі посередньо. Нічия, поразка та перемога. Остання – проти середняка, так що дивуватись не варто. Разом із цим, той же програний поєдинок проти Денні Гарсії не був провальним. Просто Хосе був недостатньо точним. Намагався робити те, що добре виходить саме у нього, але Гарсія виявився швидким та точнішим. Загалом, банально просто кращим боксером.

От і у випадку з Чарло було очевидно, що Джермалл – кращий, як боксер, за Бенавідеса. Але це нічого не означало. Тому що, на відміну від Денні Гарсії, Джермалл останнім часом не був еталоном стабільності. Взагалі не був ніким. Він востаннє боксував проти Хуана Монтіеля у той же рік, коли Хосе Бенавідес повернувся після перерви – у 2021 році.

З того моменту Джермалл лікував травми і фізичні, і душевні. І одночасно з цим був чемпіоном світу за версією WBC. У поєдинку проти Хосе Бенавідеса титул на кону не стояв. Чому? Мабуть, тому що для когось захисти є принциповими. Або роби, або віддавай титул. А хтось може два роки нічим не займатись і при поверненні все одно не захищатись.

Але головне – було не зрозуміло, що там з фізичною та моральною формою Джермалла. У 2020 році в бою з Дерев’янченком було все супер – один з тих поєдинків, в яких Сергій точно програв. І далі все було добре. Але перерва точно вплинула. Наприклад, Джермалл ледь-ледь зробив вагу. Він не вклався в рамки категорії під час першої спроби, а під час другої видав ще більший результат. А потім після фінального результату виглядав настільки змученим, що фанати не на жарт переживали за американця.

Форма Джермалла була ще й цікавою у розрізі потенційного поєдинку проти Сауля Альвареса. Канело переміг Джермелла, а старший брат казав, що він також має попередній контракт на бій проти мексиканця. Він габаритніший за брата і точно не гірший боксер. Тож, потенційний поєдинок проти Альвареса точно викликав інтерес. Головне, щоб це був найкращий Чарло в кар’єрі.

Цього разу це точно не був найкращий Джермалл Чарло в кар’єрі. Але й точно не такий поганий, як очікували і через що переживали фанати. Американського чемпіона і вистачило на всі раунди, і вистачило, щоб перемогти.

Очевидно, за справу активних атак взявся саме Хосе. З перших секунд він атакував суперника, тиснув та намагався працювати комбінаційно. Така собі зменшена версія брата – Давида Бенавідеса.

Насправді, виходило не так все й погано. Джермалл віддав ініціативу в плані роботи першим номером, тож Хосе міг робити те, що хотів, любить і може з перших секунд протистояння.

Тільки от любити й хотіти – цього замало для перемоги. Часто навіть уміло пресингувати – замало. Особливо, коли в суперниках такий опонент, як Джермалл Чарло. Американець влучно працював другим номером, зустрічав суперника і не давав тому довести атаки до критичних для себе проблем.

Більше того, вже на старті Чарло похитнув опонента. А у другому раунді перехоплював так, що Бенавідесу було як мінімум некомфортно. А за великим рахунком – боляче та складно.

Хосе не здавався. Він гнув свою лінію, тиснув суперника, намагався насипати. Провокував, розмовляв та злив Джермелла. Насправді, це й була його єдина надія на перемогу – спровокувати Чарло та упіймати у розмінах;

З часом Джермелл перестав цуратись розмінів. Тому що у них він також частіше за все був точнішим, а удар опонента не створював йому величезних проблем. До речі, як і удар Чарло для Бенавідеса. Чемпіон вміє влучати так, що суперники складаються, але тут завершити одразу декілька епізоідв у Чарло не вдалось.

Суперники видали епічний десятий раунд. Було все. Спочатку розміни на середній дистанції. Потім намагання вдарити суперника після команди – у виконанні Чарло. Після чого намагання відкинути руку третього у ринзі – також від Чарло. Бенавідес все ж розізлив суперника, але це призвело тільки до більших проблем для організму.

Фінальний результат суддів у цьому десятираундовому протистоянні: 100-90, 98-92 та 99-91. Дуже впевнена перемога Джермалла. Три програних раунди на двох записках суддів – потужно. Хоча, якщо відверто, саме цього ми й очікували.

Що далі?

Для Бенавідеса нічого. Нічого не змінилось. Хоча тепер статистика після повернення виглядає взагалі посередньо. Чотири поєдинки, дві поразки, нічия та перемога над середняком. Точно не той рівень, на який розраховувала людина, яка до зустрічі із Кроуфордом не програвала взагалі.

З іншого боку, а на що варто було сподіватись? Бенавідес гірший за боксерськими якостями, ніж Чарло. Щоб перемогти Джермалла, йому треба було б стрибнути вище голови та ще й сподіватись, що опонент здується. Зі своєю задачею Хосе впорався. Не те, щоб стрибнув вище, але був у своїй дуже хорошій формі. Але суперник підкачав – не здувся, не розкис і взагалі боксував розумно та добре.

Бенавідес доволі легко знайде наступного суперника. Головне питання – чи зможе він перемогти?

Чарло тепер може зустрітися з Канело. Теоретично, звісно, тому що, окрім як він, більш ніхто не говорив про підписаний контракт із Саулем. А самому Альваресу треба вирішити, кого він готовий підпустити до грошей, які він приносить.