Наваррете ледь не програв Консейсао. Врятували тільки нокдауни

У ніч з 16 на 17 листопада у Лас-Вегасі, США на арені T-Mobile відбувся поєдинок між чемпіоном WBO у другій напівлегкій вазі Емануелем Наваррете (38-1-1, 31 КО) та бразильським претендентом Робсоном Консейсао (17-2-1, 8 КО). Різні стилі ведення бою, абсолютно різні боксери та очікування перед поєдинком того, що бразилець не стане легким візаві для мексиканця, справдились.

Відверто кажучи, Наваррете навіть врятувався від поразки. Хоч про це й не кажуть суддівські записки.

Наваррете повністю програв старт зустрічі. На його щастя, у бразильця немає достатньо міцного удару

Є така особливість у бійців зі стилем, як у Наваррете. Всі розуміють, що побити їх можна, але мало хто може це зробити. У мексиканцеві неначе й нічого такого немає. Ну от великий він, сильний, б’є добре та багато. Хіба це дивно? Але в комбінації з іншими навичками та дарунками долі це стало вирішальним для Емануеля.

У попередніх категоріях мексиканець виглядав пречудово. Він був набагато більшим за суперників. А якщо не більшим, то точно витривалішим, бо його таким створила природа. Міг ганяти вагу і не втрачати ефективність. Але перехід у другу напівлегку вагу ставить під питання його можливості.

Спочатку був Ліам Вілсон. Не найкращий боксер не те що у світі, а й у дивізіоні. Він відправив мексиканця у нокдаун, але не впорався фізично і програв технічним нокаутом за декілька раундів. Потім був Оскар Вальдес. Набагато менший мексиканець боксував красиво. І дуже багато разів влучав по опоненту так, що будь-хто інший впав би. Але Оскар занадто малий проти Наваррете, і Емануель чудово цим скористався.

Тепер ось Робсон Консейсао. І габаритний, і доволі атлетичний. Тільки без удару. Все ж 8 з 17 перемог дострокові – так собі показник. Бразилець ніколи не ставив на удар, тому що не може ним зруйнувати. В якихось окремих випадках виходить добре. А іноді навіть яскраво. Але так, щоб влучив, і будь-який суперник почав хитатись – такого немає.

З іншого боку, такого немає й у Наваррете. У нього, без сумнівів, важкий удар. І так само він вміє тримати удар – приймає, неначе того удару і не було. Але не показовий панчер. Просто сил вистачає бити сильно та дуже-дуже багато.

Так от, із Консейсао виникли проблеми. Їх можна було очікувати звідусіль. Робсон міг переграти мексиканця, як варіант. Він дуже слизький чоловік. Міг перестріляти з дистанції і відбігатись. Але ж ні, бразилець взявся битись і бити мексиканця. Просто зайнявся справою Наваррете. І це вийшло.

Стартові раунди Емануель проспав. Консейсао бив з усіх боків, тиснув його, а той лише намагався ловити на помилках. Боксери помінялись місцями, але не на користь фаворита.

Коли Наваррете прокинувся, стався нокдаун. Але не так, щоб щось страшне. Залетів лівий аперкот, яким мексиканець постійно користується успішно. Консейсао відчув проблеми і присів. Взяв коліно, щоб потім можна було спокійно повернутись у бій. Так, раунд програв, але тактично нормальне рішення. Вже за декілька секунд він добре дихав і почувався.

Бразилець і далі продовжив свою лінію. На його нещастя, сили почали його покидати, а суперник тільки прокинувся. Здавалось би, треба трошки сісти на велосипед, дати вимахатись візаві. Але Консейсао почав відповідати ударом на удар. І все одно не виглядав погано. Хоча це не його стихія взагалі. Просто завдяки розмірам та навичкам він має всі можливості не боятись такого суперника.

Прийшов і другий нокдаун – у сьомому раунді. Робсон дійсно важко пропустив по тулубу, але загалом впав не через удар, а через те, що опонент навалився на нього зверху. Проте рефері відрахував нокдаун і його можна зрозуміти. Можливо, у динаміці з його ракурсу все виглядало саме на таке рішення.

Ні, бразилець не посипався й тут. Наваррете набирав оберти, як робить завжди, і до чемпіонських раундів тиснув без зупинки. Консейсао заморився, вимахався, але бився на повну і все одно не виглядав погано. Додати б йому ударної сили, Наваррете міг би взагалі програти ще на старті.

В останньому раунді обидва були настільки без сил, що бились навіть не на морально-вольових. Просто бились, щоб достояти і вирвати перемогу.

Перше, на щастя, вдалось обидвом воїнам. Друге ж нікому не вдалось. Один боковий побачив перемогу Наваррете. Доволі спірно. Двоє інших – нічию 113-113. Нокдауни допомогли Емануелю втримати титул.

Що далі?

Емануель Наваррете пообіцяв, що дасть реванш бразильцю, якщо той захоче. Каже, Робсон заслужив.

Звісно, заслужив. Три титульні шанси, і постійні невдачі. Спочатку близький бій з Оскаром Вальдесом. Потім непросте випробування для Шакура Стівенсона. Сьогодні міг перемогти. Але не переміг, бо нічия – нормальний результат.

А ще, тому що це був не ідеальний план на бій, хоч і дуже хороший. Як виявилося, з Наваррете можна битись, якщо ти достатньо габаритний. А що буде, якщо Емануель битиметься з достатньо габаритним та розумним боксером з ударом? У легкій вазі таких повно, а він якраз збирається у підсумку піти й туди.

Робсону можна брати реванш. Фанатам дуже сподобалось протистояння і вони точно прийдуть на друге. Тільки треба щось зробити з планом. Можливо, не тільки рубатись без зупинки. Дозувати розміни і розумний бокс, щоб дати супернику втратити сили. Як ми бачимо, витривалість Емануеля – не залізна.

З іншого боку, Наваррете точно знає, що робити проти бразильця. До другого бою підготується ще краще і буде ще сильніше пресингувати, намагаючись зарядити аперкот. Загалом, перед можливим реваншем питань ще більше, ніж перед першим поєдинком.

У першому бою ми гадали, чи впорається бразилець з суперником та чи вистачить йому боксерського інтелекту. Тепер ми розуміємо, що шанси на це є, але й мексиканець може виправитись та не дати опоненту робити те, що він хоче.

Інтрига, цікаво, давайте другу частину.