Наваррете побив Вальдеса. Оскар боксував чудово, але не вистачило габаритів

Мексиканці Емануель Наваррете (38-1, 31 КО) та Оскар Вальдес (31-2, 23 КО) зустрілись у поєдинку за звання чемпіона світу за версією WBO у другій напівсередній ваговій категорії. Мексиканці не розчарували. Ймовірно, більшість українських фанатів чекали до пізньої ночі поєдинку Ентоні Джошуа проти Роберта Хеленіуса, а вранці на бій Наваррете та Вальдеса і не встали.

Так от, як і очікувалось, дарма. Друге протистояння видалося сильно кращим за перше.

Наваррете і Вальдес – справжні мексиканські воїни. Таке шоу заслуговує ще більшої аудиторії

Поєдинок Емануеля Наваррете та Оскара Вальдеса, як і очікувалося, продав всі квитки на шоу в залі. Мексиканці люблять своїх боксерів. А коли це такі суперники, вони легко забивають повні зали.

Пропускати таке протистояння дійсно було не варто навіть не мексиканцям. Тому що тут, куди не подивись – класика яскравого поєдинку. Великий боксер атакувального плану проти невеликого, але яскравого та розумного контрпанчера. Чинний мексиканський чемпіон, який завоював титул WBO, проти колишнього мексиканського чемпіона, який саме в боротьбі за титул WBO втратив ще й свій пояс WBC.

Поєдинок інтригував настільки, що на нього приїхали навіть Марко Антоніо Баррера і Ерік Моралес. Організатори запросили їх ще й на всі офіційні події до бою. А хто, як не ці хлопці, знають, що таке яскраві мексиканські битви?

На диво, чемпіон фаворитом поєдинку не був. Попри його габарити та серію без поразок, яка почалась ще у 2012 році, саме Оскар Вальдес був фаворитом – на нього можна було поставити з коефіцієнтом 1.60. На чемпіона ж можна було поставити за 2.25. Хтось сьогодні точно радий підняти гроші у понад 2 рази.

Але насправді, логіка у цьому була. Як не крути, Вальдес – найбільш досвідчений та потужний боксер у кар’єрі Наваррете. Емануель вже чемпіон у трьох дивізіонах, так. Він бив різних боксерів, з іменем, без імені, але міцних. Але одразу зірковий, досвідчений, іменитий та сильний боксер рівня Вальдеса – перший.

При цьому, минулого разу до Емануеля було багато питань. У поєдинку за той самий пояс WBO, Наваррете нахапався ударів від Ліама Вілсона. Абсолютно не зірковий австралієць відправив суперника в нокдаун і створив купу проблем. У підсумку все одно програв, але показав, що і цей хлопець може поступитися.

Звісно, з іншого боку Вальдес теж провів посередній поєдинок проти Адама Лопеса. Але все ж питання до підборіддя Наваррете у новій категорії були. Оскар і б’є сильно, і вкладає все точно.

Тож логіка у таких котируваннях до бою була. А от після – зрозуміло, що ні.

Цей бій, на відміну від зустрічі Джошуа та Хеленіуса, почався так, як треба – одразу з шоу. Наваррете пішов на суперника, почав тиснути його силою. Вальдес не розгубився. Пропустив декілька ударів, але показав, що робота ніг у нього прекрасна. Оскар встигав і йти з лінії атаки, і контратакувати.

Другий раунд розпочався з крутого лівого контр-хука від Вальдеса. Наваррете не похитнуло, хоча влучання чисте та точне. Емануель не залишився у боргу – зарядив аперкотом. Але загалом Оскар знову виглядав майстернішим.

Але далі чемпіон тільки набирав оберти. Наваррете – ну дуже великий. В бою він виглядав сильно більшим за суперника, не дивлячись на те, що на зважуванні легко увійшов до рамок категорії. Вальдес і на фоні інших своїх опонентів не виглядав гігантом, але тут різниця була помітна одразу.

Особливо неможливо було не звернути увагу у різницю в розмаху рук. Розмах рук Наваррете понад 180 сантиметрів вирішував багато чого. Він тиснув і починав атаки сильно раніше за суперника, закидав бокові та аперкоти, пошкодив претенденту око, яке запливало від раунду до раунду.

Але це точно не історія про бідного маленького боксера. Робота на ногах Вальдеса була чудовою. Оскар знаходив виходи навіть там, куди його спеціально намагався загнати Наваррете. А ще і контратакував, і рубався з таким здорованем без зупинки.

Ближче до чемпіонських раундів око Вальдеса майже закрила гематома, тому він перейшов на ще більш активні розміни з суперником. Це просто прекрасно. Це справжня класика мексиканського боксу – високоякісний бокс при щільності поєдинку та близькій дистанції.

Звісно, Наваррете виграв. Він виявився занадто великим для суперника. Багато бив, багато тиснув. А Вальдесу, щоб упіймати його назустріч, доводилось робити вдвічі більше роботи. Бо скоротити цю відстань між собою та гігантом з довжелезними руками може тільки справжній майстер.

Судді побачили односторонню перемогу Наваррете: 116-112, 118-110, 119-109. Перші цифри здаються найбільш адекватними.

І що тепер?

Наваррете можна сміливо йти на інших чемпіонів. Велике шоу, яке буде цікаве всім. При цьому вони такі ж габаритні, як і він. Чи перетисне таких же здорованів?

Вальдес – майстерний, але невеликий. Він може побити інших претендентів. Може навіть стати чемпіоном за іншою версією. Йому це все по силах. Не по силах тільки побити Наваррете. Просто тому, що це людина з іншого дивізіону.

Хороший великий боксер побив хорошого маленького.