Від гострого кута грузина до слогана Слава Україні!: цікавинки ЧС

Безліч цікавинок подарував любителям хокею чемпіонат світу. Ми дізналися, як можна стати чи не найкращим бомбардиром за системою «гол + пас», не закинувши жодної шайби, як стати MVP турніру гравцю з не чемпіонської, проте старанної та самовідданої команди, як Європа висунула несподіваних посланців до півфіналів, а також, яка чималість людей у Латвії підтримує Україну під час агресії схибленого сусіда.

Чимала кількість шайб, закинутих із гострого, нульового, ба навіть із від’ємного кута

Я такого на великих турнірах пригадати не можу: сила-силенна кидків зі, здавалося би, безнадійного кута, перетворювалася на голи. Прикметно, що в цій авантюрній гонитві за голами діставалися успіху й гравці команд-грандів (Юхо Ламміко вразив ворота шведів з від’ємного кута, його партнер по команді Ахті Оксанен закидав двічі з таких незручних точок, натомість канадець Джек Куїнн закинув із гострокуття шайбу, яка переломила хід боротьби в півфіналі), так і гравці скромніших колективів. Приміром, француз грузинського походження Флоріан Шакіашвілі (для нього, до слова, звітний турнір став уже 8-м чемпіонатом світу!) розписався у воротах фінів у тому самому матчі Фінляндія – Франція, де свою майстерність продемонстрував Оксанен. Гравець збірної Франції зробив це навіть раніше, відкривши рахунок у тому матчі!

Казахстанська булітна віртуозність

Ризикую наразитися на критику, але не можу пригадати матчів, де би одна з команд реалізувала абсолютно всі післяматчеві буліти. А от гравці збірної Казахстану змогли домогтися цього! В серії проти словаків Кірілл Савицький, Євгеній Римарєв, Батирлан Муратов і Нікіта Міхайліс продемонстрували яскраву віртуозність! Надто мені сподобався буліт у виконанні Міхайліса з вишуканим обманним рухом. Додам, що вразила мене й майстерність норвежців під час булітної серії проти канадців. Майбутні чемпіони світу виявилися менш вправними в цьому компоненті, ніж скромна збірна чи не найспортивнішої країни світу (однак вагомі досягнення норвежців припадають на інші види спорту).

Двоколовий маратон Войцеха Стаховяка

Шайба, закинута німцем польського походження Войцехом Стаховяком у ворота австрійців виявилася непересічною. Цей хлопець виметикував своєрідний спосіб уразити ворота, годі й казати! Голу передували два широчезні кола в зоні суперника, які накрутив Стаховяк, контролюючи шайбу. Як казав там тренер із радянського фільму: «Це – не хокей, а маратон якийсь!» Ні, шановний, саме хокей! На жаль, до хайлайтів потрапило лише одне коло, й насолодитися незвичним для хокею видовищем змогли ті, хто дивився матч повністю.

Незвична пара фіналістів: такої не було майже століття!

Власне, пара фіналістів Канада – Німеччина виявилася абсолютно непередбачуваною (зрозуміло, що тут ідеться не про «Кленових листків»). Так само вона виглядала лише у 1930 р. Тоді в Берліні канадці виграли з рахунком 6:1. Тепер, у Тампере канадці закинули на шайбу менше, а німці – на шайбу більше: 5:2.

Відзначу канадську універсальність. Хокейні статистики підрахували: абсолютно всі гравці в канадській заявці на півфінальний матч відзначилися бодай однією результативною дією на цьому чемпіонаті в попередніх двобоях. Чи не в цьому криється основна причина канадського тріумфу на турнірі: кожен гравець – майстер на всі руки! Кряжили хлопці з кленовими листкам на формі на совість, гарували до сьомого поту. Й заслужено дістати визнання. У вирішальних іграх канадці фізично переснажили опонентів, всуху вигравши 3-ті періоди й у півфіналі, й у фіналі (немов вогню вхопили в заключних третинах матчів!). А пісня You’re simply the best у виконанні незабутньої Тіни Тернер (легендарна співачка пішла з життя під час чемпіонату), що лунала під склепінням «Нокіа Арени» після церемонії нагородження нових чемпіонів світу, – найкраща ілюстрація канадської хокейної гегемонії. Ну, й «Тріумфальний марш» з опери Джузеппе Верді «Аїда», запущений організаторами в половині 3-го періоду фіналу, теж у тему!

Фінська ввічливість

Головний передстартовий фаворит у букмекерів, чинний олімпійський чемпіон і чинний на той момент чемпіон світу збірна Суомі домашній чемпіонат світу відверто провалила. Підопічні Юккі Ялонена впродовж усього турніру виглядали якось важкувато. Може, хибним стало залучення енхаелівців, хтозна! Парадокс, та коли їх обмаль, фіни на чемпіонатах світу, зазвичай, виглядають потужніше. Менше з тим, фіни запам’яталися підкресленою ввічливістю в матчі проти угорців: жодної хвилини штрафу не заробили улюбленці «Нокіа Арени». Вкрай рідко таке трапляється на світових чемпіонатах, надто, коли в грі господарі, яких трибуни женуть вести непримиренну боротьбу (а на цьому матчі глядацька аудиторія становила 11 547 осіб).

Як сказав фінський колега, кращим у Фінляндії на цьому чемпіонаті світу був… Кяяр’я. Це – репер (справжнє ім’я – Єре Пейхьонен), який зі своїм хітом «Ча! Ча! Ча!» посів цьогоріч 2-ге місце на Євробаченні. Й ця запальна мелодія лунала на «Нокіа Арені» частіше за інші, залучаючи до танку численних глядачів. А фінські хокеїсти так запалити на майданчику, на жаль, не спромоглися.

Провал єврограндів

Не лише фіни, а й усі топові європейські команди провалили чемпіонат. Жодного з учасників Єврохокей-туру (крім фінів, це переможці цьогосезонного змагання шведи, а також чехи та швейцарці) в півфіналах першості світу ми цьогоріч не побачили. Шведи надто пихато підійшли до матчу проти латвійців, чехи більше запам’яталися індивідуальними діями окремих зірок (на кшталт Домініка Кубаліка та Романа Червенки), а не командною взаємодією (чи не жарт, у чвертьфіналі американці їх перекидали більш як удвічі: 34:15!), швейцарці вже традиційно для себе на одному диханні проскочили груповий етап і злилися в чвертьфіналі. Цьогораз німцям, будучи, на думку букмекерів, явними фаворитами. Більшого очікували й від словаків, проте вони навіть не вийшли з групи, хоча й звитяжили в двобої зі збірною Латвії. А за Старий Світ віддувалися в Тампере та Ризі менш титуловані колективи.

Латвія та її уболівальники

Звісно, феномен 2-мільйонної країни, яка завоювала «бронзу» на світовому хокейному форумі, ще належить вивчити. Безперечно, спадкоємці слави Гельмута Балдеріса та Артурса Ірбе зібрали чудову команду. Їхній коуч Харійс Вітоліньш зміг належно організувати оборону й навчив хлопців дорожити гольовими моментами. А голкіпер балтійців Артурс Шиловс заслужено став найкращим гравцем турніру!

Неабияку роль в успіху латвійців відіграла й несамовита підтримка трибун: у Ризі вона була якнайшаленішою, проте ненабагато меншою була й у Тампере під час вирішальних матчів. Чемпіонат серед уболівальників однозначно виграла латвійська торсида! Українське око тішила купа синьо-жовтих прапорів у натовпі латвійських тифозі, а також відомий нам за баскетбольними іграми в Ризі великий банер із написом «Слава Україні! Героям слава!», який було добре видко надто на старті турніру.

Ну, й хокейний бум у Латвії перевершив усі очікування! Відомий шахіст із цієї країни Артурс Нейкшанс (свого часу став чемпіоном Латвії у 16-річному віці, побивши на кілька місяців рекорд Михайла Таля) розповідав, що під час півфіналу проти канадців на вулицях Риги спостерігався якийсь сюр: абсолютно всі люди повтикалися в свої смартфони, жадібно споглядаючи хокейне видовище й палко жадаючи звитяги своїх улюбленців. А по закінченні турніру збірну Латвії приймали в Ризі, як справжніх національних героїв: на майдані Свободи в столиці країни влаштували грандіозне святкування, 30 000 уболівальників вітали своїх улюбленців, а цей день у країні став вихідним! Президент країни Егілс Левітс відвідав гру за 3-тє місце проти американців, а після перемоги зазначив: «Цей день залишиться в історичній пам’яті нашого народу!»

Купа емптінетних голів

На цьому чемпіонаті глядачі побачили силу-силенну шайб, закинутих тоді, коли наприкінці матчів команда, що програє, змінювала воротаря на 6-го польового гравця, причому шайби закидалися у ворота як тих, хто змінив воротаря, так й у ворота тих, хто вигравав. Найхарактерніший приклад – матч Фінляндія – Канада в чвертьфіналі – обопільний голепад. А найбільше враження справили камбеки канадців із норвежцями за 11 секунд до сирени (щоправда, перед цим було суперечливе суддівське рішення, яким обурювався коуч «вікінгів») й, безперечно, доленосний гол німців у півфіналі проти американців.

Поширений фол: штовхання суперника на борт

Цей феномен складно пояснити, проте факт залишається фактом: істотно побільшало бажання в хокеїстів різного рівня і за різних рахунків штовхати супротивника на борт із ризиком завдання опоненту важкої травми. Цьогоріч таких порушень у різних дивізіонах світового хокею, хоч греблю гати. Не став винятком і найсильніший дивізіон. Навіть великі штрафи й відкриття чудових можливостей перед командою-суперницею лиходіїв не зупиняють.

Феномен Хенріка Томмернесса

Цей шведський захисник, не закинувши жодної шайби, ввійшов, менше з тим, до списку найкращих бомбардирів чемпіонату світу за системою гол + пас. Унікальний випадок! Томмернесс зажив слави ідеального командного гравця.

Німеччина: шлях до успіху – провальний старт!

Три стартові матчі на чемпіонаті світу майбутні віцечемпіони програли. Щоразу з різницею в одну шайбу, та в суперниках були ж шведи, фіни, американці – еліта світового хокею, одне слово. Проте гра, показана підопічними Харольда Крайса, на початку турніру, не розчаровувала. Й шанси німців на вихід до чвертьфіналу аж ніяк не виглядали примарними. Вже тоді в них відчувався ігровий стрижень. Данців – основних суперників у боротьбі за 4-те місце – німці подужали. А далі вибили з турніру гонорових останнім часом швейцарців. І я, як направду, дістав задоволення від організації оборони німців у 3-му періоді тієї гри (нейтрали марно билися в зачинені двері), хоча ніколи не був симпатиком цієї хокейної команди. Опісля німці виявилися мужнішими й більш вольовими, ніж американці.

Секрет успіху цієї команди, як на мене, криється в особистості тренера. Крайс народився в Канаді (в родині вихідців із Німеччини), проте всю свою ігрову кар’єру провів у Німеччині в складі одного клубу – «Адлер» із Мангейма (тренер тієї команди цілеспрямовано шукав у Канаді гравців німецького походження). Вирізнявся джентльменством на майданчику, має за ігрову кар’єру обмаль штрафного часу. Були в його кар’єрі гравця й яскраві звитяги (щоправда, на внутрішньому рівні), й жахлива травма. Проте сила волі й жага до гри в Крайса завше були просто захмарні. Свого часу він пограв під орудою легендарного німецького фахівця «Містера Айсхокей» Ксавера Унзінна, й багато чому навчився в нього. Навчене він з успіхом застосував у своїй тренерській кар’єрі. Проте, на відміну від Унзінна, Крайс усе ж таки зміг зробити мікс із європейської та канадської манери гри. Й не прогадав: щойно обійняв посаду хокейного бундестренера й одразу доскочив шаленого успіху.

Не погоджуюся з тими, хто твердить щось на кшталт унікальності досягнення німецької команди й, мовляв, коли це повториться, натякаючи на те, що чекати на щось подібне доведеться чималу часину. Не бачу підстав для песимізму. Хокей у Німеччині стає дедалі популярнішим, працьовитість й організованість у німців – у крові, яскраві молоді особистості в тамтешньому хокеї є (одразу два гравці – захисник Морітц Зайдер і форвард Томас Петерка – в символічній збірній чемпіонату, в інших команд – не більше одного представника), командою керує цікавий прогресивний тренер – що ще треба для того, щоб поставити успіхи на потік! Після «срібла» німців на Олімпіаді-2018 так само було чимало скептиків, а, бачите, як: той успіх має продовження. Й не бачу жодних підстав для того, щоб ланцюжок успіхів перервався.

Угорське фанство

«Viva, viva, Hungaria!» – вболівальники збірної Угорщини достоту не знали втоми на цьому турнірі. Й саме їх я би поставив на 2-ге місце в фан-хіт-параді чемпіонату світу-2023. Вперше зблизька я побачив фанів із цієї країни ще на матчі жіночого гандбольного турніру Ігор Доброї волі-1986 між радянською командою (фактично київських спартаківок під орудою Ігоря Євдокимовича Турчина) та угорками. Впродовж усього матчу вони не вгавали: «Viva, viva, Hungaria!», «Verde-bianco-rosso!» У Тампере угорські фани, попри навіть погромні рахунки (їхні улюбленці не тішили свою торсиду!), волали впродовж усього ігрового часу. Не думав, що хокей в Угорщині настільки популярний. От лише футболка з написом «росія», вилучена в одного із уболівальників Verde-bianco-rosso, не додає, коли м’яко, вістів, угорській торсиді. Водночас дає привід на заболотті горлати про «фашизм». Підступно вбивати людей, на думку тамтешніх вітій, то не фашизм, а от вилучення футболки – то саме він. Достоту логіка збоченців, і добре, що симпатиків ударів по мирних містах України в формі з двоголовим орлом на цьому чемпіонаті (як, власне, й на попередньому) не було. Не буде їх і наступного року. Не місце їм серед цивілізованого світу!

Олексій РИЖКОВ