Осьмак, Букса, Жукова й інші українки поведуть боротьбу за медалі ЧЄ

18 березня в черногорському курортному містечку Петровац бере старт змагання за титул чемпіонки Європи з шахів. Як і нещодавній аналогічний чоловічий турнір, цей чемпіонат стане останнім для представників країни-агресора на європейському континенті, адже з 1 травня росіяни шахово офіційно стають частиною Азії.

Історія жіночих чемпіонатів Європи небагата, проте вельми цікава. Турнір із такою назвою вперше було проведено в 2000 р. в грузинському Батумі. Й першою континентальною чемпіонкою стала українка Наталія Жукова. Надалі вона повторила свій успіх у 2015 р. І, що прикметно, й тоді європейська першість пройшла в Грузії – в містечку Чакві. Свого часу двічі ставала чемпіонкою Європи, репрезентуючи Україну, й нинішня росіянка Катерина Лагно. Одного разу – в 2016 р. – «єврозолотом» було пошановано харків’янку Анну Ушеніну. Та сама Ушеніна ще двічі ставала 3-ю, а Юлія Осьмак у 2021 р. у румунських Яссах завоювала «срібло». Була бронзовою призеркою чемпіонату Європи свого часу й Анна Музичук. Щоправда, це сталося в той період, коли вона виступала на змаганнях під словенським прапором.

Якщо порівняти список континентальних чемпіонів у чоловіків й у жінок, то кидається у вічі те, що в представниць чарівної статі він вагоміший. Євротитулу свого часу вийшло доскочити чемпіонкам світу: Александрі Костенюк (тоді ще під російським прапором, нині вона репрезентує Швейцарію) та представниці Болгарії Антоанеті Стефановій. Не забуваймо в цьому контексті й про Ушеніну, яка так само володіла титулом чемпіонки світу. Була 1-ю на чемпіонаті Європи й нинішній спікер парламенту (Сейму) Литви Вікторія Чміліте. Який ще вид спорту може похизуватися подібним! У будь-якому разі лауреатський список на європейських шахових чемпіонатах у жінок не такий хисткий, як у чоловіків, і певна послідовність у них простежується. Принаймні, мультичемпіонки Європи є в історії шахів!

Доволі представницьким буде й нинішній чемпіонат. Щоправда, жодна п’ятисотниця в ньому участі не бере, однак ціла низка вправних шахісток боротиметься за титул найкращої у Старому Світі. Рейтинг-фаворитками є грузинка Бела Хотенашвілі, шахістка, що виступає під прапором ФІДЕ, Валентина Гуніна та азербайджанка Гюнай Мамедзаде. Цікаво, що Гюнай свого часу виборювала європейську першість у вікових категоріях U-8 та U-14, а торік стала 2-ю в континентальній першості серед дорослих, поступившись представниці Польщі Моніці Соцко. Власне, сама Моніка вийде на старт і цьогоріч у Петроваці й сповнена рішучості захистити свій титул. Цілком може втрутитися в розподіл призових місць й ексчемпіонка Європи вірменка Еліна Даніелян. Щоправда, нині вона далека від найкращої форми, адже невдало зіграла на березневому міжнародному турнірі в Ташкенті. За підсумками змагань Еліна втратила майже 26 одиниць рейтингу й опустилася із 40-го на 49-те місце в світовій табелі про ранги.

Серед інших фавориток назву грузинок Лейлу Джавахішвілі та Саломе Мелію (була свого часу й срібною, й бронзовою призеркою європейської першості), ексчемпіонку світу болгарку Антоанету Стефанову, а також польку Йолянту Завадську, яка стала кращою серед жінок на чоловічому, або відкритому чемпіонаті Європи, що фінішував на початку поточного тижня, й румунку Ірину Булмагу, яка стала 2-ю серед жінок на згадуваному відкритому чемпіонаті Європи. Відзначу, до речі, безкомпромісність Булмаги: змагаючись проти чоловіків на єврочемпіонаті, вона лише однораз зіграла внічию в 11-ти турах, водночас 6 разів виходила переможницею! Може поліпшити свій торішній результат на жіночому чемпіонаті Європи (тоді було 3-тє місце) й ще одна представниця Азербайджану Ульвія Фаталієва. Й вона була свого часу чемпіонкою Європи серед 14-річних. І вона не визнавала компромісів на нещодавньому чоловічому Євро: 1 нічия – а от перемоги й поразки розподілилися в уродженки міста Гянджа в рівній пропорції. Ще порадив би звернути увагу на 19-річну болгарську шахістку Нургюл Салімову. Може, вона й розташувалася десь покрай списку фавориток, однак поточний рік розпочала дуже потужно. За останні пару місяців саме вона домоглася найбільшого прогресу серед першої сотні шахісток світу. Зокрема додала до свого рейтингу майже 20 одиниць і здійнялася на 14 сходинок, ставши 42-ю гросмейстеркою світу. На чоловічому чемпіонаті Болгарії цьогоріч вона посіла 2-ге місце, завдавши на шахівниці справжніх товчеників і духопеликів багатьом знаним співвітчизникам-чоловікам, поступившись лише національній шаховій легенді 57-річному Кірілу Георгієву!

Плекаю надію, що й українські збірниці Юлія Осьмак і Наталія Букса доскочать успіху в Петроваці. Безперечно, зосередитися суто на шахах представницям нашої країни у воєнночасся вкрай складно, проте шахові чесноти українок – переможниць Всесвітньої шахової олімпіади – здатні перекрити психологічне незатишшя.

Родзинкою нинішнього чемпіонату є участь у турнірі Наталії Жукової. Фото видатної української шахістки прикрасило обкладинку першого цьогорічного числа популярного шахового часопису New in Chess (згідно з рекламним слоганом, це видання читають у 116 країнах!), а інтерв’ю прочитується на одному диханні й спричинило неабиякий резонанс у шаховій спільноті. Своя воєнна історія і в Інни Гапоненко, яка так само візьме участь у континентальній першості. Дуже хочеться, аби наші титуловані шахістки, які репрезентують багатостраждальний південь України, зіграли якнайкраще, попри всі перешкоди, які чинять будь-якій шаховій (та й усякій іншій) діяльності на наших теренах кровожерливі супостати. Згідно з попередньою заявкою, Україну на чемпіонаті репрезентуватимуть більш як десяток шахісток. А всього в 11-туровому турнірі за швейцарською системою змагатимуться понад 140 майстринь мудрої гри. До рекорду далекувато, але для нинішніх непевних і водночас постковідних часів цілком прийнятно.

Є в попередньому списку учасниць і достоту легендарні шахістки, які народжені в Україні, але з різних причин репрезентують нині інші держави. Випускниця шахової спеціалізації Львівського інституту фізкультури Ірина Чолушкіна (чемпіонка СРСР і 2-разова чемпіонка УРСР) виступає нині під сербським прапором. А уродженка Києва, вихованка Олексія Косикова (на жаль, цей видатний тренер пішов із життя на початку березня поточного року), 2-разова чемпіонка УРСР Олена Седіна вже давно є італійкою. Є на турнірі й представниця нової хвилі шахової еміграції з України: вінничанка Надія Шпанко зіграє на чемпіонаті під прапором Словенії.

Призовий фонд чемпіонату не вражає надцифрами – лише 60 000 євро. Переможниця дістане 10 000 євро, 2-га призерка збагатиться на 8000 одиниць європейської валюти, 3-тя дістане на свій рахунок 7-тисячну суму. Назагал фінансово будуть відзначені перші 20 шахісток, найменша грошова відзнака – 1000 євро.

На відміну від чоловічого чемпіонату, в жіночій першості передбачено день відпочинку – після 6-ти турів. До речі, саме фактом ненаявності вихідного можна пояснити й чималу кількість гросмейстерських нічиїх у чоловічому змаганні: подеколи гравці не перетинали навіть 10-ходову позначку, тиснучи один одному руки на знак нічиєї менш як через годину після початку партій. Квартируватимуть учасниці в 4-зірковому готелі «Палас», обладнаному всім конче потрібним для повноцінного відпочинку. Хоча, певно, для купання у відкритому басейні ще й зарано…

Зізнаюся, завжди з цікавістю спостерігав за партіями жіночих чемпіонатів Європи. Зазвичай, вони відзначаються неабиякою видовищністю (що не завжди трапляється в аналогічних чоловічих турнірах), навіть обопільні помилки (хай не ображаються провинниці!) сторонньому глядачеві до вподоби. Чому би нашим дівчатам (а надто звитяжницям Шахової олімпіади) не взятися хвацько за звитяжну справу й не продемонструвати в Петроваці найкращі грані своєї шахової майстерності! Чи не час після 7-річної перерви повернути титул королеви європейських шахів до України, тим самим належно провівши Z-шахісток до Азії, схмаривши їм той шлях?!

Олексій РИЖКОВ