Джонс переміг Гана за хвилину. Тепер хоче битви з Міочічем

Джон Джонс (27-1) – новий чемпіон UFC у важкій вазі. Він переміг Сіріла Гана (11-2) достроково у першому ж раунді. Причому, переміг після трирічної перерви, з якої ризикував і не вийти.

Перемога дуже і дуже впевнена. І, схоже, Джон планує продовжувати влаштовувати мегафайти у новому дивізіоні.

Джонс міг повернутись ще у 2021 році, але дебют у важкій вазі постійно відкладався

Останній бій Джона Джонса до сьогодні відбувся у 2020 році. Тоді він захистив свій титул у напівважкій вазі в поєдинку проти Домініка Реєса.

Поєдинок склався сумно. Джонс зробив рівно стільки, щоб судді віддали йому перемогу, але не більше. Ще тоді прийшов час змінювати дивізіон – американцю потрібні були нові виклики, і саме надважкий дивізіон був таким.

У 2021 році Джон міг вперше вийти на поєдинок у хевівейті. Тоді все зав’язалось із Френсісом Нганну. Вони спілкувались у мережі задовго до цього. Тролили один одного у твіттері, але з повагою. Додавали плюсів розкрутці свого ж поєдинку.

Коли прийшов час, фанати були готові. Розумний та габаритний технар мав вийти проти головного нокаутера турніру. Але не вийшов. Джон захотів більше грошей. У той час, як обговорювався гонорар близько десяти мільйонів, Джонс хотів більше, а його тренер взагалі говорив про п'ятдесят мільйонів та порівнював цей поєдинок з боями Флойда Мейвезера.

Звісно ж, промоція відмовила. Ніколи і нікому не платили в UFC стільки грошей. Навіть більше десяти мільйонів, не те, щоб п’ятдесят. Єдиний боєць, який заробляв сильно більше за інших – Конор Макгрегор, але прирівнювати Джонса та Конора між собою Дейна Вайт не захотів.

Спочатку зірвався поєдинок, потім Джон Джонс зірвався на дружину та поліцейських, за що знову пройшов на межі тюремного строку, і лише потім пішов у тренувальний табір та почав працювати. Звісно, він тренувався і до того, але, коли нічого і ніде не складалось, американець вирішив піти туди, де виходить найкраще.

За цей час Джон сильно набрав у вазі – понад десять кілограмів - і перестав виглядати по-спортивному. Джонс і сам це розумів, жартуючи про це у соціальних мережах:

«Добре, що це не турнір із бодибілдингу. Тепер я важу понад 110 кілограмів, але рухаюсь, як напівважковаговик», – казав тоді американець.

Але від цих стверджень простіше не ставало. Не було зрозуміло, що зараз собою являє Джон Джонс. Три роки тому його поєдинки не зачаровували. Суперники типу Реєса явно не викликали у американця захоплення, а тому і викладався він не повністю. Навіть не боровся так, як вміє. Виходило перевести опонента чи затримати у клінчі – добре. Ні, то й ні.

Окрім цього, Джонсу зараз уже 36 років. Він набрав вагу. Не боксував понад три роки. Все це могло б призвести до негативних думок щодо його можливого майбутнього, якби не розуміння, якого рівня цей спортсмен.

Було очевидно, що, якщо американець має форму хоча б наближену до своєї найкращої, французу буде дуже важко. По-перше, тому що Ган не вміє боротись. Не абсолютно, але дуже близько до цього. По-друге, тому що Ган все ж буває занадто обережним у своїх атаках. Пробиває, йде з лінії атаки, намагається триматись далеко від суперників. І, якщо з Таєм Туївасою чи іншими візаві це проходило навіть легко, то з Джонсом – малоймовірно.

Все тому, що Джон – занадто довгорукий. А ще, тому що у нього скажений таймінг. Вдарити точно та вчасно – головна перевага американця перед його суперниками. Але, якщо в ударці ще можна було потягатись, то в боротьбі – без шансів для Сіріла. Але все це за умов, що Джонс справді тренувався та набирав форму.

Те, що Джон показував у соціальних мережах, вражало. Фінальна форма – ні. Тому всі залишались у підвішеному стані.

Джон переїхав суперника за дві хвилини. Як в старі-добрі

Джонс почав бій з точного лоукіка. Потім – точний прямий в обличчя. Нічого собі, як швидко та влучно. Сіріл точно не почував себе дуже комфортно під таким тиском. І це не тому, що Ган не вміє так працювати, ні. Він саме так і боксує. Просто цей тиск не тільки розумний, а ще й результативний. Джонс почав влучати прямо з перших секунд.

Були і позитивні моменти для француза. Сіріл не дав перевести себе у першій же спробі. Намагався контрити та тримати вигідну для себе дистанцію. Але не складалося взагалі нічого.

Джонс упіймав суперника. Потягнув того на підлогу. Пробив там декілька разів і затягнув його до клітки. Почав знову бити. Спробував вийти на шию – одразу не вийшло. Знову пробив. Від ударів француз захищався, а від цієї анаконди не зміг. Джонс заплів суперника, зачепився рукою за шию і задушив суперника.

Дві хвилини та чотири секунди. Скажене повернення.

Читайте також:

Джон Джонс – Сіріл Ган. Як легенда UFC задушив суперника. Відео бою

Що далі?

Для Гана – нічого особливого. Треба продовжувати битися. Він молодий, достатньо потужний у стійці, але з боротьбою все ж треба щось робити. Тому що до топ рівня не дотягує і боротьба, і загалом ситуація, коли ти так сильно сиплешся у боротьбі. Враховуючи, що навіть Френсіс Нганну зміг побороти француза, питань до форми суперника реально багато.

У Джонса можливий бій проти Стіпе Міочіча. Саме його викликав Джон, а хорват взагалі знаходився у той момент на арені. Американець назвав Стіпе найкращим важковаговиком в історії UFC, і з цим важко сперечатись. Тому поєдинок вкрай очікуваний.

Але важливий момент – Стіпе не виступає з 2021-го. Чи повернеться він – величезне питання. Зараз можна говорити що завгодно, але, коли прийде час повертатись у кемп і працювати – тоді і визначиться, чи хоче Міочіч битися знову.

Все ж хорват сильно втратив здоров’я і в останніх боях виглядав далеко не так, як раніше. Хоча перерва може піти на користь, і Міочіч потенційно може повернутись у гарній формі.

У будь-якому випадку це веселе протистояння. Обидва з ударом, обидва і б’ють, і борються. Шкода, що вже вікові, але і з цим фанатів гарантовано збереться повна арена.

Хто, якщо не Міочіч? Далі в рейтингу росіянин Сергей Павлович та Кертис Блейдс. Але бійцям історичної цінності, яка є у Джонса, потрібні більш імениті виклики, і Міочіч саме такий.