Анастасія МЕРКУШИНА: «На таких історіях, як наша, можна зробити трафік»

28-річна біатлоністка збірної України Анастасія Меркушина відреагувала на критику щодо слів своєї сестри Олександри про виступи заради власного розвитку, а не для вболівальників.

– Ви зараз шкодуєте, що ця дискусія вийшла у публічну площину?
– І так, і ні. З одно боку, не хотілося, щоб цей гнійник прорвався, а з іншого, ці речі відбуваються не перший рік, вони просто були латентними. А тут ніби кинули каталізатор, який активував процес бурління. Нехай це буде наша остання спроба пояснити людям, що так не можна. Можливо, хтось зробить висновки. Адже представляти спортсменів з такого боку особливо на одному профільному сайті, який дуже сильно образився і продовжує писати гидкі речі, виходить за межі. Так, там видаляють вже зовсім бридкі коментарі, але водночас видаляють і дописи тих, хто стає на захист спортсменів і це відбувається не перший рік. Мені особисто казали колеги з лижних гонок, які намагалися втрутитися у дискусію там і пояснити, що так не можна говорити, не володіючи ситуацією, але їх просто відправляли в бан. Так само як і цілу групу вболівальників, яка підтримувала спортсменів, не мене конкретно. А яке цькування там влаштували Миколі Миколайовичу Зоцу.

Я вже не кажу про те, як у мої найкращі сезони мене хейтили на цьому сайт за зовнішність, зокрема за зуби...

Але мова не лише про коментарі, ви ж розумієте, що навіть редакційну статтю можна написати по-різному. Наприклад, «спортсменка підняла команду з сьомого на четверте місце, відігравши дві хвилини відставання», або «спортсменка програла на фініші боротьбу за п’єдестал». Це звучить по-різному і викликає зовсім різні емоції.

Я лише одного разу звернулася до цього сайту з прохання привітати з ювілеєм заслуженого тренера України Ігоря Мирославовича Починка. На що мені відповіли: «Так, він безумовно заслужений фахівець, але вітаємо ми лише тих, хто зараз у збірній». Але мені здається, що для людини, яка все життя віддала біатлону, живе ним і дихає, і досі тренує, можна було б зробити виняток, тим більше на круглу дату – 70.

І таке ставлення там до всіх тренерів. Навіть іноземні спеціалісти, які приходили в нашу команду, казали, що це питомник ненависті й що такого не має бути. Якщо пам’ятаєте в якийсь момент був створений альтернативний сайт, але він достатньо швидко закрився, через те, що був позитивним. А на таких історіях, як наша, можна зробити трафік. Люди будуть заходити, клікати, а клікабельність – це гроші. Рекламу ж на сайті, як ми бачимо, ніхто не скасовував і судячи з її кількості, вона дає більше, ніж необхідно для утримання домену.