Історичний успіх України, рекорди Шиффрін. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня

Субота, 28 січня

Таупліц/Бад Міттерндорф (Австрія), HS 235, особистий польотний турнір

Неділя, 29 січня

Таупліц/Бад Міттерндорф (Австрія), HS 235, особистий польотний турнір

Історичний вікенд для України

Стрибуни з трампліну вирушили на перший польотний етап сезону в австрійському Таупліці/Бад Міттерндорфі, який наступного року прийме польотний чемпіонат світу. Етап подарував багато цікавих подій. Але є одна, яка для українських шанувальників стрибків затьмарила собою решту: 26-те місце Євгена Марусяка у недільному старті. Про те, скільки і яких історичних для українських стрибків досягнень побив 22-річний спортсмен із Верховини, повторюватися немає сенсу: про це вже було сказано окремо.

Ми ж поговоримо не про фактаж, а про враження. Прорив Марусяка на такий рівень є повним шоком. Так, Євген уже кілька років періодично виступає на змаганнях найвищого рівня, але завжди був на них відвертим статистом: за всю кар'єру на Кубку світу Марусяк не показав жодного стрибка навіть на рівень топ-40 – ні в офіційних спробах, ні в тренуваннях. Лише одне 39-те місце у тренуванні на ЧС-2021 в Оберстдорфі за скорочених квот для топ-збірних. А тут одразу ціла серія стрибків на топ-30 та два оновлення рекорду країни!

Неймовірний прорив на якісно інший рівень, і вдвічі дивовижно те, в який складний момент це трапилося. Залишається лише сподіватися, що це не стане разовим успіхом. Побоювання з цього приводу є великі: все ж таки надто раптовим був прорив Марусяка – до етапу в Таупліці навіть мріяти про щось подібне не було взагалі жодних підстав. Хоча навіть якщо так – Марусяк все одно став героєм. Про це, до речі, сказав навіть не він сам, а лідер Кубка світу Халвор Егнер Гранеруд, який прийшов особисто привітати Євгена з таким результатом та назвав його героєм дня:

#manoftheday 🇺🇦💪🏼 https://t.co/RuxeZ2M7VP

— Halvor E Granerud (@HGranerud) January 29, 2023

До речі, 26-те місце Марусяка дозволило оновити деякі здобутки не лише йому особисто чи українським стрибкам, а й усьому нинішньому сезону Кубку світу. Цьогорічної зимової кампанії очки набирали представники 17 різних країн – це найвищий показник із сезону 2010/2011.

Сам Гранеруд в Австрії оформив переможний дубль, завдяки якому перехопив у Давіда Кубацкі лідерство у Кубку світу. Форма поляка, здається, нарешті пішла на спад, і на це ще наклалися польоти, які ніколи не були улюбленою територією для Давіда. На «Кульмі» поляк посів 10-те та 17-те місця, і вже відстає від Гранеруда на 112 очок у загальному заліку.

Сам норвежець переміг на польотному трампліні вперше у кар'єрі, а недільний успіх став для нього ювілейним, 20-м у кар'єрі на Кубку світу. Нещодавно перервалася 10-стартова призова серія Кубацкі на Кубку світу, а тим часом вже 10 змагань поспіль з топ-3 не випадає і сам Гранеруд. І те, що два різні стрибуни вибили таку серію в нинішньому сезоні, говорить про те, наскільки топ-4 грандів нинішнього сезону загалом сильніші за решту.

Невдалим вийшов минулий етап не лише для Давіда Кубацкі, а й для всієї збірної Польщі: окрім двох попадань Пьотра Жили до топ-10 і згадати нема чого. А у недільному старті поляки сумарно набрали лише 77 очок – найгірший результат за час роботи з командою Томаса Турнбіхлера.

Двічі на подіумі на домашньому етапі побував Штефан Крафт. Хоч до перемоги австрієць так і не дістався, але суто естетично його стрибки цього вікенду були найкращими. Недільний подіум був для нього 89-м у кар'єрі на Кубку світу. За цим показником він випередив свого легендарного співвітчизника Грегора Шліренцауера і вийшов на третє місце в історії. Адама Малиша з 92 подіумами можна наздогнати вже цього сезону.

Зазначимо, що збірна Австрії виступала на домашньому етапі не в оптимальному складі: епідемія грипу вибила з гри Міхаеля Хайбьока, Даніеля Чофеніга та Клеменса Айгнера.

Не оптимальний склад привезла до Таупліцу і збірна Німеччини. Головний тренер команди Штефан Хорнгахер залишився з Карлом Гайгером та Філіпом Раймундом на тренувальний збір. Їх замінили П’юс Пашке та Юстін Ліссо, які на польотних трамплінах виявилися абсолютно неконкурентоспроможними. Хоча Штефан Ляйє та Константін Шмід від них далеко не втекли.

Розраховувати Бундестім міг лише на Андреаса Веллінгера та Маркуса Айзенбіхлера. Маркус у суботу став найкращим у своїй команді – восьме місце. У неділю – невдала перша спроба і лише 15-й результат.

А ось Веллінгер продовжив прогресувати, і в тренуваннях був уже на рівних із найкращими, про що говорило, наприклад, друге місце у п'ятничній кваліфікації. Однак у суботу повернулася вже звична для нинішнього сезону проблема: у змаганнях Андреас стрибає помітно слабше за рівень свого нинішнього потенціалу. Хоча, варто зазначити, що в першій спробі йому, як і Айзенбіхлеру, не пощастило з вітровими умовами, які були дуже мінливими.

У неділю Веллінгеру нарешті вдалося показати максимум своїх можливостей, і німець зайняв четверте місце. Для нього це найкращий результат на Кубку світу з листопада 2018 року. Після цього був розрив хрестоподібних зв'язок коліна та довгі та болючі спроби повернутися на свій колишній рівень. Головний секрет успішних стрибків Веллінгера у Бад Міттерндорфі – його космічні швидкості на горі розгону. У цьому компоненті він привозив по 1 м/с своїм суперникам, які стрибали з тієї ж стартової лави. При тому, що антропометричні дані Веллінгера назвати якимись визначними не можна. Та й фактор якості змащення на такому рівні суттєвої ролі не відіграє – справа насамперед в аеродинаміці позиції на розгоні.

Не пустив Веллінгера на подіум у неділю Тімі Зайц - ще один стрибун, якому до цього ніяк не вдавалося повною мірою розкрити свій величезний тренувальний потенціал. У суботу у другій спробі Зайц відлетів на неймовірні 243 метри, але підвело приземлення. І це при тому, що міг летіти Зайц і далі, але, склалося враження, просто побоявся.

Лідер збірної Словенії, Анже Ланішек, етап у Таупліці занести собі в актив не може: 13-те та 9-те місця по суті остаточно виключають його з боротьби за Кубок світу. І спад форми менш як за місяць до домашнього чемпіонату світу теж дуже недоречний. У суботу третім став Домен Превц, для якого це перший подіум на Кубку світу з березня 2019 року. Словенець гідно скористався подарунком від погоди, який отримав у першій спробі. А ось його старший брат, Петер, етап у Бад Міттерндорфі провалив: 38-ме і 29-те місця. А після потрапляння в топ-6 у Саппоро здавалося, що у Превца-старшого все налагоджується…

Те саме можна сказати і про Рьою Кобаясі, який після двох перемог у себе вдома на «Кульмі» двічі опинився в середині другого десятка.

Чеські ЗМІ повідомили про те, що Васю Байца звільнено з посади головного тренера збірної Чехії. До кінця сезону його обов'язки виконуватиме Лукаш Глава. Звільнення тренера по ходу сезону – загалом вкрай незвичний хід у стрибках, на який йдуть лише у крайніх ситуаціях. Але у чехів саме така: у нинішньому сезоні було набрано лише 1 очко зусиллями Романа Куделки – це, до речі, менше, ніж у збірної України.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня

Вівторок, 24 січня

План де Коронес/Кронплатц (Італія), гігантський слалом, жінки

Шладмінг (Австрія), слалом, чоловіки

Середа, 25 січня

План де Коронес/Кронплатц (Італія), гігантський слалом, жінки

Шладмінг (Австрія), гігантський слалом, чоловіки

Субота, 28 січня

Шпиндлерув Млин (Чехія), слалом, жінки

Кортіна д'Ампеццо (Італія), супергігант, чоловіки

Неділя, 29 січня

Шпиндлерув Млин (Чехія), слалом, жінки

Кортіна д'Ампеццо (Італія), супергігант, чоловіки

Одерматт не дав відродитися інтризі у Кубку світу

У гірськолижників відбувся насичений тиждень: мід-вік із технічних видів у Шладмінгу та вік-енд із двох супергігантів у Кортіна д’Ампеццо. Слалом у Шладмінгу вже став справжньою класикою і одним із найпрестижніших і найвідвідуваніших стартів у календарі Кубка світу, на якому завжди панує просто неймовірна атмосфера. Цього разу траса «Планай» уперше в історії прийняла у себе ще й перенесений із Гарміш-Партенкірхена гігант. Відгуки від учасників змагань були відмінними, тому не виключено, що в майбутньому гіганти в Шладмінгу також стануть постійною частиною календаря Кубка світу.

Невелике пошкодження меніска, яке отримав Марко Одерматт у швидкісному спуску в Кітцбюелі, здавалося, відродило хоч якусь подібність до інтриги у боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Швейцарець пропустив гігант у Шладмінгу, та й його стан перед етапом у Кортіні д'Ампеццо також викликав питання. Підливало масла у вогонь і друге поспіль потрапляння найближчого переслідувача Одерматта, Александера Омодта Кілде, до топ-10 у гіганті. Для норвежця, до речі, гігант у Шладмінгу був ювілейним, 200-м у кар'єрі стартом на Кубку світу.

Однак у Кортіні Одерматт повернувся у гонки і миттєво вбив будь-які натяки на інтригу в самому зародку, оформивши переможний дубль в Італії. Кілде ж у суботу став другим, а в неділю зійшов з дистанції. Зазначимо, що в обидва дні розстановка воріт у супергіганті була дуже складною та підступною, і сходів було аномально багато. Відразу згадався швидкісний спуск на ЧС-2021 тут-таки, в Кортіні, хоча він проходив на сусідній трасі.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

У суботу, до того ж, по ходу змагань покращилися умови ковзання, через що було багато високих результатів від пізніх стартових номерів: у топ-10 заїхали Стефан Бабінскі (четвертий), Лукас Фойрштайн (шостий), Джеффрі Рід (сьомий), Сіпрієн Сарразен (восьмий) і Маттео Марсалья (десятий). Для Бабінскі, Фойрштайна та Ріда це найкращі в кар'єрі результати на Кубку світу.

Обидва рази без подіуму на домашньому етапі не залишилася збірна Італії. У суботу третім став Маттіа Кассе, який проводить свій найкращий сезон у кар'єрі. Для багаторічного лідера «Скуадри Адзурри», Домініка Паріса, нинішній сезон, навпаки, виходить найгіршим за багато років, але в неділю він нарешті дістався до свого першого подіуму в нинішній зимовій кампанії. І, що дивно, зробив він це не у своєму улюбленому швидкісному спуску, а в супергіганті. До того ж, із першим стартовим номером, що завжди створює додаткові складності, а тут ще й настільки підступна розстановка воріт!

А програму тижня відкривав слалом у Шладмінгу. У ньому свою першу перемогу на Кубку світу із грудня 2021 року здобув Клеман Ноель. Щоправда, після цього було ще золото Олімпіади в Пекіні, але загалом цього сезону француз все рідше нагадував нам про те, чому його прийнято вважати слаломістом з найвищим потенціалом у світі. Другим у слаломі став віце-чемпіон Ігор-2018 у Пхенчхані Рамон Ценхойхерн: для 2-метрового швейцарського гіганта це перший подіум цього сезону. Водночас, його партнер по команді Даніель Юле, навпаки, вперше у сезоні зійшов із дистанції.

У гіганті свою першу перемогу в класичних технічних дисциплінах нарешті здобув Лоїк Мейяр, який мав уже багато подіумів, але перемога – лише одна, і та в паралельному старті, які завжди сприймаються як трохи неповноцінні. Третім у гіганті став Марко Шварц, для якого це був перший подіум на Кубку світу за два роки та перший у кар'єрі – у гіганті. Останнім часом Шварц помітно додав у швидкісних видах (у тій же Кортіні у нього 9-те та 12-те місця), через що австрієць вважається одним з головних фаворитів комбінації на майбутньому чемпіонаті світу. До нього чоловікам, до речі, залишився лише один старт на Кубку світу – слалом у Шамоні 4 лютого.

У Хенріка Крістофферсена в Шладмінгу намітилися проблеми з другою спробою: у гіганті він з третього місця відступив на п'яте, а в слаломі взагалі відкотився на 11-те після найкращого результату у першому заїзді. А ось його партнер по команді Лукас Бротен – сама стабільність: чотири поспіль подіуми у слаломі та лідерство у заліку Кубка світу в цій дисципліні.

Шиффрін: від рекорду до рекорду

У жінок також видався дуже насичений тиждень із чотирьох стартів у технічних видах. У центрі уваги опинилася, звісно ж, Мікаела Шиффрін. У вівторок вона виграла перший гігант на Кронплатці. Для американки це була 83-тя у кар'єрі перемога на Кубку світу: вона обійшла свою легендарну співвітчизницю Ліндсі Вонн і стала одноосібним рекордсменом жіночого Кубка світу.

Відразу після цього Шиффрін розпочала рух до абсолютного рекорду шведа Інгемара Стенмарка – 86 перемог. Мікаела виграла другий гігант на Кронплатці і перший слалом у Шпиндлерув Млині в суботу, досягнувши позначки 85 перемог. У недільному слаломі американка виграла першу спробу і, здавалося, зараз зрівняється зі Стенмарком. Але геніальну другу спробу видала Лена Дюрр, і в результаті німкеня на 0,07 секунди випередила Шиффрін на шляху до чергового рекорду.

Довгоочікувана перша перемога Дюрр у слаломі – у неї ситуація приблизно як у Лоїка Мейяра: багато подіумів, але перемога була лише одна, і та у паралельному старті, у Москві рівно 10 років тому – день у день! Будемо відвертими: перемога Дюрр давно назрівала – не далі як у суботу в першому слаломі вона стала другою, далеко відірвавшись від усіх, крім Шиффрін. Сама Мікаела, до речі, на тижні ще до одного рекорду наблизилася: у середу вона здобула свою 19-ту в кар'єрі перемогу в гіганті, тоді як у рекордсменки, Врені Шнайдер, їх 20.

Getty Images/Global Images Ukraine. Мікаела Шиффрін

Для Марти Бассіно домашні гіганти вийшли невдалими. У вівторок вона лише замкнула топ-10, а в середу йшла третьою після першої спроби, але замість боротьби за перемогу – схід перед фінішем на другій трасі. Італійка не лише втратила червону майку лідера у гіганті, а й відпустила Шиффрін досить далеко. Реноме збірної Італії на домашньому етапі врятувала Федеріка Бріньоне, яка стала третьою у вівторок.

Проте другий гігант «Скуадра Адзурра» провалила: Бріньоне стала лише восьмою, а окрім неї з італійок очки набрала лише Ася Дзенере – 19-те місце. Привід для оптимізму італійкам дали слаломи у Шпиндлерув Млині, хоча ця дисципліна в жіночій «Скуадрі Адзуррі» вже багато років є відсталою. Але у Чехії до топ-15 двічі потрапила 24-річна Аніта Гуллі, яка до цього на Кубку світу навіть у топ-20 не пробиралася.

Другою у першому гіганті стала Лара Гут-Бехрамі, а у другому наробила багато помилок на першій трасі. Але завдяки класній другій спробі швейцарка зуміла прорватися із 13-го місця на п'яте. У середу ж другою стала Рагнхільд Мовінкель. Для неї це найкращий результат у гіганті з листопада 2018 року. Після цього була важка травма коліна та довгі спроби повернутися на свій піковий рівень. І ось зараз вона до цього рівня 2017-2018 років близька як ніколи.

Дуже сильний тиждень видала і другий номер збірної США, Пола Мольцан, яка потрапила до топ-10 у другому гіганті та обох слаломах. У першому гіганті на Кронплатці Мольцан йшла п'ятою після першої спроби, але зійшла на другій трасі. Відзначимо Еліс Робінсон, яка потрапила до топ-10 в обох гігантах.

У Флахау Петра Влхова нарешті дісталася до першої перемоги в сезоні, і багато фанатів словачки сподівалися, що тепер її прорве. Але ні: цього тижня у неї три поспіль четверті місця і провальний другий слалом, де вона стала лише 13-ю. Не допомогли й трибуни у Шпиндлерув Млині, де словацьких уболівальників було дуже багато. Не вразила і єдина надія чеських фанатів, Мартіна Дубовска – 21-те та 18-те місця.

А ось хто класно виступив у неділю, то це збірна Хорватії. До першого подіуму в кар'єрі на Кубку світу нарешті дісталася 19-річна зірка Зрінка Лютіч. Раніше вона вже кілька разів була близькою до нього, але підводила друга спроба. Топ-5 у неділю замкнула ще одна хорватка – досвідченіша Леона Попович.

Лютіч, до речі, не їздила на юніорський чемпіонат світу, де своє золото взяла ще рік тому. А Ханна Аронссон Ельфман за її відсутності взяла два золота, після чого ще й заїхала до топ-10 у першому слаломі у Шпиндлерув Млині.

На початку тижня Катаріна Лінсбергер оголосила про припинення співпраці зі своїм особистим тренером, відомим італійцем Лівіо Магоні, з яким вона працювала з квітня минулого року. Успішною цю співпрацю, м'яко кажучи, не назвеш. Тепер Лінсбергер працюватиме з усією збірною Австрії з головним тренером команди Георгом Харцлем. Хоча, дивлячись на результати інших австрійок, є великі сумніви, що цей хід чимось допоможе Лінсбергер. Минулого тижня перервати чорну смугу їй не вдалося: у першому гіганті вона взагалі не потрапила до другої спроби, а потім тричі займала місця у третьому десятку.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня

П'ятниця, 27 січня

Ле-Русс (Франція), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки

Ле-Русс (Франція), розділка, 10 км, вільний стиль, чоловіки

Субота, 28 січня

Ле-Русс (Франція), спринт, класика, чоловіки/жінки

Неділя, 29 січня

Ле-Русс (Франція), мас-старт 20 км, класика, жінки

Ле-Русс (Франція), мас-старт 20 км, класика, чоловіки

Клебо не залишився без перемоги у Ле-Русс

Кубок світу з лижних гонок вперше в історії вирушив до французького альпійського курорту Ле-Русс. Місцеві траси виявилися досить цікавими та специфічними. Дистанційне коло – складне за рельєфом, що було особливо важливо з точки зору селективності недільних мас-стартів, та й відчутна висота лише посилювала цей ефект французької траси. Що стосується спринтерського кола, то воно вийшло досить підступним та небезпечним за своєю конфігурацією, що призвело до великої кількості падінь як у чоловіків, так і у жінок.

Перші два дні в Ле-Русс вийшли невдалими для Йоханнеса Клебо. У коньковій розділці він показав лише восьмий результат, а в суботу в спринті сенсаційно програв – вже вдруге цього сезону. Так, суто зі спортивної точки зору його поразка в коньковому спринті в Давосі від Федеріко Пеллегріно була більш значущою. У класиці ж норвежець не настільки непереможний, але той факт, що переміг господар траси, Рішар Жув, зрівняв ці дві поразки Клебо за суто емоційним сприйняттям: атмосфера на стадіоні в Ле-Русс після перемоги Жува була чарівною. Рішар не вперше у кар'єрі переміг на Кубку світу, але вперше зробив це у очній боротьбі з Клебо.

Драматичною вийшла й боротьба за подіум. Пол Гулберг буквально на лічені міліметри випередив 20-річного шведського таланта Едвіна Ангера, який уже втретє цього сезону потрапляє до топ-5 у спринті на Кубку світу.

Небезпека траси в Ле-Русс зіграла злий жарт з Еріком Вальнешем. Зірковий норвежець упав і вилетів уже на стадії чвертьфіналу. Йому, мабуть, дуже прикро: останніми роками він по праву вважається людиною №2 у світі у спринті класикою, і, як показала практика, цього дня Клебо можна було обіграти – втрачена нагода для Еріка. Зазначимо виліт у кваліфікації відкриття цього сезону, італійця Сімоне Мочелліні, який уже двічі потрапляв на подіум класичних спринтів у нинішньому Кубку світу.

Так чи інакше, без перемоги з Ле-Русс Клебо не поїхав – у неділю він виграв мас-старт класикою. Він вийшов досить селективним, але все ж таки на такій трасі і такій висоті можна було чекати більшого – особливо з огляду на те, що ми побачили у жінок. На фінішний стадіон Клебо виїхав разом з Іво Нісканеном та Вільямом Поромя, і передбачувано виявився найшвидшим у спринті.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Клебо

Дуже важливий успіх для Нісканена. Зірковий фін пропустив усю першу частину сезону через хворобу, а тепер завоював перший подіум на Кубку світу. Схоже, до чемпіонату світу у Планіці він встигне набрати пікову форму.

Дуже сильний вікенд вийшов і для Вільяма Поромя: він потрапив на подіум в обох дистанційних гонках. А до етапу в Ле-Русс на рахунку 22-річного шведа був лише один подіум у кар'єрі на Кубку світу.

Ну а виграв п'ятничну розділку Харальд Остберг Амундсен. Трохи дивно говорити таке про призера чемпіонату світу в особистих змаганнях, але для нього це перша перемога і лише другий подіум на Кубку світу. Здобув він її у своїй улюбленій дисципліні, розділці вільним стилем, але й у недільному мас-старті класикою показав солідний результат, замкнувши топ-10. Не можна не відзначити і його досвідченішого партнера по команді Шюра Рьоте – друге місце у розділці та п'яте у мас-старті. Хоча для Рьоте, який практично однаково сильний в обох стилях пересування, такий результат не можна назвати несподіваним.

А ще одна зірка збірної Норвегії, Сімен Хегстад Крюгер, етап у Ле-Русс повністю провалив. Особливо здивувало 60-е місце у п'ятничній розділці – адже Крюгер вважається одним із найсильніших конькістів-дистанційників світу. Очевидно, коронавірус не пройшов для нього безслідно. Сильно виступив удома Жуль Лап'єр, який замкнув топ-5 у розділці.

Переможний дубль Андерссон

У жінок головною героїнею етапу в Ле-Русс стала Ебба Андерссон. Шведка завжди дуже стабільна, але найчастіше обмежується потрапляннями на подіум, не дотягуючись до перемоги: зазвичай знаходиться одна-дві спортсменки, сильніші за своїм потенціалом. У Франції вона таких не зустріла: Тіріль Венг ще не відновилася від хвороби, а Фріда Карлссон продовжує відпочивати від переможного Тур де Скі.

У п'ятничній розділці Андерссон випередила господарку траси Дельфін Клодель, яка раніше потрапляла на подіум лише на фінальному підйомі Тур де Скі на Альпе ді Черміс. Француженки взагалі дуже сильно виступили вдома: дев'ятою стала 23-річна Флора Дольчі, для якої це перше у кар'єрі потрапляння у топ-10 на Кубку світу.

Неочікувано заявилася Андерссон і на суботній спринт, але не пройшла кваліфікацію – 31-ше місце. Недільний мас-старт класикою вийшов дуже селективним. Ебба разом із Кертту Нісканен розвалили пелотон і поїхали вдвох далеко від усіх суперниць. На останньому колі шведка розправилася зі своєю суперницею – друга перемога поспіль. А Нісканен завдяки другому місцю в неділю та солідним виступам у попередні два дні піднялася на друге місце у загальному заліку Кубка світу. Хоча до Тіріль Венг понад 200 очок.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ебба Андерссон

Топ-3 замкнула Астрід Ойре Слінд. Для 34-річного ветерана, яка є більш відомою за виступами в марафонській серії Ski Classics, це перший у кар'єрі подіум на Кубку світу. В обох дистанційних гонках четвертою стала Інгвільд Остберг.

Незважаючи на велику селективність мас-старту, дуже сильно виступили дві шведські спринтерки – Емма Рібом та Йонна Сундлінг, які посіли п'яте та шосте місця відповідно. У самому спринті трапилася невелика сенсація: зіркова шведська компанія спринтерів зазнала поразки. І якщо Рібом із Дальквіст потрапили на подіум, а Лінн Сван та Йоханна Хагстрьом вийшли у фінал, то Йонна Сундлінг вилетіла ще у півфіналі.

А обіграти їх усіх зуміла Крістін Шістад. 23-річну норвежку ще років 5 тому почали називати майбутньою зіркою, і ось, коли її багато хто вже почав списувати з рахунків, вона здобула першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу. При чому перемогу з позиції сили: Шістад виграла кваліфікацію і вбивала всіх темпом на стадії плей-оф.

Головною жертвою підступної спринтерської траси в Ле-Русс у жінок стала Джессіка Діггінс, яка впала у кваліфікації та не пройшла у плей-оф. За день до цього американка замкнула топ-3 у коньковій розділці, а у мас-старті стала дев'ятою.

Невдало виступила у Франції Кріста Пармакоскі: 20-те місце у розділці, 10-те у мас-старті. У спринті фінка пройшла кваліфікацію, але чомусь вирішила не виходити на стадію плей-оф, чим спричинила негативну реакцію серед своїх шведських колег. Повністю провалила етап у Ле-Русс Ева Уревц, яка у трьох гонках не набрала жодного очка і щоразу фінішувала на останніх рядках протоколу.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти тижня

П'ятниця, 27 січня

Зеєфельд (Австрія), HS 109/7,5 км, особистий Гундерсен

Субота, 28 січня

Зеєфельд (Австрія), HS 109/10 км, особистий Гундерсен

Неділя, 29 січня

Зеєфельд (Австрія), HS 109/12,5 км, особистий Гундерсен

Катастрофа для Ріїбера в Зеєфельді

У двоборців відбувся перший хайлайт сезону – триденна багатоденка у Зеєфельді. Вона проводилася в ювілейний, 10-й раз. Головне, що не востаннє: фінансові проблеми та несприятливе ставлення нової місцевої влади можуть підвести риску під існуванням турніру.

Ярл Магнус Ріїбер підходив до Зеєфельда не в ідеальному стані: зі стрибками було все гаразд, проте гоночні швидкості після серйозних проблем із травленням були далекі від оптимальних. А сама багатоденка перетворилася для норвежця на справжній кошмар.

У перший день він став другим на трампліні з мінімальним відставанням від Рьоти Ямамото і з хиткою, але не мінімальною перевагою над головними суперниками. Оптимально готовий Ріїбер у такій ситуації міг би поїхати самотужки за перемогою, або, як мінімум, підпустити суперників і виграти у них фінішний спринт. Однак вийшло все набагато гірше: норвежця не вистачило навіть на вкорочену дистанцію в 7,5 км: Ямамото він спочатку скинув, але на останніх кілометрах група переслідувачів наздогнала Ріїбера і обійшла його. Як результат – четверте місце, за спинами у Єнса Луроса Офтебро, Йоханнеса Лампартера та Юліана Шміда.

Поганий початок, але продовження було ще гіршим: у суботу вранці у стрибку на норвежця впало 33 нещастя. Тренери запросили йому скорочення гори розгону, Ріїбер зірвав стрибок і не отримав компенсації за нижчу лавку, і, як наслідок, низькі бали за стрибок. Але це лише початок: виявилося, що під час розгону у нього розірвався комбінезон на задній частині, через що Ярл Магнус узагалі отримав дискваліфікацію.

Зважаючи на те, що це формат багатоденки, на старт у неділю він не мав права виходити. 0 очок за загальний залік туру в Зеєфельді – і Ріїбер відлітає одразу на четверту позицію у загальному заліку Кубка світу. Ті три двоборці, які могли його випередити, і зайняли перші три місця в Nordic Triple – реалізувався найгірший сценарій для норвежця, який тільки можна було собі уявити. Сам Ріїбер після свого фіаско сказав, що боротьбу за ВКГ для нього завершено, тепер мета – чемпіонат світу в Планіці. Можливо, лукавив: відставання у 172 очки – велике, але не критичне: головне впоратися із проблемами зі здоров'ям.

А переможцем багатоденки у Зеєфельді вперше став господар змагань, австрієць Лампартер. Після другого місця у п'ятницю він переміг у суботу та неділю та оформив перемогу в Nordic Triple, заодно і перехопивши лідерство у загальному заліку Кубка світу.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Лампартер

Загалом збірна Австрії після нового року перетворилася, як і її лідер, і в Зеєфельді виглядала дуже сильно. Особливо це стосується 20-річного таланта Штефана Реттенеггера, який замкнув топ-5. Зазначимо, що всіх успіхів у Зеєфельді австрійці досягали без Маріо Зайдля, який захворів. До речі, через наслідки коронавірусу не виступав минулорічний чемпіон багатоденки Йорген Гробак. Так чи інакше, Австрія, незважаючи на провальний старт сезону, вийшла на друге місце у Кубку націй, обійшовши Норвегію.

Топ-3 багатоденки у Зеєфельді доповнили переможець п'ятниці Єнс Лурос Офтебро та Юліан Шмід, який жодної перемоги в Австрії не здобув, але був дуже стабільним. У неділю дуже сильний стрибок видав Вінценц Гайгер, і до старту гонки він підходив у статусі одного з двох топ-фаворитів, поряд із Лампартером. Однак німець видав одну зі своїх найгірших гонок за останній час, і зрештою фінішував лише четвертим.

З решти відзначимо успіхи збірної Італії. У суботу 11-м став Арон Костнер, який показав найкращий чистий час гонки. У неділю 18-те місце посів Раффаеле Буцці. Для обох це найкращі результати у кар'єрі на Кубку світу.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй: