Героїзм Годжі, епохальна перемога Пеллегріно. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Субота, 17 грудня

Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір

Неділя, 18 грудня

Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір

Кубацкі їде на Турне лідером

У стрибках з трампліну відбувся етап у Енгельберзі, який за традицією є генеральною репетицією головного старту сезону – Турне чотирьох трамплінів, що розпочнеться 28 грудня. Щоправда, цього разу етап в Енгельберзі вийшов зіпсованим зусиллями журі. В обох особистих турнірах ми бачили те саме: завищена стартова лавка на початку спроби і потім абсолютно неадекватна реакція на погіршення вітрових умов під час турніру. Дивними рішеннями «порадували» не лише журі – чого вартий хоча б запит головного тренера збірної Німеччини Штефана Хорнгахера на зниження стартових воріт перед другим стрибком Андреаса Веллінгера в неділю!

Загалом етап в Енгельберзі з точки зору боротьби за перемогу повністю повторив те, що ми бачили тижнем раніше в Тітізеє-Нойштадті: по одній перемозі здобули Давід Кубацкі та Анже Ланішек. Для Кубацкі недільна перемога стала дев'ятою в кар'єрі на Кубку світу – він зрівнявся за цим показником з такими зірками минулого, як Тоні Ніємінен, Арі-Пекка Ніккола, Масахіко Харада, Рогер Рууд та Прімож Улага.

Сумарно Кубацкі набрав на 20 очок більше, ніж словенець, і їде на Турне чотирьох трамплінів у статусі лідера Кубка світу. Лише втретє в історії на Турне у жовтій майці лідера їде польський стрибун. Два попередні такі випадки добром для поляків не завершилися: Адам Малиш у сезоні 2001/2002 став четвертим, а в сезоні 2013/2014 Каміль Стох – сьомим. Спаду форми Кубацкі чекають уже більше місяця – може, саме на Турні він і розпочнеться? Подібне траплялося вже неодноразово.

Загалом Кубацкі, незважаючи на ударну форму на старті сезону, не зміг піти у серйозний відрив у загальному заліку – Ланішека він випереджає лише на 74 очки, та й Крафт, Гранеруд та Жила теж програють небагато. Поки що ця п'ятірка виглядає помітно сильнішою за решту пелотону Кубка світу.

Це дуже яскраво ілюструють цифри: 576 очок Ланішека – це найкращий результат віце-лідера загального заліку в історії Кубка світу після 8 особистих стартів:

При цьому 650 очок Кубацкі – лише дев'ятий в історії результат для лідера Кубка світу за підсумками 8 стартів:

Жила став третім у суботу, і це був перший старт на Кубку світу майже за два роки, в якому на подіум піднялися одразу два поляки. У січні 2021 року це сталося у Тітізеє-Нойштадті, і, як не дивно, саме після того етапу у збірній Польщі почався серйозний спад результатів, який досяг свого апогею у першій половині минулого сезону.

Жила цього сезону дуже стабільний, але на подіум потрапив лише вдруге. Він разом Кубацкі та Крафтом – три стрибуни, які в нинішньому сезоні не випадали з топ-10 (а якщо бути точним – то з топ-8). Успіх поляків в Енгельберзі, до речі, не випадковий – це найуспішніший трамплін для збірної Польщі на Кубку світу: 22 потрапляння на подіум в історії. Навіть у рідному Закопане їх менше – 18.

Якщо винести за дужки Кубацкі та Жилу, то для решти збірної Польщі етап в Енгельберзі приніс змішані почуття. Павел Вонсек став 23-м у суботу, а у неділю отримав дискваліфікацію у відбірковій спробі – він забув застебнути блискавку на костюмі перед стрибком. Провалює старт сезону Якуб Вольни, який досі не набрав жодного очка. Каміль Стох у суботу посів восьме місце, але після цього в неділю навіть не потрапив у другу спробу (40-ве місце), ставши жертвою поганих погодних умов.

Дуже неоднозначне враження своїм виступом в Енгельберзі залишила збірна Німеччини, яка знову зробила помітний крок назад у результатах після домашнього етапу в Нойштадті. У п'ятницю у тренуваннях німці виглядали дуже слабко, але наступними днями за загальним рівнем додавали. Однак результати не повною мірою це відображають. Про те, як Хорнгахер «зарізав» Веллінгера в неділю, ми вже згадували, а Карл Гайгер у першому раунді в неділю впав, втративши багато очок на оцінках. І це при тому, що перед цим у кваліфікації він став другим. Навіть незважаючи на падіння, Гайгер зрештою зумів пробитися до топ-10, хоча без падіння боровся б за топ-6. У суботу ж Андреас Веллінгер у топ-6 таки пробився, здійснивши рейд із 11-го місця завдяки дуже класному другому стрибку.

Повністю провалив етап у Енгельберзі Маркус Айзенбіхлер: 27-ме та 30-те місця. До того ж, у тренуваннях Маркус виглядав ще гірше. Айзенбіхлер сам зізнався, що розлючений своїм поточним станом. Хоча для такого імпульсивного хлопця достатньо одного класного стрибка, щоб запалитись і почати стрибати зовсім по-іншому.

У той же час прийшли хороші новини для фанатів німецьких стрибків з етапу Континентального кубка в Руці, де в неділю Філіп Раймунд переміг із величезною перевагою у 33,6 балів над найближчим переслідувачем Йоакімом Едегором Бьоренгом. Це найрозгромніша перемога на Континентальному кубку з березня 2015 року. Раймунд впевнено заробив для німців додаткову, сьому квоту на Турне чотирьох трамплінів. І для такої збірної Німеччини Філіп зараз точно буде посиленням складу.

Втім, є топ-збірна, у якої справи набагато гірші, ніж у Бундестіму – це Японія. У неділю ніхто з японців не потрапив у другу спробу, причому таке відбувається вже вдруге цього сезону. У суботу Рьою Кобаясі став десятим: форма у нього зараз не така й погана, але стабільності не вистачає.

Getty Images/Global Images Ukraine. Рьою Кобаясі

Другим у неділю став Мануель Феттнер. Незважаючи на особисте срібло Олімпіади у Пекіні, на Кубку світу Феттнер на подіум не піднімався майже шість років – з етапу у Віллінгені наприкінці січня 2017 року. Сумарно це лише четвертий подіум на Кубку світу у кар'єрі 37-річного ветерана. Добре виглядав у Енгельберзі Міхаель Хайбьок, який зайняв сьоме місце в неділю, перед цим впавши у кваліфікації. У суботу Міхаель не потрапив у топ-30, ставши жертвою поганої погоди.

Восьмим в неділю став Давіде Брезадола. Найкращий результат у кар'єрі італійця, але назвати його випадковістю язик не повернеться. Брезадола проводить дуже сильний сезон, і вже кілька разів фінішував на підступах до першої десятки. До речі, це перше потрапляння до топ-10 для збірної Італії з січня 2017 року, коли Себастьян Коллоредо став дев'ятим на етапі Турне в Інсбруку. Відносно успішним став етап і для партнера Брезадоли по команді Алекса Інсама. Екс-призер юніорського ЧС у суботу став 30-м – для нього це перше потрапляння в очки із січня 2021 року.

24-те місце у неділю посів юний американець Ерік Белшоу. Для 18-річного стрибуна це перші в кар'єрі очки на Кубку світу та найкращий результат збірної США за останні три роки, з часів 22-го місця Кевіна Бікнера у тому ж Енгельберзі у 2019 році. На даний момент Белшоу – наймолодший стрибун, який набирав очки у цьому сезоні Кубка світу. Зі спортсменів 2004 року народження крім нього набирав казах Данило Васильєв, але він на місяць старший.

Невдало повернувся до Кубка світу на домашньому етапі легендарний Сімон Амманн. У суботу він не пройшов кваліфікацію, після чого не вийшов на старт у неділю. І тут уже починають закрадатися думки – а чи не останній це був старт у кар'єрі Амманна на Кубку світу?

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

Четвер, 15 грудня

Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки

П'ятниця, 16 грудня

Валь Гардена (Італія), супергігант, чоловіки – скасований

Санкт Моріц (Швейцарія), швидкісний спуск, жінки

Субота, 17 грудня

Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки

Санкт Моріц (Швейцарія), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 18 грудня

Альта Бадія (Італія), гігантський слалом, чоловіки

Санкт Моріц (Швейцарія), супергігант, жінки

Понеділок, 19 грудня

Альта Бадія (Італія), гігантський слалом, чоловіки

Італійське турне на користь Одерматта

У чоловіків відбулася перша частина різдвяного італійського турне: швидкісні гонки у Валь Гардені та два гіганти в Альта Бадії – справжня класика гірськолижного спорту. У четвер відбудеться знаменитий вечірній слалом у Мадонна ді Кампільйо, а вже після католицького Різдва – швидкісні гонки у Борміо на трасі «Стельвіо» – можливо, найскладнішій у Кубку світу.

У першій частині італійського турне гонщики мали провести 5 змагальних днів поспіль: до етапу у Валь Гардені причепили ще й скасований швидкісний спуск у Бівер Кріку. Провести його таки вдалося, проте наступного дня через важкі погодні умови довелося скасовувати супергігант. Знову доведеться шукати вільні дати у календарі.

Перший швидкісний спуск відбувся по укороченій більш ніж на третину трасі. Через це розриви були просто аномально маленькими: вся топ-30 вмістилася в 1,01 секунди! У такій ситуації навіть одна найменша помилка позбавляла тебе всіх шансів на високе місце. Ну і за традицією обидва швидкісні спуски у Валь Гардені принесли низку несподіваних результатів: на «Саслонгу» завжди у далеких стартових номерів кращі умови ковзання. Зазначимо також, що суботній швидкісний спуск став 100-ю в історії гонкою Кубка світу у Валь Гардені.

Перший швидкісний спуск виграв Вінсент Кріхмайр, однак у другому він навіть не потрапив до топ-30. Провалилася у суботу взагалі вся збірна Австрії: жодної людини у топ-10. З тріском провалився на домашній трасі Домінік Паріс, який обидва рази пролетів повз топ-30. Так, траса у Валь Гардені до його улюблених не відноситься, але, враховуючи жахливу поточну форму лідера збірної Італії, є великі сумніви в тому, що незабаром на своїй улюбленій трасі в Борміо він знову перемагатиме. Збірну Італії від провалу у Валь Гардені врятував Маттіа Кассе, який став третім у суботу. Не вражає на старті сезону та інший корифей швидкісного спуску – Беат Фойц. У Валь Гардені у нього скромні 9-те та 18-те місця.

Ну а головним героєм італійського турне, безперечно, став Марко Одерматт, який продовжує відриватися від усіх переслідувачів у загальному заліку. Почалося все для нього з другого місця у четвер у своєму дебютному виступі у швидкісному спуску у Валь Гардені. І це при тому, що даунхіл традиційно – та дисципліна, де фактор досвіду має найвище значення. У другому швидкісному спуску Одерматт розділив сьоме місце з Тревісом Ганонгом, але це можна вважати дуже солідним результатом.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

У першому гіганті в Альта Бадії швейцарець став лише третім, але у понеділок взяв реванш, перемігши у запеклій боротьбі з Хенріком Крістофферсеном. Норвежець, до речі, став другим у обох гігантах – зараз він дуже стабільний.

Головний суперник Одерматта у загальному заліку, Александер Омодт Кілде, другий швидкісний спуск виграв завдяки геніальному проходженню підступного відрізку Чяслат (там він виграв майже секунду у всіх суперників), однак у першому став лише п'ятим. У неділю норвежець спробував свої сили й у гіганті, але не пробився у другу спробу. На жаль, у цій дисципліні він після травми всі свої навички втратив, а без сильних результатів у гіганті боротися з Одерматтом за Великий кришталевий глобус практично нереально.

У другому швидкісному спуску Кілде на 0,35 секунди випередив Йохана Кларе: 41-річний суперветеран знову був дуже близьким до своєї першої у кар'єрі перемоги на Кубку світу. Четвертим того ж дня став ще один французький ветеран, Адрієн Теу, який потрапив до топ-5 вперше за останні чотири роки. 8-ме та 11-те місця у двох швидкісних спусках зайняв Нільс Аллегр, і це якраз сенсацією назвати не можна, адже саме він у середу виграв контрольне тренування на «Саслонгу». Замкнув топ-10 у суботу Адріан Смісет Сейєрстед – непоганий результат, але, якби не груба помилка у Чяслаті, норвежець міг би опинитися і на подіумі.

Перший гігант виграв інший норвежець – Лукас Бротен, для якого це вже друга перемога цього сезону: тижнем раніше він виграв слалом у Валь д'Ізері. І, незважаючи на схід у другому гіганті, 22-річний норвежець зараз іде третім у загальному заліку Кубка світу.

Головною сенсацією гігантів у Альта Бадії став Хоан Верду. 27-річний андорець, який до цього лише раз у кар'єрі потрапляв у очки на Кубку світу, двічі посів 12-те місце. При цьому він двічі показував дуже сильні другі спроби: у неділю він другий заїзд узагалі виграв, а у понеділок показав третій час. За ці два дні Верду дуже помітно піднявся в рейтингу, тепер стартуватиме в більш ранніх номерах: якщо форма збережеться, то й до потрапляння до топ-10 недалеко. 11-м у понеділок став представник ще однієї екзотичної для гірських лиж країни – бельгієць Сем Мас, для якого це найкращий у кар'єрі результат на Кубку світу.

Героїзм та перемога Соф’ї Годжі

Головним героєм жіночого швидкісного етапу в Санкт-Моріці стала Соф’я Годжа. Все почалося з того, що у першому швидкісному спуску в п'ятницю були важкі погодні умови: снігопад та сильний туман. Через це навіть довелося скорочувати трасу. До того ж, по ходу гонки погодні умови лише погіршувалися – пощастило раннім стартовим номерам. Елена Куртоні з першим стартовим номером перемогла, а Ясмін Флюрі з другим стала четвертою.

Годжа стартувала десятою, причому перед нею в гонці сталася затримка хвилин на 7-8, і за цей час сніг продовжував падати - умови ковзання для італійки були дуже непростими. Але попри все це, Годжа стала другою – виступити краще за таких обставин, мабуть, було неможливо. Під час гонки італійка в одному з віражів вдарилася рукою об шматок льоду на трасі та отримала травму.

Як виявилося, дуже серйозну: одразу після гонки вона вирушила до лікарні на МРТ, де у неї виявили переломи трьох фаланг лівої руки. Здавалося б, вікенд завершений, попереду відновлення? А ні! Годжа одразу ж вирушила до Мілана на операцію, а після неї – назад у Санкт-Моріц, на старт суботньої гонки.

І з поламаною рукою Соф’я не просто вийшла на старт гонки, не просто дісталася фінішу – вона її виграла! І це вже не перший такий подвиг Годжі навіть за цей календарний рік: у лютому вона здобула срібло Олімпіади з недолікованою травмою коліна. У цієї італійки героїзму стільки, що будь–який чоловік може позаздрити. Для неї суботня перемога, до речі, стала 20-ю у кар'єрі на Кубку світу.

Getty Images/Global Images Ukraine. Соф'я Годжа

У недільному супергіганті вона стала лише п'ятою, але головна проблема для неї – це те, що перемогла її головна суперниця по загальному заліку, Мікаела Шиффрін. У двох швидкісних спусках американка також виступила дуже сильно: шосте та четверте місця. У підсумку за три старти у швидкісних видах у Санкт-Моріці італійка зуміла відіграти у загальному заліку всього 65 очок – явно не те, на що вона розраховувала. Найближчим часом у жіночому Кубку світу – час технічних стартів у Земмерінгу, Загребі, Краньській Горі та Флахау. 8 технічних стартів поспіль – Шиффрін, звичайно, за цей час сильно відірветься у загальному заліку, зате Годжа матиме час до етапу в Санкт-Антоні (починається 12 січня), щоб залікувати травмовану руку. Ще одна претендентка на ВКГ, Петра Влхова, у Санкт-Моріц також приїхала, але вхолосту: 50-те місце та два сходи з дистанції.

П'ятнична перемога Елени Куртоні комусь могла здатися випадковістю, але у наступні два дні італійка довела, що це не так: восьме та друге місця. П'ятнична гонка взагалі стала бенефісом збірної Італії: перемога Куртоні, друге місце у Годжі, сьоме та десяте – у Федеріки Бріньоне та Лаури Піровано відповідно.

Знову розчарувала Лара Гут-Бехрамі, яка за три дні на домашній трасі так жодного разу і не піднялася вище восьмого місця. Розглядати її як претендента на ВКГ, гадаю, вже не актуально. Четвертою у недільному супергіганті стала її партнерка по команді Мішель Гізін, для якої це найкращий результат цього сезону. Однак говорити про вихід із кризи ми не поспішатимемо: після восьмого місця у Лейк Луїсі теж здавалося, що Гізін додає, але після цього вона провалила технічний етап у Сестрієре. Зазначимо лише те, що спеціалізація у Мішель дедалі явніше зміщується у бік швидкісних видів.

Розчарувала ще одна швейцарська зірка, Корінн Сутер. Після подіуму в п'ятницю вона двічі фінішувала лише в середині другого десятка у суботу та неділю. Попри це саме вона залишається головною надією збірної Швейцарії у загальному заліку.

Продовжує набирати непогані очки у швидкісних видах юна німкеня Емма Айхер: 15-те та 23-те місця у двох швидкісних спусках. У суботу досить несподівано на подіум піднялася її партнерка по команді Кіра Вайдле, для якої це лише п'яте у кар'єрі потрапляння у топ-3 на Кубку світу.

А другою у суботу стала зірковий ветеран збірної Словенії Ілка Штухец. Для 2-разової чемпіонки світу у швидкісному спуску це був перший подіум на Кубку світу за майже чотири роки – з етапу в Кортіні д'Ампеццо у січні 2019 року. Щоправда, після цього було ще золото ЧС-2019 у шведському Оре. У п'ятницю та неділю Штухец навіть не потрапила до топ-10 – її успіх не виглядає чимось систематичним.

Третьою у неділю стала Романа Мірадолі. Для неї це лише другий у кар'єрі подіум на Кубку світу, і обидва були завойовані на швейцарській землі: наприкінці минулого сезону вона виграла супергігант у Ленцерхайде. Могла показати дуже сильний результат у супергіганті Марта Бассіно, але італійка зійшла з дистанції, пропустивши ворота ближче до фінішу – склалося враження, що справа не в технічній помилці, а в тому, що вона банально погано запам'ятала трасу.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

Субота, 17 грудня

Давос (Швейцарія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Неділя, 18 грудня

Давос (Швейцарія), розділка, 20 км, вільний стиль, жінки

Давос (Швейцарія), розділка, 20 км, вільний стиль, чоловіки

Епохальна перемога Пеллегріно

Кубок світу з лижних гонок напередодні католицького Різдва за традицією заїхав до Давосу. Цей етап вважається особливим через те, що відбувається на досить великій висоті – 1400 метрів над рівнем моря. І до таких умов пристосуватися вдається не всім, та й гонки на такій висоті забирають більше сил, ніж зазвичай.

На цей раз етап у Давосі зібрав дуже скромний склад учасників: хтось захворів, хтось просто вирішив відпочити. І цьому досить просте пояснення: календар на старті нинішнього сезону був перевантажений. Зазвичай перед Давосом у Кубку світу проводяться два етапи, цього разу їх було три, кожен з них розширений – з трьох гонок. Якщо зазвичай до етапу в Давосі у Кубку світу спортсмени пробігають по 5-6 гонок, то цього разу – відразу 9. Додамо ще й фактор того, що жіночі дистанційні гонки через зрівняння з чоловіками стали помітно довшими – і отримуємо абсолютно закономірний підсумок . Якщо рік тому в жіночому спринті в Давосі на старт вийшли 84 лижниці, цього разу всього 39. У чоловіків було 108, а залишилося 67. Цифри більш ніж промовисті.

Головна подія етапу в Давосі відбулася у суботу, у фіналі чоловічого конькового спринту. Перемогу в ньому здобув Федеріко Пеллегріно, котрий у очній боротьбі на фінішній прямій обійшов Йоханнеса Клебо. Норвежця вже зараз небезпідставно називають найсильнішим спринтером в історії, і, незважаючи на те, що на початку своєї кар'єри він був класистом, уже багато років у спринті його якщо й можна обіграти, то хіба що класикою. У коньковому спринті Клебо попереднього разу програвав ще у грудні 2018 року в Ліллехаммері, коли вилетів у півфіналі.

Getty Images/Global Images Ukraine. Федеріко Пеллегріно

З того часу Йоханнес виграв 15 поспіль конькових спринтів на Кубку світу, в яких брав участь. Додамо до цього золото на Олімпіаді у Пекіні та на чемпіонаті світу-2019 у Зеєфельді та отримуємо просто феноменальну переможну серію, яка перервалася у суботу. Символічно, що перервав її Федеріко Пеллегріно – людина, яка домінувала у конькових спринтах до появи на небосхилі Клебо. Пояснити фіаско норвежця можна хіба хворобою, через яку він пропустив 5 з останніх 6 гонок на Кубку світу. Пеллегріно, до речі, попередній етап у Бейтостолені також пропускав, але за сімейними обставинами – він чекав на народження своєї дитини.

Етап у Давосі Клебо взагалі не може записати собі в актив: у недільній розділці він став лише п'ятим. Йоханнес не зумів повною мірою скористатися хворобою Пола Гулберга, через яку лідер Кубка світу до Давосу не приїхав, і не зміг максимально наблизитися до нього у загальному заліку.

Ну а розділка в Давосі знову перетворилася на виїзний чемпіонат Норвегії, представники якої окупували перші 6 місць. Свою першу перемогу в сезоні здобув Сімен Хегстад Крюгер, який старт сезону провалив, не піднявшись в жодній із гонок вище 10-го місця. На 20-кілометровій розділці розриви закономірно вийшли досить великими, й у перемозі Крюгера сумнівів не було. А ось боротьба за друге місце вийшла запеклою: Ханс Крістер Холунд випередив Шюра Рьоте.

Відзначимо дев'яте місце 26-річного норвежця Хенріка Доннерстада, для якого це був лише третій у кар'єрі старт на Кубку світу. Два тижні тому в Ліллехаммері на 10-кілометровій коньковій розділці він став 15-м, а дебютував на Кубку світу ще 4 роки тому 54-м місцем у Бейтостолені. Сенсаційний переможець розділки 2-тижневої давності в Ліллехаммері Івер Тільдхейм Андерсен лише замкнув топ-6, випередивши всього на 0,2 секунди німця Фрідріха Моха. Зважаючи на слабкий склад учасників етапу в Бейтостолені, назвати такий результат підтвердженням рівня, показаного два тижні тому, не можна.

У жінок у спринті домашню перемогу здобула Надін Фендріх. Для швейцарки це друга поспіль перемога у спринті на Кубку світу. Перемога класичним стилем тиждень тому в Ліллехаммері здивувала, а ось успіх у Давосі виглядає абсолютно закономірним та прогнозованим. У неділю Фендріх у розділці стала восьмою. Безумовно, частково такий результат можна списати на слабкий склад учасників, але для спринтера потрапити до топ-10 на 20-кілометровій розділці (таких довгих розділок на жіночому Кубку світу не було аж з 1988 року) – це в будь-якому разі сильно.

А виграла розділку Джессіка Діггінс, яка в запеклій боротьбі випередила Інґвільд Остберг. Норвежка лідирувала протягом більшої частини дистанції, але на останній відрізок її не вистачило: за останні 1,8 км дистанції 2,9 секунди переваги перетворилися на 5,5 секунд відставання. Прикро за норвежку, яка могла здобути першу перемогу після проблем зі здоров'ям та повернення до Кубка світу, але й перший подіум із лютого 2020 року – теж непогано.

Топ-3 замкнула Розі Бреннан – американка традиційно сильно виступає у Давосі, і дві з трьох своїх перемог на Кубку світу здобула саме там два роки тому. Шостою стала ще одна любителька гір, француженка Дельфін Клодель, яка свій єдиний подіум на Кубку світу здобула рік тому на фіналі Тур де Скі в Альпе ді Черміс.

Розчарувала в розділці Кріста Пармакоскі, яка стала лише сьомою: фінка за такого слабкого складу учасників програла практично всім спорстменкам топ-рівня в конькових дистанційках, за винятком хіба що Хелен Марі Фоссесхольм (14-те місце). При цьому в спринті Кріста пробилася у фінал і стала п'ятою. Продовжує штампувати стабільні результати лідер Кубка світу Тіріль Венг – два четверті місця. Навіть незважаючи на перемогу і друге місце в Давосі, Джессіка Діггінс не зуміла суттєво наблизитися до норвежки в загальному заліку – особливості нової очкової системи.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти тижня:

П'ятниця, 16 грудня

Рамзау (Австрія), HS 98/10 км, особистий Гундерсен

Субота, 17 грудня

Рамзау (Австрія), HS 98/10 км, особистий Гундерсен

Ріібер знову не обійшовся без поразки

Напередодні католицького Різдва після 2-тижневої перерви етапом в Рамзау повернувся Кубок світу з двоборства. І два особисті старти вийшли зовсім різними за змістом. У п'ятницю все було прозаїчно: Ярл Магнус Ріібер нокаутував усіх своїх суперників уже на трампліні та впевнено переміг.

Після стрибкової спроби у суботу здавалося, що сценарій буде ідентичним, але проти цього був Вінценц Гайгер. Лідер збірної Німеччини ще у п'ятницю показав свою чудову готовність, розваливши пелотон переслідувачів ще на першій половині дистанції. Щоправда, тоді він не зумів скинути Єнса Луроса Офтебро, після чого в завзятій боротьбі програв спринт за друге місце.

У суботу Гайгер виглядав ще сильнішим, і, програючи 1 хвилину і 9 секунд Рііберу на старті, вже в середині третього кола наздогнав норвезького домінатора. Були сумніви щодо того, чи вистачить сил у Гайгера на розв'язку після такої інтенсивної погоні, але на вирішальних кілометрах дистанції вся компанія, яка сиділа за спиною у німця, не змогла йому нічого протиставити: красива перемога з дуже потужним перфомансом у лижній гонці. Гонці, яка вже зараз стає претендентом на звання найкращої у сезоні. Так виходить, що всі найцікавіші і найяскравіші гонки в останні роки стають такими саме завдяки Гайгеру – чого вартий хоча б його ураганний золотий фініш на Олімпіаді в Пекіні!

Ну а Ріібер фінішував лише третім, програвши ще й Лампартеру. На кожному із трьох етапів Кубка світу нинішнього сезону він зазнав однієї поразки: недостатньо для того, щоб зупинити рух норвежця до ВКГ, але вже непогано. Самого Лампартера, до речі, дуже багато і заслужено критикували на старті цього сезону, але в Рамзау він виступив чудово – четверте та друге місця. До того ж, у суботу Йоханнес показав і чистий другий час у гонці. Перший подіум у сезоні – і особисто для Лампартера, і для збірної Австрії загалом.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ярл Магнус Ріібер

Повертаючись до теми збірної Німеччини, знову виникла дискусія навколо вибору складу. На цей раз за боротом опинився Теренс Вебер. І частково зрозуміти таке рішення можна. Після сенсаційної перемоги на відкритті минулого сезону кар'єра Вебера йде строго за низхідною.

У суботу шосте місце на трампліні зайняв Йорген Гробак. Для настільки сильного лижника зазвичай це практично гарантує місце на подіумі за підсумками гонки, але не цього разу: Гайгер і Лампартер були надто сильні, а Ріібер мав великий запас у часі.

Після провального старту сезону нарешті сильно виступив Ілкка Херола: шосте та десяте місця. Після вогняного літа від нього чекали ледь не боротьби за ВКГ, проте на початку зимової кампанії його одночасно спіткали як спад форми на трампліні, так і інфекція дихальних шляхів (як і партнера по команді Еро Хірвонена). Зараз фін із цих проблем, схоже вибрався: з точки зору загального заліку, звичайно, все вже втрачено, але є підстави очікувати на ударну другу половину сезону.

Не можна не відзначити і результати багаторічних лідерів збірної Італії – Самуеля Кости та Алессандро Піттіна. Коста у двох особистих стартах посів 12-те та 18-те місця. 12-те місце в суботу для Саму – найкращий результат на Кубку світу за останні три роки: у грудні 2019 року в тому ж Рамзау Коста двічі поспіль посів 12-те місце.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй: