Драма Кавіцеля і перша перемога Холденер. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Субота, 26 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142, особистий турнір

Неділя, 27 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142, особистий турнір

Ланішек знову переміг у Руці

Після 3-тижневої паузи Кубок світу зі стрибків із трампліну повернувся етапом у фінській Руці, який уже проходив на звичному сніговому покритті. Дуже важливе уточнення з огляду на те, що більшість збірних у нинішньому сезоні ще не мали можливості стрибати на снігу – ні в змагальних, ні в тренувальних умовах.

Для збірної Німеччини етап у Руці розпочався із пригод. Через помилку в аеропорту в Німеччині Бундестім прибув до Фінляндії без усієї своєї екіпіровки, і отримав її лише пізно ввечері в п'ятницю. Підопічні Штефана Хорнгахера пропустили всі тренування у четвер та п'ятницю (що дуже важливо, коли йдеться про перші тренування на снігу) і, за ідеєю, мали пропустити і п'ятничну кваліфікацію. Однак у Міжнародній лижній федерації (FIS) вирішили піти німцям назустріч і перенесли її на ранок суботи. Тож Бундестім на старт вийшов, але, на відміну від усіх своїх суперників, взагалі без практики стрибків на снігу.

І з огляду на всі обставини, а також дуже слабкий початок сезону три тижні тому у Віслі, німці в Руці виступили непогано. Карл Гайгер у суботу замкнув топ-6, у неділю став другим у кваліфікації. Однак після цього Карл провалив основний турнір - лише 33-тє місце, хоча, заради справедливості, з вітром йому не пощастило.

Маркус Айзенбіхлер у неділю замкнув топ-10. Здатний він був зробити це і в суботу, але обидва його стрибки вийшли дуже неакуратними за технікою. Проблеми ті самі, що зазвичай: асиметричне відштовхування і невпевнене приземлення. Андреас Веллінгер після 14-го місця в суботу в неділю завдяки блискучій другій спробі здійснив рейд з 17-го на 7-ме місце: проблиски класної літньої форми нарешті почали виявлятися.

Загалом у Руці збірна Німеччини, звичайно, все ще помітно не дотягувала до свого звичного рівня, але порівняно з Віслою крок уперед був точно зроблений. При цьому німецькі ЗМІ вже починають розводити паніку та тиснути на команду. Зокрема, акцентувалася увага на тому, що вперше за 12 років у Німеччини жодного подіуму в чотирьох стартових змаганнях сезону в Кубку світу.

Цілком можливо, що Хорнгахер свідомо не форсував підготовку своєї команди під ранню стадію сезону, щоб не повторювати помилок попередніх сезонів. Адже у всіх трьох попередніх сезонах Хорнгахера з Німеччиною найсильнішим відрізком для команди виходив старт сезону, аж до Турне, тобто той відрізок, який найменш важливий. А тут ще й специфіка нинішнього сезону, коли цей стартовий відрізок дуже розмитий у плані насиченості стартів: нагадаємо, після етапу в Руці Кубок світу йде на ще одну 2-тижневу паузу і відновиться в Тітізеє-Нойштадті.

У суботу абсолютно заслужену перемогу в Руці здобув Анже Ланішек. Для нього ця перемога стала другою в кар'єрі на Кубку світу, і попередню він здобув рік тому тут же, в Руці. У неділю Ланішек став четвертим – дуже успішний вікенд для нього. Можна було б знову почати говорити про його шанси поборотися за Великий кришталевий глобус (ВКГ), однак ми пам'ятаємо, що в січні у словенця завжди настає дуже серйозне просідання форми.

Тотальний провал чекав у суботу на збірну Японії: у другу спробу не пробився НІХТО, навіть Рьою Кобаясі, який і в неділю виступив невдало - 23-тє місце. Врятувати етап для японців зумів Наокі Накамура: він став третім у неділю. У першій спробі йому явно пощастило з вітровими умовами, і багато хто чекав, що в другому раунді він відступить, але не тут-то було. Перший у кар'єрі подіум на Кубку світу для 26-річного японця.

А в неділю перемогу розділили Штефан Крафт і Халвор Егнер Гранеруд. Рідкісна подія для Кубка світу, але в Руці вона трапляється не вперше. 8 років тому перемогу тут розділили два легендарні ветерани – Норіакі Касаї та Сімон Амманн. Для обох та перемога стала останньою у кар'єрі на Кубку світу (принаймні на даний момент), а Касаї ще й оновив власний рекорд найстаршого переможця етапу в історії.

У суботу Крафт став другим за Ланішеком – дуже вдалий вік-енд для австрійця, який іде другим у загальному заліку. А ось Гранеруд у суботу фінішував п'ятим, після чого отримав дискваліфікацію за дуже просторий костюм.

Давид Кубацкі, який домінував три тижні тому у Віслі, виглядав уже не настільки блискуче. Четверте місце в суботу і шосте в неділю, причому другого дня поляк навіть лідирував після першої спроби. Схоже, блискуча літня форма поступово йде на спад, що було очікувано.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

П'ятниця, 25 листопада

Лейк Луїс (Канада), супергігант, чоловіки – скасовано

Субота, 26 листопада

Лейк Луїс (Канада), швидкісний спуск, чоловіки

Кіллінгтон (США), гігантський слалом, жінки

Неділя, 27 листопада

Лейк Луїс (Канада), супергігант, чоловіки

Кіллінгтон (США), слалом, жінки

Драма Кавіцеля, дуель Кілде та Одерматта

У чоловіків із четвертої спроби нарешті стартував сезон швидкісних видів у Кубку світу. З четвертої – тому що після скасування двох швидкісних спусків наприкінці жовтня в Церматті/Червінії, не вдалося провести швидкісний спуск у п'ятницю вже в Лейк Луїсі. На вихідні було заплановано два супергіганти, але один із них замінили на даунхілл. Загалом цього сезону через погодні умови вже було скасовано три швидкісні гонки, тому FIS потрібно думати, де і як їх замінювати, щоб не порушити баланс у календарі.

Зазначимо також, що цього року Лейк Луїс приймає змагання у Кубку світу востаннє – з наступного сезону цей етап із календаря випаде. Щоправда, цього тижня на трасі у Лейк Луїсі ще змагатимуться жінки.

Двома головними героями етапу в Лейк Луїсі стали два головні фаворити загального заліку Кубка світу – Марко Одерматт та Александер Омодт Кілде. Норвежець виграв суботній швидкісний спуск і став другим у супергіганті, швейцарець переміг у неділю, а в даунхіллі замкнув топ-3. Успіх Кілде трохи здивував з огляду на те, що траса в Лейк Луїсі – одна з найменш успішних для нього. До минулого вікенду він тут жодного разу не піднімався на подіум і лише тричі в 13 гонках потрапляв у топ-6.

Ну а 160 очок Одерматта у двох швидкісних гонках – чудове підтвердження його статусу головного фаворита у боротьбі за ВКГ. Нагадаємо, що місяць тому швейцарець виграв відкриття сезону в гіганті в Зольдені: у трьох гонках цього сезону він щоразу піднімався на подіум.

Тіньовим героєм етапу в Лейк Луїсі можна назвати Даніеля Хеметсбергера. 31-річний австрієць у суботу став другим у швидкісному спуску, програвши лише 0,06 секунди Кілде. Найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу і лише друге потрапляння на подіум. У неділю Хеметсбергер став сьомим у супергіганті, і такий результат можна назвати не менш сенсаційним.

Справа в тому, що Даніель завжди вважався вузьким фахівцем швидкісного спуску, а в супергіганті до вчорашнього дня за всю кар'єру набрав лише 41 очко. А тут 36 балів одразу. На сьоме місце Хеметсбергер заїхав із 48-м стартовим номером, який дуже яскраво ілюструє його позицію у світовому рейтингу в цій дисципліні. Проте варто зазначити, що частково показати такий результат австрійцю допомогли погодні умови. У 20-х номерах, вже після проходження групи найсильніших, умови скользіння покращилися, і з пізніх стартових номерів багато середняків показували незвично високі для себе результати. Наприклад, італієць Гульєльмо Боска із 44-м номером посів 11-те місце.

Дуже не пощастило у суботньому швидкісному спуску Домініку Парісу. У зіркового італійця в середині дистанції без жодних об'єктивних причин відстебнулася лижа. Його провини в цьому не було жодної, просто кріплення спрацювало неправильно. За Паріса прикро подвійно тому, що він йшов за дуже хорошим графіком і міг поборотися за призові місця. І це при тому, що початок швидкісного сезону в Північній Америці для нього традиційно виходить невдалим. У недільному супергіганті Паріс виступив слабко – лише 18-те місце.

Не може бути задоволеним своїми результатами ще один гранд – Беат Фойц. Досвідчений швейцарець у суботу в своєму улюбленому швидкісному спуску став лише п'ятим. А недільний супергігант провалив повністю – 40-ве місце.

Відзначимо 16-те місце у суботньому швидкісному спуску Міхи Хробата, на яке він заїхав із 52-м стартовим номером. Для 27-річного словенця це повторення найкращого в кар'єрі результату на Кубку світу. 16-м він був і на іншому північноамериканському етапі – у Бівер Кріку в грудні 2019 року.

Проте головна драма етапу у Лейк Луїсі розгорнулася під час недільного супергіганта. Для одного з найкращих фахівців цієї дисципліни, Мауро Кавіцеля, етап у Лейк Луїсі був першим за майже два роки. У січні 2021 року він важко впав на етапі в Гарміш-Партенкірхені. Руки-ноги швейцарець залікував відносно швидко, але головна проблема була у черепно-мозковій травмі. Через неї у Кавіцеля з'явилися проблеми із зором: коли він ставав в аеродинамічну стійку, у нього двоїлося в очах. Звісно, про жодні змагання з такою проблемою й мови не може бути.

З цією проблемою Кавіцель боровся весь минулий сезон, і з горем навпіл таки впорався – хай, з чуток, і не до кінця. І ось перший супергігант після повернення - і Кавіцель падає в середині траси, врізаючись у прапорець, втрачає свідомість і обличчям на величезній швидкості їде жорстким і сухим канадським снігом. У цей момент серце завмерло буквально у всіх, хто спостерігав за цим – і наживо, і біля телеекранів. На щастя, через хвилин п'ять Кавіцель прийшов до тями, нехай і з закривавленим обличчям.

Ausgerechnet Mauro Caviezel nach seiner Verletzungspause. #fisalpine #LakeLouise 😢 😰 #SuperG @AlpineSkiWC pic.twitter.com/DNeJufOIIb

— Storymakers (@mz_storymakers) November 27, 2022

Мауро доставили до лікарні, де виявили струс мозку – тільки цього йому не вистачало після двох років таких великих проблем. Кавіцель вже вирушив до Європи на лікування – майбутній етап у Бівер-Кріку він пропустить. Хоча після цього є вже сумніви в тому, чи продовжить швейцарець свою кар'єру. Та й закрадаються думки: а чи не стало його падіння результатом того, що проблеми зі зором так і не пішли?

З новин про травми додамо ще одну: під час тренування хрестоподібні зв'язки коліна порвав іменитий французький гігантист Тібо Фавро. У нинішньому сезоні він більше не виступить.

Довгоочікувана перемога Холденер

Жінки, як і чоловіки, вирушили на північноамериканське турне, де на них чекав технічний етап у Кіллінгтоні. І недільний слалом вийшов по-справжньому епічним: одна з тих гонок, яка запам'ятовуються на роки вперед.

Результати Венді Холденер у слаломі за останні 5-6 років стали притчею у язицех: Холденер цілих 30 разів піднімалася на подіум у своїй улюбленій дисципліні, багато разів (наприклад, тиждень тому в Леві) була близька до перемоги, але дотягнутися до першого місця все ніяк не могла – Венді дуже не пощастило виступати в одну епоху з такими монстрами слалому, як Шиффрін та Влхова.

І ось у неділю Холденер до першої перемоги в слаломі таки дісталася, причому розділила її з Анною Свенн-Ларссон! До того ж, для шведки ця перемога стала першою не лише в слаломі, а й взагалі на Кубку світу. Зазначимо, що на другій спробі шведка допустила досить серйозну помарку, яка коштувала їй приблизно 0,3 – 0,4 секунди – шведка цілком могла знову залишити Холденер без першого місця.

Петра Влхова та Мікаела Шиффрін у слаломі посіли четверте та п'яте місця відповідно, причому американка після першої спроби лідирувала. Загалом, домашній етап для Шиффрін можна назвати провальним: у суботньому гіганті вона зайняла лише 13-те місце.

Щодо Влхової, то вона двічі стала четвертою. У неділю такий відносно невдалий результат словачки можна пояснити станом траси. У Кіллінгтоні було досить тепло, сніг був пухким, і траса швидко розбивалася. Влхова, яка має досить значні за мірками жіночого слалому антропометричні дані, такі умови дуже не любить - їй подавай жорсткі, крижані траси. Так чи інакше, у перших трьох слаломах сезону Влхова жодного разу не потрапила до топ-2 – за її мірками це серйозна невдача.

Поганий стан снігового полотна у другій спробі спричинив кілька значних рейдів з далеких позицій. Наприклад, Франциска Гріч із 30-го місця піднялася на восьме. Топ-3 замкнула ще одна австрійка, Катаріна Труппе. Дуже важливий успіх для збірної Австрії, яка провалила старт сезону.

А ось лідер команди Катаріна Лінсбергер зійшла з дистанції на другій трасі після третього місця в першій спробі. Так, за результатом – черговий провал, але тішить хоча б те, що хороші швидкості поступово прокльовуються. Про це свідчить і п'яте місце у суботньому гіганті.

Німка Лена Дюрр у другій спробі практично повторила долю Лінсбергер, але до фінішу з величезним відставанням все ж таки дісталася. Проблеми Дюрр у другій спробі цього сезону стають систематичними. Головним розчаруванням старту сезону можна назвати Мішель Гізін: у Леві у неї схід і 16-те місце, у Кіллінгтоні – 25-те та 26-те. При чому об'єктивних причин такого провалу немає, на відміну від ситуації річної давності, коли швейцарка перехворіла на мононуклеоз.

Втретє поспіль у топ-10 у слаломі хорватка Леона Попович. Могла в топ-10 фінішувати і її юна партнерка по команді Зрінка Лютіч, проте вона припустилася грубої помилки на другій спробі. Так чи інакше, можна говорити про те, що їхній успіх у Леві не був випадковістю. Те саме стосується шведки Ханни Аронссон-Ельфманн, яка посіла в Кіллінгтоні 11-те місце.

А у суботньому гіганті перемогу здобула Лара Гут-Бехрамі, при тому, що минулого сезону зіркова швейцарка у цій дисципліні виглядала дуже слабо. Але з такими результатами в гіганті Лара знову стає серйозним претендентом на ВКГ. Тим більше, що Шиффрін і Влхова у технічних дисциплінах на старті цього сезону втрачають незвично багато очок.

Невдачі американки та швейцарки, до речі, дають шанси, наприклад, і Соф’ї Годжі. Хоча пропуск гіганта в Кіллінгтоні ставить під питання її наміри боротися за загальний залік. Італійку ми побачимо вже цього тижня у Бівер Кріку. А в Кіллінгтоні відзначимо друге місце іншої представниці «Скуадри Адзурри», Марти Бассіно, і прорив із 29-го місця на 11-те Роберти Мелезі. А ось Федеріка Бріньоне, як і раніше, до свого звичного рівня в гіганті не дотягує – лише дев'яте місце.

Головним відкриттям гіганту в Кіллінгтоні стало 17-те місце 16-річної представниці Албанії Лари Кольтурі, для якої це дебютний сезон та перше в кар'єрі потрапляння в очки на Кубку світу. Насправді албанка Кольтурі лише формально: її батьки – італійці, причому мати – олімпійська чемпіонка 2002 року у супергіганті, Даніела Чеккареллі. Саме вона й тренує свою доньку. Так чи інакше, слідкувати за подальшим розвитком 16-річної дівчини буде дуже цікаво.

До речі, інша сенсаційна олімпійська чемпіонка в супергіганті, Естер Ледецка, повернеться до Кубка світу у найкращому разі у січні. Відновлення після травми гомілки пішло не за планом, і на чешку чекає ще одна операція.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

П'ятниця, 25 листопада

Рука (Фінляндія), спринт, класика, чоловіки/жінки

Субота, 26 листопада

Рука (Фінляндія), розділка 10 км, класика, чоловіки

Рука (Фінляндія), розділка 10 км, класика, жінки

Неділя, 27 листопада

Рука (Фінляндія), переслідування, 20 км, вільний стиль, чоловіки

Рука (Фінляндія), переслідування, 20 км, вільний стиль, жінки

Шведкам не було рівних у Руці

У жіночому Кубку світу, порівняно з минулим сезоном, відбулося дуже багато змін, які серйозно вплинули на розстановку сил у боротьбі за найвищі місця. Це і відсторонення росіянок, і завершення кар'єри Терези Йохауг. Всі ці зміни були на руку збірній Швеції, яка має всі шанси утвердитися в якості домінуючої сили в жіночих лижних гонках. І на етапі в Руці «Тре Крунур» свої претензії на гегемонію повністю підтвердили, зайнявши перші два місця в кожній із трьох гонок.

У п'ятницю свою дебютну в кар'єрі на Кубку світу здобула Емма Рібом, яка випередила Йоганну Хагстрьом. Не пощастило перед виходом на фінішну пряму ще одній шведці, Майї Дальквіст, яка мала всі шанси перемогти, проте впала після того, як Рібом ненавмисно наїхала їй на лижі. Шведки цілком могли зайняти весь подіум, і це при тому, що етап у Руці пропускали дві найсильніші за своїм потенціалом шведські спринтерки – Йонна Сундлінг і Лінн Сван. Домінування шведок у спринті просто вражає, і не скажеш, що потенційна присутність Йохауг чи росіянок серйозно вплинула б на ситуацію.

А в суботу та неділю на перший план вийшли вже прими дистанційних гонок, хоча й та сама Дальквіст не загубилася, фінішувавши в топ-10 і в розділці (восьме місце – її найкращий у кар'єрі результат у розділках на Кубку світу), і в переслідуванні. Розділку на 10 км класикою у суботу виграла Ебба Андерссон, яка, як і тиждень тому на відкритті шведського сезону у Бруксвалларні, обіграла Фріду Карлссон. Для Ебби ця перемога стала лише другою в кар'єрі на Кубку світу при 29 на той момент подіумах: Андерссон завжди славилася своєю стабільністю, але за максимальним потенціалом поступалася тій же Карлсон чи Йохауг.

У недільному переслідуванні Фріда несподівано зуміла взяти реванш у Ебби і перемогти. Чому несподівано? Справа навіть не в двох поспіль поразках в очній дуелі до цього, а в тому, що це був третій гоночний день поспіль, а Карлссон традиційно має серйозні проблеми з відновленням, і зв'язку з трьох гоночних днів поспіль їй пройти без спадів раніше не вдавалося. І це при тому, що в п'ятничному спринті Андерссон вилетіла ще у кваліфікації, а Карлссон дісталася півфіналу, тобто провела на два забіги більше. При чому, вигравши свій забіг в 1/4 фіналу, Фріда не знайшла сили на такий же сильний півфінал.

Однак Фріда впевнено перемогла, видавши потужну атаку на останньому колі дистанції. Це дозволило їй очолити загальний залік Кубка світу, хоча перший рядок вона зараз ділить з Тіріль Уднес Венг, яка замкнула топ-3 у п'ятничному спринті та недільному переслідуванні, але була лише дев'ятою у суботній розділці. Особливості нової системи нарахування очок у лижних гонках: за старої схеми Карлссон випереджала б Венг на 57 очок.

Загалом збірна Норвегії цього вікенду була в тіні шведок, і не видно за рахунок чого ситуація може змінитися найближчим часом. Зазначимо лише, що у п'ятничному спринті впала та вилетіла вже у чвертьфіналі головна спринтерська надія команди Матільде Мюрволд. Крістін Шістад зуміла пробитися у фінал, але від неї, звичайно, чекають більшого. У суботу найкращою з норвежок у розділці стала Анне К’єрсті Кальво (четверте місце), яка підтвердила невипадковість своїх успіхів тиждень тому у Бейтостолені. У неділю Кальво відступила на восьме місце.

Дуже багатообіцяюче розпочався домашній етап для збірної Фінляндії: кваліфікацію спринту в п'ятницю пройшли одразу 10 фінок. Однак у плей-оф у них все почало розсипатися. Йохана Матінтало та молода Аманда Саарі вилетіли в 1/4 фіналу через форс-мажори (зламана палка та падіння відповідно), не зуміла пройти далі і Кріста Пармакоскі. Потішила лише Ясмі Йонсу, яка у підсумку стала четвертою.

Особливих успіхів фінкам не дали і дистанційні гонки. Пармакоскі стала п'ятою та дев'ятою, дуже розчарувала у своїй улюбленій розділці класикою Кертту Нісканен, яка лише замкнула топ-10. А минулого сезону вона в цій дисципліні боролася на рівних із самою Йохауг.

Слабко виглядала в Руці Джессіка Діґґінс, яку перед стартом сезону вважали чи не головним претендентом на ВКГ. Американка у спринті вилетіла вже у чвертьфіналі, а у суботній розділці стала лише 21-ю. Переслідування улюбленим коньком далося їй краще, Джесс зуміла добрати пелотон, але на фініш сил їй не вистачило - лише десяте місце. Втім, тривожним симптомом такий початок сезону Діґґінс вважати не варто – у Руці вона виступає погано практично завжди. А ось від її партнерки по команді Розі Бреннан чекали більшого – вона якраз вважається «декабристкою» і починає сезон дуже потужно.

Хет-трик Клебо, драма Халварссона

У чоловіків відсутність росіян передбачувано призвела до тотальної гегемонії збірної Норвегії взагалі та Йоханнеса Клебо зокрема, який виграв усі три гонки у Руці. У суботній розділці класикою нав'язати боротьбу норвежцям міг би Іво Нісканен, але лідер збірної Фінляндії заразився коронавірусом і домашній етап пропускав. Був, до речі, випадок коронавірусу і у збірної Норвегії: захворів на спринтер Сіндре Бьорнестад Скар, якого замінив Сіверт Вііг. Він посів четверте місце у кваліфікації спринту, але потім вилетів уже у чвертьфіналі.

У спринті збірна Норвегії зайняла перші чотири місця. Слідом за Клебо фінішували Евен Нортуг, Пол Гулберг та Ерік Вальнеш – для останнього четверте місце точно можна вважати невдачею. А ось для 27-річного Нортуга-молодшого це перший у кар'єрі особистий подіум на Кубку світу.

У суботній розділці весь подіум знову був норвезьким: друге і третє місця посіли той самий Гулберг і Мартін Льовстрьом Ньєнгет. Шостим став Вальнеш. Перемога Клебо, друге місце Гулберга та шосте Вальнеша – Рука вкотре підтвердила реноме етапу, на якому спринтери дуже сильно виступають у дистанційних гонках. До речі, для Клебо суботня перемога стала ювілейною, 50-ю у кар'єрі на етапах Кубка світу: за цим показником він став рекордсменом ще наприкінці минулого сезону.

У недільному переслідуванні Клебо поступово підпускав великий пелотон, з яким потім впевнено розібрався на фініші. Другим став той самий Гулберг, тіньовий герой етапу: подіуми у всіх трьох гонках.

А ось боротьба за бронзу закінчилась скандалом. Третім фінішував Калле Халварссон, проте невдовзі після фінішу його дискваліфікували. У досить великій групі на останньому підйомі йому довелося вибиратися з глибини. Він вирішив зробити це широкою траєкторією і виїхав за межі траси. Формально – так, порушення правил, але покарання, як мені здається, надто суворе, адже Калле обходив широкою траєкторією, і переваги від вибору такої траєкторії не отримував.

Сам Халварссон також вибухнув гнівною тирадою на адресу суддів, заявивши про те, що вони шукають будь-якої нагоди розбавити скандинавське домінування. Та й Калле просто по-людськи шкода. Дуже талановитий лижник, який за свою кар'єру пережив просто неймовірну кількість важких проблем зі здоров'ям та вибрався з дуже довгого періоду глибокого спаду.

Тим більше, що подіум він заслужив – він був сильний протягом усього етапу в Руці. У п'ятницю в спринті він став п'ятим, у суботній розділці - четвертим, при тому, що на першій половині дистанції лідирував, але не зумів грамотно розкластися по дистанції.

Ну а місце шведа на подіумі зайняв Федеріко Пеллегріно. Для зіркового італійського спринтера це перший у кар'єрі подіум на Кубку світу в дистанційних гонках. Відзначимо і британця Ендрю Масгрейва, який потрапив у топ-6 і в розділці, і в переслідуванні.

Великий рейд у переслідуванні з 50-го місця на 11-те здійснив Сімен Хегстад ​​Крюгер, який показав найкращий чистий час переслідування. Провал у роздлці одним лише фактом того, що вона проходила неулюбленою Крюгером класикою пояснити було не можна - сам норвежець скаржився на свої лижі.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти тижня:

П'ятниця, 25 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142/5 км, особистий Гундерсен

Субота, 26 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142/10 км, особистий Гундерсен

Неділя, 27 листопада

Рука (Фінляндія), мас-старт 10 км/HS 142

Ріїбер поїхав з Руки без жовтої майки

У двоборців сезон також стартував етапом у Руці. Про нього ми завжди говоримо про те, що це той етап у календарі Кубка світу, де створено найкращі умови для двоборців із ухилом у бік стрибків. По-перше, трамплін у Руці – найпотужніший у календарі Кубка світу і створює дуже великі розриви перед гонкою. По-друге – у перший день змагань гонщики бігли дистанцію лише 5 км замість звичних 10 км.

Цього сезону до цього додався ще один фактор: недільний старт провели в незвичному режимі з мас-стартом замість гонки переслідування за системою Гундерсена. А мас-старт – це завжди більш закрита боротьба та менші розриви, що також на руку двоборцям-стрибунам. Так і вийшло: у 10,7 секунди помістився відразу 21 двоборець. Різноманітність форматів не може не вітатись, але для балансу можна було б хоча б раз у сезоні провести лижну гонку і у форматі розділки.

Головний підсумок етапу в Руці – Ярл Магнус Ріїбер за його підсумками не захопив лідерство у загальному заліку Кубка світу. За попередні чотири сезони домінування норвежця такого не траплялося жодного разу. Головна причина, через яку Ріїбер поки що не у жовтій майці – це його провал у п'ятницю на трампліні. За підсумками змагань на трампліні він посідав лише 18-те місце: його стрибок мало того, що був коротким, то ще й приземлення було жахливим.

Після цього Ріїбер показав найкращий чистий час гонки, але через скромну 5-кілометрову дистанцію зумів відіграти лише чотири позиції. Зате ми всі чітко побачили, на що здатний Ярл Магнус у гонці, коли йому потрібно відіграватись і викладатись на всі 100%. Після цього Ріїбер здобув дві перемоги поспіль, але й у суботу його стрибок не можна назвати бездоганним. Натомість, хоч як не парадоксально, у заліку найкращого лижника-гонщика він лідирує.

З перевагою всього у 7 очок у загальному заліку Кубка світу лідирує німець Юліан Шмід, який переміг у п'ятницю, а у суботу та неділю посів друге та п'яте місця відповідно. Свого часу Шмід на юніорському рівні на рівних боровся з Йоханнесом Лампартером, але так само миттєво увірватися в еліту йому не вдалося. Але зараз, схоже, для Юліана настає зірковий час, тоді як Лампартер, до речі, старт сезону провалив: 13-те, 16-те та 7-ме місця.

Повертаючись до Шміда, він завжди вважався збалансованим двоборцем, але на початку минулого року помітно додав у лижній гонці. При цьому у другій половині сезону його спеціалізація змістилася у бік стрибків, те саме ми побачили і на старті нинішнього сезону. Безумовно, утримати лідерство під натиском Ріїбера йому буде складно, але стати його головним конкурентом цього сезону 23-річному німцю під силу.

А ось Вінценц Гайгер, який був лідером збірної Німеччини у попередні кілька сезонів, етап у Руці відверто провалив, насамперед через великі проблеми на трампліні. І зараз у загальному заліку Вінценц йде лише 17-м. Натомість приємно здивував Йоханнес Ридцек, який замикає топ-6 генеральної класифікації. І це при тому, що Ридцек, особливо останніми роками, сильно тяжіє до лижної гонки, а етап у Руці більше підходить стрибунам.

Зазначимо, що збірна Німеччини приїхала до Руки на тлі скандалу в команді. Головний тренер Бундестіму Германн Вайнбух здивував своїм вибором складу на відкриття Кубка світу: у ньому не було Фабіана Ріссле та Якоба Ланге, які на осінньому чемпіонаті Німеччини посіли перші два місця. Особливо обурений таким рішенням був Ріссле, і, з чуток, досвідчений німець навіть замислюється про завершення кар'єри. І зрозуміти Фабіана можна. Так, минулий сезон для нього вийшов невдалим, але зараз він у повному порядку. Тішити його може лише те, що Вайнбух покине свою посаду наприкінці сезону після майже 30 років роботи.

В черговий раз дуже сильно розпочав сезон у Руці Єнс Лурос Офтебро: два треті та одне четверте місце. У попередні роки Офтебро також дуже сильно починав у Руці, але після цього у нього наставав довгий спад форми. Подивимося, чи не наступить він на ці ж граблі цього сезону. Ще краще виступив Рьота Ямамото, який максимально використовував «стрибковий» характер етапу в Руці: друге, четверте і третє місця. За один вікенд японець піднявся на подіум на етапах Кубка світу стільки ж разів, скільки за всю кар'єру до цього.

Історичне досягнення трапилося в неділю: другим став Маттео Бо, який і в попередні дні був непоганим: 11-те та 7-ме місця. Його недільний подіум став для збірної Франції першим на Кубку світу з березня 2017 року! Ну а 20-річний Бо на повний голос заявляє про себе як один з головних молодих талантів світового двоборства.

Головним розчаруванням етапу в Руці став навіть не Лампартер, а господар змагань Ілкка Херола. Він видав фантастичне літо: виграв Літнє Гран-Прі і завоював медалі чемпіонату Фінляндії у трьох видах спорту: двоборстві, лижних гонках і навіть стрибках. Прогрес Хероли на трампліні не відзначав лише сліпий, і перед стартом сезону від нього чекали дуже багато чого. Але як тільки розпочався Кубок світу, вся літня форма Хероли розсипалася як картковий будиночок, і етап у Руці він провалив, набравши за три дні всього 25 очок.

Розчарувала й збірна Австрії, всі лідери якої (це не лише Лампартер, а й Маріо Зайдль із Францем-Йозефом Рерлем) тяжіють до стрибків, але реалізувати себе у сприятливих умовах у Руці не зуміли. Порадував лише відкриття літнього сезону, 20-річний Штефан Реттенеґґер, який у суботу замкнув топ-5 – його найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу. Але щось підказує, що нинішнього сезону він ще повторюватиме чи навіть битиме цей особистий рекорд.

Брав участь у етапі в Руці й єдиний представник України Дмитро Мазурчук, який після завершення кар'єри Віктора Пасічника віддувається за нашу країну на Кубку світу самотужки. Зазначимо, що на початку повномасштабного військового вторгнення росії Мазурчук вступив до лав нацгварції та захищав країну зі зброєю в руках. Тому про повноцінну підготовку до сезону не йшлося.

І на формі Мазурчука це не могло не позначитися. Так, стрибки у нього в Руці були на досить хорошому рівні, завжди в районі 30-го місця. Однак зі швидкістю у гонці проблеми великі, через що вище 44-го місця в результаті піднятися Дмитру жодного разу так і не вдалося. Але з огляду на всі обставини критикувати його язик не повернеться.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй: