На Заході все більше схильні до переговорів України й рф

Деякі американські й західні чиновники все частіше вважають, що ані Україна, ані росія не зможуть досягти заявлених цілей у війні, тож розглядають прийдешню зиму, коли бойові дії сповільняться, як момент для початку дипломатичних переговорів між сторонами.

Зазначається, що західні чиновники з оборонних відомств ставлять під сумнів здатність України повністю вибити російські війська з окупованих районів, тому стабілізація лінії фронту протягом зими, на їхню думку, може означати: жодна зі сторін, швидше за все, не досягне своєї мети.

«Узимку все сповільнюється. (Існує) потенціал для переговорів, ми хотіли б, щоб вони відбувалися», – каже один із співрозмовників NBC News.

Американський телеканал також нагадує про неоголошений візит радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана до Києва, де він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та українськими високопосадовцями.

Читайте також:

ФОТО. Щось знають. Росіяни окопуються у Криму

Двоє співрозмовників NBC News, знайомі з ходом зустрічей, і один український посадовець на умовах анонімності сказали, що Салліван порушив питання про те, як закінчиться російсько-українська війна й чи може такий кінець включати дипломатичне врегулювання.

Зокрема український співрозмовник стверджує, що радник Байдена наголошував: якщо Київ відкрито висловить прихильність до переговорів, його важелі впливу будуть посилені, а не послаблені. Він підкреслив, що Салліван не намагався тиснути на Україну з метою негайного початку переговорів або здійснення якихось конкретних кроків.

Водночас співрозмовники NBC News у США визнають, що посадити Україну й рф за стіл переговорів буде непросто, а обидві сторони, ймовірно, розраховують на уповільнення темпів бойових дій взимку як на час для перегрупування й перепідготовки своїх сил, щоб бути готовими до наступу навесні 2023-го.

Серед імовірних посередників у такому переговорному процесі західні й американські джерела називають президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, й він начебто дав попередню згоду. Розглядалися й інші варіанти – зокрема Ізраїль та Об’єднані Арабські Емірати, та вони не були настільки ж реальними, як у випадку Анкари.