Марта ФЄДІНА: «Наші воїни дають нам віру та можливість жити»

Дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор, чемпіонка світу та 11-разова чемпіонка Європи з артистичного плавання Марта Фєдіна розповіла про своє життя в умовах війни.

«Коли ти не був удома пів року, то радієш всьому. Тільки побачивши у Львові наші потяги, нашу українську залізницю, провідників, уже була дуже рада, і нічого поганого взагалі не помічала. Але, звичайно, у першу ж ніч у Харкові я чула вибухи, і батьки провезли мене таким маленьким колом по місту.

Звичайно, дуже багато в місті зруйновано, сильно постраждав центр, але мене порадувало, що, незважаючи ні на що, люди продовжують жити. Я можу сказати, що Харків теж продовжує жити, але, звичайно, там залишилося зовсім небагато людей, відсотків 10. І о восьмій годині вечора вже нічого немає, жоден ліхтар не горить. І це дуже сумно. Але натомість у Харкові дуже швидко відновлюють те, що було зруйновано, і намагаються зробити все, щоб життя в місті не завмирало, а тривало далі.

Мама приїжджала до мене на чемпіонат світу в Будапешті. Тоді я побачила її вперше за чотири місяці і говорила: «Мамусю, ну живи бодай у Львові з сестрою». Вона – ні, я не залишу тата і не залишу свій будинок. Одного разу ми вже це зробили. Але ми не те що тікали з Донецька, ми просто не хотіли жити у цій незрозумілій «республіці». Тож переїхали до Харкова, де була моя база, мій басейн. І вдруге покидати свій будинок батьки вже не хочуть.

Вдруге проходити через таке дуже важко. Ще 8 місяців тому ти думав: тільки все начебто налагодилося, є стабільна робота, батьки, друзі, квартира. Як то кажуть, живи і радій, і тут... Дуже шкода людей, які гинуть у цій війні, і я дуже сподіваюся, що скоро все закінчиться.

Коли виходиш (на змаганнях – ред.), то все стискається всередині, і ти робиш це лише з думкою про свою країну, про наших воїнів, які зараз на передовій та яким дуже тяжко. Вони нам дають віру та можливість жити, і ми своїм виступом намагалися хоч трохи їм віддячити – можливо, хтось усміхнувся та потішився, коли почув, що Україна перемогла. Хотілося їх теж якось підбадьорити. Насправді дуже важко описати кількома словами всі ті емоції, але, виступаючи зараз, почуваєшся зовсім інакше, ніж до 24 лютого».