Аліна ШИНКАРЕНКО: «Хочеться, щоб ми забрали наш Донецьк»

Бронзова призерка Олімпійських ігор-2020 в артистичному плаванні Аліна Шинкаренко розповіла, про що мріє. 

«І, звичайно, залишається мрія перевезти батьків до себе ближче. Але таких фінансів наразі немає, бо працює поки що тільки тато, а брат – інвалід. Це, в принципі, одна із причин, чому вони взагалі не хотіли переїжджати. Все залежало від брата. Йому потрібні ліки, які дуже дорогі. Вони забезпечують його життєздатність. Там було все оформлено та налагоджено. Це зупиняло батьків переїхати.

Плюс там є своє житло. А купити своє нове житло фінансів також немає. Як мінімум, до коронавірусу були блок-пости, через які вони могли їздити. А під час пандемії їх зачинили. Батькам доводилося їздити 1200 км із Донецька до Харкова до мене – в об'їзд через Росію, через купу всього. Це дві доби та дуже важка дорога. Тому хочеться, щоб ми забрали наш Донецьк. Батьки мали мрію, щоб дочка виступила на Олімпійських іграх і стала олімпійською чемпіонкою або призером. У дитинстві, коли я хотіла піти зі спорту, тато казав: «Ну, як це так? Я вже всім родичам розповів, щоб вони дивилися тебе на Олімпійських іграх».

Напевно, це мене завжди зупиняло, і я йшла до цього. Навіть, більше для батьків. Ішла за мрією батьків і хотіла її виконати. Я не пам'ятаю, щоб у дитинстві мала бажання виступати на Олімпіаді. Потім, ясна річ, коли ти вже в збірній і в тебе медаль Європи, медаль світу, то хочеться й олімпійську нагороду. Це як найвищий щабель спортсмена – те, чого всі прагнуть. Було вдвічі приємно здійснити як свою мрію, так і мрію батьків», – сказала Шинкаренко.

Читайте також

Аліна ШИНКАРЕНКО: «Відправила татові інструкцію, як здаватися в полон»