Військова поезія. Ми ніколи ще так не любили

Ми і ви

Ми ніколи ще так не любили

Ми ніколи ще так не страждали

Ви в нас віру у себе не вбили

Ви звичайні кацапські вандали.

Ми ніколи ще так із «Кварталом»

В нас клекоче нестримна ненависть

Ви нас справді усіх об’єднали

Навіть тих, хто ще вчора вагались.

Ми ніколи ще так не тужили

За всім тим, що зоветься Вкраїна

Ви звичайні кацапські дебіли

Після вас лиш брехня та руїни.

Ми під танки голіруч, якщо треба

Ми під кулі – пішли ви на хуй

З нами Бог, і наш Привид із неба

Хоч насправді він київський Янгол.

Ми мости рвемо із собою

Щоб родилася дівчинка Мія

Вам не знищити наших Героїв

Хоч згоріла стара наша «Мрія».

Але нова Мрія вже світить

Це країна, що дасть бидлу в морду

Ми Великого Володимира діти

А ви – карлика, жертви аборту.

Ви звичайні дворові зазнайки

Згорите ви всі в пеклі, Ємєлі

Це фінальний акорд балалайки

У Херсоні, в Ірпені, в ГостомЄлі.

Ми ж вмремо і народимось разом

Ми готові до останнього бою

Ви ж – нікчемне гарматне м'ясо

Яке стане у нас перегноєм.

Олександр ПАНФІЛОВ