Шалений рекорд Бротена, Ріїбер втратив лідерство. Підсумки лижного вікенду

Стрибки з трампліну

Старти вікенду:

Субота, 15 січня

Закопане (Польща), HS 140, командний турнір

Неділя, 16 січня

Закопане (Польща), HS 140, особистий турнір

Тріумф Словенії, друга перемога Ліндвіка

Кубок світу зі стрибків з трампліну після довгого візиту до Бішофсхофена вирушив на ще один культовий етап – у Закопане. Змагання на «Велька Крокев» проходили із глядачами на трибунах. І хоча їх була обмежена кількість, але така картина не могла не тішити око.

Тиждень тому збірна Словенії у командному турнірі у Бішофсхофені стала лише четвертою, але при цьому програла переможцям, Австрії, всього 10,5 балів. І це з урахуванням падіння Петера Превца, на якому словенці втратили 14-15 балів – вони мали всі шанси виграти ті змагання. І через тиждень у Закопане вони так зробили це.

Командний турнір проходив за дуже непростих та нестабільних вітрових умов. І в такій ситуації у кожної збірної і в першій, і в другій спробі був щонайменше один стрибун, який відверто провалювався. І лише збірна Словенії відстрибала весь турнір без зривів, незважаючи на присутність у складі таких нестабільних елементів, як Тімі Зайц чи нинішній Петер Превц. Зрештою словенці не просто виграли командний турнір, а розгромили суперників: найближчих переслідувачів, збірну Німеччини, вони випередили на 67 балів!

У недільному особистому турнірі Словенія також виступила солідно: одразу 5 людей у ​​топ-16. Саме ця п'ятірка (Анже Ланішек, Тімі Зайц, Петер та Цене Превц, а також Ловро Кос) поїде на Олімпіаду, про що головний тренер команди Роберт Хргота офіційно повідомив після етапу у Закопане. Прогрес словенців справді вражає, і побоюватися варто лише того, що він трапився, можливо, зарано. Напрошуються аналогії з 2014 роком: тоді словенці також виглядали дуже сильно у січні, також виграли командний турнір у Закопане та їхали на Олімпіаду фаворитами, а у підсумку у Сочі стали лише п'ятими.

Так чи інакше, варто відзначити не тільки те, що Тімі Зайц набув стабільності, а й прогрес Анже Ланішека. Під час Турне чотирьох трамплінів він мав досить прогнозований спад форми, і найчастіше в Анже він затягувався на весь січень. Але цього разу продовжувався цей спад дуже недовго, і вже у Закопане він замкнув топ-3 у неділю.

А перемогу у недільному особистому турнірі здобув Маріус Ліндвік, котрому розкішний другий стрибок на 139,5 метра з ідеальною технікою дозволив випередити Карла Гайгера одразу на 10 балів. Для Ліндвіка це друга перемога поспіль – після подіуму загального заліку Турне чотирьох трамплінів його форма не йде на спад, а навіть навпаки.

А ось його партнер по команді Халвор Егнер Гранеруд етап у Закопане провалив, і несподіванкою назвати це не можна – те саме ми бачили і рік тому, коли норвежець був у ідеальній формі. Тоді причиною його невдач у Закопане були низькі швидкості на розгоні. Через рік проблеми залишилися ті ж, хоч відставання від лідерів у цьому компоненті цього разу було не таким катастрофічним, як у минулому сезоні.

Щодо Гайгера, то в Закопане він приємно здивував. Ще тиждень тому в Бішофсхофені здавалося, що форма Карла згасає, і він поринає у традиційний для себе січневий спад форми. Проте вже через тиждень на «Велька Крокев» Гайгер був у повному порядку і в командному, і в особистому турнірах. Друге місце у неділю, з урахуванням четвертої позиції Рьою Кобаясі, дозволили німцеві скоротити відставання від лідера загального заліку на 30 очок. Тепер воно становить 44 бали, проте попереду на Гайгера чекає незручний для нього трамплін у Тітізеє-Нойштадті, де він відчуває на розгоні проблеми, схожі на ті, що є у Гранеруда в Закопане.

Маркус Айзенбіхлер блискуче виступив у командному турнірі, проте після цього в особистому провалив перший стрибок. Після цього у другому раунді Маркусу вдалося здійснити рейд у топ-10, незважаючи на дуже сильний попутний вітер (поправка +17,1 – більше не пощастило у другій спробі тільки Зеверіну Фройнду та Данилу Садрєєву, які посіли 20-те та 21-ше місця відповідно). А загалом Німеччина після другого місця у суботу в неділю виступила дуже слабо: крім Гайгера та Айзенбіхлера у топ-30 зумів пробитися лише Фройнд.

Все це створює головний біль Штефану Хорнгахеру з вибором складу на Олімпіаду - він відклав рішення з цього питання на тиждень і ухвалить його за підсумками етапу в Нойштадті. Поки що гарантували собі поїздку до Пекіна лише Гайгер та Айзенбіхлер. На три місця претендують Штефан Ляйє, Фройнд, Константін Шмід, П’юс Пашке і Андреас Веллінгер.

Найбільш логічним рішенням за спортивним принципом зараз було б «відчепити» Пашке та Веллінгера. Тим більше, у Андреаса з'явився біль у коліні, через що він вирішив пропустити етап у Закопане. При чому, біль з'явився після першого тренувального стрибка в Польщі. Серйозні проблеми у Веллінгера чи ні, та його поточна форма зробила б вибір на його користь нелогічним.

З іншого боку, Фройнд путівку на Олімпіаду заслужив, але ставити його в командний турнір дуже небезпечно. Останнім часом у легендарного ветерана дуже великі проблеми із приземленням. А людина, яка будь-якої миті може впасти – це бомба уповільненої дії для командного турніру. Наскільки дорого може обійтися таке падіння – ми побачили зовсім недавно на прикладі Петера Превца.

Збірна Польщі, як здалося на минулому етапі в Бішофсхофені, від дна відштовхнулася, і мала непогані шанси не вдарити в багнюку обличчям перед домашньою публікою. Проте обставини склалися проти команди Міхала Долежала. Каміл Стох під час тренувального збору отримав невелике пошкодження гомілки, хоч його участі в Олімпіаді воно не загрожує. А Давід Кубацкі, який був найкращим із поляків у Бішофсхофені, перед етапом у Закопане заразився коронавірусом.

У результаті домашній вікенд поляки провалили. Лише шосте місце у суботньому командному турнірі, а у неділю команда Долежала сумарно набрала лише 27 очок. Це найгірший результат для поляків у Закопане з 1999 року, коли «біло-червоні» не набрали взагалі жодного очка.

Після етапу Долежал оголосив склад збірної Польщі Олімпіаду. До Пекіна поїдуть Стох, Кубацкі, Пьотр Жила, Стефан Хула та Павел Вонсек. Четверо із цієї п'ятірки старші 32 років – чудова ілюстрація кризи поколінь у польських стрибках.

Збірна Австрії несподівано провалила командний турнір, посівши у ньому лише четверте місце. Лідер команди Штефан Крафт етап у Закопане пропускав, вирішивши присвятити час тренуванням. Гідно підмінив його Клеменс Айгнер, який увійшов до командної четвірки, а в неділю став 11-м в особистому турнірі. Однак цього, мабуть, замало для того, щоб увірватися у боротьбу за путівку до Пекіна. А ось Даніель Чофеніг, завдяки п'ятому місцю в неділю, ще має шанси застрибнути в поїзд на Пекін в останній момент.

Пропускала етап у Закопане збірна Фінляндії – фіни у ці вихідні у Лахті проводили національний чемпіонат. Згадати молодість на ньому вирішив легендарний Янне Ахонен. І в неділю в особистому турнірі «Маска» створив сенсацію, завоювавши бронзу. Звичайно, можна дивуватися таланту Ахонена, який без підготовки видав такий результат. Але, на жаль, якщо 44-річний ветеран, який завершив кар'єру 4 роки тому, обігрує представників національної збірної, це дуже багато що говорить про нинішній стан стрибків у Фінляндії.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

Вівторок, 11 січня

Шладмінг (Австрія), слалом, жінки

Четвер, 13 січня

Венген (Швейцарія), супергігант, чоловіки

П'ятниця, 14 січня

Венген (Швейцарія), швидкісний спуск, чоловіки

Субота, 15 січня

Венген (Швейцарія), швидкісний спуск, чоловіки

Альтенмаркт-Цаухензее (Австрія), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 16 січня

Венген (Швейцарія), слалом, чоловіки

Альтенмаркт-Цаухензее (Австрія), супергігант, жінки

Черговий шалений слалом у чоловіків

Чоловіки після Адельбодена вирушили на ще один культовий швейцарський етап – у Венген, де змагання також проходили за аншлагу на трибунах та вздовж траси. Програма етапу у Венгені була розширеною: почалося все ще у четвер із супергіганта. Ще того самого, який через важкі погодні умови спочатку було перенесено з Лейк Луїса до Бівер Кріка, потім у Борміо, і лише з четвертої спроби у Венгені було таки проведено. Зазначимо, що супергігант у Венгені в рамках Кубка світу відбувся вперше в історії: традиційно тут гонщики завжди змагалися у швидкісному спуску, слаломі та комбінації.

Головними героями супергіганта та першого швидкісного спуску у Венгені по вкороченій трасі стали Марко Одерматт та Александер Омодт Кілде. У четвер швейцарець переміг, а норвежець став другим, у п'ятницю – навпаки. Коли ж прийшла черга суботи і класичного швидкісного спуску повною довжиною легендарної траси «Лауберхорн», вони відійшли на другий план. Перемогу здобув Вінсент Кріхмайр, який обіграв двох інших аксакалів та майстрів саме таких, довгих, класичних та максимально важких трас – Беата Фойца та Домініка Паріса.

Фойц чудово пройшов підступну зв'язку зі знаменитих ділянок Хундшопф, Альпенвег та Кернен-S, але багато програв на більш швидкісній нижній частині. У Паріса все було навпаки - він дуже багато програв за рахунок того, що перегальмував на вході в Хундшопф - настільки, що у нього там стрибка з трампліну, по суті, і не вийшло. І лише Кріхмайру вдалося пов'язати воєдино сильне проходження всіх ділянок траси, що й принесло Вінсенту перемогу.

Участь австрійця у гонках у Венгені – це взагалі окрема історія зі скандальним присмаком. Справа в тому, що Кріхмайр до останнього не міг вийти з карантину після безсимптомного коронавірусу - спочатку австрійська влада не випускала його до Швейцарії, навіть незважаючи на негативний тест. Дістатися Венгена він зумів тільки в середу ввечері і, пропустивши обидва тренування швидкісного спуску, відразу стартував у супергіганті.

А ось із самим даунхіллом виникла юридична колізія. Справа в тому, що стартувати в Кубку світу у швидкісному спуску, якщо ти не стартував у жодному контрольному тренуванні, заборонено. Щоб допустити Кріхмайра на старт, Міжнародна лижна федерація (ФІС) влаштувала фарс. Вранці перед п'ятничним швидкісним спуском для Вінсента влаштували спеціальне контрольне тренування. Воно, звичайно ж, перетворилося на просту формальність: Кріхмайр проїхав буквально 5 метрів зі старту та зійшов, виконавши необхідну умову для допуску до старту.

Відбулася під час етапу у Венгені ще одна визначна подія: попрощався з великим спортом легендарний Карло Янка. Через травму в нинішньому сезоні до Венгена він у Кубку світу не виступав, тільки пройшов два тренування в Борміо наприкінці грудня. Дебют Янки у сезоні вийшов дуже солідним: 11-те місце у першому швидкісному спуску. Проте вже під час другого Карло прощався зі своїми фанатами – його кар'єра завершена.

Головною стравою етапу у Венгені завжди є швидкісний спуск на «Лауберхорні» - це одна з найпрестижніших і найлегендарніших гонок у календарі Кубка світу. Однак цього разу навіть розширену швидкісну програму у Венгені затьмарив недільний слалом.

Після першої спроби була досить висока щільність результатів – вся топ-30 вписалася у 2,08 секунди. Це, звичайно, не 1,37 секунди зразка попереднього слалому в Адельбодені, але також дуже висока щільність, яка завжди створює хороші умови для прориву з далеких позицій на другій трасі.

І цього разу прорив відбувся – та ще й який! Лукас Бротен видав воістину геніальний заїзд у другій спробі та прорвався з 29-го місця на перше! Цим 21-річний норвезький талант побив одразу кілька рекордів. По-перше, цей прорив став найбільшим за місцями взагалі в історії Кубка світу в технічних дисциплінах – і у чоловіків, і у жінок. По-друге, найбільшим проривом до перемоги на Кубку світу.

Тиждень тому ми згадували легендарну перемогу Марка Берто у слаломі в Адельбодені у 2007 році через те, що Йоханнес Штрольц виграв слалом у тому ж Адельбодені з найнижчим стартовим номером (і, відповідно, рейтингом) з тих пір. Тепер же з'явилася ще одна нагода згадати ту перемогу Берто: тоді він прорвався до неї з 27-го місця після першої спроби, що до вчорашнього дня було рекордом Кубка світу.

Найбільше вражає те, що зазвичай такі рейди у другій спробі відбуваються в дуже поганих погодних умовах, коли стан снігового полотна траси жахливий, і вона сильно розбивається до кінця гонки. Цього разу у Венгені чогось схожого не було: стан траси був якщо не ідеальним, то, як мінімум, просто дуже хорошим. Тому такий прорив Бротена – це насамперед заслуга його самого, а не результат сприятливих обставин.

Найбільш драматичним був заїзд Хенріка Крістофферсена. Норвежець виграв першу спробу і довгий час дуже впевнено лідирував у другій. Він успішно подолав найскладніші ділянки траси, на яких усі суперники втрачали всю свою перевагу над Бротеном, і, здавалося, здобуде дуже переконливу перемогу, але помилився у досить простому місці перед фінішем і зійшов.

У підсумку Бротен здобув свою другу в кар'єрі перемогу на Кубку світу, а третім став відомий італійський ветеран Джуліано Раццолі. Для нього це перший подіум на Кубку світу за останні 6 років. Попереднього разу олімпійський чемпіон Ванкувера у слаломі піднімався у топ-3 ще у 2016 році у тому ж Венгені. Схоже, 37-річний італієць переживає свою другу молодість: у нинішньому сезоні він взяв участь у чотирьох слаломах, і всі чотири завершив у топ-10 – такої стабільності він не мав навіть у найкращі роки.

Останні два старти дуже добре ілюструють, що відбувається у чоловічому слаломі зараз: тотальний хаос. І слаломний залік Кубка світу це дуже добре відображає: уся топ-10 йде у 80 очках. Малий кришталевий глобус (МКГ) може виграти будь-хто, у тому числі і той же Раццолі. А вгадати майбутнього олімпійського чемпіона у слаломі, мабуть, складніше, ніж виграти у лотерею.

Провальний вікенд для Годжі

У жінок практично весь різдвяно-новорічний період складався зі стартів у технічних дисциплінах, що дозволило Мікаелі Шиффрін та Петрі Влховій відірватися від Соф’ї Годжі у загальному заліку Кубка світу. Тепер же настала низка швидкісних етапів - відмінний шанс для італійки відігратися і навіть перехопити лідерство. Проте першим із цих шансів, в Альтенмаркт-Цаухензеє, вона не скористалася від слова «зовсім».

У швидкісному спуску в суботу Годжа показувала найкращий графік і мчала до своєї восьмої поспіль перемоги в даунхіллі на Кубку світу, проте на другій половині дистанції не впоралася з компресією та зійшла з дистанції. Подібні помилки на рівному місці завжди були характерні для Годжі, тому рано чи пізно це мало статися. Головне, що Соф’я відбулася лише забоями і не отримала серйозних травм.

У недільному супергіганті Годжа також провалилася – лише 19-те місце. Це можна пояснити як наслідками суботнього падіння, так і специфікою траси, яка була дуже складною технічно та більше нагадувала гігант. Підтверджень цьому достатньо: це і перемога Федеріки Бріньоне, і четверте місце Марти Бассіно, і п'ята позиція Тесси Ворлі, і сьомий результат Еліс Робінсон. Так чи інакше, перший шанс наздогнати та обігнати Влхову та Шиффрін Годжа не використала, але катастрофи з цього робити поки що не варто.

До слова, відзначимо, що Шиффрін і Влхова помінялися ролями. Якщо до нового року Мікаела ходила всі швидкісні види, а Петра пропускала, то тепер все навпаки: Шиффрін в Альтенмаркт не приїхала, а словачка вперше у сезоні стартувала у швидкісних видах: 26-те та 18-те місця. Залишилося лише зрозуміти, що це означає: Влхова просто набирає практику у швидкісних видах для підготовки до комбінації на Олімпіаді, чи по-справжньому включилася у боротьбу за Великий кришталевий глобус (ВКГ)?

Рішення Шиффрін більш зрозуміле. Ще тиждень тому ми відзначали спад у її результатах, який у неї традиційно настає у січні, якщо вона ходить сезон за максимально інтенсивним графіком. І зараз, схоже, американка вирішила розвантажити свій календар, щоби уникнути провалу на Олімпіаді.

Лара Гут-Бехрамі сходом Годжі в суботу скористалася сповна і виграла швидкісний спуск. Однак у загальному заліку швейцарка відстає надто помітно, щоб говорити про її повернення в боротьбу за ВКГ: дуже багато було втрачено в грудні через позитивний тест на коронавірус.

Також відзначимо друге місце у недільному супергіганті Корін Сутер. Для неї це найкращий результат у сезоні і лише другий подіум у нинішній зимовій кампанії. Чиста швидкісниця Сутер на дуже складній технічно трасі раптово видала топовий заїзд і програла всього 0,04 секунди Бріньоне. Третьою у супергіганті сенсаційно стала Аріана Редлер. Для 25-річної австрійки це перший у кар'єрі подіум на Кубку світу.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти вікенду:

Субота, 15 січня

Клінгенталь (Німеччина), HS140/10 км, особистий Гундерсен

Неділя, 16 січня

Клінгенталь (Німеччина), HS140/10 км, особистий Гундерсен

Лампартер вийшов у лідери Кубка світу

У Кубку світу з двоборства цього вікенду відбулася знакова подія – зміна лідера загального заліку. Ярл Магнус Ріїбер продовжує боротися з проблемами зі спиною, і слідом за етапом у Валь ді Ф'ємме не прилетів і в Клінгенталь. Йоханнес Лампартер цим скористався сповна і оформив переможний дубль, який вивів його в одноосібні лідери Кубка світу з перевагою в 100 очок.

Зі стану збірної Норвегії надходить дуже мало інформації про стан спини Ріібера, але очевидно, що втрата жовтої майки лідера в його плани не входила, а отже, все досить серйозно. Тому скасування наступного етапу Кубка світу в Планиці відбулося дуже вчасно для норвежця. Так чи інакше, 100 очок фори для Лампартера створюють дуже серйозну інтригу у загальному заліку Кубка світу – незалежно від того, як позначаться ці проблеми зі спиною на подальшій формі Ріібера.

Варто сказати, що для золотого дубля Лампартера у Клінгенталі були дуже сприятливі умови. Змагання на великих трамплінах завжди дарують дуже серйозні розриви перед лижними гонками, а на додачу до цього гоночна траса в Клінгенталі дуже проста за рельєфом – сильним гонщикам було просто ніде відігравати ті відставання, які у них були.

Два другі місця Крістьяна Ілвеса також можна частково списати на це. Але лише частково: прогрес естонця у лижних гонках ми відзначали і на попередніх етапах. А ось треті місця Рьоти Ямамото та Франца Йозефа Рерля – це насамперед наслідок простої траси в Клінгенталі та великих розривів після трампліну. Для Рерля це перший особистий подіум на Кубку світу з січня 2020 року і, відповідно, перший після важкої травми коліна.

Цією ж особливістю етапу в Клінгенталі можна пояснити і досить слабкий виступ господарів, збірної Німеччини, яка традиційно тяжіє саме до гоночної частини програми. Найкращим результатом Бундестіму за два дні стало четверте місце Юліана Шміда у суботньому турнірі. Загалом у тренерського штабу збірної Німеччини приємний, але дуже серйозний головний біль з вибором складу на Олімпіаду: на 5 місць 7 дуже гідних претендентів. Не виключено, що остаточний варіант складу буде оголошений лише наприкінці січня, після багатоденки в Зеєфельді – у нинішньому сезоні у двоборців два хайлайти йдуть один за одним.

Виступала у Клінгенталі і збірна України. На попередньому етапі у Валь ді Ф'ємме Дмитру Мазурчуку вдалося принести Україні перше очко у Кубку світу з двоборства з грудня 2018 року. У Клінгенталі Дмитро був близький до того, щоб повторити успіх тижневої давності, але в неділю до очкової зони йому не вистачило лише двох позицій і 10 секунд – 32-ге місце в підсумку.

У будь-якому разі, за такої форми Мазурчук має всі шанси на потрапляння до топ-30 особистих турнірів на Олімпіаді в Пекіні, особливо з урахуванням скорочених квот для топ-збірних. Про якийсь солідний результат у командному спринті, на жаль, мріяти не доводиться – надто слабкий зараз багаторічний лідер збірної України Віктор Пасічник, який після річної паузи в кар'єрі до колишнього рівня наблизитися не може.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй: