Домінування Клебо, проблеми Большунова. Підсумки Тур де Скі-2022

Тотальне домінування Клебо

Перед стартом нинішнього Тур де Скі в лижному співтоваристві, особливо в його російській частині, було багато розмов про те, що маршрут багатоденки був скроєний під Йоханнеса Клебо: всього 6 етапів, 2 з яких спринти, лише одна розділка (і та – улюбленішою норвежцем класикою) та фінальна гора у форматі мас-старту, що завжди призводить до менших розривів. Якась частка істини в цих словах була, маршрут Туру справді чудово підходив Клебо.

Однак головною причиною перемоги норвежця у загальному заліку став точно не маршрут, а феноменальна форма, яку він продемонстрував на шляху до другого титулу на Тур де Скі. За такої форми Йоханнес виграв би цей Тур за будь-якого маршруту. Подібне домінування Клебо назрівало ще на грудневих етапах Кубка світу, де норвежець був чудовим у гонках абсолютно будь-якого формату, у тому числі й у розділці коньком – виді, який завжди вважався його найслабшим.

На Тур де Скі все це вилилося у 4 перемоги на 6 етапах та беззаперечний тріумф у загальному заліку з перевагою більш ніж у 2 хвилини над найближчим переслідувачем, Олександром Большуновим. І навіть у тих двох гонках, які Клебо не виграв, Йоханнес виглядав дуже гідно: четверте місце у розділці класикою в Ленцерхайде та п'яте – у фінальному підйомі на Альпі де Черміс.

Всі надії Большунова на титул базувалися на тому, що, якщо вдасться програти Клебо не так багато на перших п'яти етапах, то в горі Олександр зможе відігратися. І той факт, що Йоханнес обіграв лідера збірної Росії у фінальній горі, виглядав як контрольний постріл у голову і дуже болісний удар по самолюбству Большунова за місяць до Олімпіади.

Проте найяскравіше враження Клебо залишив днем ​​раніше на класичному мас-старті у Валь ді Ф’ємме. Від нього чекали перемоги у класичному для мас-стартів стилі: відсидітися за спинами конкурентів-дистанційників, які намагаються просіяти групу, та вирізати у них фінішний спринт із залишків пелотону. Клебо ж відчував свою силу і вирішив сам діяти з позиції сили: спочатку він поїхав удвох з Іво Нісканеном, а ближче до фінішу розправився і з самим фіном, здобувши красиву сольну перемогу.

Форма, в якій знаходиться Клебо в першій половині нинішнього сезону, просто вражає, і всі запитують: чи не настане до Олімпіади в Пекіні спад? Сам же Йоханнес в інтерв'ю заявив, що розраховує не просто зберегти форму, а й додати, пропустивши кілька січневих етапів Кубка світу заради тренувального передолімпійського збору. Враховуючи запас у загальному заліку Кубка світу, норвежець може собі це дозволити. А у Пекіні подивимося, чим усе це закінчиться. За такої форми – може, навіть п'ятьма золотими медалями.

У Большунова великі проблеми напередодні Олімпіади

Звичної дуелі між Клебо та Олександром Большуновим на нинішньому Тур де Скі не вийшло. Росіянин виглядав не найкращим чином на грудневих етапах Кубка світу. До Туру він зумів трохи додати, але цього виявилося замало навіть для того, щоб нав'язати Клебо бодай видимість боротьби за перемогу у загальному заліку: залізне друге місце.

Єдина гонка, на якій Большунов обіграв Клебо, була розділка в Ленцерхайде - щоправда, виграв там росіянин лише 15 секунд. Ну а поразка від Клебо в горі – дуже яскраве свідчення того, що причиною невдачі Олександра був не скроєний під спринтерів маршрут. Ну і, як уже було сказано вище, болісний удар по самолюбству.

Перед стартом сезону багато говорилося про те, що після операції на щелепі Большунов важко буде входити в сезон і набирати форму в процесі. На Тур де Скі Олександр якщо і показав якесь зростання форми, то зовсім мінімальне, і динаміка точно не та, щоб перемагати такого Клебо в Пекіні.

Щоб вийти на пікові потужності, Большунову, схоже, потрібний серйозний тренувальний збір. Чи вирушить він на нього? Знаючи Олександра, цілком міг би і не вирушити, але вчора ввечері стало відомо, що наступний етап Кубка світу у французькому Ле-Русс скасовано через карантинні обмеження. Схоже, сама доля вирішує за Большунова і дає йому шанси на якісну підготовку до Пекіну.

Подіум Нісканена, відродження Халварссона, прогрес Де Фабіані

Було на нинішньому Турі багато інших дуже цікавих, але не таких очевидних сценаріїв. Наприклад, третє місце Іво Нісканена у загальному заліку. Фін протягом всієї своєї кар'єри не вважався багатоденником, і добіг Тур де Скі до фінішу лише вдруге в кар'єрі. У 2020 році він лише замкнув топ-10, а зараз зумів пробитися на подіум, і це при тому, що маршрут йому явно не підходив.

До фінального підйому Нісканен підходив третім у загальному заліку, і найнебезпечнішим його суперником був чудовий гірник Денис Спіцов, який програвав йому 1 хвилину та 5 секунд. У такій ситуації фін мав повне право вести гонку від оборони, однак, очевидно, переоцінив свої сили, і на початку сходження на Альпі ді Черміс активно працював попереду, намагаючись просіяти групу. І розплата ледь не настала: у середині гори Нісканен упіймав кризу і програв Спіцову 58 секунд: росіянину забракло всього 7 секунд, щоб таки піднятися на подіум.

У будь-якому випадку, Нісканена можна похвалити: впевнена перемога в розділці в Ленцерхайде та подіум загального заліку – відмінний результат для людини, яка завжди вважалася антибагатоденником. Спіцов також провів дуже гідну гонку, яка за маршрутом йому не підходила категорично. Проте Денис, який завжди вважався чистим конькістом, помітно додав у класиці, і зараз перебуває у формі, якої ми від нього не бачили з часів попередньої Олімпіади у Пхенчхані.

Ще однією крутою історією цього туру стало відродження Калле Халвароссона. Колись швед вважався одним із найперспективніших лижників світу, і до певного часу навіть виправдовував ці аванси, але величезна кількість проблем зі здоров'ям, здавалося, поховала кар'єру 32-річного шведа. І коли багато хто чекав від Халварссона оголошення про завершення кар'єри, він раптово воскрес на Тур де Скі. Калле провалив лише розділку класикою, потрапив у топ-6 в обох гонках в Оберстдорфі (найкращий результат на Кубку світу з березня 2020 року) та замкнув топ-10 загального заліку. Складно сказати, чи зможе Калле ще додати на шляху до Пекіна, але з огляду на обставини навіть такі результати можна вважати маленьким спортивним подвигом.

Довгий час серйозно претендував на подіум загального заліку Тур де Скі Франческо Де Фабіані. До домашніх італійських етапів він підійшов п'ятим у генеральній класифікації та з найкращою формою з часів пікового сезону 2018/2019. Допомагати Де Фабіані повинен був не просто фактор рідних стін, а й той факт, що мас-старт у Валь ді Ф'єммі є його улюбленою гонкою.

Враховуючи, наскільки селективною вона врешті вийшла, Де Фабіані мав чудовий шанс прорватися тут у топ-3. Проте все пішло не за планом: Франческо впав на початку мас-старту, після чого посипався і повернутися в боротьбу за перемогу на зумів. Повністю повторилася історія і на останньому етапі Туру. У результаті 37-ме та 49-те місця на двох домашніх етапах, і замість боротьби за подіум – лише 25-те місце у загальному заліку. Шкода Де Фабіані, але динаміка його форми перед Олімпіадою не може не тішити.

Перший великий титул Непряєвої

В останні кілька років Наталія Непряєва була однією з найсильніших лижниць світу, але при цьому так і не могла дістатися до якогось великого особистого титулу – навіть перемог на етапах Кубка світу мала всього три. У 2019 і 2020 роках росіянка двічі фінішувала другою в Тур де Скі, а в 2019 році могла завоювати і Великий кришталевий глобус (ВКГ), але все ж таки поступилася в запеклій боротьбі з Інгвільд Остберг – не в останню чергу через хворобу у вирішальний момент наприкінці сезону.

Минулий сезон їй, напевно, хочеться якомога швидше забути. Слабка форма у його першій половині пояснювалася підводкою до ЧС-2021, але шанси на великі особисті успіхи в Оберстдорфі були перекреслені переломом руки на початку лютого у Фалуні. Тепер же Непряєва дісталася до першого великого особистого титулу і стала першою росіянкою, яка виграла Тур де Скі у жінок.

Починалося для Наталії не все гладко. На стартовому спринті вільним стилем у Ленцерхайде вона непогано виглядала, але припинила боротьбу на стадії півфіналу. Хоча, враховуючи, що вільний стиль завжди був її слабшим, і такий результат провалом не можна було назвати. Достойно Непряєва подолала і друге випробування вільним стилем – мас-старт в Оберстдорфі: восьме місце та всього 8 секунд відставання.

Ну а після цього настав бенефіс Наталії: спочатку вона виграла класичний спринт у тому ж Оберстдорфі, розправившись на фінішній прямій із Йоханною Хагстрьом. А потім, після дня відпочинку, у блискучому стилі виграла мас-старт класикою у Валь ді Ф’ємме. Перемога на трасі «Лаго ді Тезеро» була взагалі для підручників: Непряєва не розмінювалася на боротьбу за бонусні очки та секунди на проміжних фінішах, а готувала сили на атаку на останньому колі – і там відповісти їй не зміг ніхто.

Завдяки двом поспіль перемогам Непряєва забезпечила собі лідерство у загальному заліку напередодні фінального підйому на Альпе ді Черміс, та 1 хвилину та 15 секунд переваги над найближчим переслідувачем, Еббою Андерссон. Хороші гірницькі здібності шведки не давали Непряєвій гарантії перемоги у загальному заліку, але у вирішальний день росіянка пройшла гору дуже гідно: четверте місце та лише 32 секунди відставання від переможця, Хейді Венг. Відмінна відповідь Наталії своєму особистому тренеру Юрію Бородавку, який перед стартом сезону критикував її за надмірну м'язову масу.

Завдяки перемозі в Тур де Скі та сходу (або навіть неучасті) з багатоденки багатьох топових лижниць Непряєва тепер очолила і загальний залік Кубка світу. Наталя на 195 очок випереджає ту саму Андерссон – шанси наприкінці сезону додати до своєї колекції ще й ВКГ дуже високі. Не виключено, що в гонитві за Кубком світу Непряєва відмовиться від цілеспрямованої підготовки до Олімпіади з пропуском окремих етапів (хоча після скасування Ле-Русса залишився всього один – у Планіці), хоча запас у майже 200 балів дає Наталії шанс всидіти на двох стільцях одночасно.

Карлссон – головний антигерой Туру

До старту Тур де Скі у статусі головного фаворита підходила Фріда Карлссон. Проте молода шведка не виграла гонку сама, і, більше того, дуже помітно спростила завдання завоювання титулу для Непряєвої. Йдеться, звичайно ж, про зіткнення з Джессікою Діггінс у чвертьфіналі спринту в Оберстдорфі. В результаті нього американка, яка на той момент була лідером Туру, впала і вилетіла, втративши багато дорогоцінних секунд у загальному заліку.

Усунула своїм маневром Карлссон не лише Діггінс, а й саму себе: Фріда отримала другу жовту картку та 3 хвилини штрафу у загальному заліку, після чого прогнозовано вирішила знятися з Туру. Хоча тут слід зазначити, що можливість дострокового припинення боротьби на Турі Карлсон розглядала і до цього інциденту.

А все тому, що і своєю спортивною формою на Турі Фріда розчаровувала і була лише блідою тінню самої себе. Почалося все з того, що вона не пройшла кваліфікацію на стартовому спринті в Ленцерхайде. Це не було катастрофою для її шансів у загальному заліку, але тривожним знаком, враховуючи її прогрес у спринті останніми роками, і той факт, що багато сильних спринтерів на Тур не приїхали.

А ось п'яте місце і 44 секунди відставання на розділці класикою вже дали чітке розуміння того, що та форма, яка дозволяла Карлссон перемагати Терезу Йохауг на старті сезону, пішла. Друге місце в мас-старті коньком в Оберстдорфі можна швидше розцінювати як разовий сплеск: складно повірити в те, що Фріда, яка завжди мала проблеми з відновленням, пішла в набір форми по ходу Туру. Так чи інакше, сход із багатоденки перекреслює і шанси Карлссон на ВКГ – тепер усі сили будуть кинуті на підготовку до Олімпіади.

Що стосується Діггінс, то сказати, що її шанси захистити титул були вбиті саме зіткненням з Карлссон, не можна – аж надто слабко американка пройшла фінальну гору: 15-те місце з відставанням у більш ніж 2 хвилини від переможця, Хейді Венг. Хоча варто зазначити, що Діггінс дуже активно намагалася просіювати групу ще на стадіоні у Валь ді Ф’ємме на початку фінального мас-старту – ймовірно, це теж вдарило по її ногах у горі. У будь-якому випадку, восьме місце в загальному заліку – провал, який лише Карлссон пояснити неможливо, незважаючи на те, що починалося для Джесіки все дуже добре: дві перемоги в трьох стартових етапах.

Невдачі Діггінс та Карлссон дозволили в останній день піднятися на подіум Хейді Венг. 2-кратна чемпіонка Туру починала гонку дуже слабко, але за рахунок свого чудового відновлення додала під кінець: друге місце та перемога на двох заключних етапах. Будемо відверті: вищого результату з поточної форми Венг було вичавити неможливо. Другою стала інша шведка, Ебба Андерсон, яка зуміла вийти з тіні Фріди Карлссон. Ебба явно пішла у набір форми, що не може не тішити її за місяць до старту Олімпіади.

Свою другу молодість на Турі пережила Кертту Нісканен. 33-річна фінка дуже впевнено виграла класичну розділку на другому етапі і навіть встигла полідирувати у загальному заліку. У підсумку Кертту фінішувала п'ятою – повторення її найкращого результату 2014 та 2016 років.