Одерматт йде у відрив, криза поляків. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти вікенду:

Субота, 18 грудня

Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір

Неділя, 19 грудня

Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір

Гайгер проти Кобаясі: статус-кво зберігся

Після етапу в Клінгенталі Рьою Кобаясі піднявся на друге місце у загальному заліку Кубка світу, відстаючи на 98 очок від Карла Гайгера. Після цього на стрибунів чекав на етап в Енгельберзі, який традиційно вважається генеральною репетицією Турне чотирьох трамплінів. І за його підсумками в дуелі Гайгера та Кобаясі (а боротьба за ВКГ все більш явно перетворюється саме на дуель цих двох стрибунів) нічого не змінилося: відрив у 98 балів зберігся. Гайгер переміг у суботу і став другим у неділю, а Кобаясі – навпаки.

Німець і японець набрали по 180 очок, але загалом Рьою залишив сильніше враження в Енгельберзі. Якщо Гайгер у суботу переміг із мінімальною перевагою в 0,8 бала, то Кобаясі у неділю привіз своєму супернику понад 10 балів, до того ж вигравши як п'ятничну, так і недільну кваліфікацію.

Саме тому на Турне чотирьох трамплінів у жовтій майці лідера Кубка світу їде Гайгер, але у статусі головного фаворита – Кобаясі. Що цікаво, топ-3 у неділю замкнув Маріус Ліндвік, якого можна вважати якраз фаворитом №3 майбутнього Турне. Але про це буде окрема розмова ближче до Нового року.

Дуже сильний вікенд на домашньому етапі видав лідер збірної Швейцарії Кілліан Пайер – два найприкріших, четвертих місця. При чому за недільний результат Пайеру має бути вдвічі прикріше: він лідирував після першої спроби, а в результаті його відокремило всього 0,7 бала навіть не від третього, а від другого місця. Так чи інакше, швейцарець ще ніколи не йшов так добре по дистанції кубкового сезону, і вдвічі дивніше, що робить він це відразу після річної паузи, пов'язаної з важкою травмою коліна.

А в суботу третім став Тімі Зайц. Словенець теж лідирував, але, як і Пайер, не втримався під тиском Гайгера та Кобаясі. У неділю Тімі повторити такий результат не зумів: лише 17-те місце. Але не поспішайте списувати це на притаманну Зайцеві нестабільність: у першій спробі він потрапив у дуже сильний заряд попутного вітру і ледве протиснувся до топ-30. Загалом після невдалого етапу в Клінгенталі підбадьорилася вся збірна Словенії. Тиждень тому здавалося, що форма Анже Ланішека пішла на спад, але в Енгельберзі він двічі потрапив у топ-10.

А ось хто етап у Швейцарії провалив, то це Маркус Айзенбіхлер: 27-ме місце в суботу і лише 35-те в неділю. Німець явно не потоваришував із «Гросе Тітліс Шанце», хоча не можна сказати, що зовсім не зміг підібрати до нього ключики. Окремі спроби у виконанні Айзенбіхлера були дуже солідними, але, на жаль, для Маркуса, припали вони не на основні змагання. До Маркуса повернулася нестабільність, і залишається лише зрозуміти, чи це епізодичне явище на окремому трампліні, чи система. Так чи інакше, симптом напередодні Турне чотирьох трамплінів дуже тривожний.

З тіньових героїв етапу в Енгельберзі відзначимо Євгена Клімова, якому вже давно не вдавалося стабільно провести на високому рівні цілий вікенд. У суботу він став 14-м, а в неділю замкнув топ-5 – такого йому не вдавалося з лютого 2019 року, коли він став другим на польотах в Оберстдорфі.

Тренувальний збір не допоміг збірній Польщі

Однією із головних інтриг етапу в Енгельберзі був виступ збірної Польщі. Команда Міхала Долежала жахливо почала нинішній сезон, і після домашнього етапу у Віслі настав час якихось рішучих дій. Було ухвалено рішення про те, що у Клінгенталі виступатимуть лише Каміл Стох, Пьотр Жила, Александер Жніщоль та Павел Вонсек. А Давід Кубацкі, Якуб Вольни, Андржей Стенькала та Клеменс Муранька вирушили на тренувальний збір до австрійського Рамзау. Результати роботи в Рамзау всі мали побачити саме в Енгельберзі.

І, варто сказати, результати вийшли жахливими. За два особисті старти у Швейцарії всі учасники збору в Рамзау разом узяті не набрали жодного очка! У них навіть виникали проблеми із проходженням кваліфікації. Найгірше поляки виглядали у першому особистому турнірі. Так, Каміл Стох (про нього пізніше окремо) замкнув топ-6, але окрім нього ніхто не пробився у другу спробу, а Жила та Муранька навіть не пройшли кваліфікацію. Давід Кубацкі у топ-50 відібрався обидва рази, але в основних змаганнях обидва рази провалився: 48-ме та 42-ге місця.

У такій ситуації врятувати збірну Польщі від ганьби міг лише Каміл Стох. У суботу йому це вдалося – шосте місце. Але 16-те місце у недільному турнірі назвати великим успіхом точно не можна. Після того, як тиждень тому в Клінгенталі Каміл дістався першого в сезоні подіуму, здавалося, що легендарний поляк поступово набирає форму до Турне чотирьох трамплінів. І в Енгельберзі багато хто чекав побачити від Стоха ще один крок уперед, враховуючи, що місцевий трамплін є одним із його улюблених у Кубку світу. Не можна сказати, що Каміл етап в Енгельберзі провалив, але чекали від нього більшого.

Що ж глобально відбувається зі збірною Польщі? Насмілюся сказати, що та криза, за якою ми спостерігаємо зараз, абсолютно закономірна і очікувана. Дивують лише дві речі: з одного боку – чому вона вийшла такою різкою, з іншого – чому вона сталася так пізно?

Протягом усього нинішнього олімпійського циклу регулярно говорилося про те, що на збірну Польщі чекає неминучий спад у результатах. Основа «біло-червоних» дуже вікова: Кубацкі та Мацею Коту вже за 30, а Стоху, Пьотру Жилі та Стефану Хулі – навіть дуже добре за 30. А гідної зміни ветеранам немає: Якуб Вольни у розвитку зупинився, в минулому сезоні додали Андржей Стенькала та Клеменс Муранька, але, як бачимо, довгострокового ефекту не вийшло.

Багато хто очікував, що криза у збірній Польщі настане ще в 2019 році, після того, як Штефан Хорнгахер залишив посаду головного тренера. Але, на честь його змінника та екс-асистента Міхала Долежала, у перші два роки він справлявся на «відмінно», а ветерани своїми успіхами змушували багатьох заплющувати очі на всі ті проблеми, які є у них за спиною. Проте, щойно ветерани перестали тягнути, Польща виявилася командою рівня збірної Швейцарії.

Звичайно, у коротко- та середньостроковій перспективі ситуацію можна виправити. Стох може знову успішно виступити на Турне, а Жила та Кубацкі – набрати хорошу форму хоча б до Олімпіади. І це дозволить польським фанатам ще деякий час заплющувати очі на ті системні проблеми, які існують за спиною у багаторічних лідерів. Але глобально суті це не змінює: найближчими роками на польські стрибки чекають дуже непрості часи.

До речі, провалюють старт нинішнього сезону не лише поляки, а й їхні сусіди, чехи. Появу влітку на посаді головного тренера команди легендарного Васі Байца багато хто сприйняв із натхненням. Проте поки що виступ збірної Чехії в цьому сезоні – це повний провал. Факти тут промовистіші за будь-які слова: до Турне чотирьох трамплінів чеські стрибуни не набрали жодного очка в Кубку світу. Такого не було із сезону 2000/2001. Тут і додати нічого.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

П'ятниця, 17 грудня

Валь Гардена (Італія), супергігант, чоловіки

Субота, 18 грудня

Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки

Валь д’Ізер (Франція), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 19 грудня

Альта Бадія (Італія), гігантський слалом, чоловіки

Валь д’Ізер (Франція), супергігант, жінки

Понеділок, 20 грудня

Альта Бадія (Італія), гігантський слалом, чоловіки

Годжа виходить у лідери загального заліку

У жінок-гірськолижниць минулого вікенду відбувся ще один швидкісний етап – у французькому Валь д’Ізері. В останні роки за цією локацією закріпилося реноме однієї з найбільш несприятливих у Кубку світу з погляду погоди. Однак цього разу дівчатам пощастило: протягом усього вікенду погода була ідеальною.

Важливі новини почали приходити з-за меж траси ще посеред тижня. Один із головних фаворитів сезону, Лара Гут-Бехрамі, здала позитивний тест на коронавірус. І це при тому, що лише в середині листопада швейцарка пройшла повний курс вакцинації, без якого не могла виступити в Кіллінгтоні. Очевидно, Лара підхопила новий штам «омікрон», на який не діє вакцина.

Від цього Гут-Бехрамі легше не стало: вона пропустила обидві гонки у Валь д'Ізері і пропустить два гіганти в Куршевелі цього тижня. Хвороба її вразила у найнезручніший момент сезону, який насичений стартами у її профільних дисциплінах. На жаль, боротьба за Великий кришталевий глобус (ВКГ) на цьому для неї, схоже, завершена – хіба що її головні конкурентки теж почнуть пропускати гонки через якийсь форс-мажор.

До речі, заразилася коронавірусом на тижні і Еліс Робінсон. І, як і у випадку з Гут-Бехрамі, зробила це дуже невчасно: перед двома гігантами у Куршевелі, своїй профільній дисципліні.

Ну а у Валь д'Ізері Соф’я Годжа повною мірою скористалася відсутністю Гут-Бехрамі та оформила переможний дубль у швидкісних видах. У швидкісному спуску перевага італійки була вже не такою страшною, як у Лейк-Луїсі, але тільки на перший погляд. Так, Брізі Джонсон програла Годжі всього 0,22 секунди, проте крім неї, в 1 секунду відставання вклалася лише третя призерка Мір’ям Пухнер, яка програла 0,91 секунди.

Так чи інакше, Годжа здобула сьому поспіль перемогу у швидкісному спуску. 6 із них було здобуто у календарному 2021 році. Для порівняння: велика Ліндсі Вонн у своїй кар'єрі жодного разу не вигравала понад 5 швидкісних спусків за один календарний рік. Годжа виграла 6, і це при тому, що другу половину минулого сезону італійка пропустила через травму – неймовірне домінування!

У неділю Годжа виграла супергігант і зміцнила своє лідерство в загальному заліку, яке вона перехопила ще в суботу. При цьому перемога в супергіганті точно не була легкою та беззаперечною. Траса супергіганта та розстановка воріт були дуже різноманітними: верх був технічно складним, а низ – навпаки, максимально швидкісним. І Годжа програла практично всім прямим конкуренткам нагорі, але дуже багато виграла на більш зручній нижній частині.

Головна конкурентка італійки у загальному заліку, Мікаела Шиффрін, спочатку взагалі планувала пропустити етап у Валь д’Ізері, але у підсумку все ж таки вирішила стартувати в супергіганті, де замкнула топ-5. Черговий солідний результат американки в цій дисципліні, і при такому темпі набору очок у супергіганті Шиффрін все ж таки залишається фаворитом у боротьбі з Годжею за ВКГ. Багато залежатиме від того, як проявить себе Соф’я на двох найближчих гігантах у Куршевелі: італійка зараз у такій формі, що повернення на її рівень у гіганті 2016-2017 років, коли вона регулярно потрапляла на подіуми, не виключено. Хоча те, наскільки непереконливо виглядала Годжа на технічно складній верхній частині траси супергіганта, змушує оцінювати її перспективи обережно.

Недільний супергігант, як і попередній у Санкт-Моріці, став справжнім бенефісом збірної Італії. Годжа перемогла, Елена Куртоні стала третьою, а Федеріка Бріньйоне - четвертою. Розбавити цю італійську ідилію спромоглася лише Рагнхільд Мовінкель, яка і в швидкісному спуску виступила сильно – сьоме місце. Такого сильного вікенду у виконанні норвежки ми не бачили ще з часів попереднього олімпійського сезону 2017/2018, після якого Мовінкель зазнала тяжкої травми.

Замкнула топ-10 у суботньому швидкісному спуску Мішель Гізін. Нагадаємо, швейцарка пропускала північноамериканське турне через те, що у міжсезоння зовсім не тренувала швидкісні види – після мононуклеозу їй і на «рідні» технічні не завжди вистачало сил. Однак зараз, як бачимо, Гізін вдалося оперативно підтягнути швидкісні на дуже непоганий рівень: у Санкт-Моріці вона теж була десятою, щоправда, у супергіганті. Могла потрапити в топ-10 Мішель і в неділю, однак припустилася грубої помилки під кінець дистанції, і врешті-решт залишилася без очків – 31-ше місце.

Одерматт йде у відрив у загальному заліку

У чоловіків-гірськолижників настав час неймовірно насиченого італійського передноворічного турне. У першій його частині на спортсменів чекали чотири дні змагань поспіль: спочатку дві швидкі гонки у Валь Гардені, а потім – два гіганти в Альта Бадії. Вже післязавтра – класичний вечірній слалом у Мадонна ді Кампільо, а після католицького Різдва – швидкісний етап у Борміо.

Швидкісний спуск у Валь Гардені за традицією подарував досить несподівані результати – на «Саслонгу» дуже часто пізні стартові номери виступають успішно. Свою першу в кар'єрі перемогу у Кубку світу у 29-річному віці завоював Брайс Беннетт. До цього він жодного разу навіть не піднімалися на подіум і лише чотири рази потрапляв до топ-5 – що цікаво, двічі саме у Валь Гардені. У попередньому поколінні збірної США фахівцем по Валь Гардені вважався Стівен Найман, який усі три свої перемоги на Кубку світу завоював саме на «Саслонгу». Тепер, схоже, у американської збірної з'явився новий фахівець із цієї траси.

У супергіганті перемогу здобув Александер Омодт Кілде, проте після цього норвежець зійшов з дистанції в швидкісному спуску, припустившись помилки в підступному віражі на вході в Чяслат. До речі, у цьому віражі проблеми мали дуже багато фаворитів: для вдалого проходження цієї ділянки в нього потрібно було входити на відносно невеликій швидкості, і гранди часто не встигали загальмувати.

Помилився у цьому віражі і Домінік Паріс, через що став лише четвертим, хоча цілком міг навіть перемогти. За день до цього у супергіганті він також виглядав непогано – шосте місце. Щороку ми говоримо про те, що італієць важко входити сезон, невдало виступає у Північній Америці та Валь Гардені, і починає перемагати лише на улюбленій трасі у Борміо. І, варто сказати, шосте та четверте місця на «Саслонгу» - це навіть перевиконання норми для Паріса. З такою динамікою форми італієць до етапу в Борміо підходить в якості беззаперечного фаворита №1.

На старті нинішнього сезону всі відзначали стабільність, яку демонстрували лідери збірної Австрії – Маттіас Майер та Вінсент Кріхмайр. У супергіганті у Валь Гардені вони склали Кілде компанію на подіумі, проте після цього синхронно допустили першу осічку в сезоні у швидкісному спуску – 16-те та 14-те місця. Тим не менш, саме Майер зараз залишається віце-лідером загального заліку.

А щодо лідера генеральної класифікації, Марка Одерматта, то для нього візит до Валь Гардени вийшов невдалим. У швидкісному спуску він вирішив не виступати, а в супергіганті зайняв скромне 24-те місце – його найгірший результат у цій дисципліні на Кубку світу за рік. Невдача швейцарця цілком зрозуміла: траса у Валь Гардені загалом не дуже успішна для нього, а конфігурація супергіганта цього разу дуже нагадувала швидкісний спуск, що також не на руку Марко.

Проте вже після цього у двох гігантах в Альта-Бадії він більш ніж переконливо реабілітувався – друге місце та перемога з секундою переваги над найближчим переслідувачем. Одерматт йде у відрив у загальному заліку: Майєра він випереджає вже на 228 очок. Схоже, зупинити 24-річного швейцарця на шляху до ВКГ може лише форс-мажор.

У те, що це може зробити чинний володар Кубка світу, Алексіс Пінтуро, віриться дедалі менше. Етап в Альта Бадії він повністю провалив – 15-те та 18-те місця. А ось Хенрік Крістофферсен на «Гран Різі» раптово виступив дуже сильно – перемога та четверте місце. Вже в Мадонна ді Кампільйо ми зможемо зрозуміти, що це було – разовий сплеск, або ж норвежець справді повертається до своєї кращої форми.

Не можна не відзначити і Мануеля Феллера, який зайняв третє та п'яте місця. Обидва рази австрієць робив рейд із середин другого десятка, і для таких рейдів були хороші передумови: стан снігового полотна траси був далеко не ідеальним, вона сильно розбивалася під кінець спроб.

У понеділок випередити Крістофферсена у боротьбі за подіум зуміли Лука Де Аліпрандіні та Александер Шмід. Відзначимо, що для Де Аліпрандіні цей подіум став першим у кар'єрі на Кубку світу – і це при тому, що Лука є чинним віце-чемпіоном світу у гіганті. У першому гіганті в Альта Бадії італієць також виступив гідно – п'яте місце. У Шміда до цього було чотири подіуми на Кубку світу, але всі вони – у паралельних видах.

Зазначимо також четверте місце у суботу Патріка Фойрштайна. Для 25-річного австрійця це лише третє потрапляння в очки на Кубку світу за кар'єру. При чому всі три датовані нинішнім сезоном: він став 29-м у паралельному старті у Лех/Цюрсі та 18-м у попередньому гіганті у Валь д’Ізері.

До речі, для представників великих збірних, таких як австрійська, два гіганти в Альта Бадії були дуже важливими. До Олімпіади в Пекіні ще півтора місяці, але календар побудований таким чином, що за цей період буде проведено лише один гігант – 8 січня в Адельбодені. А це означає, що вже у Альта Бадії боротьба за місце у складі на Олімпіаді була максимально напруженою.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти вікенду:

Субота, 18 грудня

Дрезден (Німеччина), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Неділя, 19 грудня

Дрезден (Німеччина), командний спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Дальквіст – лідер Кубка світу, чергова невдача Большунова

У лижників-гонщиків цього вікенду відбувся етап у німецькому Дредзені, якого з наступного сезону з календаря приберуть. І це закономірно: змагання у Дредзені завжди збирають відносно скромний склад учасників і не дуже подобаються глядачам. Цьому є досить об'єктивні причини: у Дредзені завжди проблеми зі снігом, через що покриття на трасі відверто погане. Та й сама конфігурація траси далеко не ідеальна: вона надто вузька та небезпечна, через що падінь завжди дуже багато.

Так, різноманітність – це добре, і подібні рівнинні траси спринтів з повною відсутністю рельєфу по-своєму цікаві. Однак через названі вище причини Дредзен справді не найкраща локація для подібних стартів. Ті ж Мілан або Стокгольм, де проходили такі сіті-івенти до появи Дрездена в календарі, виглядали набагато краще.

Головною новиною напередодні етапу у Дрездені стало повернення на Кубок світу Йонни Сундлінг. Королева спринту на останньому чемпіонаті світу в Оберстдорфі зазнала травми руки за тиждень до старту сезону, але в результаті відновилася раніше, ніж прогнозували лікарі. І Сундлінг відразу виявилася готовою боротися на топ-рівні: у суботу в особистому спринті вона стала другою, а в неділю в командному перемогла разом з Майєю Дальквіст. Саме Майя виграла суботній старт – її переможна серія у спринтах досягла позначки у 4 старти. Успішний вікенд у Дрездені дозволив Дальквіст вийти в лідери загального заліку Кубка світу – складно згадати, коли попереднього разу чистий спринтер носив жовту майку лідера на такій уже не ранній стадії сезону.

Вперше за довгий час зуміла солідно виступити вічний талант збірної Норвегії Крістін Шістад - разом з Матільде Мюрвольд вони пробилися до фіналу і загалом гідно замінили Майкен Касперсен Фаллу. Легендарний ветеран пропускала етап у Дрездені через хворобу.

У чоловіків здивував своїм приїздом до Дрездена Олександр Большунов. На старті сезону зірковий росіянин не схожий сам на себе: тут позначається і операція на щелепі перед стартом сезону, і застуда, яку він переніс під час попереднього етапу в Давосі. Враховуючи всі зазначені вище обставини, мало хто чекав на Большунова у Дрездені – пропуск етапу та блок тренувальної роботи виглядав набагато доречнішим рішенням. Особливо враховуючи, що коньковий спринт – найслабша дисципліна для Олександра, і тут він якщо й може показати хороший результат, то хіба що на складних трасах по рельєфу, а не на столоподібній трасі в Німеччині.

Большунов знову не може впоратися зі своїм непереборним бажанням бігти всі гонки поспіль. І, як і прогнозувалося, це відверто дурне рішення виступити у Дрездені не спрацювало. У суботу в особистому спринті росіянин навіть не пройшов кваліфікацію, а в неділю у командному разом із Глєбом Ретівих став лише третім. Всього 15 очок у загальний залік за вікенд у Дрездені – заради цього точно варто було їхати?

Без Клебо особистий спринт виграв його партнер по команді Ховард Солос Таугболь, для якого суботня перемога стала першою в кар'єрі на Кубку світу. У фіналі в запеклій боротьбі він випередив Федеріко Пеллегріно, який після провального старту сезону нарешті показав перший гідний результат у спринті. Замкнув топ-3 Лука Шанава, який останнім часом перебував у тіні свого партнера по збірній Франції Рішара Жува.

Окрім Большунова, провалився у Дрездені і Оскар Свенссон, який також не пройшов кваліфікацію. Те саме сталося зі шведом і тижнем раніше в Давосі: схоже, Оскар поспішив з поверненням на Кубок світу після хвороби.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти вікенду:

Субота, 18 грудня

Рамзау (Австрія), HS98/10 км, особистий Гундерсен

Неділя, 19 грудня

Рамзау (Австрія), HS98/10 км, особистий Гундерсен

Ріїбер наздогнав Френцеля за кількістю перемог на Кубку світу

Кубок світу з лижного двоборства вирушив до австрійського Рамзау. Зі столицею чемпіонату світу 1999 року у Ярла Магнуса Ріїбера не найприємніші спогади: в минулому сезоні тут він двічі став другим, обидва рази програвши у фінішному спринті Вінценцу Гайгеру.

Проте цього разу норвежець зумів повною мірою реабілітуватися та здобув дві впевнені перемоги. Причому, обидва рази він забезпечував собі комфортну перевагу вже за підсумками стрибків, після чого впевнено її утримував. У неділю Ріїбер досяг позначки 43 перемоги за кар'єру на Кубку світу і зрівнявся за цим показником з Еріком Френцелем. Попереду тільки великий Ханну Маннінен із 48 перемогами. Такими темпами Ріїбер поб'є рекорд легендарного фіна вже в цьому сезоні. Але буде це вже у 2022 календарному році: Кубок світу з двоборства йде на 3-тижневу перерву та відновиться 6 січня у Валь ді Ф'ємме.

Що стосується торішнього героя етапу в Рамзау, Вінценца Гайгера, то він і цього разу виглядав дуже солідно - два другі місця, які після невдалого старту сезону дозволили йому піднятися на четверте місце в загальному заліку Кубка світу.

А ось найближчий переслідувач Ріібера у загальному заліку, Йоханнес Лампартер, етап у Рамзау занести собі в актив точно не може – 4-те та 11-те місця. До того ж у неділю молодий австрієць провалився саме у стрибку, де показав дуже скромний за своїми мірками 26-й результат. Варто зазначити, що і в суботу на трампліні Йоханнес виступив слабо – 17-те місце. А ось у лижній гонці на рахунку Лампартера 3-й та 4-й результати – невже у австрійця почала змінюватися спеціалізація?

Зворотні метаморфози в Рамзау відбулися з Юліаном Шмідом, який на старті сезону входив до числа найшвидших лижників у двоборстві. У Рамзау ж юний німець двічі дуже добре відстрибав (другий та восьмий результати), але обидва рази відверто розчарував у лижній гонці – 15-й та 18-й результати за чистим часом.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй: