Валерій Моргун – про розвиток веслування в Україні

В інтерв'ю sport.ua президент Федерації греблі на човнах «Дракон», перший віце-президент Федерації каное України, віце-президент Європейської федерації греблі на човнах «Дракон» Валерій Моргун розповів, як йому вдалося підняти греблю на човнах «Дракон» в Україні з нуля до провідних позицій у світі, провести чемпіонат світу з цього виду спорту у 2019 році та здобути право на проведення ще однієї світової першості у 2022 році.

- Що відрізняє греблю на каное та греблю на човнах «Дракон»?

– Не можна казати, що їх щось відрізняє. Це одна сім'я водних видів спорту. І поєднує їх те, що тренування відбуваються на воді, на свіжому повітрі. У цих видів спорту багато спільного, тому спортсмени, які займаються веслуванням, приходять на ті самі бази. Вони тренуються на однакових дистанціях – 200, 500 та 2 000 метрів – тому не можна говорити про те, що їх відрізняє, треба говорити, що їх поєднує.

- Що поєднує ці види спорту?

- Позитив, емоції та здоровий спосіб життя.

- Що ще потрібно змінити в цих напрямках?

- Не можна говорити, що все, що робилося до цього, неправильно. Тут потрібно робити щось, що змінить ці види спорту на краще. Наприклад, у тренуваннях, в інвентарі, в організації, у змаганнях, у системі відбору. Тут такий процес, який не закінчиться ніколи – ні тепер, ні завтра. Навіть через 10 років задаватиметься питання, що необхідно поміняти.

– Ви закінчили спортивну кар'єру та пішли у бізнес. Як Ви зрозуміли, що потрібні спорту?

– Коли я закінчив спортивну кар'єру, я не кинув займатися спортом. Я вів спортивну діяльність тренера. Тож у мене є 10-річний тренерський досвід та виховані майстри спорту. Ці спортсмени є чемпіонами України, призерами змагань.

Вже тоді я розумів, що спорт не дає грошей, мені хотілося трохи більшого – я зайнявся бізнесом. Тому коли настав час приймати рішення, то я обрав бізнес. Чому? Тому що тільки з боку бізнесу я міг допомогти тим людям, які залишились у спорті.

– Наскільки важко об'єднати спорт та бізнес?

– Це залежить від організації самої людини чи компанії, в якій ти працюєш. Якщо ти в бізнесі, але дві години на день приділяєш спорту, то буде результат.

- Чи вистачить на всі Ваші захоплення часу та, найголовніше, грошей?

- Звичайно, відразу стає питання, скільки грошей ти готовий витратити чи, будучи меценатом, подарувати тій же спортивній школі чи людям, які цього потребують.

До мене зверталися спортивні школи, які хотіли купити те саме обладнання чи спортивну форму. Я не казав, що треба бігти і десь отримати ці гроші, я казав, що якщо вони мають час, то все буде. Це і їх якоюсь мірою організує, і мене. Я розумію, що якщо у бізнесі все йде добре, то наступного місяця я готовий виділити гроші на те, щоб розвивався мій улюблений вид спорту.

Зараз наше суспільство рухається вперед і стало зрозуміло, що тренери одним спортом не виживуть, і вони часто займаються чимось ще – тим же бізнесом. Звісно, ​​професіонали мають займатися своєю справою. А якщо є люди, які можуть їм допомогти, то чому ні.

Ті люди, які колись займалися спортом, а зараз пішли у бізнес та якось допомагають, їх ніхто не об'єднував. І я якраз хотів би їх об'єднати навколо спорту, щоб це була спонсорська допомога, меценатство, допомога в організації змагань. Це той процес, який ніколи не має зупинятися.

- Ви фактично з нуля в Україні почали розвивати греблю на човнах «Дракон» та змогли неодноразово провести серйозні міжнародні змагання з тисячами учасників та на дуже високому рівні. З чого все почалося?

- Коли я вирішив зайнятися веслуванням на човнах «Дракон», то в Києві був лише один клуб, у якому було лише 5 гребців. Загалом, коли цей клуб почав розвиватись, я захотів його очолити, бо я бачив, як мають відбуватися змагання міжнародного рівня. Я спілкувався зі своїми друзями у Німеччині, Канаді, Америці та дізнавався, як це працює у світі.

Після цього було створено клуб, прописано Федерацію, прописано статут клубу та напрямки, як він має розвиватися. Ми визначили, як працюватиме система членських внесків. То був досвід, якого в мене ще не було. Але коли клуб почав розвиватися, то настав час великих змагань.

Я тоді подивився на те, як організовується чемпіонат світу, прописав правила проведення подібних змагань та показав результат.

- Після успішного проведення змагань в Україні Вам та Вашій команді пропонували організувати щось ще?

– У зв'язку із пандемією ми перенесли чемпіонат Європи на наступний рік. Плюс у 2022 році у нас заплановано чемпіонат світу з греблі на човнах «Дракон» у Тернополі. З 4 по 7 листопада я буду в ICF, де порушуватиму питання про те, що Україні довіряють проводити міжнародні змагання. Також ми матимемо засідання, присвячене тому, щоб чемпіонат світу в Україні пройшов на високому рівні.

Я впевнений, що після проведення чемпіонату світу у 2019 році нам довіряють. Ще 5 років тому, коли ми тільки-но починали розмовляти з ICF про проведення таких змагань в Україні, вони нам сказали, що у нас немає інфраструктури. Три роки тому ми купили першу стартову систему у Дніпро, два роки тому придбали таку ж до Києва, цього року – до Тернополя.

Але не лише стартова система визначає рівень змагань. Це інфраструктура – ​​починаючи від туалетів та закінчуючи трибунами, фінішними вежами, катерами, які супроводжують заїзди. Це не лише та картинка, яку ми бачимо. Це ще й кваліфіковані судді, яких ми маємо виховувати в Україні. Ці люди мають знати англійську мову. Це все те, чим має займатися Федерація, і цим я планую займатися і надалі.

- Що для Вас важливо як для керівника Всеукраїнської федерації, а також віце-президента Європейської федерації?

- Важлива популяризація спорту. Ми підходимо до кожної людини, яка сіла у човен, до кожного нашого спортсмена, як до близького друга. Ми хочемо, щоб йому сподобалося, і щоб він приходив на тренування знову і знову. Ми боремося за кожного спортсмена, який має бажання сідати в човен та пробувати.

Насправді люди шукають емоцій. Зараз дуже популярний здоровий спосіб життя, але спортзал, в якому тільки тренажери, не може дати великої різноманітності. А гребля дає ті емоції, які не дасть басейн, фітнес-зал, жим. Тому ми хочемо, щоб якнайбільше людей отримували емоції від веслування та вели здоровий спосіб життя.

- Розкажіть про Вашу команду?

– У мене дуже потужна команда. І я впевнений, що якщо ці люди стоять за мною і я їм довіряю, вони мене не підведуть. Ця команда щодня розвивається та є багато людей, які хочуть допомогти. Для таких наші двері завжди відчинені.