Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Бадмінтон
| Оновлено 28 липня 2021, 22:56
4971
6

ПОЧТАРЬОВ: «Ми не заробляємо. Багато хто не може жити на цю зарплату»

Український бадмінтоніст – про труднощі свого виду спорту в нашій країні

| Оновлено 28 липня 2021, 22:56
4971
6
ПОЧТАРЬОВ: «Ми не заробляємо. Багато хто не може жити на цю зарплату»
facebook.com/badmintoneurope. Артем Почтарьов

28-річний український бадмінтоніст Артем Почтарьов висловився про свій невдалий виступ на Олімпійських іграх 2020 у Токіо.

«Причини насправді прості, одні й ті ж. Не буду вигадувати багато усього. Травми, вони далися взнаки. Була операція на домашньому чемпіонаті Європи, де хотіли бачити багатьох провідних спортсменів, у тому числі й мене. Але я знявся та навіть не грав. У Токіо я якось зіграв, але насправді грав не дуже, і відчуваю це.

Соромно так виходити на Олімпійських Іграх, що усі дивляться. Так склалося. Щасливий від того, що вже на Олімпійських іграх: було пророблено неймовірний 5-річний шлях і усіх моїх тренерів, і рідних та близьких, які підтримували. Адже доходило до піку: травми, травми, травми, а потім - питання, чи можу я взагалі відбиратися далі. Але я пообіцяв, що зможу, що Україна буде представлена в моєму розряді і що зможу зробити це двічі. Довів та відібрався.

Причину відкрито говорю: у нас реабілітація на мінусі. Тобто людина тренується, переносить неймовірні навантаження, а реабілітація - нуль. Дякую всім, якісь вітаміни, але реабілітація - нуль. Немає жодного підходу. Хочу, щоб про це кричали вголос. Реабілатація - навіть не знаю, як сказати: у нас виходить поїхати закордон, якось поспарингувати, але ж реабілітуватися ми там не будемо. Ми не заробляємо, багато спортсменів взагалі не можуть жити на цю зарплатню, не кажучи вже про операцію, яку ми зробили. Добре, що є якісь люди, що підтримують, спонсори, що підтримують та допомагають. Але системи немає: людина тренується, але що робити далі, коли травмується - нічого не можна зробити.

Зрозуміло, потрібно до себе адекватно відноситися і давати самооцінку своїм результатам. Розумію, що я не був претендентом на медаль, але показати гідну гру я міг при належній реабілітації. Що казати вже про перших осіб у легкій атлетиці, які поїхали за медаллю. Навіть вони не могли собі забезпечити гідну реабілітацію, що вже казати за інших. Це питання залишатиметься актуальним упродовж наступних років. Дуже хочу, щоб на це звернули увагу, це сильно дається взнаки. Гадаю, я такий не один і у мене далеко не найгірша ситуація. Я хоча б тут присутній та подивитися на все це.

Як не крути, а Олімпійські ігри - це Олімпійські ігри, дай бог, щоб у нас люди відбиралися. Недарма на цій Олімпіаді у нас менше всього спортсменів. Так, карантин та коронавірус, але багато хто був травмований. Тому я вважаю, що це перше, що має бути на увазі. Не тренувальний процес, а реабілітація. Щоб спортсмен знав, що коли він травмувався, то йому допоможуть. А не так, як зараз: травмувався - sorry (вибач). У когось є гроші - то одне, а якщо немає, то що, інвалід на все життя? Тому я на цьому акцентую увагу», - сказав Почтарьов.

Оцініть матеріал
(36)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 6
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Владимир Копяк
Давно надо перенимать опыт ведущих стан Запада - профессиональный спорт должен быть и существовать отдельно от государственных денег. За счет спонсоров и меценатов. А государство должно вкладывать деньги и не малые, в массовый и любительский спорт, беспокоиться о здоровой нации, а не спонсировать будущих инвалидов, которыми становятся 90% бывших профессионалов. Государство обязано развивать физкультуру, начиная от детского сада до окончания высшего заведения, вкладывать деньги в развитие массового спорта на всех уровнях, и чтобы эти занятия были бесплатные для детей, а не оплачивались с кармана бедных родителей, что само по себе является кощунством... А если у кого-то возникнет желание зарабатывать себе на жизнь профессиональным спортом - вперед, или сам себя оплачивай или ищи спонсоров, которые будут вкладывать деньги в твои результаты... Другого пути нет.
Fangold
Та знаємо що там зарплата менше ніж в касира АТБ, спортсмени закінчують кар'єру в 20 років, бо грошей немає
Vbolivalnyk-Peter
Держава винна тільки в тому, що таким спортсменам як Почтарьов (далеко не лідер в не дуже популярному виді спорту) у нас немає альтернативи, немає їм конкуренції. Чи повинна держава утримувати дорослого провесійного спортсмена? Напевно ні. Однак держава просто зобов'язана розвивати різні види спорту для дітей. Не можуть усі діти займатися футболом, баскетболом чи боксом. А у нас пох-ли усе. Де стрибуни на батутах, де фехувальники, де плавці, де веслувальники, де стрільба, де дівчата гімнастки - це все олімпійські види спорту, з яких у нас стабільно були медалі на ОІ? Подивився вчора фінали байдарочниць - дуже цікаво! Чудовий вид спорту. Невже не можна збудувати будай одну трасу для тренувань (благо місць для цього у нас придосиатньо). Ця траса постійно користувалася би попитом, адже спортивних клубів які займаються рафтингом у нас є доволі багато (Львів, Франківськ, Тернопіль, Вінниця, Київ....).
Валерий Гордейчук
"Спасибо всем, какие-то витамины, но реабилитации – ноль"Перевод с японского или китайского?
johndow
Почему они все думают, что им кто-то что-то должен? Ты сначала покажи перспективный результат - спонсоры подтянутся. А то вылетают в первом раунде и ещё что-то рассказывают. Да вы доплачивать должны за то, что на соревнования вас приглашают