Погачару немає рівних, ренесанс Кевендіша. Підсумки першого тижня Туру-2021

Завершився перший тиждень Тур де Франс-2021, який подарував максимально суперечливі враження. З одного боку, кожен з дев'яти етапів першого тижня був максимально видовищним і насиченим, що дозволяє назвати цей відрізок, можливо, найкращим першим тижнем Гран турів в 21-му столітті. З іншого боку - перший тиждень запустив цілий ланцюг подій, які практично вбили інтригу в загальному заліку. І тепер незрозуміло, за рахунок чого нинішній Тур може дарувати настільки ж яскраві емоції і видовище в наступні два тижні. Так чи інакше, поговорити є про що.

Перемога вже майже в кишені Погачара

Цього Тур де Франс в світі велоспорту всі чекали з нетерпінням і передчуттям грандіозної битви: друга серія протистояння між Тадеєм Погачаром і Пріможем Роглічем, і дрім-тім «Ineos» з чотирма капітанами, який повинен був потривожити словенський дует. І на тлі цього мало хто звертав увагу на той факт, що глибина складу генеральщиків нинішнього Туру досить слабка, і за спиною у словенців і «Ineos» досить мало багатоденників топ-рівня.

Реальність же виявилася дуже суворою: всі надії на грандіозні баталії були розбиті, в тому числі і в буквальному сенсі. Перший тиждень Тур де Франс - це завжди безумство: дві сотні гонщиків, кожен з яких сповнений сил і бажання за всяку ціну проявити себе на легендарній гонці. Це завжди закінчується масовими завалами, які майже ніколи не обходять стороною і топ-фаворитів - випадків, коли всі гранди загального заліку проїжджали перший тиждень без падінь, травм, сходів або часових втрат, практично не було.

Однак нинішній Тур в цьому плані вийшов безпрецедентним: перші три етапи ознаменувалися великою кількістю завалів за участю топ-фаворитів, які отримували травми і втрачали час в загальному заліку. Ці нещастя не обійшли стороною нікого з грандів, крім Тадея Погачара. Ситуація для словенця складалася ідеально - жовта майка буквально йшла йому в руки.

Але при цьому сказати, що лідерство Погачара - це лише збіг обставин і наслідок форс-мажорів, язик не повернеться. Спочатку гонщик «UAE Emirates» впевнено виграв рівнинну розділку, вже тоді показавши свою вогняну форму. Навіть після тієї самої розділки на минулому Турі, коли Тадей видав неймовірний перфоманс і перехопив жовту майку у Пріможа Рогліча, багато говорили про те, що тоді Погачар стрибнув вище голови і об'єктивно його рівень як роздільника все ж трохи нижчий, ніж могло здатися тоді. Своїм виступом на п'ятому етапі молодий словенець цю теорію просто розтоптав.

Однак то були лише квіточки. У суботу, на першому альпійському етапі, Погачар видав просто космічний перфоманс і зумів привезти найближчому з конкурентів за загальним заліком більше трьох хвилин! Тадей атакував ще на першому зі знаменитої зв'язки перевалів Коль ду Ромм/Коль ду Коломб'є. Спочатку спробував зачепитися за нього Річард Карапас, проте гонщик «Ineos» зумів протриматися на колесі у Погачара всього на кілька хвилин, після чого був відкинутий, немов зайвий вантаж для ракети, що летить в космос.

Словенець буквально переїхав катком всіх своїх конкурентів, але, звичайно, варто робити знижку на те, що серед його конкурентів майже не залишилося повністю здорових людей без будь-яких ушкоджень - цілими і неушкодженими до Альп не доїхав практично ніхто. Кілька сходів і травм топ-фаворитів - і слабка глибина складу генеральщиків, на яку ніхто не звертав увагу перед стартом, почала дуже сильно кидатися в очі.

Незважаючи на всі обставини, перфоманс Погачара був просто космічним, і багато хто вже почав порівнювати його з найсильнішими виступами в горах зірок попередніх епох - Ленса Армстронга, Марко Пантані, Альберто Контадора та інших. Особливо багато асоціацій з легендарної атакою Армстронга на підйомі до Отакама на Турі-2000 - така ж сувора дощова погода і домінатор, який чистою силою розчавлює всіх конкурентів на першому гірському етапі.

Свою перевагу над іншими Погачар продемонстрував і на наступний день на першому гірському фініші в Тіні. Тадей спокійно відповів на атакуючі потуги все того ж Карапаса, після чого граючи поїхав від всіх суперників, накинувши їм ще півхвилини відставання.

Пропускний бал на подіум загального заліку нинішнього Туру в підсумку може виявитися безпрецедентно низьким, але це не проблема Погачара - він підійшов до «Великій петлі» в неймовірній формі, і був би найсильнішим, навіть якби всі його основні суперники були цілими і неушкодженими. Тепер же на шляху до перемоги його може зупинити тільки форс-мажор. І зараз питання лише в тому, скільки часу Тадей привезе найближчому переслідувачу. За останні 30 років рекордною є перевага Івана Бассо на Джиро-2006 - 9 хвилин і 18 секунд. І поки що все виглядає так, що за бажання Погачар цей результат запросто може перевершити.

Всі тактичні плани «Ineos» розвалилися

Перед стартом Тура багато уваги було прикуто до «Ineos» - команда Дейва Брейлсфорда приїхала на гонку з найсильнішим складом в пелотоні і відразу чотирма претендентами на статус капітана. Багато хто з нетерпінням чекав того, як команда буде відходити від свого звичного стилю ведення гонки і спробує розігрувати чисельну більшість в боротьбі проти сильніших індивідуально словенських суперників.

Однак всі плани «Ineos» розсипалися вже на першому тижні. Кожен з чотирьох потенційних капітанів (Герейнт Томас, Річі Порт, Річард Карапас і Тао Ґеоґеґан Харт) падав або, принаймні, втрачав в завалах час. Порт і Харт уникли серйозних травм, але втратили занадто багато часу, щоб залишатися в боротьбі за загальний залік. Але, будемо відверті, обидва не потрапили в форму і на Турі розчаровують.

Найбільше постраждав Герейнт Томас, який спочатку був головною ставкою «Ineos» в загальному заліку: він отримав відчутні удари грудної клітки і руки, що помітно сковує його можливості - на перших гірських етапах він уже програв занадто багато в загальному заліку. Найменше постраждав Річард Карапас - він не падав сам і не втрачав час в завалах за участю інших гонщиків. Саме він зараз є головною ставкою «Ineos», саме він після подій трьох стартових етапів виглядав головною загрозою Погачару.

Однак на перший день відпочинку Карапас пішов з відставанням в 5 хвилин і 33 секунди від жовтої майки. Еквадорець залишається головним претендентом на друге місце, але, звичайно, ні про яку боротьбу з Погачаром мова вже не йде.

Проте, місце на подіумі Карапасу поки що ніхто не гарантував. На його користь говорить те, що всі інші гонщики «Ineos» вже втратили всі шанси в загальному заліку - команда може об'єднатися навколо Річарда і вести гонку в звичному для себе стилі: з розвозами в найвищому темпі і просіванням групи. Так, швидше за все, після цього Карапас буде раз за разом нариватися на атаки Погачара і продовжить втрачати час щодо словенця, але для Річарда головне - набирати в горах перевагу щодо прямих конкурентів по боротьбі за подіум. А робити це йому життєво необхідно: з усіх претендентів на топ-3 у нього найслабша розділка – за виключенням хіба що Енріка Маса.

При цьому розраховувати на те, що весь склад «Ineos» кожен день буде в його розпорядженні, з боку Карапаса було б нерозумно - аж надто сильні і амбітні гонщики в команді Дейва Брейлсфорда. І ті ж Томас, Ґеоґеґан Харт і Порт, коли/якщо оклигають після ушкоджень, напевно захочуть поборотися за перемоги на окремих етапах.

Словенської дуелі не вийшло

Незважаючи на всю силу «Ineos», головною сюжетною лінією нинішнього Туру повинна була стати друга серія протистояння двох словенців - Погачара і Пріможа Рогліча. Але і цю сюжетну лінію зруйнували завали перших днів «Великої петлі». І якщо гонщики «Ineos» худо-бідно продовжують боротьбу на Турі, то Прімож Рогліч вже вирушив додому.

На третьому етапі капітан «Jumbo Visma» важко впав і програв в той день 1 хвилину і 21 секунду. Але найгірше те, що при тому падінні він дуже сильно обдерся - найбільше постраждали стегна і плечі. І було дуже складно зрозуміти, як Рогліч збирається з такими ушкодженнями продовжувати гонку. Виступ в розділці здавався хорошим симптомом: сьоме місце - це, звичайно, не те, на що здатний Прімож в оптимальній формі, але таке результат здавався гарним симптомом боєздатності.

Однак головна проблема пошкоджень такого типу, які отримав Рогліч - в тому, що вони повною мірою проявляють себе не відразу, а через кілька днів. І до альпійських етапів Прімож приїхав у дуже поганому стані. У суботу лідер «Jumbo Visma» приїхав у далекому відвалі з 35-хвилинним відставанням, після чого вирішив не виходити на старт недільного етапу. Очевидно, Рогліч спробує відновитися і набрати форму до Вуельти, хоча спочатку цієї гонки в його календарі не було заплановано.

Що ж, словенська дуель так і не відбулася, ми так і не дізналися, який ефект дала б нова програма підготовки Рогліча до Туру. Однак у самій «Jumbo Visma» навіть після сходу словенця залишалися два шанси поборотися за високі місця в загальному заліку - це Воут Ван Арт і Йонас Вінгегор.

За останні півтора року дуже багато говорилося про великий потенціал Ван Арта в горах - його виступи на торішньому Турі та на Тіррено-Адріатико вже в нинішньому сезоні дійсно вражали. Однак на нинішній «Великій петлі» чемпіон Бельгії гірше готовий і в цілому, і в горах особливо. Перший гірський етап зі зв'язкою Ромм/Коломб'є він пройшов ще відносно непогано, програвши групі лідерів (де були майже всі, крім Погачара) півтори хвилини. Але вже в неділю, на дев'ятому етапі до Тіня, Ван Арт програв півгодини і остаточно вилетів з числа претендентів на генеральну класифікацію.

Тепер у «Jumbo Visma» залишився тільки один шанс - це Йонас Вінгегор. 24-річний датчанин за останні роки продемонстрував свій потенціал в тижневих багатоденках: наприклад, в нинішньому сезоні став другим на Турі Країни Басків. Однак на Гран турах Вінгегор поки що є людиною без досягнень: він їде свою другу супербагатоденку в кар'єрі, а дебютну, Вуельту-2020 року, завершив лише 46-м, виступаючи в ролі грегарі все того ж Рогліча.

І ось волею обставин він отримав шанс проявити себе на «Великій петлі». Будемо відверті, його суперники по боротьбі за подіум не вражають, і для того, щоб потрапити в топ-3, може бути досить просто проїхати всі три тижні стабільно.

Хто посяде третє місце на подіумі?

Інтриги в боротьбі за перемогу на нинішньому Турі вже немає - Погачар може програти тільки самому собі або форс-мажорним обставинам. Фаворитом в боротьбі за друге місце називають Річарда Карапаса, хоча еквадорець поки що показав набагато більше амбіцій, ніж реальної сили. Але хто ще потрапить на подіум? Тут претендентів після м'ясорубки першого тижня залишилося не так багато, і вони, будемо відверті, не вражають.

Про Карапаса та Вінгегора вже було сказано вище, крім них в боротьбі залишаються Рігоберто Уран, Енрік Мас і Вілко Келдерман. Дуже сильно сплутав карти Бен О'Коннор, який з відриву виграв дев'ятий етап. У певний момент австралієць навіть перехоплював віртуальну жовту майку, проте в підсумку обмежився просуванням на друге місце в загальному заліку і запасом в більш ніж три хвилини над прямими конкурентами. На підйомі до Тіня гонщик «Ag2r Citroen» дійсно видав дуже потужний перфоманс і привіз найближчому переслідувачу більше 5 хвилин. Потенціал О'Коннора в горах відомий давно, однак головна проблема в тому, що він ніколи не відзначався стабільністю - не тільки в рамках Гран турів, а й навіть на тижневих гонках. Тому його шанси втриматися в топ-3 виглядають дуже низькими, навіть незважаючи на 3-хвилинний запас.

Рігоберто Уран, здається, свою найкращу форму залишив у червні на Турі Швейцарії. Про це говорить хоча б його результат в розділці на нинішній «Великій петлі»: 13-те місце з відставанням в 1 хвилину і 8 секунд від Погачара - зовсім не те, чого ми чекали після розкішної перемоги в Швейцарії. В горах колумбієць також виглядає блідо, і його надія на подіум пов'язана з тим, що він просто-напросто буде більш стабільним за своїх конкурентів.

Те ж саме можна сказати і про Енріка Маса. Тільки є одна проблема: з усіх претендентів на топ-3 Мас гірше за всіх ходить розділки, і йому потрібно десь атакувати в горах. А гонщик «Movistar» поки що проводить чергову бліду гонку від оборони, і уявити його атакуючим дуже складно. Надія лише на відновлення - в цьому компоненті він дійсно виглядає краще за своїх конкурентів.

Що стосується Вілко Келдермана, то він поки що виглядає набагато гірше, ніж на торішній Джиро, де замкнув топ-3. Новачок «Bora Hansgrohe» дуже сильно розчарував в розділці: 27-ме місце з відставанням в 1 хвилину і 49 секунд від Погачара - рівно стільки ж, скільки і у Маса. І якщо вже в розділці нідерландець не здатний заробляти перевагу над суперниками, то навряд чи варто очікувати, що він буде робити це в горах. Так що навіть потрапити в топ-5 за такому рівня готовності Келдерману буде непросто.

Чи може втрутитися в боротьбу за подіум хтось ще? Навряд чи це буде Олексій Луценко, який все ж поступово починає здавати - відновлення йому явно не вистачає. А ось на Пельо Більбао варто звернути увагу, особливо з урахуванням того, наскільки сильно зараз виглядає вся команда «Bahrain Victorious». Не будемо скидати з рахунків і двох французів - Давіда Году та Гійома Мартена. Саме вони будуть рятувати Францію від провалу в вигляді другого поспіль Туру без місця в топ-10 загального заліку.

Ренесанс Кевендіша

Однією з найкрасивіших і найбільш захоплюючих історій нинішнього сезону був ренесанс Марка Кевендіша. І перший тиждень Тур де Франс став апогеєм цієї історії. Легендарний британський спринтер, якого всі вже списали з рахунків, і який був за крок від завершення кар'єри в кінці минулого сезону, спочатку взагалі не повинен був їхати на «Велику петлю». Однак травма головної спринтерської ставки «Deceuninck Quick Step», Сема Беннетта, відкрила двері на Тур для Кевендіша.

Форма Марка постійно зростала протягом всього нинішнього сезону, і в червні на Турі Бельгії він уже перемагав в боротьбі зі спринтерами екстра-класу. Все це давало можливість сподіватися на те, що казка може стати реальністю, і через п'ять років 36-річний британець знову виграє етап Туру.

І сталося це досить рано - вже на другому спринтерському етапі гонки. Першу спринтерську розв'язку Кевендіш був змушений пропустити через те, що потрапив у завал. Божевільні перші дні прорідили ряди не тільки генеральщиків, але і спринтерів. Зійшов з гонки Калеб Юен, неприємно впав разом з ним на фініші третього етапу Петер Саган, а «Alpecin Fenix» вирішила зробити ставку не на переможця третього етапу Тіма Мерліра, а на Яспера Філіпсена, який в чистому спринті все ж трохи слабкіший. Це пов'язано з тим, що Мерлір в кінці сезону, швидше за все, перейде якраз в «Deceuninck Quick Step», і менеджмент «Alpecin Fenix» вирішив не робити ставку на людину, яка однією ногою вже в іншій команді - звичне явище для велоспорту. Вже в неділю Мерлір зійшов з гонки, не витримавши випробування альпійськими перевалами, а Арно Демар до фінішу дістався, але за межами ліміту часу.

Загалом, конкурентне поле спринтерів Туру помітно прорідилося, і це спрощувало завдання Кевендішу. Але це ні в якому разі не применшує заслуг Марка і не робить історію його камбека менш красивою. Більш того, в четвер на шостому етапі британець переміг ще раз. Тепер на його рахунку 32 перемоги на етапах Туру за кар'єру, а це означає початок нової красивої історії: погоню за рекордом Едді Меркса в 34 перемоги на «Великій петлі». З огляду на проблеми і сход багатьох спринтерів, шанси як мінімум повторити досягнення легендарного «канібала» у Кевендіша є. Головне самому не зійти в горах.

Що стосується боротьби за зелену майку, то тут у Марка є хороший запас, але Сонні Кольбреллі і Майкл Меттьюз налаштовані серйозно: вони їздять в відриви на гірських етапах і збирають очки на проміжних фінішах, чого Кевендіш робити не може. Той же Кольбреллі в порівнянні з червнем трохи втратив гостроту фінішного ривка, але відмінно терпить рельєф - про що говорити, якщо на королівському альпійському етапі в Тіні він фінішував третім! Щоб зберегти зелену майку, Кевендішу необхідно по максимуму нарощувати свою перевагу на чисто спринтерських етапах.