Остап МАРКЕВИЧ: «Хочеться, щоб в Україні була боротьба тренерських ідей»

Головний тренер «Маріуполя» Остап Маркевич підбив підсумки сезону, відзначив прогрес Артема Бондаренка і порадів перемозі «Вільярреала», де він свого часу працював у молодіжній команді, в Лізі Європи.

— Остапе Мироновичу, як оціните цей сезон для «Маріуполя»?
— Сезон можна розділити на дві частини. Першу частину ми провели на хорошому рівні, враховуючи те, що команда помітно оновилася в кадровому відношенні. Думаю, ті, хто уважно стежив за нашими виступами, зі мною погодяться. Також, звичайно, наш тренерський штаб приступив до своїх обов'язків разом з цими змінами. Хлопці швидко схопили наші ідеї і принципи, в результаті чого команда показала хороший рівень гри у тактичному, технічному і фізичному аспектах.

Незважаючи на те, що перед матчем з «Рухом» команду вразив коронавірус, і в деяких матчах нам банально не вистачало людей, нам вдавалося підтримувати хороший рівень футболу. Разом з цим слід зазначити, що наш тренерський штаб відноситься до тієї тренерської категорії, яка завжди шукає шляхи для поліпшення у всіх футбольних напрямках і аспектах. Це стосується самої стратегії, яку ми розвиваємо, а також фізичного та тактичного напрямів. Ми не з тих, хто користується второваною доріжкою або прокладеною колією, хоча я в жодній мірі не має наміру критикувати такий стиль роботи, даний спосіб раніше напрацьованих, перевірених часом переконань також має право на життя і часто спрацьовує, я не ставлю його під сумнів. Просто у нас своє бачення і ми вважаємо, що нам необхідно постійно рухатися вперед і шукати нові ідеї. Тому під час зимової перерви ми шукали шляхи, як можна поліпшити гру, спробувати знайти нові формули вдосконалення всіх елементів, щоб виглядати ще краще. Єдине, чого ми не врахували, на даний момент у нас немає таких технічних засобів і умов, необхідних для повної реалізації того, що ми задумали, нам вдалося зробити це частково. Тому у другому колі, можливо, у нас не зовсім вийшло те, що ми планували.

ФК Маріуполь

Плюс до цього скажу, що я повторюю після кожного матчу: молодість вимагає часу. Ми виявили та зрозуміли, що деякі хлопці мають міцну психологію і добре мотивовані. Але деякі не зовсім відповідали тому рівню напруги, яка супроводжується протягом усього сезону, в даному випадку потрібна міцна психологія і дуже хороша мотивація для того, щоб витримувати великий відрізок завдань. А на це потрібен час. Якщо ти пропонуєш та імплементуєш у свідомість гравця мотиваційно-психологічну складову, вона не може миттєво проявитися в його характері за одну годину, хоча є й такі хлопці, які швидко схоплюють, але на це потрібен час. До нього має дійти то, що саме ми в нього закладаємо. Для чого це йому, він сам повинен зрозуміти це, тому що ніхто, крім нього самого, не здатний управляти цим процесом. Ми гравцям вказуємо напрямок, а вже вони по ньому йдуть. Ми можемо тільки підштовхнути футболіста. Тому і були трохи такі гойдалки. У процесі роботи ми виявили причини недоліків і, як наслідок, провели хороші матчі з «Динамо» і «Десною» на фініші сезону. Це був дуже корисний рік для нас. Ми шукали причини, багато розмовляли, зробили висновки. Зрозуміли, як нам співпрацювати і що налагодити. Я думаю, що в наступному році таких гойдалок не буде, і все буде добре.

— Наскільки складно було вперше працювати з командою УПЛ?
— Сезон був дуже цікавим. В УПЛ з'явилося дуже багато хороших тренерів. Звичайно, це додає гостроти чемпіонату. Кожен із цих тренерів має великий обсяг знання, свій характерний стиль футболу. З'явилося багато команд, які мають свій почерк. Скажімо так: чемпіонат України став більш різноманітним. Футбол демонструється більш цікавий і варіативний. Складно, наприклад, назвати команду, в грі з якою можна було собі щось дозволити або розслабитися. Це дуже позитивно для нас і в таких умовах український футбол буде тільки прогресувати.

— З Кубка України ви вилетіли, поступившись «Вересу» (0:1). Команда з Рівного грає на рівні УПЛ?
— Не хочу заднім числом геройствувати, але скажу, що, напевно, взагалі не слід було виходити на те поле. По тому полю, яке нам запропонували для гри, непросто було ходити нормально, а не те що бігати. Хоча, звичайно, не хочу, щоб це служило для нас якимось виправданням. Це, звичайно, був урок для наших хлопців. Не можна програвати боротьбу. Якщо ти хочеш досягати чогось, то боротьбу і характер потрібно демонструвати кожну хвилину в будь-якій грі.

— Після двох поразок від львівських команд на фініші сезону ви розгромили «Десну» (4:1) і зіграли 0:0 з «Динамо», у якого в другій частині сезону мало хто відбирав очки. Як вам вдалося налаштувати команду на вдалий фініш і на битви з лідерами УПЛ?
— Я вже казав, що ми зробили деякі висновки, що стосуються також морально-психологічного і фізичного стану команди. Хоча, вважаю, якщо проаналізувати наше друге коло, ми ні в чому не поступалися «Зорі», але програли їй. Не поступалися ми і «Олександрії». Були деякі обставини, про які я не хочу говорити, тому що це не має ніякого сенсу. Хочеться, щоб в Україні була боротьба тренерських ідей і тактик у самій футбольній складовій, у її основі.

— До речі, у другому колі ви зіграли 2:2 з «Дніпром-1» Ігора Йовічевіча, який у другій частині сезону серйозно додав.
— Дійсно, ми провели дуже хороший матч, особливо перший тайм. Але в перерві попросив заміну Танковський і ми змушені були його замінювати. А він у цьому матчі дуже добре виглядав. Через нього йшла наша швидка комбінаційна гра, яку ми пропагуємо. Хоча треба віддати належне «Дніпру- 1». Команда суперника більш організованою вийшла на другий тайм, тому сталася хороша бойова нічия. Хоча матч, а саме перший тайм, це той напрямок футболу, який ми розвиваємо. Ми пропагуємо швидку, гостру, комбінаційну, вертикальну гру.

***

— Що Мирон Маркевич, ваш батько, вам сказав за підсумками сезону?
— Батько сказав, що це дуже добре для мене, тому що я став сильнішим.

— А взагалі впродовж сезону часто вам батько щось радив?
— Звичайно, ми з ним спілкуємося, обговорюємо різні моменти - футбольні та нефутбольні. Але він демократична людина. У нього демократичний підхід до всіх молодих тренерів, не тільки до мене. Я знаю, що, коли батько працював у «Металісті» і «Дніпрі», він ніколи не ліз, куди не потрібно. Він завжди довіряє молодим тренерам. Його процес роботи відбувається завжди демократично. Він рахується з моєю думкою теж. У нас все добре. Хоча думка батька для мене є дуже важливою.

— Що скажете про півзахисника «Маріуполя» Артема Бондаренка, який по ходу сезону отримав виклик до збірної України?
— Тут не може бути іншої думки, окрім того, щоб позитивно оцінити гру Артема. Хлопець професійно ставиться до своїх обов'язків, він вибрав правильний шлях. Він розвиває себе інтелектуально, фізично і тактично. Артем уважно слухає, він є людиною, здатною до навчання, добре сприймає інформацію. Хоча, звичайно, він може ще краще працювати над собою. Це дуже важливо. У нього є можливості бути ще краще, але впродовж другого кола Артема турбували болі в коліні. Щоб Артема болі в коліні не турбували, йому постійно потрібно давати паузи між матчами, в результаті чого він пропустив дуже багато важливих тренувань. А Артему зараз якраз дуже потрібна фізична підготовка. Хлопцеві 20 років і йому потрібно зміцнити фізичний стан. Я впевнений, що, коли у нього з коліном все буде в порядку, він набере фізичну форму і буде виглядати ще краще.

ФК Маріуполь. Артем Бондаренко

— Бондаренко став найкращим бомбардиром «Маріуполя» з 8 голами. Півзахисник - найкращий бомбардир. Про що це каже?
— Це каже про його цілеспрямованість і характер.

— До речі, Артем оформив один з трьох хет-триків у цьому сезоні УПЛ в матчі з «Інгульцем» (4:3). Це був один з ваших найкращих поєдинків?
— Дійсно, цей матч у нас вийшов, хоча команда допускала помилки в обороні. Ми будемо працювати над поліпшенням гри в задній лінії. Є наміри грати в той футбол, який продемонстрували в матчі з «Інгульцем», якщо не брати до уваги гру в захисті. Зробимо висновки і будемо рухатися далі.

— Бондаренко залишиться в «Маріуполі» на наступний сезон або повернеться в «Шахтар»?
— Якраз цього я не знаю. На даний момент, я знаю, що на збори з «Шахтарем» поїдуть Очеретько, Бондаренко, Танковський і Сікан. Це ціла група основних гравців нашої команди. Тому все буде залежати від того, хто повернеться в «Маріуполь». Від цього будемо відштовхуватися.

— Бондаренко в інтерв'ю сказав, що в майбутньому ви можете очолити «Шахтар» і додав, що можете стати топ-коучем. Ви що думаєте?
— З огляду на те, що Артем досить скупий на похвалу, то дякую йому за такі хороші слова (сміється). Але мені, як і йому, потрібно ще багато чого зробити, щоб претендувати на серйозні завдання.

— Ви продовжили контракт з «Маріуполем». Міркували над цим або відразу прийняли таке рішення?
— Я розумію, що з мого боку є така недомовленість, не зовсім задоволеність і незакінченість справи. Нашому тренерському штабу є ще багато чим поділитися з хлопцями і, напевно, вони можуть нас також чомусь навчити. Ми тільки з задоволенням будемо продовжувати роботу в «Маріуполі» і дивитися в майбутнє тільки з оптимізмом.

***

— За версією Transfermarkt, Сікан - найдорожчий гравець «Маріуполя». Потім йде Бондаренко. Хочеться, щоб головні зірки команди, Сікан і Бондаренко, залишилися в команді?
— Не буду кривити душею. Звичайно, я хочу, щоб вони залишилися. Я розумію, що і хлопцям подобається грати за «Маріуполь». Але це будуть вирішувати інші люди. Я думаю, що, якщо їм потрібно буде повертатися в «Маріуполь», вони повернуться з задоволенням. У нас все добре, у нас хороший колектив і хороші умови для того, щоб рости в рівні і покращувати себе. У будь-якому випадку, вони будуть у виграші.

— У вас у складі одні українці. Чи не думаєте про запрошення легіонерів? Або в команді і надалі буде такий український вектор?
— Дійсно, іноді у мене є бажання, щоб когось із інших країн побачити в команді. Але на даному етапі у нас є талановиті хороші хлопці, які можуть і хочуть себе покращувати. Тому питання запрошення легіонерів не є архіважливим для нас.

— З «Авангарду» не плануєте повертати гравців, які в оренді? Це захисник Дмитро Шинкаренко та воротар Артем Поспєлов.
— Ми уважно стежимо за всіма футболістами, які знаходяться в оренді. Я вважаю, що молоді хлопці повинні грати в дорослому футболі і в 18, 19, 20 років повинні розуміти, що таке дорослий футбол. Так вони будуть швидше прогресувати.

***

— Ви, людина, яка працювала в структурі «Вільярреала», можливо, десь сповідуєте іспанський стиль. Як наші футболісти це сприймають?
— Я відразу хочу сказати, що не існує ніякого іспанського стилю в нашій стратегії і напрямку, які ми пропагуємо. Ми бачимо, як розвивається сучасний футбол і, можливо, нам вдасться створити щось своє неординарне. Ми нікого не копіюємо і вважаємо, що це апріорі хибний шлях. Наш напрямок, який ми хочемо бачити - це гострий, вертикальний футбол з хорошою тактичною і фізичною підготовкою. Немає у нас іспанського стилю. Є наш стиль! І неозброєним оком видно, що хлопцям подобається те, що ми їм пропонуємо.

— Як вам перемога «Вільярреала» в Лізі Європи? Вам це близький клуб, в якому ви з 2016-го по 2019-й роки працювали тренером.
— Я дуже щасливий, тому що у «Вільярреалі» у мене залишилося дуже багато друзів. Я знаю, скільки праці і зусиль в цьому клубі вкладається у футбол. Там проводиться неймовірний обсяг роботи. Це успіх для «Вільярреала» - команди з дуже маленького містечка. Ще 25 років тому у них не було навіть свого офісу і нормального стадіону. Це дуже грандіозний успіх! Генеральним директором «Вільярреала» став мій хороший друг Мігель Анхель Тена, з яким ми працювали. І ми один одного привітали із завоюванням трофею. Він наголосив на тому, що і ми причетні до цього успіху. Зараз в першій команді «Вільярреала» грають хлопці, з якими нам пощастило працювати в молодіжній команді «жовтої субмарини». Це і Пау Торрес, і Йеремі Піно, і Фернандо Ніньо, і Алекс Баена, Філіпп Йоргенсен і румун Андрей Рациу, а також дуже талановитий нігерієць Самуель Чуквуезе. Взагалі, я вважаю, що цей клуб знаходиться на правильному шляху. Мені пощастило, що я мав задоволення працювати з такими професіоналами, які є в цьому клубі.

— Тобто, Пау Торрес і компанія грали в молодіжній команді, коли ви були у тренерському штабі?
— Так, звичайно. Пау Торрес був у нашій команді. І Йеремі Піно, і дуже хороші хлопці Алекс Баена і Фер Ніньо. З ними ми вигравали срібні нагороди юнацького чемпіонату Іспанії. Вигравали Кубок Короля, він же Копа дель Рей (U-19). Ми спілкуємося. Я дуже радий за них.

— Після тріумфу кого вітали з гравців «Вільярреала»?
— В інстаграмі я просто привітав команду з перемогою. Вони всі на мене підписані, і вони побачили моє привітання. Я знаю, що це великий успіх і важка праця.

— Що скажете про головного тренера «Вільярреала» Унаї Емері?
— Мені дуже імпонує його робота. Він день і ніч працює. Титул Ліги Європи - це його велика заслуга, тому що він поставив свої умови, коли погодився очолити «жовту субмарину». Такі тренери розуміють, що, якщо ти хочеш чогось досягти, перш за все потрібна стабільність, перш за все, складу. Не можна хаотично продавати футболістів, потрібен стабільний склад і постійне посилення. Він поставив такі умови - щоб футболістів не продавати або якщо продавати, то за великі гроші. Також Емері зробив дуже хороші якісні посилення. Взяв із «Валенсії» сильних футболістів Коклена і Парехо. Також вони запросили досвідченого Рауля Альбіоля. Ще Фойт прийшов на орендних умовах з «Тоттенхема». Він у «Вільярреалі» розкрився, завдяки тому, що Емері вміє розкривати футболістів і індивідуально працювати з футболістами. Такого Фойта ніхто б не відпустив в оренду, маю на увазі його рівень нинішньої гри. Все це разом з хорошою фаховою роботою і посиленням складу дає результат. Звичайно, якщо керівництво клубу хоче завжди претендувати на такі титули в Європі, то повинна бути стабільність.

— Так склалося, що на шляху до фіналу Ліги Європи «Вільярреал» грав з «Динамо» і досить впевнено переміг. З огляду на, що кияни проводять хороший сезон, чи здалося тоді, що «Вільярреал» - це та команда, яка може виграти Лігу Європи?
— Звичайно, було видно, що «Вільярреал» - це дуже потужна команда. Хоча, я також хочу віддати належне «Динамо». «Динамо» -це молода команда. І, може, це парадоксально прозвучить - молода, але вже і досвідчена. Наприклад, той же Шапаренко, якому лише 22 роки, вже має шалений досвід. Він його отримує в іграх за збірну і за «Динамо» в УПЛ і в єврокубках. Я вважаю, що «Динамо» провело дуже хороший сезон. Видно по грі і по дисципліні, що «Динамо» повертає собі те, чим воно завжди славилося.

— Мірча Луческу вплинув на гру команди?
— Звичайно, його заслугу важко переоцінити, але і до Містера також працювали в «Динамо» тренери, які багато заклали в хлопців. З тією молоддю, яка дає зараз результати, за часів Реброва в академії працювали іспанські фахівці. Вони також багато зробили роботи для того, щоб ці хлопці стали тими футболістами, якими вони зараз є. Треба відзначити їхній внесок в розвиток гравців «Динамо». Після Реброва з «Динамо» теж працювали хороші тренери, і вони також причетні до формування молодих футболістів.

ФК Маріуполь. Мірча Луческу та Остап Маркевич

***

— Збірна України чотири матчі поспіль зіграла 1:1. Як думаєте, наша збірна зіграє на Євро?
— Я б взагалі не звертав увагу на результати. Потрібно дивитися на якість гри, а вона є.

— На Євро українцям слід очікувати позитиву?
— Я переконаний, що, коли до команди приєднаються наші лідери - Маліновський і Зінченко, вона стане сильнішою. Я чекаю хороших вражень і хорошої гри. Тренери дивляться не тільки на результат. Важлива гра, якість гри. Якщо є гра, то результат прийде. Я це відчув на собі. Як кажуть одні шановні люди: «Воно не пропаде». Нехай краще зараз будуть нічиї, а там потім ми своє візьмемо.

— Як вам, до речі, гра лідера збірної України Руслана Маліновського?
— Я сподіваюся, що Руслан послужить прикладом для наших молодих пацанів, які зрозуміють і усвідомлять, що за такого ставлення до своєї справи, а це велика праця, цілеспрямованість, віра в себе, впевненість у собі, вмотивованість, можна досягти успіху. Треба серйозно працювати, бути цілеспрямованим, а успіх прийде!

Дмитро КОТКОВ