Дмитро ЧУМАК: «На Донбасі йде війна. Це був мій троллінг Кремля»

В інтерв’ю Sport.ua чемпіон Європи із важкої атлетики і одна із наших головних надій на Олімпіаді в Токіо розповів про перемогу у Москві, свій скандальний пост в Іnstagram, вакцинацію та підготовку до Олімпійських ігор.

— Після чемпіонату Європи в Москві вже пройшло майже два тижні. Емоції вже вляглися?
— Вже точно спокійніше (Посміхається). Відійшов від адреналінової ейфорії, від розуміння того, що ти – чемпіон, все вдалося. Спочатку так нормально трясло, що спати навіть не міг. Зараз вже все спокійно: розпочинаємо у штатному режимі підготовку до Олімпіади.

— Багато привітань отримали після перемоги на чемпіонаті Європи?
—Дуже багато. На різні мессенджери, напевно, повідомлень 600 отримав. В соцмережах не рахував. Думаю, декілька тисяч точно буде.

— По поверненні до України ви сказали, що не зовсім задоволені своїм виступом. Що не вийшло?
— Справа в тому, що за місяць до змагань я був дуже сильний, перебував у фантастичній формі. Скажу відверто, разом із тренером заглядали на рекорд світу – дивилися, скільки треба додати. А потім все було дуже банально. Такого в мене ще не було: за три тижні до змагань сильно захворів. Лежав із температурою і вже казав тренеру: «Може, не варто їхати на чемпіонат Європи? Не хочу ганьбитися». Він мені сказав: «Діма, все буде добре». І потроху тренування за тренуванням вдалося відновити форму і вийти на той результат, який показав у Москві. Результатом я, звичайно, задоволений, а цифрами, які підняв, не зовсім.

Getty Images/Global Images Ukraine. Дмитро Чумак

— Ви перехворіли на СOVID-19?
— Я в перший чи другий день хвороби зробив тест – і результат був негативний. Але кажуть, що в перші дні тест може не показувати позитивний результат. Але симптоми у мене всі були. І перехворіли всі – дружина, діти. Думаю, гадати немає сенсу. Скоріше за все, перехворів на коронавірус. Треба задля того, щоб впевнитися, здати ще тест на антитіла.

***

— Ваш пост в Instagram після перемоги на чемпіонаті Європи добавив вам як прихильників, так і хейтерів. Це було спонтанне рішення?
— Хейтерів точно додалося (Сміється). До речі, я прямо у Москві і написав цей пост. Бо мені декілька людей писало, мовляв, чого ти написав і втік додому. Це було 10 квітня, я тоді якраз виступав. То я ще два дні був у Москві на турнірі, а потім полетів додому. Можна навіть по квитках подивитися.

 

 

 

 

 

View this post on Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A post shared by DMYTRO CHUMAK 🇺🇦 (@dmitryichumak)

А чого мені було боятися? Це був свідомий троллінг Кремля з мого боку. Якби війна була лише в інтернеті і ми лише матюкалися один на одного, то, можливо, мій пост був би черговим триггером для того, щоб ще раз посваритися. Але, коли війська Російської Федерації на Донбасі вбивають наших хлопців, ображатися росіяни точно не мають права. Хоча краще би ми сварилися лише в інтернеті.

— Після вашого посту на вас більше підписалося людей в Instagram чи навпаки – відписалося?
— А давайте подивимося. Підписалося 1100, відписалося 700. Думаю, це росіяни (сміється). Це смішно, звичайно, але інколи і українці пишуть, що спорт поза політикою. Але я й не лізу в політику. Далеко не всі зрозуміли в тому, що я написав сарказм.

Цей пост показав, які росіяни наелектризовані. І ніхто не в курсі про війну в Україні. І вони ще дивуються, чому ми так до них ставимося. Ми не злі на них і не агресивні. Йдіть із нашої території і, можливо, років через сто ви знову будете нашим братським народом. Ось і все.

— У Олександра Усика багато раз питали: «Чий Крим?». Але він жодного разу так і не відповів…
— В деякій мірі я його розумію, бо він сам з Криму і там у нього живуть родичі. Усик, напевно, відчуває, що Крим – це його дім, але він зараз анексований. Чесно, я б не знаю, що сам би сказав.

— Добре, чий Крим?
— Крим – це, безумовно, Україна. Але зараз ця територія у нас тимчасово окупована ворогом. Сподіваюсь, що ця ситуація помаленьку, але вирішиться.

— В Instagram у вас ще була заруба із колишнім партнером по збірній України – Артемом Івановим, який після анексії прийняв російське громадянство.
— Це не заруба була. Він написав мені в коментарі: «Тобі пощастило одягти костюм чемпіона, носи його гідно». Мене зачепило слово «пощастило». Я йому відповів: «Артем, ти на чемпіонаті світу був другим – тобі теж пощастило чи ти, може, впахував на тренуваннях?». Я знаю, що все, що він отримав в спорті, він отримав від України – квартиру в Сімферополі, зарплатню. Він був призером чемпіонату Європи, світу. А перейшовши в збірну Росії, він посидів на зборах і йому сказали: «Артем, давай ти будеш чимось іншим займатися». Тому він Україну має любити, а не говорити, що комусь там пощастило.

***
— Під час змагань ви змусили всіх понервувати, взявши вагу у ривку лише з третьої спроби…
— Це була дуже нервова ситуація. Декілька хвилин довелося пережити дуже напружених. Я розумів, що можу і за бортом турніру залишитися після першої половини змагань. Слава Богу, все завершилося добре.

— Про що думали, коли йшли робити третю спробу у ривку?
— Думав про шість місяців, які провів на зборах. Два тренування на день, без сім’ї, дітей. Дуже важко пояснити, якою є ціна кожного підходу у важкій атлетиці. Тобі дається лише три спроби по декілька секунд для того, щоб реалізувати все, що ти напрацював за час підготовки. Те що ти, наприклад, перехворів перед стартом, нікого не цікавить.

— На трьох чемпіонатах Європи ви виступаєте у різній вазі. У контактних видах спорту спортсмени вибирають, в якій вазі з огляду на суперників у них більше шансів здобути перше місце. У важкій атлетиці так само?
— Чесно кажучи, ніколи про це не думав. Мені коли сказали, що я за три континентальні першості змінив три вагові категорії, сам про це задумався: «Точно!». Чомусь є такий стереотип, що спортсменам кажуть: «Більші категорії – це ж не так просто. Не переходь, бо потрібно більшу вагу підіймати». У мене чомусь цей пункт в голові не відклався. Я ніколи не думав, що якщо перейду в іншу категорію, то треба буде і з більш сильними хлопцями змагатися.

Getty Images/Global Images Ukraine. Дмитро Чумак

— В цьому році вам мали вручити золоту медаль за чемпіонат Європи-2017, яку забрали у дискваліфікованого росіянина Малігова. Передали медаль?
— Ні. Реально я не знаю жодного спортсмена, якому би передали медаль після чиєїсь дискваліфікації. З чемпіонату світу в Хьюстоні мені також не передали бронзу. Там спортсмена також дискваліфікували і я став третім. Я ніколи медалі і не чекаю. Вони ж не золоті (Сміється). На стіні повісити – і так є купа медалей.

***

— Ви вже є триразовим чемпіоном Європи, на чемпіонаті світу здобували «бронзу» і «срібло». В колекції не вистачає «золота» чемпіонату світу і Олімпіади…
— Звичайно, хочеться зробити цей крок. Бо можна бути багаторазовим чемпіоном Європи, але якщо ти чемпіон світу і переможець Олімпіади – це звучить!

— Хто буде вашим основним суперником в Токіо?
— Чесно кажучи, зараз важко сказати, бо на кожній Олімпіаді є сюрпризи. Буває, що ті, кого розглядають серед основних суперників, або не приїздять взагалі, або погано виступають. Або навпаки: ті, від кого нічого не очікуєш, вистрілюють саме на Олімпійських Іграх. На сьогодні я можу виділити трьох суперників –  вірменин, білорус і узбек. Вірменин (Симон Мартиросян, - Прим. Sport.ua) в сумі не потрапив до трійки призерів, білорус виступав в іншій ваговій категорії, бо приїхав із великою вагою.

— Графік підготовки до Олімпіади вже зверстаний?
— Так, звичайно. В цілому, все як звичайно, але з дотриманням карантинних норм. Між тренуваннями завжди включені кварцеві лампи, маски, дезінфектори, дистанція. На помості і так дистанція два метри.

— Україна отримала китайську вакцину СoronaVac для олімпійців. Плануєте вакцинуватися?
— Звичайно. Навіть якщо ефективність вакцини 30-50 відсотків, то чому би їх не використати. З приводу якихось побічних ефектів, то на сьогоднішній день вакцинувалося у всьому світі мільйонів 300 людей і та статистика побічних ефектів не виглядає, як на мене, загрозливою. Тому я абсолютно не боюся. До Олімпіади залишається три місяці і хворіти не можна. Ця історія перед чемпіонатом Європи, сподіваюсь, мене навчить. За місяць до старту треба починати пити противірусні препарати, покращувати імунітет.

— Ви поїдете на Олімпіаду в Токіо як один із фаворитів у вазі до 109 кг. Цей факт добавить більше тиску на вас чи мотивації?
— Мотивації. Я люблю, коли на мене ставлять ставки. Коли на тебе немає ніякого тиску і ти не відчуваєш відповідальності, то мені це не до душі. Я маю знати, чого я їду до Токіо.