Редкач знову змусив про себе говорити. Але знову не через бокс

Іван Редкач достроково програв Реджису Прогрейсу. Нічого дивного, але про українця знову говорять навіть після поразки. Але цього разу він вийшов із ситуації вкрай дивним способом. Веселим або правильним він точно не здається.

Редкач обіцяв агресію, але в рингу знітився відразу ж

Перед поєдинком Іван роздавав впевнені інтерв'ю. Навіть вийшов у прямий ефір однієї з найбільших українських інстаграм-сторінок про бокс, де розповів, що готовий на всі сто відсотків.

На фоні ходив Олександр Фока - колишній дієтолог Усика, який зараз працює з Теофімо Лопесом, Кубратом Пулєвим і іншими великими бійцями. Мабуть, і з Іваном теж. Редкач говорив про підготовку, про те, що він готувався битися, а його суперник тільки скидав вагу. Згадував рівень опозиції. Мовляв, до Тейлора Реджис боксував лише з ноунеймами, а Джошу в результаті програв.

Цікаво, але не відповідало реальності. По-перше, в рекорді Прогрейса вистачає хороших імен. По-друге, він пройшов майже всіх суперників украй впевнено. Проте, від українця несло упевненістю: хороша команда, хороша підготовка, хороший настрій, розбитий (за словами Прогрейса) і зламаний (за словами Редкача) ніс Реджиса в їхньому спарингу. Була надія, що цього разу Іван, навіть якщо і програє, то заявить про себе, як боксер.

Не вийшло.

З перших же секунд Редкач включив передню руку, але не для того, щоб битися з суперником або перебивати його своїм джебом, а щоб відганяти його від себе. Іван відмахувався і відходив. Відмахувався і відходив. І так по колу. Спроб почати працювати задньою рукою не було і зовсім.

Прогрейс теж не квапив події, теж більшу частину раунду провів за джебом, але він ним влучав. І кілька разів так, що ноги українця трохи зігнулися. Після цього здалося, що Редкач почав побоюватися суперника ще більше. Як виявилося, не здалося.

З другого раунду Реджис почав все більше включати силові удари. Чесно кажучи, це був точно не найкращий поєдинок у кар'єрі Прогрейса. Він вміє і сильніше, і активніше, і швидше. Але тут позначалися кілька факторів. Сам Редкач сказав, що саме сторона Прогрейса наполягла на десяти, а не дванадцяти раундах. Плюс, Реджис ганяв вагу до останнього дня.

Проте, всі ці застереження не завадили американцеві володіти ініціативою. Він все так же йшов вперед з переднім прямим, але вже частіше підключав задню руку. Закидав оверхенди, зближався з двійками і просто влучав.

Як тільки виникала небезпека рубки на ближній дистанції, Редкач ловив суперника за руки і починав тримати його в клінчі до останнього. Рефері розбороняв і все спочатку: Іван відступає з джебом, Реджис його переслідує. Прогрейс починає бити, Іван або починає клинчувати, або намагається відповідати, але в підсумку починає клинчувати.

Взагалі-то, весь малюнок бою. Ніякого бажання битися від українця не було й близько. За шість раундів Редкач спробував атакувати більше, ніж просто джебом, лічену кількість разів. Кілька спроб на ближній почати бити бокові пішли в блоки і клінч. Кілька спроб влучити прямими пішли повз.

Прогрейс же пристрілявся. Став усе більше влучати, накидати, пробивати. У п'ятому раунді у Івана з'явилося розсічення і стало ясно, що від дострокової поразки його врятує лише диво. І поки всі бачили диво в тому, що Редкач почне працювати активніше і спробує влучити по супернику, він знайшов вихід в іншому.

Реджис, який до цього класно обробляв корпус суперника, зблизився, пробив правий в область живота. З якого ракурсу не подивись - удар, спрямований на корпус: йшов за лікоть у спробі дістати селезінку. Редкач впав як підкошений, рефері відкрив рахунок. Нокаут, здавалося б.

Але Іван почав сподіватися на удар нижче пояса. Показувати туди, бити руками, ногами по рингу. З кута якась дівчина обурювалася і розмахувала руками в сторону Прогрейса, а коли зрозуміла, що зараз рефері закінчить рахунок і бій - попросила українця піднятися. Той спробував, але знову впав, закінчивши свій шлях ближче до канатів. У підсумку, через десять хвилин спроб поставити на ноги Редкача, його врятували носилки і лікарі.

В цей же час на екрані крутилися повтори, де Реджис б'є рукою по корпусу, але, занадто сильно завернувши кулак, промахується, максимум зачепивши лікоть опонента. Тобто кулак навіть не влучив по Івану. І за це йому заплатили 250 тисяч доларів.

Прогрейс пояснив усе просто і так, як воно і було:

«Він просто не хотів програвати достроково і вирішив так вийти з ситуації».

Що тепер?

Іван Редкач завжди знаходить, як зробити так, щоб про нього говорили. Але, якщо нібито укус Денні Гарсії, якого, як виявилося, не було, багатьом видався смішним, то тут сміятися не було над чим. Тобто, страждання українця забавні, з огляду на повтори, що крутяться в цей же момент на величезному екрані. Актор він знатний.

Але поваги тепер до нього ніякої, в першу чергу, від боксерської громадськості. Ти можеш бути дивним, кусаючись, можеш не стримувати слово, але влаштовувати настільки явну симуляцію – це вище загального розуміння.

З трьох великих боїв за останні три роки Редкач програв два. Причому, поразка Девону Александеру і не повинна була трапитися - американець до того моменту вже зжив себе. Перспектив у цій, як і в найближчих категоріях, у Івана немає. Привертати увагу і виїжджати за рахунок ось таких боїв з великими гонорарами. Як боксер, він остаточно став нецікавим.

Прогрейс міг би претендувати на титул, але там свої розбірки - у Тейлора і Раміреса планується об'єднавчий бій, а вже потім, можливо, захисти. Поєдинки Реджиса з обома було б цікаво подивитися. Із Джошем вийшов відмінний бій, але вдруге британець може більше попрацювати розумно і виграти за очками впевненіше. Рамірес же прихильник силових методів - з ним була б відмінна битва.

А поки варто братися за великі імена. Тому що заробіток на спаринг-партнерах - це весело, але явно не рівень для американця.