Перше золото Большунова, Гут виходить в лідери. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Четвер, 25 лютого

ЧС-2021, особистий турнір, середній трамплін HS106, жінки

П'ятниця, 26 лютого

ЧС-2021, командний турнір, HS 106, жінки

Субота, 27 лютого

ЧС-2021, особистий турнір, середній трамплін HS106, чоловіки

Неділя, 28 лютого

ЧС-2021, змішаний командний турнір, середній трамплін HS106

Гранеруд відійшов на другий план на чемпіонаті світу

Стрибуни на першому тижні чемпіонату світу змагалися на середньому трампліні, і головним розчаруванням став Халвор Егнер Гранеруд. З 7 тренувальних спроб він виграв 5 (перші дві взяв Маркус Айзенбіхлер), але в підсумку на середньому трампліні залишився без медалі особистого турніру і лише зі сріблом в міксті. При чому те, що Норвегія стала лише другою в змішаному командному турнірі - «заслуга» в тому числі і самого Гранеруда: не можна сказати, що він виблискував, а партнери по команді його підвели.

Що стосується особистого турніру, то після першої спроби норвежець йшов лише 16-м, і в другій спробі здійснив рейд на четверте місце. Так, під кінець першого раунду вітер дійсно був не дуже приємним, але все ж причина невдачі Гранеруда - в першу чергу в області психології. Як і на Турне чотирьох трамплінів в Інсбруку, Халвор не витримав психологічного тиску в першій спробі, і програв занадто багато, щоб відігратися в другій.

Подвиги Гранеруда в тренуваннях також варто сприймати з обережністю. Багато хто з грандів в них виступають в півсили, в той час, як норвежець себе не стримує ніколи. У підсумку, коли прямі конкуренти Гранеруда в змаганнях додають, у нього самого запасу для того, щоб додати, вже немає.

Звичайно, попереду у норвежця є ще великий трамплін. Однак перед Гранерудом нависла цілком реальна перспектива після Турне чотирьох трамплінів провалити і другий хайлайт сезону, по ходу якого він здавався справжнім домінатором.

Перші два місця особистого турніру на середньому трампліні зайняли Пьотр Жила і Карл Гайгер - якраз двоє любителів стрибати тренування в півсили. Проте, золото Жили було дуже несподіваним - поляк не вражав на підході до чемпіонату світу. У будь-якому випадку, Пьотр більше тяжіє до польотів, тому якщо від нього десь і чекали сенсації, то скоріше на великому трампліні, а не на середньому.

Після першої спроби Жила лідирував з запасом в 3 бали – чимало, враховуючи щільність результатів на 90-метрових трамплінах. Здавалося, ситуація дуже нагадує Олімпіаду в Пхенчхані, де після першої спроби впевнено лідирував інший польський ветеран, Стефан Хула. І тоді у другому раунді Хула не зміг втриматися навіть на подіумі - п'яте підсумкове місце, яке дуже чітко показувало, що в першій спробі він стрибнув вище голови.

Багато хто чекав подібного відступу і від Жили, але Пьотр не схибив - впевнена і заслужена перемога з перевагою в 3,6 бала. У віці 34 років Жила став найстаршим чемпіоном світу в історії, при чому досягнення Андерса Бардаля зразка 2013 року він перевершив відразу на три роки.

Срібло на домашньому трампліні завоював уродженець Оберстдорфа Карл Гайгер. Останній місяць для німця був дуже важким - він балансував на межі потрапляння в топ-30 на етапах Кубка світу, але до домашнього мундіалю підійшов у відмінній формі. Без золота Гайгер вже не залишився - в неділю він виграв мікст.

Як і у випадку з Жилою, перемога Німеччини була дуже несподіваною, але при цьому абсолютно заслуженою. Перед стартом Бундестіму віддавали тверде четверте місце - всі були впевнені в тому, що медалі розіграють Норвегія, Австрія і Словенія. Однак німецькі дівчата раптово стрибнули вище голови, а Гайгер разом з Маркусом Айзенбіхлером просто показали те, на що і так були здатні. Перше золото німців на домашньому чемпіонаті світу. Є побоювання з приводу того, що воно може залишитися єдиним.

Для Айзенбіхлера, який особистий турнір на середньому трампліні провалив (17-те місце) це вже п'яте золото ЧС в кар'єрі. В цілому мікст на чемпіонаті світу проводився вп'яте в історії, і вже вчетверте поспіль золото бере збірна Німеччини - обіграти німців зуміли тільки японці в 2013 році в Валь ді Ф’ємме, коли цей вид програми дебютував на мундіалях.

Що стосується жінок, то особисте золото на 90-метровому трампліні трохи несподівано завоювала Ема Клінєц. Правда, після цього молода словенка провалила і жіночий командний турнір, і мікст. Головним героєм командного турніру у дівчат стала австрійка Маріта Крамер - те, що вона зробила в п'ятницю, інакше як спортивним подвигом не назвеш. В особистому турнірі вона лідирувала після першої спроби, але в підсумку залишилася без медалі. Багато хто звинувачує в цьому журі, яке перед стрибком Крамер чомусь вирішило знизити розгін. Складно сказати, чи в цьому причина невдачі Маріти, але об'єктивних підстав опускати лавку в той момент не було.

Повертаючись до особистого турніру у чоловіків, не можна не похвалити Анже Ланішека. Словенець завоював бронзу, при чому його потрапляння на подіум якраз читалося - він показував стабільно високі результати і в тренуваннях. Не виключено, що на великому трампліні Анже додасть в свою скарбничку ще одну медаль, можливо, навіть більш високого гатунку. А головним розчаруванням став Каміл Стох - лише 22-ге місце. Поки що легендарний поляк не виправдовує своє реноме майстра виходити на пік форми до головних стартів сезону.

Гірські лижі

Старти тижня:

П'ятниця, 26 лютого

Валь ді Фасса (Італія), швидкісний спуск, жінки

Субота, 27 лютого

Валь ді Фасса (Італія), швидкісний спуск, жінки

Банско (Болгарія), гігантський слалом, чоловіки

Неділя, 28 лютого

Валь ді Фасса (Італія), супергігант, жінки

Банско (Болгарія), гігантський слалом, чоловіки

Зміна лідера Кубка світу у жінок

Після чемпіонату світу жіночий Кубок світу залишився в Італії: вперше в історії змагання приймала Валь ді Фасса - відбулися два швидкісних спуски і супергігант. Цей етап заміняв передолімпійський тиждень в Китаї, який не відбувся з всім відомих причин.

Лара Гут-Бехрамі була в чудовій формі до чемпіонату світу, стала головною героїнею мундіалю в Кортіні, і продовжила феєрити після нього. Швейцарка виграла два швидкісних спуски і довела свою переможну серію на Кубку світу до чотирьох стартів поспіль. Такі вражаючі серії більш характерні для технічних дисциплін, а ось у швидкісних є просто феноменальним досягненням.

Після переможного дубля в швидкісному спуску практично ніхто не сумнівався в тому, що в неділю Гут-Бехрамі переможе і в своїй коронній дисципліні, супергіганті. Однак несподівано швейцарка стала другою, ще й програвши переможцю, Федеріці Бріньоне, 0,59 секунди.

Так чи інакше, 280 очок з 300 можливих за етап в Валь ді Фасса - підсумок, яким Гут-Бехрамі може бути дуже задоволена. Лара не просто перехопила лідерство в загальному заліку Кубка світу, а й створила майже 200-очковий запас перед Петрою Влховою. Запас, який їй був життєво необхідний в боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ): тепер до фіналу сезону в жіночому Кубку світу не залишилося жодного швидкісного старту: три слаломи і один гігант. При чому наступний етап пройде в рідній для Влхової Ясні. Слово за Петрою - чи зможе вона знову домінувати в слаломі, як на старті сезону? Останні результати словачки говорять про те, що, швидше за все, ні.

Варто відзначити блискучий виступ в Валь ді Фасса ще однієї швейцарки, Корінн Сутер, яка всі три старти завершила на подіумі. Вона зараз веде заочну боротьбу з травмованою Соф’єю Годжою за Малий Кубок світу в швидкісному спуску. Відставання Сутер становить 70 очок: для титулу на фіналі сезону в Ленцерхайде їй потрібно фінішувати не нижче другого місця.

Взагалі топ-4 двох швидкісних спусків в Валь ді Фасса виявилися абсолютно ідентичними за складом. Друге і четверте місця зайняла Рамона Зібенхофер - дуже сильні результат для неї, враховуючи, що спеціалізація австрійки останнім часом дуже сильно змістилася в бік гіганта. Четвертою і третьою стала німкеня Кіра Вайдле: її срібло ЧС в швидкісному спуску зараз абсолютно не виглядає випадковістю.

Головною негативною подією етапу в Валь ді Фасса стало важке падіння Кайси Вікхофф Лі. При чому, з самого початку було зрозуміло, що норвежка отримала серйозні травми: її крики звучали дійсно страшно. Перший огляд лікарів підтвердив побоювання: у неї перелом ноги і сильно опухле коліно. З великою долею ймовірності, під цією опухлістю лікарі пізніше виявлять розрив хрестоподібних зв'язок коліна. Але навіть якщо ні - відновлення норвежки займе як мінімум півроку.

Лі можна тільки поспівчувати. З ранніх років кар'єри їй заслужено видавалися величезні аванси, і останнім часом вона почала їх виправдовувати, не випадаючи з топ-6 у швидкісних видах на Кубку світу. Повернення після важких травм в жіночих гірських лижах в останні роки виходять дуже проблематичними, але нинішні результати Лари Гут-Бехрамі - дуже яскрава ілюстрація того, що не треба здаватися, навіть якщо в перші рік-два після повернення у тебе мало що виходить.

До речі, щодо повернень. Цього вік-енду повернулася в Кубок світу колись одна з найсильніших швидкісниць світу Корнелія Хюттер, яка перенесла дві дуже важких травми коліна. І в недільному супергіганті вона стала 21-ю - непогано для початку.

Чемпіонський титул Фавра не був випадковістю

Чоловіки після мундіалю в Кортіні вирушили в болгарський Банско, де у них відбулися два гіганти. Змагання ці були особливо актуальними в світлі того, що одним з головних героїв чемпіонату світу став Матьє Фавр, який виграв класичний і паралельний гігант. Його тріумф багато хто визнав випадковим, і вік-енд в Банско був чудовою можливістю підтвердити або спростувати цю тезу.

І Фавру вдалося спростувати будь-які розмови щодо незаслуженої свого чемпіонства: друге місце в суботу і перемога в неділю. Незважаючи на статус дворазового чемпіона світу, для француза недільна перемога стала лише другою в кар'єрі на Кубку світу.

Перша була здобута ще в грудні 2016 року в Валь д'Ізері. В ті часи Фавр по праву вважався одним з найсильніших гігантистів світу поряд з Пінтуро і Хіршером, і зараз, схоже, екс-бойфренд Мікаели Шиффрін повертається до того рівня.

Головною сенсацією етапу в Банско став Штефан Бреннштайнер, який показав третій і п'ятий результати. До цього 29-річний австрієць жодного разу в своїй кар'єрі не піднімався вище восьмого місця на Кубку світу.

Алексіс Пінтуро і Марко Одерматт етап в Банско завершили, по суті, нічиєю: швейцарець набрав на 15 балів більше. У загальному заліку Кубка світу Пінтуро зберіг комфортну 210-очкову перевагу, а ось боротьба за МКГ в гіганті ще попереду: француз випереджає свого суперника всього на 25 очок.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

Четвер, 25 лютого

ЧС-2021, спринт, класика, чоловіки/жінки

Субота, 27 лютого

ЧС-2021, скіатлон, 2х7,5 км, жінки

ЧС-2021, скіатлон, 2х15 км, чоловіки

Неділя, 28 лютого

ЧС-2021, командний спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Большунов дістався до першого золота ЧС

На першому тижні чемпіонату світу лижники-гонщики змагалися в двох спринтерських видах (особистий класикою і командний коньком) і скіатлоні. Основна увага була зосереджена на Олександрі Большунові, який, при всій своїй силі, ще не мав у своїй скарбничці золота ні чемпіонатів світу, ні Олімпіад, зате відразу 7 срібних медалей. І було зрозуміло, що, навіть при всій суперсилі Большунова, змагатися йому доведеться наодинці проти цілої збірної Норвегії - дуже важке завдання, особливо в контактних гонках.

Скандинави показали свою силу вже в перший день в особистому спринті: Йоханнес Клебо, Ерік Вальнеш і Ховард Солос Таугболь забрали собі всі три медалі, залишивши Большунова на четвертому місці. Відсутність росіянина на подіумі сюрпризом не стала: його рівень результатів в класичному спринті якраз і є постійним балансуванням між потрапляннями на подіум і місцями відразу за топ-3. Всі розуміли, що головні медальні шанси Олександра - в дистанційних гонках.

І в скіатлоні Большунов нарешті добрався до свого першого золота ЧС. Зробити це було дуже непросто. Збірна Росії здивувала складом на гонку, відправивши на допомогу лідеру трьох класистів. Однак ні Іван Якімушкін, ні Євген Бєлов, ні Олексій Червоткін фізично не були готові надавати серйозну допомогу Большунову - Олександру доводилося змагатися наодинці проти відразу п'ятьох норвежців.

На попередньому ЧС в Зеєфельді такі сценарії двічі приводили до того, що норвежці розігрували чисельну більшість і залишали росіянина тільки зі сріблом. Однак за ці два роки Большунов помітно порозумнішав в тактичному плані, і по-гросмейстерськи розібрався з усіма суперниками. Що стосується норвежців, то приємно здивував Йоханнес Клебо. Так, він зайняв лише четверте місце, але виглядав дуже сильно. На гонках дистанцією більше 15 км Клебо в своїй кар'єрі виглядав краще, напевно, лише раз в кар'єрі - в тому самому скіатлоні в Ліллехаммері в грудні далекого вже 2017 року. А ось зі знаком «мінус» здивував чинний на той момент чемпіон скіатлону Шюр Рьоте

А в неділю перша частина чемпіонату завершувалася командним спринтом. З чуток, Большунов дуже не хотів бігти в парі з Глібом Рєтівих, розуміючи, що той зараз не в дуже хорошій формі. Проте, особливого вибору у збірної Росії не було. Сергій Устюгов перед чемпіонатом світу впав і пошкодив стегно. Він зумів пробігти особистий спринт (п'яте місце), але цим лише посилив травму і достроково завершив свої виступи в Оберстдорфі. Травми і проблеми зі здоров'ям поступово перетворюються на перманентний стан Устюгова.

Так чи інакше, Большунову, всупереч власним бажанням, довелося бігти з Рєтівих. Олександр на своїх етапах двічі створював напарнику запас в 3-4 секунди, але Рєтівих обидва рази його розбазарив, і на фініші програв не тільки Клебо, а й тому самому фіну Йоні Мякі в боротьбі за срібло. Після цього ми стали свідками не дуже приємної ​​сцени: в той час як Вальнеш підбіг привітати Клебо з золотом, а Рістоматті Хакола - Мякі з сріблом, Большунов навіть не підійшов до самотнього Рєтівих і покинув трасу. З одного боку, розчарування Олександра можна зрозуміти, але все ж така поведінка не прикрашає нікого.

Але чи міг бути результат іншим? Чи змінилося б щось, якби Большунова поставили на другий етап, або якби до нього в пару поставили, наприклад, Івана Якімушкіна чи Олександра Терентьєва? Глобально - нічого. Можливо, Росія завоювала б срібло, а не бронзу, але чи сильно це щось змінює? Особливо для Большунова, у якого цього срібла хоч відбавляй.

І тут ми підходимо до суті: навіщо Большунову взагалі треба було бігти командний спринт? Це було його особистою ініціативою - тренерський штаб збірної пропонував йому пропустити цю гонку. У той час, як прямі конкуренти Олександра по дистанційних гонках відпочивали, він витрачав сили на гонку, в якій явно не мав шансів на золото. І в підсумку, як і два роки тому в Зеєфельді, йому може не вистачити крупинок сил у вирішальні моменти, наприклад, марафону.

Бажання Большунова бігати всю програму ЧС схоже на якийсь юнацький максималізм. Можливо, з часом Олександр зрозуміє, що варто пропускати окремі гонки, щоб в профільних видах мати більш високі шанси на перемогу - питання лише в тому, чи буде він ще на той час настільки ж сильний фізично. Поки що ж Большунов, цитуючи класика, просто експлуатує свій талант.

Сван провалила підготовку до чемпіонату світу

У жінок золото в обох спринтерських дисциплінах завоювала збірна Швеції - на перший погляд, нічого дивного. Але ось те, що без медалей залишилася найкращий спринтер останніх двох років Лінн Сван - це, звичайно, сенсація. При чому, такий результат абсолютно закономірний. Лінн провалила підготовку до ЧС, і в особистому спринті вилетіла вже в півфіналі. У командний спринт вона закономірно не відібралася - золото взяв дует Йонна Сундлінг/Майя Дальквіст. Таким чином, Сундлінг оформила переможний дубль на ЧС - особистий спринт виграла саме вона.

При чому, це золото може стати для неї не останнім на нинішньому мундіалі. З огляду на погану форму Сван, існує ймовірність того, що саме Йонна побіжить на останньому етапі естафети у збірній Швеції. А, судячи з результатів скіатлону, саме шведки тепер є головними фаворитами на перемогу в естафеті.

Золото скіатлону прогнозовано взяла Тереза ​​Йохауг, навіть незважаючи на те, що впала в середині гонки, зіткнувшись із Фрідою Карлссон. При чому, вина в тому зіткненні повністю лежить на Фріді - її спроба обгону була некоректною. Карлссон потрібно радіти, що через те падіння до неї не були застосовані ніякі дисциплінарні санкції. Шведка продовжує вражати своїм умінням знаходити пригоди на рівному місці.

Хоча і похвалу Карлссон також заслужила. Втративши на тому падінні набагато більше часу, ніж Йохауг, Фріда все одно зуміла завоювати срібло, наздогнавши і обігнавши партнерку по команді Еббу Андерссон. Карлссон, очевидно, готова зараз дуже добре, і в марафоні класикою саме вона буде головною загрозою для Йохауг - відразу згадуємо епічну перемогу Фріди над Терезою в Холменколлені в минулому сезоні.

Проте, хороша готовність Карлссон і Андрессон ні для кого сюрпризом не стала. Що ж знову зробило Швецію фаворитом жіночої естафети? Це фактор Шарлотт Калли, яка в скіатлоні приємно вразила - п'яте місце. Ветеран збірної Швеції випередила, наприклад, Хелен Марі Фоссесхольм, яка ще недавно в Фалуні здавалася конькісткою №2 в світі. І ось цей великий прогрес Калли і невеликий регрес Фоссесхольм вже можуть схилити шальки терезів в естафеті на користь Швеції.

Відзначимо дві бронзи збірної Словенії в спринтерських видах. В особистому спринті третьою стала Анамарія Лампіч, яка потім повторила те ж досягнення в командному спринті в парі з Евою Уревц. Медалі Словенії в жіночому командному спринті вже стають традицією - два роки тому та ж Лампіч в парі з Катею Віснар взяли срібло. Більше здивувало срібло збірної Швейцарії - прекрасну гонку провели Лорін Ван ден Грааф і Надін Фендріх.

А ось збірна Росії, як і два роки тому в Зеєфельді, залишилася четвертою. Проблема та ж, що і чоловіків - один з двох учасників дуету, Наталя Непряєва, явно не витягувала за своїм рівнем боротьбу за найвищі місця. Юлія Ступак провела чудову гонку, тому її сльози після фінішу цілком зрозумілі. Але і звинувачувати Непряєву не варто: всього місяць тому вона зламала руку, і довгий час її участь в ЧС було вкрай малоймовірним, тому її неоптимальні кондиції зараз цілком зрозумілі.

Двоборство

Старти тижня:

П'ятниця, 26 лютого

ЧС-2021, особистий Гундерсен, середній трамплін HS 106/10 км, чоловіки

Субота, 27 лютого

ЧС-2021, особистий Гундерсен, середній трамплін HS 106/5 км, жінки

Неділя, 28 лютого

ЧС-2021, командний турнір, середній трамплін HS 106/4х5 км, чоловіки

Німеччина провалює домашній чемпіонат світу

З огляду на проблеми стрибкової команди в останні півтора місяці, саме на двоборство німці покладали найбільші надії на домашньому чемпіонаті світу: Бундестім виглядав дуже добре протягом усього нинішнього сезону, та ще й в принципі славиться своїм умінням ідеально підводитися до головних стартів сезону - а тут ще і домашній мундіаль.

Однак цього разу щось пішло не так. Це стало зрозуміло вже по особистому турніру на нормальному трампліні. Прекрасні результати Еріка Френцеля і Фабіана Ріссле в стрибку робили їхні шанси в гонці як мінімум не нижчими, ніж у домінатора, Ярла Магнуса Ріібера. Та й Вінценц Гайгер з Йоханнесом Рідцеком програвали не так багато, щоб викреслювати їх з числа претендентів на золото.

Але в гонці на 10 км всі німці провалилися, і в підсумку не те, що золота не завоювали, але і взагалі залишилися без медалей - такого результату не очікував ніхто. Ілкка Херола, який стартував разом з Гайгером і Рідцеком на 40-секундному відставанні від Ріібера, пройшов всіх німців наскрізь і до останнього боровся з норвежцем за золото. У фінішному спринті Ріібер, який грамотно розподілив свої сили і зберіг більше свіжості, виявився швидшим - чергова перемога норвезького гегемона. А Херола приніс збірній Фінляндії першу медаль у двоборстві з 2007 року.

Якщо та гонка могла здатися разовою невдачею Бундестіму, то після командного турніру ми переконалися в тому, що це - закономірність, і збірна Німеччини просто дуже погано готова до домашнього чемпіонату світу з точки зору швидкостей в лижній гонці. За підсумками змагань на трампліні німці вирушили на дистанцію на 10 секунд раніше за Норвегію. При звичних для німців швидкостях така диспозиція робила б їх фаворитами в боротьбі за золото, однак на ділі ж норвежці домінували, а Бундестім ледь не втратив срібло в боротьбі зі збірною Австрії.

Дві поспіль гучні невдачі в лижній гонці всієї команди поголовно - це вже ніяк не схоже на випадковість, тому, швидше за все, Німеччина так і залишиться без золота в двоборстві на нинішньому ЧС. Повертаючись до особистого турніру, головною сенсацією зі знаком «+» став Йенс Лурос Офтебро. Звичайно, в таланті та перспективах юного норвежця ніхто не сумнівався. Але все ж після блискучого початку сезону в Руці його форма помітно пішла на спад, і останнім часом він частіше бовтався в другому десятку, ніж боровся за призові місця. І медалі після 11-го місця на трампліні на нього навряд чи хтось очікував, але Офтебро провів, можливо, найсильнішу гонку в своїй кар'єрі.