The Special One. Не поспішайте його ховати. Але і воскресити не вийде

Від любові до ненависті - дуже маленька відстань. Зовсім недавно, в листопаді минулого року, «Тоттенхем» був на вершині турнірної таблиці АПЛ, а його головний тренер отримав приз найкращому тренеру місяця. В той відрізок часу «шпори» обіграли «МанСіті», який здається нині бездоганним, зіграли внічию з «Челсі» і перемогли «Арсенал». Майбутнє здавалося кольоровим і м'яким, а Моурінью на тренерському містку все так же вважався Особливим.

Але пройшло трохи більше двох місяців, і лише ледачий не збирається метнути камінь в керманича «Хотспурс». З того солодкого моменту «Тоттенхем» виграв лише три матчі з тринадцяти. Причому два з них - у нічим не примітних «Шеффілда» і «Вест Бромвіча». І після 25 туру займає лише дев'яте місце.

Зараз найбільш затребуваний запит в пошукових системах стосовно Моурінью і його нинішнього клубу – чи відправлять португальця у відставку. І відразу ж відповідь: не відправлять, адже за дострокове розірвання контракту (а договір підписаний до 2023 року) сеу Жозе доведеться заплатити близько 30 мільйонів фунтів - дуже серйозна сума, як ми всі розуміємо. До слова, «Тоттенхем» лише нещодавно закінчив виплачувати неустойку попереднику Моура - Почеттіно, так що другий раз поспіль платити в порожнечу бос «шпор» Леві точно не захоче. А те, що платити доведеться в разі дострокового звільнення Моурінью - як пити дати. Британська преса рознюхала умови договору між португальцем і лондонським клубом: виявляється, в контракті і слова немає про дострокове припинення співпраці. Так що Моурінью може себе почувати більш-менш спокійно. Ні, не комфортно, звичайно ж, але до кінця сезону його точно ніхто не звільнить.

***

А після травня? Там можливі варіанти. Але про варіанти - трохи пізніше. Зараз би хотілося поговорити на більш розмиту, але вельми цікаву тему: чому ж два місяці тому «Особливий» був на коні, а зараз - під ним?

Насправді, відповідь на це питання зовсім не риторична. Якщо говорити про конкретний випадок, то в першу чергу потрібно відштовхуватися від існуючих реалій. За підбором виконавців «Тоттенхем» не буде вище ні двох команд з Манчестера, ні команди Клоппа, ні «Челсі». А якщо в командному механізмі хоча б на час «випадає» така важлива деталь, як Кейн, цей механізм буде пробуксовувати. Так що незважаючи на те, чи любите ви Моурінью чи навпаки, вважаєте його збитим льотчиком, все одно слід визнати, що краще, що може світити цій команді в цьому сезоні - боротьба за четверте місце. І ця боротьба, до речі, ще не провалена, що б хто не говорив: до рятівного четвертого місця - дев'ять очок і гра в запасі. Якщо «шпор» прорве знову, як на зламі осені/зими, у них буде шанс заскочити в останній вагон поїзда, що рушив. АПЛ сьогодні - що гойдалки: вчора ти внизу, як «МанСіті» після восьми турів (здобули лише дві перемоги), а завтра ти на самій вершині. Як той же «Сіті».

Не варто забувати, що в Лігу чемпіонів - а Моурінью брали якраз під цей турнір - можна пробитися і через Лігу Європи. Власне, про це і говорить сам тренер, називаючи такий варіант «вікном можливостей». А що, чим чорт не жартує? Навряд чи в другому за значимістю турнірі залишилися команди більш майстровиті, ніж «Тоттенхем».

А ще зовсім скоро - в квітні - «шпорам» належить зіграти у фіналі Кубка англійської Ліги. Проти майже бездоганного колективу Гвардіоли. Але це лише один матч, а не марафонський забіг, на нього можна поставити все. І виграти. Так що ховати прямо зараз 58-річного наставника лондонців навряд чи варто. Точніше, не варто зовсім: він ще подарує всім нам незабутні емоції.

До речі, тут важливий ось ще який нюанс. За статистикою, точніше, вже за традицією, Моурінью вдаються саме другі сезони в своїх командах. Згадайте, що саме на другий рік свого тренерства він здобував найвагоміші трофеї і перемоги. Так що доведеться почекати. Це для тих, хто вже приготував камінь. Чи хоча б прощальну промову. Своє останнє слово Моурінью в «Тоттенхемі» ще не сказав. Поки що не сказав.

***

Однак, віддаючи належне об'єктивним речам, паралельно виникає ось яке питання: чому ж тоді в топ-четвірці АПЛ прямо зараз перебуває «Лестер», який, швидше за все, поступається за комплектацією тим же «шпорам», і навіть «Вест Хем», який вже точно поступається. У зв'язку з цим, як мені здається, потрібно розуміти наступне. Незважаючи на те, що середовище АПЛ дуже конкурентне, воно часом виносить на гребінь хвилі команди не найбільшого гаманця. Як тих же «лисиць». Практично кожен сезон там знаходиться свій порушник спокою: як не «Вілла», так «Шеффілд» або «Вулвз». Так що подібні речі - швидше ситуативні, хоча потужну тренерську роботу Мойєса і особливо Роджерса не можна не відзначити. А якщо дивитися на проблему з дзвіниці «Тоттенхема» і особливо його тренера, то картина вийде аж ніяк не маслом. Швидше - деревним вугіллям по бетонній стіні.

Нерозумно заперечувати, що свого часу Моурінью був самим «просунутим» тренером континенту. Пам'ятаєте, як його «Челсі» виніс «Барсу» 4:2? Адже тоді ще не було в його виконанні знаменитого «автобусу». Те, як блискавично «аристократи» вибігали з оборони в атаку, як рвали захисні порядки «блауграни», дійсно було свіжо, ново і модно. Так, в підсумку Моур почав робити ставку саме на результат, а не на гру, але все одно його методика працювала. До слова, в його послужному списку - 25 трофеїв. Наприклад, у всій історії «Тоттенхема» буде на один трофей менше.

Але десь в середині «десятих» методика (саме так, а не філософія, якої ніколи і не було) Моурінью почала давати явні збої. Справа в тому, що в цей час з'явилося багато цікавих, прогресивних тренерів і команд, які денно і нощно «копирсалися» в тактиці, будували гру, підбудовувалися під суперника, шукали свої сильні козирі. Загалом, в кожному поважному клубі з'явилася потужна аналітична група. Футбол знову, як в кінці минулого століття, занурився в цифри і схеми. Моурінью в цьому величезному морі перестав бути авіаносцем. Так, рибальська шхуна, не більше. Португалець ще може налаштуватися проти конкретного опонента. Як, наприклад, в першій грі проти «Сіті». Ламати чуже - в цьому португалець завжди був мастак. Але ось будувати своє - в цьому у нього завжди були проблеми. Особливо після «Інтера». Тому змагатися з тими ж «городянами» на довгій дистанції Жозе вже не зможе: не вистачить не тільки кадрового, але і тренерського ресурсу.

***

Нафіга тоді Леві, аж ніяк не дурний футбольний менеджер, запросив такого тренера, знаючи фактично, що португалець вже «йде з ярмарку»? Радше за все, щоб надати своїй команді, та й клубу теж, більшої впізнаваності, більшої ваги. Адже, незважаючи ні на що, Моурінью залишається впізнаваним, популярним, цитованим. Кажуть, на його першу прес-конференцію в якості тренера «Тоттенхема» прийшло більше народу, ніж на прес-конференцію Почеттіно перед фіналом Ліги чемпіонів проти «Ліверпуля». Ось вона, магія блискучого фантика, коли твоє ім'я цінується вже більше того, чим ти займаєшся.

Чи можна говорити після всього цього, що Моурінью вже не топовий тренер? Як мені здається, так. Його топовість на даний момент полягає в його висловлюваннях. Без Моура АПЛ, так само як і будь-який інший чемпіонат, стане нудніше, бідніше. Однак те, що він говорить про свою методику, що вона нікому не поступається в світі, це просто слова. Слова може і не Нарциса, але людини, яка явно живе в своєму ілюзорному світі. Колись він говорив Рафі Бенітесу, мовляв, я можу виставити на стіл відразу кілька трофеїв, а ти - лише свої черевики. Зараз Жозе опинився в ролі своєї «жертви». І, швидше за все, навряд чи з неї вийде.

Напевно, він буде закінчувати десь на європейській глушині. Як Клаудіо Раньєрі - зовсім недавно ще прогресивний, модний, але тепер просто досвідчений наставник. Але це буде не зараз. Зараз він ще повоює, побореться, і вже точно поговорить. Може, і безуспішно, без вагомих трофеїв і ворожих скальпів, але його цитатник обов'язково буде користуватися попитом ще довгий час.