Вальдес зламав Берчельта. Ідеальна робота мексиканця і його команди

Оскар Вальдес не просто переміг Мігеля Берчельта. Мексиканець зрубав того точним ударом так, що його співвітчизник ще довго приходив до тями, коментатору довелося замовкнути, а всім нам придивитися - чи все гаразд із лежачим на спині Мігелем і чи відповідає він на запитання.

Берчельт був величезним, але незграбним

До четвертого раунду боксери проводили активну розвідку. Все йшло за планом: Берчельт йшов вперед, Вальдес працював від опонента, вибухаючи серіями. Але в кінці четвертої трихвилинки Оскар перевернув хід зустрічі.

Серія ударів, у якій найкраще залітав лівий боковий - суперника повело. Спроба піти на добивання падінням не увінчалася. Але тільки через те, що Берчельту вчасно підставили плече канати. Рефері відкрив рахунок.

Мігель намагався протестувати, але не помітити тремтіння в колінах мексиканця було важко - у нього не виходило повернутися в адекватний стан. Після команди продовжити поєдинок, Оскар встиг вдарити всього раз - дістав правим боковим, і пролунав гонг. Але і тут Вальдес влучив. У свій кут він повертався на своїх двох, в той час, як Берчельт насилу перебирав ногами.

Якщо хтось очікував моментального добивання в п'ятому раунді, то ця людина точно залишилася незадоволеною. Взагалі-то, Вальдес забрав п'яту трихвилинку, але більше завдяки своїй свіжості і тому, що суперник намагався прийти до себе. Так, у Оскара були спроби дістати опонента, він був точним, але активністю попереду не відзначився. Звичайний, насичений, але без ризику раунд.

Цей момент - можливо, головна деталь для розуміння всього плану Едді Рейносо - тренера Оскара Вальдеса, а ще Сауля Альвареса і Енді Руїса. Мексиканець розумів, що у його підопічного відмінний удар. При цьому, рубатися зі здоровенним суперником - така собі затія. Довелося попрацювати над витривалістю і просто відпрацювати те, що, в підсумку дало результат: стрімкі удари назустріч, серії з трьох-п'яти ударів, клінч за реальної небезпеки.

У шостому раунді Берчельт активізувався. Загалом, не рахуючи раундів, де Мігель падав, бій він вів. Чемпіон був активним, йшов вперед, більше бив, хоча суперник явно був точнішим. Вальдесу доводилося зриватися в клінчі все частіше - небезпека нікуди не поділася навіть від пораненого суперника.

Сьомий раунд пройшов за тією ж схемою, але на останніх секундах знову зайшли бокові Вальдеса. Стало очевидно - удару Оскара може вистачити для того, щоб звалити чемпіона. Залишилося або включитися раніше, ніж за десять секунд до кінця раунду, або зловити суперника. Ближче до чемпіонських раундів Вальдес зайнявся другим варіантом.

Дев'ятий раунд - провісник фіналу і складний для чемпіона. Він все-таки побував на настилі рингу. Знову серія ударів, завершальним ударом якої став лівий боковий. У підсумку в кут Мігель прийшов з розбитим носом і нерозумінням, як потрібно діяти в атаці.

Через три хвилини відповіді на питання не знадобилися. На останній секунді десятого раунду Вальдес пішов від трьох ударів суперника поспіль, змусивши цим розкритися, пробив лівий назустріч. Фініта. Берчельт впав обличчям вниз. Видовищно. Рівно до того моменту, поки боксера не перевертають, а він лежить із заплющеними очима і незрозуміло, чи дихає він взагалі.

Мігель дихав і мінімально відповідав лікарям. Піднявся він хвилини через три, а може, і більше. Але незважаючи на те, що вже сидів на табуретці, явно не був до кінця у свідомості.

Воно і не дивно. Мало того, що останній удар виявився ідеальним: Оскар відкрив суперника рухами корпусом, пробив назустріч так, що не встав би ніхто. Так ще і всі десять раундів Вальдес пробивав у бідну голову чемпіона такі удари, які багато хто просто не пережили б. Загальний тоннаж точних попадань нового чемпіона точно в рази вище, ніж у попереднього володаря поясу WBC.

Вальдес бив небагато, але сильно і точно. Акуратно, але сильно, як то кажуть.

Берчельт явно був сам не свій. Що з ним?

Однозначно це - не найкращий бій Мігеля. Він створював активність, йшов вперед, частково багато бив, але не створив жодного небезпечного моменту, будучи відчутно більшим за свого суперника навіть візуально.

По-перше, точно варто відзначити, що Мігель пройшов через коронавірус. Саме через це мексиканці не зустрілися в кінці 2020-го. Відновлення після хвороби у всіх різне, але практично незмінно воно важке. Набрати фізичні кондиції важко, повернути витривалість і силу - теж.

Але це явно - не головне. Берчельт добре дихав, відмінно виглядав на зважуванні, а в ринг піднявся візуально дійсно більшим за опонента. Все-таки тут зіграло роль те, як бився Вальдес. Працювати на задній нозі можна по-різному. Можна просто бігати, «велосипед», ховатися від суперника, пострілюючи два-три рази за раунд. А можна ось так - активним другим номером, включаючись там, де реально можеш завдати шкоди супернику. Оскар виконав відмінну роботу.

Як тільки виникала небезпека - йшов у клінч. Пізніше знайшов інший варіант - зближення, як для клінчу, прихоплення суперника, розворот, розрив дистанції. Або ж останній пункт і серія з важких ударів. Всім, хто казав, що Вальдесу важко в цій категорії і його удари не відчуваються, Оскар передає привіт.

Своїми силовими назустріч, влучаннями, що призвели до нокдауну, і загальною мобільністю Вальдес вимотав Берчельта. І фізично, і, що важливо, морально. Мігель після середини бою перестав думати. Він теж вміє ловити на протиході, вміє боксувати, а не битися, але нокдауни змусили ще сильніше йти вперед, провокуючи бійку і сподіваючись отримати нокаут.

Оскар Вальдес - Мігель Берчельт. Відео нокауту

У підсумку після середини поєдинку думки в діях Берчельта було все менше, а у Вальдеса - все більше. Саме ця розхлябаність і призвела до нокауту. Мігель побіг з прямими ударами вперед, наразившись не тільки на важке влучання, а й на таймінг і клас опонента. Кінець чемпіонської історії.

І що тепер?

Берчельту - відновлюватися. Сподіваємося, з ним все буде добре, тому що мексиканець трохи налякав своїм станом після нокауту.

У Вальдеса викликів вистачає. Формально чемпіон за версією WBA в другій напівлегкій - Джервонта Девіс. Але американець ніяк не визначиться з категорією, а там у цій же версії є ще і Роджер Гутьєррес, Джозеф Діас і Джеймел Херринг - як ще два варіанти для об'єднання поясів.

Ну і не варто забувати про Шакура Стівенсона. Величезного американського проспекта, якому давно час боксувати за пояс. І який після походу першого рядка в чемпіони явно підніметься в рейтингу WBC на одну позицію вгору - до статусу обов'язкового претендента.