9 екс-баскетболістів Суперліги, які передчасно пішли з життя

За три останні роки баскетбольна Україна втратила трьох екс-центрових збірної, які в середині 90-х-початку 2000-х  були ключовими гравцями національної команди. Спочатку у 2018-му несподівано помер Григорій Хижняк, через рік від тяжкої недуги Олександр Окунський, а минулого року не стало Андрія Ботічєва.

Загалом, за останні 7 років передчасно пішли з життя чимало баскетболістів, які в той чи інший час грали в українській баскетбольній Суперлізі. Тож ми вирішили згадати прізвища цих спортсменів і трішки розповісти про їхні біографії.

Ігор ЛОКТІОНОВ (01.10.1986 – 09.11.2014)

Уродженець Дніпропетровська Ігор Локтіонов пройшов шлях від другої команди «Азовмашу» до стартового складу тодішнього гранда українського баскетболу. Також пограв за молодіжні збірні України різних вікових груп та національну команду. Захисник ніколи не був основним у когорті зірок «азовців», але каші ніколи не псував. За часи виступів за «Азовмаш» Ігор встиг виграти два чемпіонства української Суперліги (2007, 2008), здобув Кубок України (2008) та був фіналістом Єврокубка ФІБА (2007). Загалом Ігор Локтіонов, окрім виступів за маріупольський клуб, в різний час захищав кольори таких команд, як БК «Одеса», «Ферро-ЗНТУ», МБК «Миколаїв» і «Кривбасбаскет».

В останній свій сезон в якості гравця статистика Ігоря Локтіонова була відносно слабкою через проблеми зі здоров’ям – 0,8 очка, 1,0 підбирання в середньому за 6 хвилин гри. Захисник помер 9 листопада 2014-го року уві сні у віці 28-ми років. Причиною смерті став відірваний тромб, який потяг за собою крововилив у мозок.

Мартінас АНДРЮКАЙТІС (28.03.1981 – 04.09.2014)

Найтрагічніша історія смерті екс-гравця української Суперліги. Справа в тому, що Мартінас Андрюкайтіс пішов з життя не через проблеми зі здоров’ям чи якийсь нещасний випадок, а зробив просто жахливий вчинок, про який писали чи не усі спортивні видання Європи та світу – литовський форвард убив свою дружину, а потім застрелив себе і все це на очах 14-літнього сина. Саме останній і викликав поліцію, яка констатувала смерть 42-річної дружини екс-гравця збірної Литви. Мартінаса ж медики доставили до лікарні з вогнепальним пораненням голови, але вночі спортсмен помер у реанімації місцевої лікарні.

Причиною такого вчинку, за версіями близьких сім’ї, швидше за все став психологічний стан баскетболіста, який після закінчення професійної кар’єри змушений був працювати охоронцем і тяжко переживав кардинальні зміни в житті. Також не відкидають і версію ревнощів. За часи виступів в  українській Суперлізі з 2007 по 2011 роки Мартінас Андрюкайтіс встиг пограти за чотири клуби – «Черкаські Мавпи», БК «Донецьк», «Львівська Політехніка» та «Дніпро». Двічі був учасником Матчу зірок Суперліги.

Камерон МУР (12.11.1990 – 04.10.2016)

Уболівальники зі стажем, напевне, добре пам’ятають гру тяжкого форварда запорізького «Ферро-ЗНТУ» у 2012-2013 роках. Це був перший сезон у професійному баскетболі для колишнього американського студента і він вийшов у нього доволі вдалим, як для дебютанта. Так, Камерон Мур разом із запорізькою командою здобув два титули – бронзові медалі чемпіонату та Кубок Суперліги. Статистика в уродженця Хантсвілля теж була пристойною – 13,2 очок і 9,0 підбирань за гру. Після українського етапу кар’єри Камерон Мур пограв в Італії за «Казерту» та «Венецію». Помер американець 5 жовтня під час свого першого тренування за македонський клуб «Орхід». Зазначимо, що у Мура і раніше виникали проблеми з серцем, і він навіть перебував у комі. Втім, після одужання лікарі дозволили Камерону професійно займатися баскетболом..

Сергій КОВАЛЬ (22.03.1989 - 03.04.2018)

Страшна хвороба – лімфома Ходжкіна (рак лімфатичної системи) обірвала кар’єру перспективного українського захисника. Уродженець Одеси провів лише три сезони в українській баскетбольні Суперлізі і в 24 роки змушений був завершити свої виступи на професійному рівні через вищезгаданий діагноз. Протягом останніх п'яти років свого життя  боровся з важкою хворобою  та  пройшов дорогі курси лікування. Врятувати життя Сергія намагалися близькі, знайомі, вболівальники, професійні баскетболісти, клуби, організовували збір коштів, однак хвороба відступила ненадовго і 3 квітня баскетболіста не стало.

За свою недовгу кар’єру Сергій Коваль встиг пограти за казахські команди – «Аджалик (2007-2009) і «Барси Атирау» (2009/10). З останніми здобув свій найбільший трофей  - Кубок Казахстану-2010. Після виступів в азійському чемпіонаті повернувся до України, де грав за  БК «Київ» (2010/2011), БК «Одеса» (2011-2013). Останньою командою захисника був «Дніпро-Азот».

Григорій ХИЖНЯК (16.07.1974 – 05.10.2018)

Один із найхаризматичніших баскетболістів 1990-х – 2000-х років. Вихованець миколаївського баскетболу протягом своєї довгої 17-річної кар’єри гравця був улюбленцем навіть уболівальників команд, проти яких він грав. Величезний центровий (216 см.), попри свої вражаючі габарити, ніколи не відзначався агресивною поведінкою, роблячи з баскетболу справжнє шоу та свято. На початку 2000-х Григорій Хижняк був був одним з найкращих центрових захисного плану у Європі  Також разом із своїм другом, іншим «великим» з трагічною долею,  Олександром Окунським виступав за національну збірну України.

Загалом, баскетболіст встиг порадувати своєю грою уболівальників 10-ти команд не лише з України серед яких МБК «Миколаїв» (1994-1995);  «Будівельник» (1995-1998, 2009-2010); «Автодор» (Росія, 1998-1999);  БК «Київ» (1999-2000, 2002-2003, 2006-2007); «Жальґіріс» (Литва, 2000-2002); «Валенсія» (Іспанія, 2003); «Перістері» (Греція, 2003-2004); «Македонікос» (Греція, 2004-2005); «Динамо» (Санкт-Петербург, Росія, 2005-2006); «Дніпро» (2007-2009). За цей період «великий добряк» став чотириразовим чемпіоном України і одного разу Литви. Після закінчення кар'єри гравця  став тренером дублю команди «Дніпро-Азот» з Кам’янського. З сезону-2011/2012 і до розпаду клубу навесні 2018-го –  був директором з маркетингу «Будівельника». Помер Григорій Хижняк у 44-річному віці. У колишнього гравця збірної стався інфаркт.

Олександр ОКУНСЬКИЙ (13.07.1971 – 21.01.2019)

Олександр Окунський – один із топових центрових в історії українського баскетболу. Як і його друг по збірній Григорій Хижняк провів 17-ть років у професійному баскетболі. «Небагатослівний гігант» (214 см – 125 кг) рідко коли давав інтерв’ю, адже не дуже любив спілкуватися із журналістами, але на паркеті Олександр був справжнім лідером. До слова, він є учасником першого в історії матчу збірної України, за яку провів 47 матчів, що довгий час було другим показником за всю історію національної команди. Щодо титулів, здобутих центровим, то він 5 разів був чемпіоном України і двічі Литви. У 1996 році Олександр був визнаний найкращим гравцем чемпіонату.

Завершив кар’єру в 34-річному віці. Після того працював у ФБУ, намагався з товаришем організувати бізнес, але справи не пішли. Зимою 2017-го року в Олександра діагностували рак кишечника. Екс-баскетболіст пережив операцію і 4 курси хіміотерапії і за цей час втратив понад 50 кілограмів. Примітно, що Григорій Хижняк, збираючи гроші на лікування друга, виставив на аукціоні дві футболки – Арвідаса Сабоніса та самого Окунського, але Григорій пішов із життя раніше за товариша. Олександр Окунський помер наступного року 21 січня у віці 47-ми років…

Ігрова кар’єра: «Шахтар» (Донецьк, 1988-1989, 1995-1996), «Будівельник» (1989-1995), «БІПА-Мода-СКА» (Одеса, 1996-1998), «Летувос Рітас» (Литва, 1999-2000, 2001-2002), «Дарюшшафака» (Туреччина, 2000-2001), «Цибона» (2002-2003), «Будучность» (Сербія, 2003-2004), БК «Київ» (2004), БК «Одеса» (2004-2005), «Мент» (Греція, 2005).

Андрій БОТІЧЄВ (09.04.1975 – 15.07.2020)

15-липня 2020-го року трагічно пішов з життя вже третій екс-баскетболіст збірної України - Андрій Ботічєв. Важкий форвард отримав черепно-мозкову травму на території власного будинку в Донецьку. На жаль, лікарям не вдалося врятувати життя ще однієї зірки українського баскетболу 2000-х років. Свого часу гравець захищав кольори донецького «Шахтаря», маріупольського «Азовмаша» та БК «Донецьк». Також «Ботя» (прізвисько Андрія з часів ігрової кар’єри) виступав за саратовський «Автодор». Найуспішнішим для баскетболіста були часи, проведені в «Азовмаші». У 2000-ні колектив був лідером не лише в Україні, а й не пас задніх на міжнародній арені. Разом з «азовцями» став чотириразовим чемпіоном України, переможцем північної конференції Кубка Європи ФІБА, а також доходив до фінал Єврокубка ФІБА. По завершенню кар’єри працював дитячим тренером та суддею. На момент смерті колишньому гравцю збірної України було 45 років.

Джастін ЛАВ (06.11.1978 – 23.06.2020)

Джастіна Лава сміливо можна назвати одним із найпомітніших легіонерів в баскетбольній Суперлізі останнього десятиліття. Більшість своєї ігрової кар’єри американець провів саме в Україні. Із 2008 по 2014 роки він захищав кольори двох клубів – МБК «Миколаїв» та БК «Одеса». Гравець в жодному із сезонів не знижував свої результативні дії, завжди набираючи в середньому більше 14 очок за гру.

Також Лав виступав за німецький «Людвігсбург», латвійський «Вентспілс» і клуби з Китаю. У складі «Вентспілса» ставав чемпіоном Латвії. Останні роки свого життя працював тренером шкільної команди в Маскута (штат Іллінойс). 23 червня минулого року його знайшли без ознак життя в кампусі школи. Тренера відвезли в лікарню, але врятувати життя йому не вдалося.

Роберт АРЧІБАЛЬД (29.03.1980 – 23.01.2020)

Роберт Арчібальд – єдиний шотландський гравець, який пограв в НБА. Його вибрав на драфті 2002 року під 32-м номером «Мемфіс». У найсильнішій баскетбольні лізі світу шотландський гігант (211 см), окрім «Мемфісу», пограв за «Фінікс», «Орландо» та «Торонто». Загалом за три сезони провів усього 44 матчі. Варто відзначити, що британець виступав за український «Азовмаш» у сезоні 2007/2008. За цей короткий проміжок часу дороговартісний легіонер приніс чимало користі «азовцям» разом з якими  виграв чемпіонство Суперліги та здобув Кубок України, а його самого визнали МVP фінальної серії.

Після такого успіху в Україні на нього звернула увагу іспанська «Унікаха», за яку він відіграв 3 сезони. Останньою ж командою Роберта була «Сарагоса». У сезоні-2011/12 Арчібальд зіграв за неї 24 поєдинки, а закінчив ігрову кар’єру шотландець після ОІ-2012, де він виступав за збірну Великобританії. Екс-центровий «Азовмаша» помер 23 січня 2020-го у віці 39-ти  років у місті Баррінгтон, штат Іллінойс (США).