Домінування швейцарок, дубль Кріхмайра. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти вік-енду:

Субота, 13 лютого

Закопане (Польща), HS 140, особистий турнір

Неділя, 14 лютого

Закопане (Польща), HS 140, особистий турнір

Гранеруд впорався з проблемами в Закопане

Стрибуни з трампліна на цьому тижні вдруге в сезоні приїхали в Закопане, і цей факт напевно не дуже радував лідера Кубка світу Халвора Егнера Гранеруда. Під час першого візиту на «Велька Крокєв» в січні норвежець виглядав слабо. Причиною невдач норвежця були проблеми на горі розгону, де у нього були швидкості помітно нижчі, ніж у більшості стрибунів.

Під час другого візиту в Закопане Гранеруд цю проблему частково зумів вирішити. Так, його швидкості на розгоні надалі були далеко не топовими, але вже не такими катастрофічними, як місяць тому.

І в неділю домінатор нинішнього сезону все ж зумів дістатися до своєї першої перемоги в Закопане. Міг він зробити це і в суботу: Гранеруд лідирував після першої спроби, але відступив в результаті аж на сьоме місце. Проте, зовсім вже провальним другий стрибок Халвора назвати не можна: переможцеві, Рьою Кобаясі, він програв менше 6 балів - просто щільність результатів нагорі турнірної таблиці була дуже високою.

Недільна перемога Гранеруда стала для нього 11-ю у нинішньому сезоні і 11-ю в кар'єрі в цілому. Він уже повторив національний рекорд Норвегії, який належить Роару Льокельсою. При цьому Льокельсою для того, щоб здобути свої 11 перемог, знадобилося 1 093 дні, а Гранеруду - всього 77.

Після етапу в Закопане норвежець вже практично забезпечив собі завоювання Великого кришталевого глобуса (ВКГ). Справа в тому, що в четвер було оголошено про скасування норвезького турне «Raw Air». Влада країни знову посилила карантинні обмеження, через що були скасовані березневі етапи у всіх лижних видах спорту і біатлоні.

З урахуванням скасування «Raw Air» в нинішньому сезоні залишилося провести всього 3 особистих старти: один в Ришнові в цю п'ятницю і два - а фіналі сезону в кінці березня в Планіці. І якщо знайти заміну скасованим етапах не вдасться, то Гранеруд вже достроково забезпечив собі завоювання Кубка світу - його перевага в загальному заліку над найближчим переслідувачем становить 525 очок.

Правда, Міжнародна лижна федерація (FIS) зараз активно шукає заміну, щоб після чемпіонату світу в календарі не було величезної 3-тижневої діри. Розглядається варіант польського турне з етапами у Віслі, Щирку і третім в сезоні заїздом в Закопане. Але більш ймовірний інший варіант: один вік-енд в Польщі і один додатковий вік-енд в Планіці зі стартами не на польотному трампліні, а на великому К120.

Криза Німеччини, провал Стоха

За півтора місяці після завершення Турне чотирьох трамплінів ми неодноразово звертали увагу на слабкі результати збірної Німеччини. І в міру наближення домашнього для Бундестіму чемпіонату світу в Оберстдорфі ситуація не поліпшувалася, а навпаки погіршувалася. І під час другого візиту в Закопане криза німців досягла свого апогею.

За два особистих турніри на «Велька Крокєв» у німців жодного попадання в топ-10! Такого провалу в Бундестіму не було, напевно, ще з часів Петера Ровайна, чиє 4-річне правління німецькі вболівальники згадують виключно зі здриганням.

І зараз, менш ніж за два тижні до старту чемпіонату світу, провал підопічних Штефана Хорнгахера на домашньому мундіалі виглядає не те що можливим, а практично неминучим. Виправити ситуацію міг би тренувальний збір замість поїздки на етап в Ришнові, але наставник Бундестіму змінив свій первісний план і вирішив повезти в Румунію основу. За винятком Маркуса Айзенбіхлера, який в Закопане обидва рази був найкращим з німців - 12-те і 14-те місця.

Обидва рази мимо очок пролетів Константін Шмід. Тиждень тому те ж саме було і з Карлом Гайгером. У порівнянні з провалом в Клінгенталі Карл зумів додати, але не набагато: 23-тє і 22-ге місця. Крім Айзенбіхлера і Гайгера, з німців обидва рази в очки потрапив тільки П’юс Пашке. У суботу він розділив 14-те місце з лідером своєї команди, а в неділю провалив другий стрибок і лише замкнув топ-30.

Невдалим етап в Закопане вийшов не тільки для німців, але і для господаря трампліну, Каміла Стоха: 20-те і 23-тє місця. Ще тиждень тому в Клінгенталі Стох в перший день змагань був другим, тому робити висновки про його глибокий спад не варто. Але тривожний дзвіночок напередодні ЧС для Каміла продзвонив.

Для його партнера по команді, Андржея Стенькали, етап в Закопане вийшов вік-ендом злетів і падінь. У суботу він вперше в кар'єрі піднявся на особистий подіум на Кубку світу: друге місце з відставанням всього в 0,3 бали від переможця, Рьою Кобаясі. А в неділю в першій спробі Стенькала отримав дискваліфікацію за надмірну довжину лиж. Проте, Андржей показав, що знаходиться у відмінній формі і практично гарантував собі місце в основній четвірці збірної Польщі на ЧС.

Перемогу Кобаясі також не можна не відзначити - для японця це було взагалі перше потрапляння на подіум в нинішньому сезоні. І ця перемога Рьою була абсолютно закономірним підсумком його прогресу за останній місяць. Два роки тому, в свій золотий сезон, Кобаясі поїхав з чемпіонату світу без єдиної особистої медалі. Можливо, тепер буде навпаки - слабкий сезон і феєрія на ЧС?

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

Четвер, 11 лютого

ЧС-2021. Кортіна д'Ампеццо (Італія), супергігант, жінки

ЧС-2021. Кортіна д'Ампеццо (Італія), супергігант, чоловіки

Субота, 13 лютого

ЧС-2021. Кортіна д'Ампеццо (Італія), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 14 лютого

ЧС-2021. Кортіна д'Ампеццо (Італія), швидкісний спуск, чоловіки

Золотий дубль Кріхмайра зі скандальним присмаком

На цьому тижні з горем навпіл все ж стартував чемпіонат світу-2021 у Кортіні д'Ампеццо. Стартував він на три дні пізніше, ніж планувалося - заважали спочатку снігопади, а потім сильний туман. Через це розклад другого тижня чемпіонату буде максимально насиченим.

На першому тижні у чоловіків і жінок були розіграні комплекти медалей в швидкісних видах. І якщо представниці прекрасної статі змагалися на добре знайомій трасі «Олімпія делле Тофане», то чоловіки - на абсолютно новій трасі «Вертіджіне», що в перекладі з італійської означає запаморочення. І, варто визнати, з цим самим запамороченням організатори явно перебрали. Такої думки дотримувалися і самі спортсмени, які масово критикували організаторів за постановку траси.

На верхній частині траси знаходиться дуже підступна ділянка: трамплін, а відразу після нього - поворот праворуч. У супергіганті ворота були розставлені так, що на високій швидкості пройти цю зв'язку нереально - ти просто не впишешся в наступні ворота. Зрозуміти, як проходити цю зв'язку, в супергіганті вдалося лише до четвертого стартового номера - Лоїк Мейяр, Мауро Кавіцель і Крістіан Вальдер зійшли з дистанції.

У швидкісному спуску організатори вирішили допомогти спортсменам уникнути таких труднощів. Але, замість того, щоб спростити постановку наступних після трампліну воріт, вони розставили дуже круто ворота перед трампліном, щоб змушувати лижників гасити швидкість на вході в цю зв'язку. В результаті розстановка воріт перед трампліном більше нагадувала навіть не супергігант, а гігантський слалом, і будь-який чистий швидкісник втрачав там як мінімум 0,7 секунди - шансів на перемогу у них не було.

В результаті золотий дубль оформив Вінсент Кріхмайр. І якщо його перемога в супергіганті була логічною і заслуженою, то в швидкісному спуску при нормальній постановці траси він навряд чи б опинився на самій вершині.

Створити сенсацію в обох швидкісних видах зуміла збірна Німеччини: в супергіганті срібло завоював Ромед Бауманн, а в швидкісному спуску - Андреас Зандер. При цьому, програли вони Кріхмайру 0,07 і 0,01 секунди відповідно - сенсації могли виявитися набагато більш гучними.

А ось господарі, збірна Італії, залишилася без медалей. Хоча лідер команди, Домінік Паріс, виступив дуже гідно - п'яте і четверте місця. У швидкісному спуску Паріс був готовий боротися за перемогу, але вже дуже багато програв у тій самій підступній зв'язці. Ще один топ-фаворит даунхілу, Беат Фойц, ту ділянку траси пройшов більш вдало і в підсумку завоював бронзу. У супергіганті ж третім став Алексіс Пінтуро, у якого в нинішньому сезоні на Кубку світу не було жодного потрапляння в топ-6 в супергіганті - найкраще свідчення того, наскільки технічно складною і не швидкісною була траса.

А головною сенсацією супергіганта став Броді Сегер. 25-річний канадець показав четвертий результат, при тому, що на Кубку світу жодного разу за кар'єру не потрапляв у топ-10. У нього і потраплянь в очки-то всього вісім.

Домінування Швейцарії у жінок

У представниць прекрасної статі швидкісні види на ЧС-2021 пройшли під знаком домінування збірної Швейцарії: в двох стартах у них два золота, срібло і бронза. Всі ці медалі були завойовані зусиллями двох спортсменок - Лари Гут-Бехрамі і Корінн Сутер.

Гут-Бехрамі підходила до чемпіонату світу в якості беззаперечного фаворита №1 в супергіганті з 5 перемогами поспіль на Кубку світу в цій дисципліні. Мундіалі бувають багатими на сенсації, особливо в супергіганті, але не цього разу: Гут блискуче провела гонку і здобула впевнену перемогу. Могла Лара поборотися за перемогу і в швидкісному спуску, але допустила помилку і була змушена задовольнятися бронзою.

У це важко повірити, але золото в супергіганті для Гут-Бехрамі стало першим в кар'єрі на чемпіонатах світу і Олімпіадах. І це при тому, що свої перші медалі ЧС швейцарка завоювала ще в 2009 році в Валь д'Ізері, коли їй не було ще й 18 років!

А в швидкісному спуску перемогу святкувала вже Корінн Сутер, яка перед цим в супергіганті завоювала срібло. Таким чином, швейцарка завоювала медалі в чотирьох останніх стартах на чемпіонатах світу в швидкісних видах - два роки тому в Оре у неї були срібло і бронза.

У жіночій частині цьогорічний чемпіонат світу може перетворитися на тотальний тріумф збірної Швейцарії. У технічних видах і комбінації на медалі претендуватимуть Мішель Гізін і Венді Холденер. Хоча той факт, що Холденер пропускала супергігант, ставить під сумніви її амбіції в комбінації. Все та ж Гут-Бехрамі може поборотися за призи і в гіганті.

А ось хто на нинішньому мундіалі розчаровує, так це господарі, збірна Італії. Знекровлена ​​відсутністю Соф’ї Годжі «Скуадра Адзурра» обидва швидкісних види провалила: найкращий результат - восьме місце Елени Куртоні в швидкісному спуску. У італійок ще є шанси реабілітуватися, в першу чергу - в гіганті, де в число топ-фаворитів входять Марта Бассіно і Федеріка Бріньоне. Хоча в супергіганті обидві відверто розчарували - 10-те і 11-те місця. Тій же Бассіно в супергіганті на швидкісних ділянках траси банально не вистачало антропометрії, хоча і з технічної точки зору її проїзд не був бездоганним.

Однією з головних інтриг супергіганта був виступ діючої чемпіонки, Мікаели Шиффрін, яка в швидкісних видах не стартував більше року. На загальний подив, американка була готова прекрасно і навіть з грубою помилкою завоювала бронзу, хоча за своїм рівнем була готова боротися навіть за перемогу.

У швидкісному спуску могла принести США медаль Брізі Джонсон. Але, як і Шиффрін в супергіганті, американка допустила грубу помилку, через яку в підсумку стала лише дев'ятою.

Не змогла захистити свій чемпіонський титул у швидкісному спуску Ілка Штухец, яка стала лише 14-ю. У супергіганті словенка виступила ще гірше - 25-те місце. Хоча, об'єктивно кажучи, такий результат закономірний - в нинішньому сезоні Штухец виглядає дуже слабо.

Найбільш невезучою спортсменкою нинішнього чемпіонату поки що можна вважати Естер Ледецку. Чешка в обох швидкісних видах виступила дуже достойно, але двічі зайняла найобразливіше місце - четверте. Мабуть, доводиться повертати долі борги за сенсаційне золото Олімпіади-2018 в супергіганті. У жінок також не обійшлося без німецької сенсації: другою в швидкісному спуску стала Кіра Вайдлі.

Після успішного етапу в Гарміш-Партенкірхені багато чого чекали від Кайси Вікхофф Лі. І в супергіганті молода норвежка ці очікування в цілому виправдала - гідне п'яте місце. А ось у швидкісному спуску вона провалилася - 16-й результат.