Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 31 грудня 2020, 11:28
562
0

Анатолій ТРУБІН: «Рік склався добре, хоч були й помилки»

Воротар «Шахтаря» має намір продовжити розвивати свою гру

| Оновлено 31 грудня 2020, 11:28
562
0
Анатолій ТРУБІН: «Рік склався добре, хоч були й помилки»
ФК Шахтар Донецьк. Анатолій Трубін

Голкіпер донецького «Шахтаря» Анатолій Трубін, визнаний уболівальниками «гірників» найкращим футболістом 2020-го року, прокоментував перемогу в опитуванні.

– Анатолію, вболівальники клубу визнали тебе найкращим гравцем 2020 року, наскільки для тебе важливе це визнання? Як ставишся до особистих досягнень?
– По-перше, це дуже несподівано для мене і, звісно, дуже приємно. Гадаю, кожному спортсменові втішно, коли його зусилля дістають таку високу оцінку, і я не виняток. Проте водночас найголовніше – це успіх команди. Футбол є колективною грою, й саме командний успіх значно вищий за індивідуальні трофеї.

– Як оцінюєш рік загалом? Чия підтримка стала найголовнішою?
– Рік склався добре, хоч були й помилки. Головне, що я міг зростати професійно, дізнався багато нового, набув досвіду, після якого став сильнішим. І ситуація з коронавірусом загартувала. Передусім вдячний за підтримку своїм рідним і близьким – вони радіють будь-яким моїм успіхам та перемогам, а коли погано, знаходять потрібні слова втіхи. Без цього дуже важко кожному спортсменові. Бувають ситуації, з якими в психологічному плані одному впоратись нереально. Значно легше, коли поруч ті, хто вірить у тебе, підтримує і допомагає. Мені в цьому плані дуже пощастило. Також продовжую підтримувати стосунки зі своїми тренерами з Академії, можу зв’язатися з ними будь-якої миті, обговорити гру, поговорити по-дружньому. Вони підказують, діляться корисною інформацією, що дозволяє переоцінити ситуацію, подивитися на неї під іншим кутом.

– А хто особисто для тебе став номером один у році, що минає?
– Номер один – уся команда «Шахтар» і наші вболівальники. Боротися ж довелося не лише з міцними суперниками, а й з коронавірусом, з яким раніше ніхто не стикався. На жаль, цей вірус не оминув і наш колектив, однак ніхто не опустив руки, всі далі вірили в себе, в команду та професійно працювали задля досягнення спільних цілей. Тож для мене головними в році, що минає, стали всі-всі-всі, хто був поруч: лікарі, масажисти, персонал, адміністрація клубу.

– З якими пам’ятними подіями асоціюватиметься рік, що минає?
– По-перше, ми стали чемпіонами, пробилися до півфіналу Ліги Європи. На жаль, у тому матчі з «Інтером» нам не вдалося продемонструвати все, що вміємо, проте сам факт потрапляння до четвірки найкращих також є позитивним моментом. На початку поточного сезону були проблеми, але ми впоралися з ними й зараз хоч і перебуваємо на другому місці, проте поступаємось лише одним очком і все в наших руках. Плюс зі складної групи Ліги чемпіонів пробилися до євровесни. Тож я б рік, що минає, оцінив у сім балів з десяти. Наразі слід зробити все можливе, аби новий рік склався для «Шахтаря» ще краще.

– Для гравців групи атаки найчастіше найпам’ятнішими є гарні голи. А в разі з воротарями, напевно, згадуються яскраві сейви?
– Особисто я більше задоволення дістаю не від сейвів, а від влучної передачі, коли виходить зберегти м’яч у складній ситуації або коли вдається вдало зіграти на виході. На ці моменти основна маса вболівальників може й не звернути уваги, проте особисто для мене вони навіть важчі, ніж відбити м’яч. Також, звісно, завжди приємно, якщо вдається завершити поєдинок без пропущених м’ячів.

– Хто, на твій погляд, найкращий воротар у грі ногами?
– Коли брати Україну – це мій одноклубник Андрій Пятов. Коли брати весь світ, то це Едерсон з «Манчестер Сіті», тер Штеген з «Барселони» та Ноєр з «Баварії». Вони чудово грають ногами, зберігають спокій, навіть перебуваючи під тиском, і демонструють високу точність. Зараз майже всі команди намагаються контролювати м’яч та виходити з оборони через короткий пас, і гра ногами для воротаря є дуже важливою. Те саме стосується й гри на виходах, якщо голкіпер уміє розрахувати траєкторію польоту м’яча, правильно оцінити ситуацію, впевнений і надійний, це може істотно полегшити роботу захисникам, надто коли доводиться грати з командами, що сповідують силовий футбол. Але при цьому, вважаю, акцентувати увагу на якійсь одній властивості не можна, має бути баланс. Можна бути ідеальним у певному ігровому компоненті, однак якщо є прогалини в інших напрямах, то дуже складно бути успішним і на щось претендувати. Усе повинно бути в комплексі, воротар мусить бути універсалом.

– Якщо говорити про найпам’ятніші матчі року, то це, напевно, поєдинки Ліги чемпіонів?
– Спочатку була зустріч із «Десною» – мій другий поєдинок за «Шахтар» і перший за Луїша Каштру. Саме ця гра подарувала надію та вселила впевненість, адже перші пів року я провів у дублі, а матч із командою з Чернігова став першим у році за основу «Шахтаря». Важливо було добре себе виявити та зарекомендувати, виправдати довіру тренера. Мені здається, тоді все вдалося, плюс ми виграли, що також було дуже важливо. Дебют у Лізі чемпіонів, що стався, – мрія дитинства, а тут ще виїзд з «Реалом», на його полі! Потім був перший матч на нуль у ЛЧ з «Інтером». Та й поєдинок з тією-таки «Боруссією» М, коли ми хоч і поступилися, проте набули неоціненного досвіду. Усі матчі важливі, було зроблено величезний крок уперед, і це стало великим поштовхом для мене. На фоні топклубів Європи ти можеш краще оцінити власні сили та побачити, куди слід зростати. Та й узагалі для молодих гравців кожен поєдинок є важливим і пам’ятним. У такому віці відчувається великий голод до ігор, є бажання якнайчастіше виходити на поле.

– Які цілі ставиш собі в майбутньому році?
– Найголовніше – далі розвивати себе та свою гру, вдосконалюватись, ставати кращим і сильнішим. Є бажання якомога більше грати, представляти не лише клуб, а і в перспективі збірну своєї країни. Однак я не зациклююся на цьому, розумію, що все залежить від моєї гри в клубі, від роботи на тренуваннях, від подальшого прогресу. І, звісно ж, хочеться здобути якнайбільше трофеїв – у чемпіонаті, Кубку, вдало виступити в Лізі Європи.

– І наостанок: що б ти хотів побажати вболівальникам «Шахтаря»?
– Дякую справжнім фанатам, які були з нами попри все і навіть після прикрих поразок лишалися поруч, далі вірили в команду й підтримували! Хочу побажати, аби вони та їхні родини були здоровими, діставали задоволення від кожної прожитої миті. Ми ж намагатимемось тішити їх своєю грою, перемогами, здобутими трофеями, яскравими голами та сейвами.

Оцініть матеріал
(5)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.