Олександр Філіппов – про визнання Каштру, життя в Бельгії та Десну

Нападник «Сент-Трюйдена» Олександр Філіппов у ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua прокоментував той факт, що Олександр Рябоконь і Луїш Каштру внесли його до списку найкращих футболістів УПЛ в 2020 році, а також розповів, як йому живеться і грається в Бельгії.

— Пане Олександре, вас Луїш Каштру включив у список трьох найкращих гравців УПЛ в 2020 році. Раді такому визнанню?
— Так, звичайно, приємно, що такий сильний, висококваліфікований тренер виділив мою гру. Значить, я робив щось правильно і йду правильним шляхом. Головне - не зупинятися на досягнутому. Дійсно, вийшов хороший рік і для «Десни», і для мене особисто.

— Також головний тренер «Десни» Олександр Рябоконь вас поставив на перше місце в своєму рейтингу кращих гравців 20-го року. Для вас це важливо?
— Приємно, що Олександр Дмитрович так оцінив мою роботу в 2020 році. Ще раз повторю, що 2020 рік для «Десни» і для мене особисто вийшов дуже вдалим. Це все вийшло завдяки хлопцям і тренерському складу, які завжди в мене вірили. Звичайно, для мене дуже важливо, що я був частиною такої великої команди. Радий, що зміг внести свою лепту в успіх «Десни».

— У якому з матчів проти «Шахтаря» Каштру міг вас відзначити?
— Особливо якусь одну гру я не виділю. Кожна гра проти «Шахтаря» - це таке маленьке випробування, адже ти граєш проти гранда українського футболу. Завжди цікаво протистояти такій хорошій команді. Ми завжди намагалися давати бій «Шахтарю». І молодці хлопці, що після того, як я перейшов у «Сент-Трюйден», зіграли з «гірниками» внічию. Видно, що і «Десна» зросла, як команда.

— Можете назвати свою трійку кращих гравців УПЛ в 2020 році?
— Це буде важко зробити. Була б можливість, я б назвав більшість гравців з «Десни», тому що вони дійсно цього заслуговують. Але мій список буде виглядати так: Віктор Циганков та Віталій Миколенко з «Динамо», а також Владлен Юрченко з «Зорі». Це ті гравці, які, як на мене, домоглися прогресу.

***

— Як у вас справи в Бельгії? Як йдуть справи в «Сент-Трюйдені»?
— Все добре. Потихеньку обживаюся в Бельгії, звикаю до місцевого чемпіонату і зігруюся з партнерами по команді. Звичайно, хочеться більше часу проводити на футбольному полі. Головне, працювати, тренуватися, не зупинятися на досягнутому. Скоро до мене прилітає моя дружина, тому всі труднощі будуть долатися не те що легше, а, напевно, навіть зникнуть. Все добре. У Бельгії чуйні люди. У клубі мені допомагають і від цього стає легше в плані адаптації.

— Чи встигли звикнути до чемпіонату Бельгії? Що виділите в цій лізі?
— Якщо порівнювати з Прем'єр-лігою України, в Бельгії футбол більш інтенсивний і в ньому більше боротьби, більше силового футболу. У чемпіонаті Бельгії багато хороших технічних гравців, які дійсно виділяються. Це цікавий чемпіонат. Тут навіть так відразу не визначиш, коли аутсайдери Суперліги грають з лідерами. Дуже багато рівних матчів. Тут такого немає, що впевнений на сто відсотків у перемозі лідера над аутсайдером. Остання команда без проблем можна обіграти лідера на виїзді.

— Ви вже відзначилися голом і чотирма асистами. Тренерський штаб задоволений?
— Чи задоволений мною тренерський штаб, треба у них питати. Завжди є, куди рости. Я прагну до поліпшення своєї гри. На кожному тренуванні, в кожній грі хочеться більше часу проводити на полі. Хочеться рости. Я думаю, буде більше вдалих ігор і нових перемог.

— У вас по ходу сезону змінився тренерський штаб. Як це вплинуло на команду?
— Місяць тому з посади головного тренера був звільнений австралійський фахівець Кевін Мускат. Прийшов новий наставник, бельгієць Петер Мейс зі своїм тренерським штабом. Він знайомиться з командою, а команда знайомиться з тренерськими установками, зі вправами. Добре, що два матчі поспіль виграли і тому з хорошим настроєм продовжуємо рухатися вперед.

— З ким найбільше здружився в команді?
— Є пара осіб у команді, з якими більше спілкуюся. З хлопцями, з якими можна і пожартувати і які розуміють мої жарти. Намагаюся з ними більше спілкуватися.

— З іншими українцями в Бельгії на зв'язку?
— Найчастіше з українських легіонерів спілкуюся з Романом Безусом. Він допомагає мені в якихось питаннях, тому що Рома грав у «Сент-Трюйдені». Мені легше вирішувати якісь питання, коли я можу зателефонувати Ромі і дізнатися про щось, як він вчиняв у певній ситуації і як мені краще діяти. Він мені підказує і за це йому велике спасибі!

— Наскільки складно влитися в ритм, коли взимку немає відпустки?
— Не те, що складно. Це просто незвично, коли немає відпустки. В Україні у футболістів тривала відпустка, який триває трохи більше місяця. А в Бельгії всього лише чотири дні відпочинку. Ну нічого страшного. Тим цікавіше. Хоча, звичайно, хотілося довше відпочити. Але це справа часу, справа звички. Зараз, думаю, пару днів відпочину, переведу дух і з новими силами знову в бій.

ФК Сент-Трюйден

***

— Чи встигли познайомитися з Бельгією?
— В принципі, по самій Бельгії їжджу тільки на ігри. Поки що був щільний графік, вихідних особливо немає. Але кілька разів виїжджав до Брюсселя. Можу сказати, що в Бельгії досить-таки гарні міста, красива архітектура. Брюссель - столиця Бельгії, гарне місто. Я погуляв по центру Брюсселя, там все чудово. Але я звернув увагу на той факт, що в центрі Брюсселя багато сміття.

— А в центрі Сент-Трюйдена як у цьому плані?
— По центру Брюсселя йдеш і там, просто кажучи, перевернуті урни, бруд. Ще й вітер може роздути сміття. Ось цей момент не сильно сподобався. А Сент-Трюйден - невелике місто. Тут все чисто, акуратно. Маленькі міста в Бельгії мені більше подобаються. Вони компактніші і в них більше за порядком стежать.

— Як вам фани «Сент-Трюйдена»? Бачив в Instagram, що вони фаєрами вітали команду перед грою, коли ви їхали в автобусі.
— Так. Тоді фанати нас проводжали на гру. Це був важливий матч з «Зюлте-Варегем», в якому нам треба було переломити нашу невтішну серію. Добре, що фанати допомогли нам, зарядили своєю енергією.

— У команді англійською спілкуєтеся?
— Спілкуюся англійською. Плюс-мінус почав розуміти і розмовляти англійською. Всі теорії, вправи, пояснення проходять англійською, і я розумію, що кажуть тренери. В принципі, і я намагаюся англійською пояснювати щось. Може, все не так добре виходить, але, головне, що я намагаюся. Всі припускаються помилок і з чогось починають. Але я вже спілкуюся англійською.

***

— Чи стежите за чемпіонатом України? Що вас здивувало?
— Так, по можливості намагаюся не пропускати ігри чемпіонату України. Стежу і за «Десною», і за чемпіонатом України в цілому. У нас багато якісних гравців, які в майбутньому можуть вирости в великих футболістів. Головне - вірити, не зупинятися і все вийде!

— Як вам нинішня «Десна»?
— Видно, що «Десна» показує хороший рівень футболу, як це завжди і було. Хлопці завжди намагаються грати в футбол. Головне, є результат. Я їм бажаю удачі, і щоб у другому колі вони не зменшували обертів. Головне - вірити в свої сили, вірити один в одного і все у них буде добре. Вони молодці, завжди їх підтримую і переживаю за «Десну».

— Оцініть виступи «Динамо» і «Шахтаря» в Лізі чемпіонів, а «Зорі» - в Лізі Європи. Хто найбільше сподобався?
— Почну з «Зорі». Хлопці молодці і всі, напевно, помітили, що вони ближче до кінця групового раунду розігралися, відчули потрібний ритм, знайшли свій футбол. Перемоги над АЕКом і «Лестером» - тому доказ. Шкода, що перші три гри вони, можна сказати, провалили. Після цього важко було виправити ситуацію. З приводу «Динамо» всі розуміли, що у них складна група і що вони будуть боротися за вихід в Лігу Європи з «Ференцварошем». Кияни молодці, вийшли в Лігу Європи, я їх з цим вітаю. Я думаю, третє місце в групі Ліги чемпіонів - це хороший результат.

Важко було повірити, що «Шахтар», потрапивши в таку складну групу, зможе двічі обіграти «Реал» і двічі зіграти внічию з «Інтером». Звичайно, прикро, що так зіграли з «Боруссією», від якої багато голів пропустили. Але, думаю, «гірники» вже зробили аналіз над помилками. Молодці, вийшли в Лігу Європи. Це хороший турнір, в якому, я впевнений, і «Динамо», і «Шахтар» пройдуть якнайдалі. Хочеться, щоб «Динамо» і «Шахтар» зустрілися у фіналі Ліги Європи.

— За Україною сумуєте? Додому не тягне?
— Звичайно, перший час важко. Сумуєш за батьківщиною, тому що до цього все своє життя провів в Україні. Але нічого страшного. Це футбол і треба рухатися вперед. У Бельгії особливо зимової відпустки немає, всього лише кілька днів, і ми далі продовжуємо грати. Тому наступного разу буду в Україні, напевно, влітку.

— Що побажаєте на Новий рік і Різдво Христове?
— Всім українцям і в Новий рік, і на Різдво бажаю мирного неба над головою, в першу чергу. Також бажаю всім міцного здоров'я. Нехай ви, ваші рідні та близькі будуть здорові! Бажаю щастя, родинного тепла, затишку, турботи, любові, щоб ваш кожен день був наповнений тільки радістю, незважаючи ні на які труднощі. Завжди знаходьте в собі сили посміхатися і дарувати тепло оточуючим людям. Вірте в свої мрії, і вони обов'язково збудуться!

Дмитро КОТКОВ