Стрільбище перед підйомником в Буковелі: хто винен і що робити?

Влітку 2019 року в Буковелі почалося будівництво сучасного біатлонного комплексу. Плани на стадіон покладаються грандіозні, аж до проведення етапів Кубка світу і навіть зимових Олімпійських ігор. Але це, звичайно, далеко не відразу, а в перспективі. Для початку в Буковелі провели зимовий чемпіонат України.

Орієнтовна вартість будівництва біатлонного комплексу склала близько 400 мільйонів гривень, більша частина грошей була виділена з державного бюджету. Курує будівництво проекту екс-директор туристичного комплексу Буковель Олександр Шевченко, саме його компанія виграла тендер півтора року тому.

«Налаштовуємося тільки на сертифікат категорії А, на це налаштований і Олександр Шевченко. Як він каже, ми все повинні зробити на крок вперед – тобто, не тільки запозичити найкраще в інших комплексів, а й запропонувати свою родзинку – те, чого немає на інших стадіонах. Тому використовуємо всі можливі нові технології, щоб підготувати комплекс дуже хорошого рівня», - говорив президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак в серпні 2020 року.

Родзинкою, схоже, став рів прямо посеред стрільбища - між килимками і установками з мішенями. Уболівальникам цей нюанс відразу кинувся в очі, а тому вони почали обговорювати можливі форс-мажорні обставини.

Деякі з них відзначили, що над водоймами за певних погодних умов може стояти туман, який буде заважати спортсменам під час стрільби. Але Бринзак відразу ж розвіяв їхні побоювання:

«Нами передбачені різні нюанси: рів буде оброблений бетоном, потім прикрашений для краси камінням. Все буде облагороджено. Він абсолютно не заважає. Такий же рів, наприклад, в Італії, де також через стрільбище проходить річка. Це абсолютно ні на що не впливає.

Туман? Такого не станеться, тому що там же бетон буде. Все це враховано. Все буде добре. Тут все зроблять на високому рівні і наявність рову ні на що не впливатиме. Повторюся, всі нюанси врахували».

Але рів – лише вершина айсбергу. Розташування стрільбища несе пряму загрозу для відпочиваючих, адже воно знаходиться безпосередньо перед канатною дорогою, якою користуються люди. Це чітко видно на фото нижче.

І тут вже Володимир Михайлович визнав, що не все пройшло за планом. І назвав винних в цьому недоліку: «Це вина підрядників. В даному випадку вони нас підвели. Ще 15 грудня мали змонтувати стіну, яка повністю перекриє зону видимості підйомника. Вони не встигли. Зараз, під час змагань, ніхто монтувати її не буде. Після закінчення, до Нового року, ця стінка повинна стояти. З цього не треба робити трагедії. Всі спортсмени – професіонали, і таких конфузів не було. Ніхто так високо не стріляє, і в людей навмисне не цілиться».

Як видно з фото, якщо цілитися в мішень, потрапити в підйомник майже неможливо. Але мінімальний ризик все ж існує, а в даному випадку безпека повинна бути на рівні 100%. Особливо якщо врахувати, що професіоналами можна назвати далеко не всіх спортсменів, які виступали на чемпіонаті України. У гонках брали участь біатлоністи віком від 15 років...

Але допустити фатальну помилку можуть не тільки діти. І якщо титулована Олена Підгрушна в січні нинішнього року на етапі Кубка світу в Поклюці перейшла з одного килимка на інший, не надівши при цьому гвинтівку, то заслужено отримала дискваліфікацію, оскільки були порушені правила техніки безпеки. І в даному випадку нікого не цікавила ймовірність загрози здоров'ю і життю оточуючих – правила є правила. Хоча ця ймовірність явно була нижчою, ніж в Буковелі.

Чемпіонат України пройшов на минулому тижні, з 21 по 27 грудня, і включав в себе відразу дев'ять гонок. Особливості стрільбища помітили відразу, але судді, тренери, і керівництво федерації, очевидно, вважали, як сказав Володимир Михайлович, що «ніхто так високо не стріляє», а тому гонки справно проводилися одна за одною. Здавалося, що і змішана естафета не стане винятком, але щось пішло не так.

Здоровий глузд з незрозумілих причин різко переміг, через що остання гонка чемпіонату більше нагадувала лижні гонки, ніж біатлон, оскільки спортсмени бігли без гвинтівок і, відповідно, не стріляли. Вогневий рубіж в одну мить припинив відповідати вимогам правил безпеки. Біатлоном назвати цю змішану естафету язик не повертається...

Залишається сподіватися, що стіну, яка повністю перекриє видимість канатної дороги, найближчим часом все-таки змонтують, і вже наступні змагання будуть включати в себе стрільбу в умовах, за яких всі будуть у максимальній безпеці.

У матеріалі використані фото та інтерв'ю сайту «Український біатлон».