Битва Німеччини і Норвегії, повернення Шиффрін. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

П'ятниця, 11 грудня

Планіца (Словенія), HS240, польотний чемпіонат світу, особистий турнір, день 1

Субота, 12 грудня

Планіца (Словенія), HS240, польотний чемпіонат світу, особистий турнір, день 2

Неділя, 13 грудня

Планіца (Словенія), HS240, польотний чемпіонат світу, командний турнір

Німеччина - Норвегія: бойова нічия на польотному ЧС

Цього тижня в словенській Планіці проходив чемпіонат світу з польотів на лижах. Він повинен був відбутися ще в березні, але був перенесений через локдаун. І сам турнір перетворився на справжню битву збірних Німеччини і Норвегії, в якій всі інші виглядали статистами.

В особистому турнірі золото завоював німець Карл Гайгер. Тиждень тому він пропускав етап Кубка світу в Нижньому Тагілі через те, що очікував на появу дитини. Виявилося, даремно: дружина німця так і не встигла народити до його відправки в Планіцу на чемпіонат світу з польотів. Так чи інакше, на ЧС Гайгер приїхав у чудовій формі, і в підсумку завоював титул.

Розв'язка вийшла максимально драматичною: Карл обійшов срібного призера, Халвора Егнера Гранеруда, всього на 0,5 бала - повторення найменшого розриву між першим і другим місцем в історії польотних чемпіонатів світу. У 1973 році легендарний німець Ханс Георг Ашенбах з такою ж перевагою обіграв швейцарця Вальтера Штайнера. При цьому не можна назвати такий результат дуелі Гайгера і Гранеруда незаслуженим, адже в перших двох спробах Карл отримав від суддів явно занижені оцінки за стиль. Особливо це впадало в очі на тлі більш високих оцінок Міхаелю Хайбьоку при приземленні на дві ноги «в горщик»:

Вирішальний запас Гайгер створив собі ще в першій з чотирьох спроб. Тоді Карл скористався більш сприятливими погодними умовами і створив собі запас в 14,1 бала над Гранерудом і 18 балів над Маркусом Айзенбіхлером, який завоював бронзу. У другій спробі німець полетів на неймовірні 247 метрів, що так і залишилося найдальшим стрибком чемпіонату. На середині дистанції Маркус залишався в боротьбі за титул, проте в суботу все ж виглядав слабшим за дует лідерів і зосередився на захисті бронзи від Хайбьока. І зі своїм завданням він впевнено впорався - в тому числі і тому, що сам австрієць останній стрибок виконав не на призовому рівні.

У неділю німецько-норвезька дуель продовжилася в командному турнірі. У новітній історії польоти ніколи не були німецькою територією, якщо брати загальний командний рівень. Це підтверджує і той факт, що в командних турнірах польотних чемпіонатів світу німці ніколи не вигравали золото. Правда, варто відзначити, що командні турніри на польотних чемпіонатах світу розігруються лише з 2004 року.

Цього разу німці були дуже близькі до перемоги - не дивно, коли у тебе в складі є чемпіон і бронзовий призер особистого турніру. Після першого раунду Німеччина лідирувала з перевагою в 11,1 бала над Норвегією - дуже невеликий запас за мірками гігантських трамплінів.

Друга спроба почалася з того, що німці з норвежцями обмінялися подарунками: у Бундестіма невдало стрибнув Константін Шмід, а норвежці відповіли слабким виступом Йоханна Андре Форфанга. До старту останньої групи німці підійшли з перевагою в 15 балів. І тут на перший план вийшли тактичні ігри.

Ще в першому раунді наставник Бундестіма Штефан Хорнгахер запросив для Карла Гайгера зниження лавки розгону з 12-х воріт на 11-ті, після чого тренер норвежців Александер Штокль скопіював рішення свого колеги для Гранеруда.

У другому раунді вони стартували в зворотному порядку, і Штокль зважився знизити для свого підопічного лавку аж на 2 позиції - до 10-х воріт. Рішення ризиковане, але Норвегії було нічого втрачати. Для того, щоб відіграти 15 очок у Гайгера, Гранеруду потрібно було летіти дуже далеко, що могло спричинити помилку на приземленні. У той же час, Хорнгахеру, з урахуванням 15-очкового запасу, не було ніякої необхідності копіювати для Гайгера рішення норвежців, але він це зробив. І прогадав.

У гру вступило «правило 95%»: компенсація за скорочені рішенням тренера ворота зараховується стрибуну тільки в тому випадку, якщо дальність його стрибка склала як мінімум 95% від потужності трампліну - для «Летальніци» в Планіці це 228 метрів. В результаті Гранеруд з 10-х воріт полетів на 234,5 метра з ідеальним приземленням, і отримав заслужені оцінки 19,5 за стиль. У відповідь Гайгер видав свій найгірший стрибок за весь чемпіонат - 224,5 метра. Карл не долетів до позначки в 228 метрів і не отримав компенсації за зниження розгону на 2 позиції рішенням тренера, а Німеччина упустила золото в останній момент.

Skijumping.pl

Так, в якійсь мірі тут можна говорити про тактичну помилку Хорнгахера. З огляду на 15-очковий запас перед останнім стрибком, у Гайгера не було необхідності летіти на небезпечну дальність для того, щоб завоювати золото, а, значить, зниження стартової лавки відразу на дві позиції і пов'язані з цим ризики не були обов'язковими.

Проте, головною причиною поразки німців стало не це рішення Хорнгахера, а саме невдалий стрибок Гайгера. Адже в підсумку Німеччина програла Норвегії 19,2 бала, а за зниження стартових воріт рішенням тренера німці недорахувалися 18,2 бала. Тобто навіть якби Гайгеру зарахували поправку за другий стрибок, Бундестім все одно програв би цей командний турнір. З відставанням всього в 1 бал, але програв би. Ну а вражаюча дуель Німеччини і Норвегії на цьому польотному чемпіонаті світу завершилася бойовою нічиєю 1:1. Хоча за рахунок бронзи Айзенбіхлера в особистому турнірі медальний залік виграла все ж Німеччина.

Всі інші збірні в Планіці були, за великим рахунком, статистами на тлі Німеччини і Норвегії. Особливий інтерес викликала тільки збірна Австрії, якій доводилося на швидку руку збирати склад на чемпіонат з тих стрибунів, хто встиг відновитися після коронавірусу. У підсумку в Планіцу зуміли поїхати Штефан Крафт, Міхаель Хайбьок і Грегор Шліренцауер.

Було дуже цікаво поспостерігати за тим, як перенесений коронавірус позначиться на кондиціях австрійців. І, виходячи з побаченого, можна сказати, що хвороба як мінімум не погіршила, а то і поліпшила форму австрійців. Міхаель Хайбьок виглядав в ці дні просто блискуче, і до останнього претендував на особисту медаль, хоча ніколи не вважався сильним польотником.

Штефан Крафт цей чемпіонат світу напевно захоче поскоріше забути, але пов'язано це аж ніяк не з коронавірусом і його наслідками. Крафт в першому тренуванні в Планіці видав відмінний результат - четверте місце з польотом на 239 метрів. Однак після цього до лідера збірної Австрії повернулися проблеми зі спиною. Через них він пропустив майже два місяці тренувань в міжсезоння, а тепер був змушений знятися з польотного чемпіонату світу всього лише після одного тренувального стрибка. Подивимося, як буде розвиватися ситуація далі, але поки що існує дуже висока ймовірність того, що нинішній сезон для Крафта буде дуже важким, і боротися він буде не з суперниками за перемоги, а зі своїми болячками просто за можливість виступати.

Домашній чемпіонат перетворився для Словенії на кошмар

Збірна Словенії нинішній сезон розпочала невдало, і стрибкова громадськість заслужено критикувала головного тренера команди Горазда Бертонцеля - з тим прекрасним підбором молодих талановитих стрибунів, які є в його розпорядженні, можна і потрібно показувати набагато вищі результати.

Після невдалого старту сезону домашній чемпіонат світу з польотів виглядав для Словенії чудовою нагодою реабілітуватися. Улюблені словенцями польоти, та ще й на домашньому трампліні - що може бути краще? Однак в підсумку чемпіонат перетворився для збірної Словенії в кошмар - при чому, не тільки і не стільки зі спортивної точки зору.

Уже перший день, коли відбулися два тренування і кваліфікація, показав, що нічого хорошого словенським уболівальникам від домашнього чемпіонату чекати не доводиться. Це підтвердилося і в п'ятницю: за підсумками перших двох спроб особистого турніру найкращий з словенців, Анже Ланішек, займав лише 17-те місце - справжній провал для команди, яка традиційно є однією з найсильніших на польотних трамплінах.

Напруга всередині команди було дуже високою, і в п'ятницю ввечері вона прорвалося назовні. Тімі Зайц, який за підсумками перших двох спроб в Планіці займав 27-ме місце, спілкуючись з уболівальниками в Інстаграмі, публічно розкритикував наставника збірної.

Skijumping.pl

Очевидно, Зайц лише висловив загальну думку, оскільки після цього Бертонцель, не чуючи підтримки з боку іншої команди, подав у відставку: в суботу та неділю словенцями керував уже Роберт Хргота. Однак словенська федерація покарала Зайця за публічну критику і відсторонила від подальшої участі в чемпіонаті.

У результаті найкращим з словенців в особистому турнірі став все той же Ланішек, який фінішував 12-м. Саме Анже Ланішек був єдиним промінчиком світла в цій безпросвітній словенської темряві в Планіці. Йому не пощастило з вітровими умовами в першій спробі, однак з кожним стрибком на чемпіонаті Ланішек тільки додавав, і рівень, який він показав у неділю в командному турнірі, дозволив би йому боротися за топ-5. А сама збірна Словенії посіла четверте місце, хоча до подіуму господарям було далеко.

Сам скандал, який спалахнув по ходу чемпіонату, може мати для збірної дуже неприємні довгострокові наслідки. Атмосфера в команді зараз дуже напружена, а перспективи Зайца виглядають туманними. До складу збірної на наступний етап Кубка світу в Енгельберг він не увійшов, як і Жига Єлар і Анже Семеніч. У словенських ЗМІ навіть ходять чутки про те, що Зайц задумався про призупинення своєї кар'єри. Втратити одного з найталановитіших стрибунів світу - це буде великою втратою не тільки для Словенії, а й для всіх стрибків з трампліну.

Гірські лижі

Старти вік-енду:

Субота, 12 грудня

Валь д'Ізер (Франція), супергігант, чоловіки

Куршевель (Франція), гігантський слалом, жінки

Неділя, 13 грудня

Валь д'Ізер (Франція), швидкісний спуск, чоловіки

Куршевель (Франція), гігантський слалом, жінки - перенесений на 14 грудня

Швидкісний етап в Валь д'Ізері на користь Крістофферсена

У чоловіків в ці вихідні у французькому Валь д'Ізері пройшли перші швидкісні старти нинішнього сезону. Зазвичай вони дуже цікаві тим, що дають можливість оцінити рівень готовності до сезону грандів швидкісних видів і прикинути, хто з них може поборотися за загальний залік Кубка світу.

Однак цього разу ми відповідей на ці питання, за великим рахунком, не отримали. Причини цьому дві. Перша - це те, що змагання проходили в дуже поганих умовах, і спортсмени отримували абсолютно різні умови скользіння. І друга - це те, що траса в Валь д'Ізері, напевно, найпростіша в чоловічому Кубку світу. Через це чинники майстерності і фізичної підготовки спортсменів відійшли на другий план, а головною запорукою успіху ставало хороше скользіння. Через це результати обох стартів вийшли досить лотерейними і непередбачуваними.

У суботньому супергіганті перемогу здобув Мауро Кавіцель, і це, мабуть, єдина вища справедливість, яка трапилася цього вік-енду в Валь д'Ізері. В останні роки Кавіцель був дуже стабільний в супергіганті, регулярно потрапляв на подіуми, що і дозволило йому в минулому сезоні завоювати Малий кришталевий глобус (МКГ) в своїй коронній дисципліні. Однак при 10 подіумах на Кубку світу у нього надалі не було жодної перемоги. І в суботу швейцарець у віці 32 років нарешті її завоював.

Компанію на подіумі йому склали Адріан Смізет Сейерштед і Крістіан Вальдер - навряд чи найближчим часом ми побачимо їх настільки високо. Недільний швидкісний спуск подарував ще більше сенсацій. Перемогу з 41-м стартовим номером здобув словенець Мартін Цатер, який до цього жодного разу в кар'єрі не потрапляв до топ-5 на етапах Кубка світу. А компанію на подіумі йому склали ще дві сенсації - австрієць Отмар Штрідінгер і швейцарець Урс Кріенбюель.

Такі несподівані результати етапу в Валь д'Ізері найбільше на руку Хенріку Крістофферсену - єдиному з фаворитів загального заліку Кубка світу, який швидкісні види не ходить взагалі. Александер Омодт Кілде прекрасно виступив в недільному швидкісному спуску, але залишився тільки четвертим. У суботньому супергіганті норвежець став тільки 12-м.

Алексіс Пінтуро в супергіганті виступив досить непогано - сьоме місце. Однак після цього француз вирішив навіть не намагатися набрати очки в швидкісному спуску - в стартовому протоколі його прізвище було відсутнє. А найбільше розчарував Марко Одерматт, від якого після третього місця і перемоги в гіганті тиждень тому чекали дуже багато чого. Але молодий швейцарець чомусь вибрав собі перший стартовий номер в суботньому супергіганті - досить дивне рішення в умовах снігопаду. І Одерматт прогадав, ставши в результаті тільки 13-м. А в швидкісному спуску Марко зайняв лише 30-те місце - в цій дисципліні йому ще треба дуже багато працювати над собою.

Було цікаво постежити за поверненням Домініка Паріса, для якого це були перші старти після розриву хрестоподібних зв'язок коліна в січні. 16-те і 10-те місця - результати далеко не найкращі, навіть з огляду на складні погодні умови в Валь д'Ізері. Однак не будемо забувати, що Паріс часто провалює перші швидкісні старти сезону - з тією лише різницею, що зазвичай вони в цей час проходять в Північній Америці.

Вже на наступному тижні в чоловічому Кубку світу починається традиційна передріздвяна серія домашніх для Паріса етапів в Італії, в тому числі швидкісні старти в Валь Гардені і Борміо. І вже там ми зможемо оцінити реальний рівень форми Домініка на даний момент - в своїй найкращій формі на цих трасах він завжди на висоті.

Шиффрін перервала чорну серію

У жінок цього вік-енду проходив етап в Куршевелі, який повторював програму чоловічого тижневої давнини на цій же трасі - два гіганта. Забавно, що у жінок, як і у чоловіків тиждень тому, один зі стартів через погані погодні умови довелося перенести на понеділок. При цьому суботній старт також проходив в дуже непростих погодних умовах - з сильним снігопадом і поганою видимістю.

У суботу свою другу поспіль перемогу в гіганті здобула Марта Бассіно, а Мікаела Шиффрін допустила суттєву помилку і залишилася без подіуму - четверте місце, позаду Петри Влхової. Головною сенсацією стало друге місце Сари Хектор. Для неї це лише третій в кар'єрі подіум на Кубку світу - попередній був майже 6 років тому. А рівно 5 років тому, 12 грудня 2015 року, вона отримала важку травму на домашньому етапі в Оре, яка стала дуже серйозним ударом по її кар'єрі. І повернутися на подіум рівно в п'яту річницю того інциденту - дуже красиво і символічно.

А вже в понеділок Шиффрін здобула свою 67-му перемогу в Кубку світу, порівнявшись по цьому показнику з Марселем Хіршером. До слова, австрійські ЗМІ в неділю повідомили про те, що Хіршер може повернутися в гірські лижі в наступному сезоні - його бачили над тренуванні на одному з курортів в Австрії.

Повертаючись до Шиффрін, для неї ця перемога стала першою в Кубку світу після більш ніж 10-місячної паузи - з 26 січня, коли вона виграла супергігант в Банско. Проте, говорити про повернення колишньої Шиффрін ми б поки не поспішали - аж надто багато обставин сприяли її перемозі. Три головні конкурентки, по суті, самоліквідувалися з боротьби за перемогу - Петра Влхова зійшла на першій спробі, Марта Бассіно - на другій, при тому, що після першої програвала Мікаелі всього 0,07 секунди і видавала дуже сильний другий заїзд.

Ще одна зіркова італійка, Федеріка Бріньоне, стала в підсумку другою. Однак на другій спробі вона допустила дуже грубу помилку, на якій втратила майже секунду. І без тієї помилки у неї були б дуже хороші шанси обіграти Шиффрін.

Так чи інакше, сход Влхової істотно підвищив градус інтриги в загальному заліку - в боротьбу за Великий кришталевий глобус (ВКГ) включилася і Шиффрін. Хоча раніше американка заявила, що до чемпіонату світу ходити швидкісні види вона не збирається, тому її перспективи в загальному заліку залишаються туманними: для того, щоб виграти ВКГ, їй треба буде знову почати викошувати старти в технічних видах, як в найкращі роки.

Відзначимо також повернення на подіум Тесси Ворлі. Зіркова французька гігантистка не бувала в топ-3 з жовтня минулого року, коли вона стала третьою на відкритті сезону в Зольдені. Всі три гіганта в нинішньому сезоні в топ-10 завершила Лара Гут - швейцарка все більше і більше нагадуємо себе часів 2015-2017 років. Два рази в трьох гігантах сезону потрапила в топ-10 Соф’я Годжа. На неї, як і на Гут, буде дуже цікаво подивитися на наступному тижні, коли жіночий Кубок світу в Валь д'Ізері з другого разу спробує провести перші технічні старти сезону.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти вік-енду:

Субота, 12 грудня

Давос (Швейцарія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Неділя, 13 грудня

Давос (Швейцарія), розділка 10 км, вільний стиль, жінки

Давос (Швейцарія), розділка 15 км, вільний стиль, чоловіки

Большунов йде у відрив, Бреннан - королева Давосу

У лижників-гонщиків цього вік-енду пройшов етап Кубка світу в Давосі, який зібрав досить слабкий склад учасників: як і було оголошено раніше, його пропускали збірні Норвегії, Швеції і Фінляндії. Етап в Давосі проводиться на досить великій висоті, і у багатьох лижників навіть найвищого рівня виникають проблеми з адаптацією до такої висоти, через що результати часто виходять непередбачуваними і не показовими для оцінки подальших перспектив гонщиків.

У чоловіків Олександр Большунов зумів по максимуму скористатися відсутністю більшості головних конкурентів і набрав 180 очок з 200 можливих. Лідер збірної Росії впевнено виграв розділку на 15 км в неділю, а перед цим у суботу став другим у своєму найслабшому вигляді - коньковому спринті, де він програв лише Федеріко Пеллегріно. Варто також відзначити невдачу головного фаворита спринту - француза Лука Шанава, який вилетів ще на стадії чвертьфіналу через падіння.

Таким чином, Большунов не тільки перехопив лідерство в загальному заліку Кубка світу, а й пішов у відрив. Варто сказати, що рішення норвежців пропускати всі етапи Кубка світу до чемпіонату світу в Оберстдорфі може стати дуже великою помилкою. За Тур де Скі і січневі етапи Большунов зможе зробити собі такий запас в загальному заліку Кубка світу, який дозволить йому знятися з лютневих етапів і як слід підготуватися до чемпіонату світу. В результаті у Олександра буде прекрасна можливість взяти і Тур де Скі, і ВКГ, і при цьому підготуватися до чемпіонату світу не гірше за норвежців.

Що стосується жінок, то безумовною героїнею №1 етапу в Давосі стала Розі Бреннан, яка оформила переможний дубль. При чому, списувати ці успіхи тільки на слабкий склад учасників не варто - все ж в спринті вона обіграла Анамарію Лампіч, Наталю Непряєву і інших сильних спортсменок. В розділці ж вона взагалі розгромила всіх - 34 секунди переваги над другим місцем, яке зайняла Юлія Ступак.

Два тижні тому головним героєм етапу в Руці стала Тетяна Соріна, але зараз, навіть з урахуванням відносно слабкого складу учасників, виступ Бреннан був як мінімум не менш сильним, ніж той прорив Соріної. Адже з таким результатом в розділці вона навіть за бойового складу мала б дуже непогані шанси поборотися за подіум.

Відзначимо друге місце в недільній розділці від Юлії Ступак. Росіянка два тижні тому в Руці не надто переконливо повернулася в Кубок світу після річної декретної відпустки. Однак для спринтера-класиста друге місце в коньковій розділці - це прекрасний результат навіть за такого складу учасників. Топ-3 замкнула ще одна американка - 22-річний талант Хейлі Свірбул, для якої це перший в кар'єрі подіум на Кубку світу. Невдалими можна назвати виступи Терези Штадлобер і тієї ж Діггінс - п'яте і сьоме місця відповідно.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):