Як Аршавін в Арсеналі опинився і міг стати героєм фільму Гая Річі

ФСБ, таємні зустрічі, таємничі незнайомці і Мессі на обмін

Як Аршавін в Арсеналі опинився і міг стати героєм фільму Гая Річі
© Твіттер Арсенала. Андрій Аршавін

Не кожна трансферна історія починається з анекдоту про Мадонну і Гая Річі, але ця історія особлива.

Коли Андрій Аршавін перейшов з петербурзького «Зеніту» в «Арсенал», в лютому 2009 року, його агентом був Денніс Лахтер. Це була кульмінація майже двох років безперервної роботи, і агент скаржився на тривалу сагу в будинку зіркової парочки в Кенсингтоні.

«Я був у будинку Гая Річі з другом - він і Мадонна вже розійшлися, але вони часом робили щось разом. Мадонна зачула, як я говорив на івриті, і стала задавати питання про кабалістику. І тут мені подзвонив Майк Тайсон...»

(Як ми вже сказали, це не звичайна трансферна історія).

«Я давно знав Майкі, так що я відповів. «Привіт Майк, як воно? Я тут у Гая Річі», і так далі. Гриміла музика, і я мало не кричав. А потім підходить Гай Річі поговорити - вони з Майком були знайомі».

Насувався вечір, і Лахтер продовжував розповідати про свою нещодавню угоду. Зірки прислухалися - в цій історії було все: і таємничі дзвінки від могутніх незнайомців, і агенти контррозвідки, і найскладніші переговори. Один поворот слідував за іншим: раптове повернення втраченого родича, пропозиції «Барселони» і «Тоттенхема», і підпільні зустрічі з Арсеном Венгером.

До кінця історії один з колег Річі всерйоз вигукнув: «Деннісе, тобі треба фільм зняти!» Той посміявся, але не тому, що пропозиція була позбавлена ​​логіки.

«Це і дійсно кіно, - сміється він. - Справжнє, трясця його, кіно».

Великий улов

2007 рік, Лахтер був у відрядженні в Гані, коли задзвонив телефон. Голосу, який говорив з сильним російським акцентом, він не знав, але посил був зрозумілий: «ми хочемо обговорити Аршавіна».

Чесно кажучи, дзвінок збентежив Лахтера: Аршавін не був його клієнтом. Але потім послідували нові дзвінки, і стало зрозуміло, що на іншому кінці була велика шишка, явно пов'язана з «Зенітом». Якось, коли агент перебував у Москві, йому знову подзвонили - і людина явно знала, де він знаходиться.

 «Це вже було дивно. Я зрозумів, що зі мною зв'язується хтось серйозний, і, скажу прямо, я такі дзвінки не люблю. Я знаю російський менталітет - я тут народився. Я поїхав у 1992 році і перебрався в США, але я все одно російський пацан, і я знаю, як ведуться справи. Все це було дуже підозрілим».

Через кілька місяців Лахтер повернувся в Москву відзначити день народження друга. «Тут до мене підійшов якийсь тип і запитав: «Ви можете говорити?» Я запитав його, хто він, на що той відповів: «Мій бос тут, і він хоче поговорити». Я погодився, і зустрів свого таємничого незнайомця.

Так почалася історія Андрія Аршавіна.

Агента запитали, чи зможе він знайти покупців для плеймейкера. Йому питання здалося дивним. «Мені сказали, що Аршавін втомився і вже виграв усе в Росії. Ця людина співчувала йому - він розумів, що Аршавін не хотів виступати за «Зеніт» і був упевнений, що у нього вистачить таланту виступати за кордоном».

Але не все так просто: у Аршавіна вже був агент, і не аби хто. Таємничий незнайомець порадив Лахтеру підшукати зацікавлені сторони і назвати їх представникові гравця. Він так і вчинив, попередньо ознайомившись із англійським колегою Джонатаном Барнеттом. Але коли все-таки відбулася зустріч з агентом Аршавіна, той навідріз відмовився від розмов. Шава їхати не хоче. І крапка.

Перемотаємо пару місяців, і Лахтер знову в Гані. І знову таємничий дзвінок, і знову незнайомий голос із російським акцентом. Той запитав: «Слухай, а є пропозиції для Аршавіна?» Виявилося, що сам футболіст уже декілька разів просив свого агента знайти йому закордонний клуб, але у відповідь чув одне й те саме - зацікавлених немає.

Лахтер до того моменту вже задовбався: «Та що за хрєнь у вас діється?! Я зробив декілька пропозицій його агенту, який заявив, що Аршавін нікуди не хоче. У моєму житті стало занадто багато Андрія Аршавіна!» В результаті Лахтер сказав, що якщо Аршавін чогось хоче, нехай він з ним і зв'язується. І той зв'язався - через півгодини.

Він був небагатослівним: «Я знаю, хто ви, і я буду краток. Я хочу грати за кордоном. У вас є що-небудь для мене?»

Лахтер пояснив, що готовий працювати, але тільки якщо все буде обговорено з поточним агентом. У підсумку до нього перейшла повна свобода розпоряджатися міжнародною кар'єрою Аршавіна.

Завдання нелегке. Були й інші авторитети, зацікавлені в майбутньому головної російської зірки. «Зеніт» був рідним клубом президента Володимира Путіна, а Аршавін - його улюбленим гравцем. Більш того, клуб належав «Газпрому». І з Лахтером уже зв'язувався представник компанії, який дав йому зрозуміти, що краще всю цю затію залишити.

Зрештою, Аршавін покине «Зеніт» взимку 2009 року. У тому січні «Газпром» і Путін провели конференцію, на якій було вирішено скоротити поставки газу в Європу в зв'язку з втручанням ЄС у газовий конфлікт між Росією і Україною. На тлі міжнародного скандалу будь-якому клубу було боязно зв'язуватися з «Газпромом». Та й сам Лахтер теж чого тільки не натерпівся.

«Якось в мій московський будинок заявився міліціонер, який заявив, що мене чекають у ФСБ. Я думав, це такий розіграш, але досить швидко зрозумів, що було не до жартів. Так я опинився в будівлі на Луб'янці. Там я просидів без діла дві години, поки за кожним моїм рухом стежила камера. Через дві години прийшов один тип. «Денніс, ми знаємо, що ти давно живеш за кордоном, - почав він. - Ми, однак, зацікавлені в тому, щоб Андрій Аршавін залишився в Росії». Ну прям «Рембо-4». Раз - і я покинув 2008 і опинився в Радянському Союзі».

 «На вході з мене зняли пояс і шнурки, і забрали мобільний телефон. Протягом шести годин ніхто не знав, де я - навіть моя вагітна дружина. Мені заявили, що знають, де проживає моя мати, і хотіли «переконатися, що вона в порядку». Коли мене відпустили, я був у нестямі від люті. І тоді я зрозумів, що готовий померти, аби домогтися того, щоб Аршавін виїхав».

Хитрий лис

У березні 2008 Лахтер перебував у Франції, де проводився матч «Зеніта» проти «Марселя» в рамках Кубку УЄФА. На гру також зайшов особливий гість - Арсен Венгер. Тренер «Арсенала» хотів подивитися в дії на Саміра Насрі.

До 55-ї хвилини «Зеніт» поступався з рахунком 3:0, але коли Лахтер перетнувся з французом, він не міг не підняти стару тему. «Я запитав його: як вам десятий номер, Аршавін?» «Він - кращий на полі» - відповів той. «Як він може бути кращим, коли вони поступаються з рахунком 3:0?» - пожартував я. На це він відповів просто: «Я знаю, про що кажу». І я запитав, що він думає про потенційну покупку.

«Я вже говорив, що Арсен Венгер - лис хитрий. Правда. Але я займаюся цією справою вже 29 років, я провернув сотні угод, так що я знав, що треба робити. За однією мовою тіла можна було зрозуміти, що він реально був зацікавлений».

У другій перерві Венгер сидів один, і Лахтер присів поряд. «Коли Аршавін взяв м'яч і забив чудовий гол, Венгер щиро радів. Він бачив у ньому особливого гравця».

Після цього Аршавін не раз вражав публіку. Особливо гарний він був в якості капітана російської збірної. Після перемоги над збірною Голландії на Євро про нього говорили всі. «Я пам'ятаю заголовки: «виглядає, як бабуся, а грає, як Марадона».

Зрозумівши, що треба кувати, поки гаряче, агент зідзвонився з Венгером, але той ошелешив його словами, що це «гравець не для них». На питання про те, що він має на увазі, французький коуч відповів: «Після такого виступу підключиться багато топ-клубів. Нам ще треба відшкодовувати збитки за стадіон», і так далі. «Вибач, нічого не можу вдіяти».

Довелося пояснювати Аршавіну, що «Арсенал» був упевнений, що його не потягне. Тоді збірна Росії базувалася у Відні, а сам Венгер проживав неподалік від стадіону команди. Лахтер запропонував зустріч між наставником «канонірів» і зіркою росіян, але тренер відмовився, зізнавшись, що хоч і відноситься до Аршавіна з величезною повагою, він не хоче поступати негарно. Він уже побоювався війни за контракт. Як у воду дивився: через пару хвилин Лахтеру подзвонили представники «Барселони».

Щоправда, радіти було рано - каталонці просто ввічливо уточнили, що не підпишуть гравця. Виявляється, на їхню пропозицію відповіли відмовою. Сам же Лахтер вперше чув, що інтерес з їхнього боку взагалі був.

«Я запитав, чому «Барселона» не зв'язалася зі мною раніше. Мені пояснили принцип роботи клубу: він ніколи не зв'язується з агентом до тих пір, поки не отримає «добро» від сторони, що продає. Я сказав: «Так, але ви давно не намагалися купити російських гравців. В останній раз ви підписували Ігоря Корнєєва (1994), і ви не знаєте, як вони думають».

І правда, на південців тоді чекав сюрприз: на оффер сумою в 25 млн євро «синьо-біло-блакитні» відповіли контрпропозицією: «Добре, але ми хочемо Мессі за 30 млн євро». На цьому переговори і закінчилися.

Неприємно, але ще неприємніше було пояснювати Аршавіну, чому «Зеніт» відмовив клубу його мрії, за який він хотів грати ще з дитинства.

«Він був просто пригнічений. Він замовк, і просто нерухомо сидів на килимі, як мумія». Він поважав «Зеніт», але така відмова сильно по ньому вдарила.

Місія нездійсненна

Наступним у погоню включився «Тоттенхем» - закляті вороги «Арсенала». Британський агент Джонатан Барнетт отримав добро від директора Даніеля Леві на проведення переговорів від його імені.

Наступного дня Барнетт і Лахтер злітали в Санкт-Петербург і зустрілися з президентом «Зеніта» Олександром Дюковим. Переговори ні до чого не призвели: пітерці абсолютно не були зацікавлені в продажу. З фінансовою підтримкою «Газпрому» їх ніщо не мотивувало на угоду. «Це був саботаж. Вони не хотіли його продавати, і кожен раз вони штучно накручували ціну. Це вже була «Місія нездійсненна».

Далі - дивніше. Перемога «Зеніту» в Кубку УЄФА дозволила їм зустрітися з «Манчестер Юнайтед» у Суперкубку в Монако. Після матчу було вирішено, що англійці і люди «Зеніта» зустрінуться в готелі і обговорять подальші дії. «До дедлайну залишалося три або чотири дні. Ми з Андрієм і представниками «Тоттенхема» сиділи і чекали зенітівців, але ті так і не з'явилися».

На питання видання The Athletic щодо правдивості історії клуб ніяк не відреагував.

Лахтеру залишалося мовчки стерпіти образу, хоча Аршавін, який сидів поруч, відчував ще більше розчарування. Тоді я сказав йому, що час міняти тактику. Час перестати перед усіма стелитися.

На наступний день Лахтер взявся за телефон і став обдзвонювати російські ЗМІ. Але як він не намагався домогтися від місцевих газет висвітлення цієї історії, ніхто не був зацікавлений.

«У Великобританії я дзвонив у Sky Sports, Daily Telegraph і Daily Mail, і вони-то були тільки раді розповісти про те, як «Зеніт» утримує свого гравця проти його волі. Ну, ви знаєте англійську пресу».

«Всіх відлякує ціна, - казав Аршавін в інтерв'ю Telegraph. - Тільки «Тоттенхем» не побоявся продовжувати переговори. Я дуже хочу піти, але від мене нічого не залежить, і я міг би мати надію хіба що на диво. Я розумію, що якщо зараз не піду, може, цього не станеться вже ніколи. Я міг би мати надію тільки, що одного ранку боси з «Газпрому» прокинуться в хорошому настрої і скажуть «нам набридло скиглення цього Аршавіна, нехай іде».

Були навіть чутки про плани футболіста влаштувати страйк.

Про історію Аршавіна говорили всі. З «Зеніта» відреагував тренер Дік Адвокат, який заявив, що чекає ще однієї, «більш доречної» пропозиції від «Тоттенхема».

У самому ж клубі було неспокійно. Рішення агента розповісти всьому світу про Аршавіна нікому не припало до душі. «Зеніт» був у нестямі. Звідти стали надзвонювати мені кожні дві години. «Що за х***я коїться, ти з дуба впав? Думаєш, можеш таке з нами провернути?» На мене стали тиснути, але я людина вперта. Я їм так і сказав: «краще припиніть себе так вести, тому що, клянусь дітьми, я зроблю все, щоб він опинився в Європі!»

Два Лахтери

«Я був на Гаваях, і гортав журнал про машини. Тут я натикаюся на статтю про якусь рідкісну тачку. Я бачив, що британського дилера звуть так само, як і мене - Лахтер. Дивна річ: моя сім'я - українські євреї, причому ми свято вірили, що мій дідусь Арон був єдиним, хто вижив з роду після Голокосту». Але почитавши журнал, агент відклав його і забув про збіг.

Він залишив позаду неприємну зустріч з Барнеттом і Дюковим, і тепер його турбували інші справи. Але варто було йому повернутися в Лондон, як задзвонив телефон - Барнетт. «У тебе є рідні в Англії?» - запитав він. Я відповів, що ні. «Та ти що? А тут зі мною зв'язалася сім'я Лахтер - хоче тебе бачити».

Як виявилося, ім'я Денніса Лахтера в газеті прочитав Джо Лахтер - футбольний фанат і затятий уболівальник «Саутенд Юнайтед». Джо і його двоюрідний брат Даніель (який більш цікавився машинами) зробили все в своїх силах, щоб зв'язатися з Деннісом. Сполучною ланкою виявився Барнетт.

В офісі Барнетта стояло сум'яття. Денніс був ошелешений - виявляється, у нього ще залишалися рідні. Причому Джо жив футболом - він щотижня грав у тому ж аматорському клубі, що і агент Філ Сміт. На цьому збіги не закінчувалися: Джо влаштував зустріч між іншим Смітом, Джоном, з агентства First Artist, і Деннісом. У First Artist було багато контактів у Росії - свого часу саме вони запросили Михайла Горбачова провести турне по Великобританії.

У Денніса була угода з Аршавіним, а у Смітів - досвід і репутація серед клубів Англії. Без їхньої допомоги нічого б не вийшло.

Так утворилася ціла група людей, які думали, як би підшукати Аршавіну клуб взимку. До них навіть приєднався Джо Лахтер - він пообіцяв допомогти іноземцю обжитися, якщо той приїде-таки на Туманний Альбіон.

«Вони знали, що у мене налагоджена робота в Східній Європі. Тоді Неманья Відіч, який перейшов з московського «Спартака», вважався найкращим захисником в Англії. Браніслав Іванович переїхав до «Челсі» з «Локомотива», а Мартін Шкртел - із «Зеніта».

Все, чого бракувало - це зв'язку Філа і Джона в «Арсеналі».

Давид і Голіаф

Восени 2008 року Денніс, Джо і Філ провели зустріч із Венгером. «Арсен - один з найрозумніших людей, яких я знаю. Ми стали обговорювати футбол, потім політику, а потім світові новини... і так - 45 хвилин! Тільки потім він нахилився, склав руки і запитав: «Ну що там Аршавін?»

Французу все ще подобався гравець, але його бентежила позиція - у нього вже був Сеск Фабрегас. На це Денніс йому відповів, що Фабрегас - не Аршавін. «Ось воно як! Я стільки років присвятив тренерській роботі... але, очевидно, я все ще нічого не знаю про футбол!» - парирував Венгер.

Незважаючи на тон, інтерес залишався. У липні «каноніри» втратили Олександра Глєба, який видався «Барселоні» альтернативою Аршавіну. І нехай з «Марселя» приїхав Насрі, тривалі травми Томаша Росицького і потім Фабрегаса завдавали незручностей лондонцям. Головне - щоб відбулася зустріч Аршавіна і Венгера.

«Я кілька разів розмовляв з Арсеном, і згадав, що в грудні Андрій приїде в Лондон на фотосесію для Nike. Арсен сказав: «добре, але у нього контракт із «Зенітом». Ми не можемо взяти і зустрітися». Тому Аршавін зателефонував Максиму Митрофанову, генеральному директору, і попросив у нього письмового дозволу переговорити з Венгером. Дозвіл було отримано».

«Я підібрав Андрія після фотосесії, - згадує Джо. - І привіз його на «Емірейтс». Але довелося використовувати машину Філа Сміта - мої номери були занадто впізнавані. Все було так: Ми посадили Андрія на заднє сидіння - точніше, поклали, а на голову почепили бейсболку. Потім ми під'їхали до парку неподалік і знайшли точку, де нікого не було. Філ припаркувався поруч, і ми обмінялися Аршавіним, який потім доїхав до стадіону».

Незважаючи на всю цю операцію, їх все одно помітили.

 «На вулиці стояв якийсь хлопець, очевидно, фанат, і він вигукнув «Твою ж наліво, це той, про кого я думаю?» - каже Філ. - «Ми сказали, що це двійник».

Тоді у Філа була «Мазератті», і Аршавін пожартував, що після переїзду купить собі таку ж.

«Арсенал» тоді веселився: була різдвяна вечірка. Саме час, щоб проникнути на стадіон непоміченим.

Денніс відразу дав Аршавіну зрозуміти, що важливо вивчити англійську, і під час зустрічі з Венгером футболіст зміг продемонструвати все, чого навчився. На щастя, розмова з Венгером (і директором Кеном Фрайаром) не була довгою.

Якщо вірити Деннісу, Венгер сказав наступне: «У мене два питання. Перше - ти хочеш грати за «Арсенал?» На це Аршавін відповів гучним «так». «Друге - цей хлопець - твій агент?» - запитав він, вказавши на Денніса. Аршавін кивнув. «Дуже добре, хочеш подивитися на поле?»

«Вони вирушили разом. Поле «Емірейтс» - одне з найкращих у світі. Забавна була картина: височенний Венгер і невисокий Аршавін стоять, як Давид і Голіаф. Стадіон порожній, і кожне слово віддається по всій арені».

«Так що, де ти хочеш грати?» - запитав француз далі. «Хочу бути десяткою» - відповів Аршавін. «Неправильна відповідь. Хороший футболіст може грати скрізь».

Тоді за трансфери клубу відповідав Фрайар. Девід Дін покинув «Арсенал» роком раніше, а Іван Газідіс вступав в нову посаду тільки першого січня 2009 року.

Дивно, але все виходило. Залишалося тільки знайти спільну мову з «Зенітом», «Газпромом» і Дюковим.

Легко сказати.

Дедлайн

Наближався січневий дедлайн, а угоди все не було.

«За тиждень до цього «каноніри» збільшили оффер до 12 млн фунтів - все ще недостатньо. «Арсенал» навіть думав запропонувати «Зеніту» взяти участь у «Кубку Емірейтс» в ОАЕ - участь тоді коштувала мало не півмільйона фунтів».

Місяць майже закінчився, а Андрій все так же залишався в Петербурзі. А точніше, в ОАЕ на зборах.

Англійці розуміли, що якщо він повернеться, то все буде втрачено. Вони захотіли запросити його до себе - щоб натиснути на «Зеніт». Але футболіст відмовився. Довелося шукати компроміс, і було вирішено зняти кімнату в готелі у паризького аеропорту «Шарль де Голль». І англійські ЗМІ їм навіть випадково допомогли: побачивши, що Аршавін не повертається додому з командою, вони заявили, що він на шляху до аеропорту «Хітроу». Таку диверсію агенти навіть самі б не придумали.

Але прийшов час чергових переговорів. Для того, щоб вистачило грошей, Аршавіну навіть хотіли запропонувати погодитися на урізану зарплату. Той, правда, був людиною вольовою, і так ось відмовитися від того, що він вже отримував, не міг. Він розумів, що в Лондоні жити і того дорожче - як і те, що російських премій йому більше не бачити. «У «Зеніті» один успішний сезон міг подвоїти твою зарплату» - пояснював він Деннісу. Він також зазначив, що йому потрібна була своя машина.

 «Адвокат працював усю ніч, але ми так і не могли домовитися. Всі кричали і трясли кулаками, але я стояв осторонь, - каже Джо. - І тут я вирішив втрутитися. Я сказав: «Андрію, я тебе знаю. Якщо справа в грошах - і тільки в них - то можеш повернутися в «Зеніт». А якщо ти хочеш випробувати себе на найвищому рівні, то час приймати рішення. Але май на увазі, що потім ти обов'язково будеш питати себе «А що, якби...» в разі, якщо відмовишся. Ти завжди хотів грати в АПЛ. Це - ціна мрії. Але вибір - твій».

«А у відповідь на все це Аршавін встає і заявляє: «Я піду дивитися теніс» і виходить з кімнати!»

За вікном мете сніг, і Аршавін зі своєю когортою сідають у літак до Англії. Не вирішено нічого - ні сума, ні зарплата.

Вони сіли на останній літак Air France з Парижу. Коли вони прилетіли в «Хітроу», сніг валив так, що в аеропорту не було жодного журналіста. Аршавін сховався в готелі Village Hotel поряд із тренувальним полем. Йому дісталася остання кімната, і він з Деннісом спали на одному ліжку.

Коли настав ранок, було вже не до секретів. Аршавін покинув готель, щоб зателефонувати дружині, і потрапив в об'єктиви фотоапаратів. Джо надіслав йому СМС зі словами «повертайся», але поки перекладач Google завантажувався, було вже пізно.

Для «Арсенала» ситуація була складною. Тепер, якщо не підписати гравця, засміють в ЗМІ, тим більше, що в клубі з'явився новий виконавчий директор. Газідіс знав Денніса з 1994, і в останній день вікна його втягнули в процес.

«У день, коли вирішувалося все, Філ Сміт з Джо під'їхали на своєму «Мазератті» до готелю, щоб відвезти Аршавіна. На годиннику - шість ранку, але варто було проїхати 100 метрів, як «Мазератті» заглох. Намагалися викликати таксі - фіг вам. Снігу по коліна, і машин немає взагалі».

«Венгер теж нервував, і він заявив, що без медогляду трансферу не бути. Він заявив, що має на 100 відсотків бути впевненим у здоров'ї гравця. «Аршавіна потрібно перевірити так, як перевіряли Юрія Гагаріна!» - його слова. «І огляд зайняв п'ять сраних годин. Ніколи я не чув, щоб він проводився так довго» - каже Денніс.

Здоров'я було в нормі, але суперечки тривали. Здавалося, що все втрачено. «Залишалося три години. Особисті умови не прийняті, переговори між клубами буксують».

«Був один момент, який наочно проілюстрував, як важко було Андрію, - каже Філ. - Ми топталися на місці. Стіни офісу були м'які, і він раз по раз відштовхувався від них. Начебто на жарт, але це так нерви вже пустували. На кону - його мрія».

Потрібна була сума. Велика сума з великої літери «с». І Джон Сміт набрав номер Девіда Діна. Той більше в клубі не перебував, але міг поговорити з акціонером «Арсенала» і російським мільярдером Алішером Усмановим. Може, у нього є потрібні зв'язки?

«Божевільний день, - говорить Денніс. - На одному телефоні Дюков, на іншому - Митрофанов. Потім подзвонив секретар Усманова. Той хоче поговорити».

«Він такий: «Денніс, а Аршавін точно хоче в «Арсенал»? Я кажу, що так. Може, він хоче поговорити з Андрієм? «Ні, ні. Це між нами, щоб переконатися. Я готовий битися за нього, але я хочу точно знати, що він хоче грати за нас».

«Потім він задає наступне питання: А ти впевнений, що Андрій потягне «Арсенал»? Я відповідаю, що такого знати не можу. А він: «Погана відповідь». Але в підсумку погодився. «Я зроблю все, щоб він став сьогодні «каноніром».

Денніс підозрював, що допомогли зв'язки Усманова з головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером.

В результаті Аршавіну довелося йти на поступки. «Зеніт» був винен йому багато грошей, близько 2,5 млн євро всяких преміальних виплат. Андрій був готовий відмовитися від них. Це сильно допомогло».

Зрештою, рада директорів «Арсеналу» погодилася видати 15 млн фунтів. Все одно мало! Залишалося одне питання: «Зеніт» вимагав, щоб Аршавін повернув бонус за підписання нового контракту - близько 2 млн фунтів. Тут втрутився Газідіс, який пообіцяв компенсувати кошти сам. Тобто, сума зросла ще на пару мільйонів.

Начебто все. «Зеніт» був радий, що футболіст відмовився від усіх премій, але... в останній момент завжди щось йде не так.

Тут люди говорять різне: хтось звинувачує зламаний факс, а інші - сам «Зеніт», який нібито відправив документ не за тим номером. Денніс вважає, що в останню секунду росіяни передумали, але занадто пізно.

Потім довелося довго чекати, поки угоду підтвердять потрібні органи двох країн. «Чекати довелося до сьомої ранку. Подзвонив Фрайар і сказав: «Веди хлопчину мені в офіс». Андрія трясло, як дитину. Ми до цих пір не знали, у що виллється вся ця епопея».

Там Аршавін підписав футболки тих, хто працював над угодою. Він був вдячний, але машину Філа він не забув. На його футболці красуються слова «Where's my fucking car?»

Наслідки

Ейфорія не тривала довго. Поступово друзі розійшлися, а Аршавін порвав будь-які стосунки з Деннісом найнеприємнішим чином. Він був ображений на агента за те, що той нібито дав інтерв'ю російським ЗМІ, в якому говорив, що зірки «Арсенала» Робін ван Персі і Сеск Фабрегас «заздрили» новобранцю.

Сам Денніс запевняє, що нічого такого не казав. Але відносини було не врятувати.

Незабаром газета «Спорт-Експрес» опублікувала матеріал, в якому Аршавін розповів про те, що більше не хотів, щоб його представляв Лахтер. У скривдженому тоні футболіст згадав «проблеми роботи з Деннісом, у якого був новонароджений син, і який не міг допомагати йому з Ізраїлю».

Денніс зараз говорить, що його дуже вразили такі слова. Йому було дуже важко бачити, як швидко зійшли нанівець дружні відносини з Аршавіним. Що ж стосується Філа і Джона Смітів, то ті попрацювали над продовженням контракту з «Арсеналом» і теж розпрощалися з гравцем.

Єдиний, хто все ще контактує з Аршавіним - це Джо Лахтер, людина зі взуттєвої індустрії, який виявився втягнутим у всю цю історію за волею випадку. Джо допоміг, як і обіцяв, облаштувати життя Андрія в Англії, що призвело до дружби. Парочка нерідко подорожувала по всьому світу, від Саутенду до Санкт-Петербурга.

Філ же зізнається, що Річі подзвонив йому незабаром після тієї угоди і запитав про те, чи можна зняти про все це фільм. Але не зрослося.

Будь це кіно, все б закінчилося хепі-ендом: Аршавін би досягнув успіху в «Арсеналі» і помирився з Лахтером. Але в житті все не так. Життя - не кіно.

Ну, поки що.

Текст: The Athletic
Переклад і адаптація Денис КОШЕЛЕВ

Підписуйся на наш канал в Telegram і дізнавайся всі найсвіжіші новини раніше за всіх!

Юрій Штембєрг, Sport.ua

(2 голоса)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Новини партнерiв
Коментарі
    Standard
      Standard, 07.12.2020 14:24
    +1
    Навіщо друкувати потік думок цього неотесаного буратіно з відсталої країни,
    якщо воно не знає, чий Крим?
    nabooo
      nabooo, 04.12.2020 06:19
    -1
    Зачем нам статьи о "героях" страны, которая с нами воюет? Ну объективно, зачем? Возьмите инторвью у Даши Билодид лучше, у Харлан, куча годных спортсменов в стране.
    sidor zalcman
      sidor zalcman, 03.12.2020 10:05
    -1
    Коментар згорнуто. Показати
    Интересный был гравэць. Как наш Зозуля Роман сегодня.
    Поручик Ржевский
    online
      Поручик Ржевский, 30.11.2020 22:13
    +2
    А кто это?
    Поручик Ржевский
    online
      Поручик Ржевский, 30.11.2020 22:13
    +2
    А кто это?
    Standard
    online
      Standard, 07.12.2020 14:24
    +1
    Навіщо друкувати потік думок цього неотесаного буратіно з відсталої країни,
    якщо воно не знає, чий Крим?
Ви не авторизовані.
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Якщо ви не маєте облікового запису, ви повинні зареєструватися.
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності