Рогліч рухається до перемоги. Підсумки другого тижня Вуельти-2020

Рогліч не вражає. Але обігравати його нікому

До нинішньої Вуельти її діючий чемпіон Прімож Рогліч підійшов в статусі головного фаворита, і спочатку цей статус повністю виправдовував. Однак кінець першого і кінець другого тижнів у словенця явно не вдалися. На п'ятому етапі до Формігаля словенець виявився ізольованим на останньому підйомі, і програв більшості прямих конкурентів по загальному заліку, в тому числі 43 секунди головному супернику, Річарду Карапасу.

В середині другого тижня Рогліч виграв два етапи (в тому числі і красиву дуель у Карапаса з обопільними атаками на важкому фінальному підйомі Альто де Монкавільо), і, з урахуванням чистого часу і боніфікацій, наздогнав еквадорця в загальному заліку, перехопивши червону майку за рахунок додаткових показників (кращої суми місць на всіх етапах). Проте, перед другим днем ​​відпочинку Рогліч лідерське вбрання знову втратив.

Другий тиждень Вуельти закінчувалася двома важкими гірськими етапами. У суботу гонщики піднімалися на Ла Фаррапону до Лагос де Сом’єдо, а в неділю на них чекало максимально важке випробування: сходження на легендарну Альто де ль'Англіру - один з найважчих підйомів у світовому велоспорті.

Вже на Фаррапоні було видно, що Рогліч відчуває себе не кращим чином, і за допомогою команди словенець зробив те ж, що зробив і в аналогічній ситуації на Тур де Франс під час підйому на Гран Коломб'є - «засушив» гонку. Темп підйому був дуже повільним, селекція - мінімальною, і в підсумку Рогліч не втратив час щодо прямих конкурентів по генеральній класифікації, які, на відміну від самого словенця, не їхали в оточенні відразу декількох партнерів по команді і не могли забезпечити собі плацдарм для атаки.

У неділю, під час підйому на Англіру, Роглічу було ще гірше. Однак в той день ми побачили сценарій, який можна назвати лейтмотивом усієї нинішньої Вуельти: суперникам Пріможа також було дуже важко, і в повній мірі скористатися кризою лідера «Jumbo Visma» було просто нікому.

twitter.com/LeTour. Прімож Рогліч

Взагалі, сходження на Англіру залишило максимально суперечливі враження. З одного боку, розриви між грандами загального заліку були дуже невеликими, що зазвичай говорить про невелику селекцію. Однак якщо дивитися саму гонку, а не тільки табличку результатів, то стає очевидно, що селекція була максимально високою. Кожен з лідерів на останньому підйомі встиг по кілька разів вмерти і воскреснути, просто в результаті за своїм рівнем готовності гранди виявилися дуже близькими один до одного.

Проте, не можна не відзначити той факт, що з топ-5 загального заліку саме Рогліч, поряд з Деном Мартіном, виглядали слабшими, хоч і маргінально. Прімож міг програти більше, якби не Сепп Кусс, який в той день виглядав чи не найсильнішим - сьогодні Рогліч навіть вибачився перед американцем за те, що позбавив його шансу виграти Англіру. Хоча, звичайно, переоцінювати роль допомоги партнера по команді на таких божевільних градієнтах не варто. Ну і ми можемо в черговий раз констатувати, що Роглічу важко даються довгі і круті підйоми - в минулому році на Джиро д'Італія під час сходження на Мортіроло проблеми словенця були ще серйознішими.

Так чи інакше, на фініші словенець обмежив свої втрати щодо прямих конкурентів 26 секундами від Х'ю Карті і 10 секундами - від Карапаса і Енріка Маса. Червону майку лідера Рогліч втратив, але в стратегічному плані на 12-му етапі він домігся успіху: тепер він беззаперечний топ-фаворит Вуельти за тиждень до фінішу в Мадриді.

А все тому, що у вівторок на гонщиків чекає 34-кілометрова розділка з 32 км рівнини і крутим фінальним підйомом на Мірадор Есаро. Розділка, на якій Рогліч повинен привозити досить багато часу своїм прямим конкурентам по загальному заліку. Так, ми всі пам'ятаємо, що зовсім недавно на Тур де Франс подібні розклади щодо Рогліча полетіли в тартарари, і він програв «Велику петлю» Тадею Погачару.

Однак цього разу повторення того апсету вкрай малоймовірне, і причин тому кілька. По-перше - це те, що цього разу абсолютно всі прямі конкуренти Рогліча - роздільники слабкого або навіть дуже слабкого рівня. До того ж, всі попередні провали словенця в індивідуальних гонках на Гран турах припадали на кінець третього тижня, а не на його початок. Тим більше, що нинішня Вуельта проходить в урізаному форматі, і перші три етапи гонки були скасовані.

Звичайно, погане самопочуття Рогліча в кінці другого тижня трохи додає інтриги, але в цілому її мало: Прімож зараз є беззаперечним претендентом №1 на перемогу в загальному заліку. В розділці він виграє у своїх суперників досить багато, а далі ми стикаємося з «дивами» третього тижня нинішньої Вуельти, де буде всього один гірський етап: в передостанній день гонки спортсмени будуть штурмувати знамениту Ла Коватілью. Навіть якщо Рогліч буде відчувати себе погано, з такою командою в розпорядженні він зуміє відбитися, тим більше, що, як ми побачили на Англіру, у його суперників також залишилося не дуже багато сил на відчайдушні атаки.

Ставка на Енріка Маса - помилка «Movistar»?

Перед стартом нинішнього сезону у складі головної команди Іспанії, «Movistar», відбулися серйозні кадрові зміни. Пішли багаторічний лідер Найро Кінтана, Мікел Ланда і чемпіон Джиро-2019 Річард Карапас. На заміну їм був підписаний сенсаційний віце-чемпіон Вуельти-2018 Енрік Мас. Саме навколо нього генеральний менеджер «Movistar» Еусебіо Унсуе вирішив будувати команду.

Однак зараз таке рішення виглядає помилкою: здається, рівень Маса переоцінили і в «Movistar», і в світі велоспорту в цілому. Багато в чому цьому посприяло то, що Енрік є вихованцем молодіжної команди Альберто Контадора: як тільки прийшли перші успіхи, на іспанця прогнозовано відразу ж повісили ярлик «Нового Контадора».

Друге місце Маса на Вуельті-2018 багатьох ввело в оману. Вуельта - заключний Гран тур сезону, і для переважної більшості генеральщиків є другою супербагатоденкою в ​​календарі: хтось приїжджає в Іспанію після Джиро, хтось після Туру. І ті гонщики, які готуються цілеспрямовано до Вуельти і не їдуть інші Гран тури, отримують перевагу у вигляді свіжості, якою часто компенсують нестачу класу. Саме так виграв Вуельту-2011 Хуан Хосе Кобо, саме так в 2010 році на подіум потрапив Петер Велітс, саме за рахунок цього в кінці нульових на Вуельті виблискував Есек’єль Москера. Не найвищого рівня гонщики, правда?

Після успіху на Вуельті-2018 сезон 2019 року Мас провалив, але і це не збентежило керівництво «Movistar». З точки зору самого гонщика рішення перейти в команду Унсуе було максимально логічним і правильним. Він залишав «Quick Step», де виглядав чужорідним тілом як з мовно-культурної точки зору (кістяк команди Патріка Лефевра завжди складали бельгійці та представники північних країн), так і зі спортивної (в «Quick Step» завжди в пріоритеті були класики, а не Гран тури, потужні володарі сильного індивідуального ходу, а не легкі гірники), і переходив у «Movistar», який завжди складався з іспаномовних гонщиків і робив ставку на гірників і багатоденників.

І нинішній сезон у виконанні Маса виходить в цілому непоганим, але рівню амбіцій «Movistar» він навряд чи відповідає. На Тур де Франс за рахунок проблем цілого ряду топ-фаворитів Енрік зумів тихою сапою заповзти на п'яте місце, але провів при цьому абсолютно сіру, пасивну гонку. На п'ятому місці він йде і за підсумками другого тижня Вуельти.

Якщо винести за дужки «Jumbo Visma», то «Movistar» привезла на Вуельту найсильніший склад в пелотоні. Склад, який на гірських етапах неодноразово брав ініціативу на себе, наздоганяв відриви і влаштовував розвезення в гору в надії на атаку капітана. Однак замість цього, як тільки гонка ставала селективною, Мас відразу ж випадав і втрачав час щодо прямих конкурентів. Єдиний етап, на якому Ерік виглядав дійсно непогано - це вчорашнє сходження на Англіру, хоча в часовому вираженні великих дивідендів йому це не принесло.

На тлі таких хлопців, як Ден Мартін, Мас виглядає непоганим роздільником, і за підсумками 13-го етапу може повернутися в боротьбу за подіум. Але чи буде ця боротьба успішною? Сумнівно, враховуючи, що з усіх гірських етапів нинішньої Вуельти Мас непогано провів лише один.

В цілому, в нинішньому сезоні у «Movistar» всього дві перемоги - жахливий результат для команди з таким бюджетом і з такими традиціями. При чому, обидві перемоги на рахунку Марка Солера: він виграв другий етап цьогорічної Вуельти і скромну іспанську одноденку категорії 1.1 ще на початку лютого, до локдауну. Негусто, м'яко кажучи. Так буває, коли відпускаєш чинного чемпіона Джиро Карапаса, переможця двох Гран турів Кінтану, і робиш ставку на 40-річного ветерана Вальверде і Маса, чий рівень і потенціал був явно переоцінений.

Естебан Чавес: шансів повернутися вже немає?

Після сезону 2016 року майбутнє Естебана Чавеса виглядало грандіозним. Йому всього 26 років, в 2016 році він став другим в загальному заліку Джиро, третім на Вуельті і виграв заключний Монумент сезону - Ломбардію. З тих пір нічого схожого на ті успіхи в кар'єрі колумбійця не було.

У 2017 році померла його близька подруга, і для самого Естебана це стало важким ударом. Депресія, низка травм - все це дуже серйозно вплинуло на результати і потенціал Чавеса. Так, були епізодичні успіхи (перемоги на етапах Джиро в 2018 і 2019 роках), але не більше того. І початок нинішньої Вуельти давало ще одну, ймовірно останню, надію на повернення Чавеса як гонщика найвищого рівня.

Перші два етапи нинішньої Вуельти (обидва були гірськими) колумбійський гонщик «Mitchelton Scott» пройшов дуже непогано, і виглядав не слабше за інших грандів загального заліку. Однак потім доля знову завдала удар по Чавесу: на третьому етапі Естебан відчував себе добре, але на початку штурму фінального підйому отримав прокол колеса. Колумбієць випав з пелотону і був змушений пересісти на велосипед партнера по команді, у якого зовсім інші зросто-вагові характеристики. Звісно, наздоганяти пелотон в такій ситуації було складно, і на тому етапі Чавес зловив більше хвилини.

instagram.com/estebanchavesbta

Після цього форма Чавеса, як це вже бувало не раз в останні роки, почала поступово йти на спад без будь-яких об'єктивних причин. Гонщик «Mitchelton Scott» потроху провалювався в загальному заліку, але при цьому все одно впевнено йшов у топ-10. А зв'язку гірських етапів в кінці другого тижня Чавес провалив.

На Фаррапоні він програв більше двох хвилин грандам генеральної класифікації, і вже тоді здавалося, що для Естебана це початок кінця на нинішній Вуельті. І на наступний день ці побоювання підтвердилися. В середині етапу, коли відрив дня вже сформувався і від’їхав досить далеко, Чавес зважився на жест відчаю і пішов в атаку разом з Давідом Де ла Крусом. Однак досить скоро колумбієць відчув себе погано, і випав з колеса гонщика «UAE Emirates». У підсумку все закінчилося для Чавеса 20 хвилинами програшу на фініші етапу і втратою всіх шансів на більш-менш високе місце в загальному заліку.

У січні Чавесу виповниться вже 31 рік, динаміка розвитку його кар'єри в останні роки явно не позитивна - в те, що Естебан ще зуміє повернутися на найвищий рівень, вже не віриться. Чергова історія колумбійського гонщика, який рано добився великих успіхів і рано пішов на спад. Тільки в випадку Чавеса цьому були об'єктивні і поважні причини, тому бажання зловтішатися з невдач Естебана немає ніякого.