Дар'я БЛАШКО: «ЛЧУ – гоночна практика. Вся робота йде на зиму»

На початку кар'єри Дар'я Блашко заявила про себе, як про одну з найбільш перспективних біатлоністок світу. За підсумками сезону 2015/16 білоруска виграла загальний залік Юніорського Кубка IBU і навіть дебютувала на Кубку світу у віці 20 років. Але вже через рік керівництво Білоруської федерації біатлону початок більше вірити в інших спортсменок, тому талановита дівчина зважилася на сміливий крок і змінила спортивне громадянство на українське.

Білорусь відпускати свою біатлоністку без карантину не захотіла, і Блашко довелося пропустити 2 роки міжнародної кар'єри. Минулий сезон почався для неї дуже непогано: в грудні Дар'я кілька разів потрапила в топ-30 на гонках Кубка світу і навіть виступила в мас-старті на етапі у французькому Ансі. Однак, після нового року підвело здоров'я, і ​​кінцівку сезону біатлоністка пропустила.

Зараз Дар'ї Блашко 24 роки. На літньому чемпіонаті України-2020 в Чернігові вона виграла гонку переслідування і стала 8-разовою тріумфаторкою цих змагань. Після переможної гонки спортсменка дала ексклюзивне інтерв'ю Sport.ua:

— Вітаю з перемогою! Сьогодні 13-й номер вийшов для тебе вдалим. Чекала, що вийде виграти?
— Звичайно, я готувалася до цього. Тому, в принципі це не сюрприз. Ми для цього працюємо. Я б сказала: це не те щоб очікувано або несподівано, це наша робота.

— Складно порахувати всі твої перемоги на ЛЧУ. Чи вдасться перенести такі класні результати на зиму?
— Я намагаюся. В принципі, ми ніколи до цих стартів (ЛЧУ, - прим.) не готувалися цілеспрямовано. Це гоночна практика. Вся робота все одно йде на зиму. Коли виходить — добре. Коли не виходить, як вчора (13-е місце в спринті, - прим.), — просто робиш висновки, чому не вийшло, як виправити. Може, це були психологічні моменти або просто мої помилки, наприклад. Потрібно робити висновки. Не завжди погано те, що погано. Краще помилок наробити влітку.

— Чи задоволена роботою і комунікацією з тренерами в команді Юрая Санітри?
— Так, жодних проблем. Робоча обстановка. Все добре. Всі добре працюють, але завжди індикатором є зимовий результат. Зараз будується важка, марудна робота. Я сподіваюся, що це дасть свої плоди. В цілому, я вважаю, що ми виконуємо грамотну роботу. Залишилося тільки увійти в зиму, сподіваємося, що вона трапиться для нас, і все піде за планом.

— Минулий сезон став для тебе дебютним на Кубку світу за збірну України. Але його друга частина змазалася через проблеми зі здоров'ям. Чи вдалося усунути їх?
— Так. В принципі, я вважаю, що все нормально. Але, знову ж таки, все покаже сезон.

— Після ЛЧУ основна команда їде на збір в Рупольдинг. Ти приєднаєшся?
— Так, планується, що їду.

— Які очікування від майбутнього сезону?
— Думаю, зараз не варто говорити про очікування. У минулому році я відчувала, що дуже добре готова. Але сталося, як сталося. У цьому сезоні я просто роблю роботу. Буду намагатися виконати максимум. А як вийде — ніхто не знає.

— Як ставишся до заборони фтору в біатлоні?
— Якщо чесно, мені дуже важко судити на цю тему. На перший погляд буде дуже важко. Тому що фтор майже завжди був основою і базою для гонок. Якщо його не буде, в якийсь певний момент лижі будуть їхати дуже погано. Але це буде у всіх. Це нова для всіх ситуація. І хто як з неї вийде — це питання кожної команди. Хто готовий працювати, приймати нові виклики... Я сподіваюся, що ми готові. Тому що у нас хлопці (сервісмени, - прим.) класні. Ще невідомо, що буде з фтором. Все разом навалилося: пандемія, заборона фтору. Дуже складно, треба перешліфувати всі лижі. Я не знаю, як це буде.

— Білорусь — рідна країна для тебе. Як можеш прокоментувати поточні події на батьківщині?
— Дуже складно щось коментувати. Важка тема. В першу чергу, це боляче. Складно судити з боку. Якщо чесно, не хочу на цю тему говорити. Але мені особисто боляче бачити і боляче чути. Білоруси, як ви бачите, хочуть, щоб все було мирно. Але поки не виходить. Навіть в гімні є слова «Мы, беларусы — мірныя людзі». Так було завжди.