Завершення кар'єри Гвоздиком стало шоком. У нього більше немає мотивації

Відхід Олександра Гвоздика з боксу - дивна річ. Ще недавно він говорив про похід за титулом, боротьбу за чемпіонство і майбутній реванш з Бетербієвим, а вже зараз - офіційно не діючий спортсмен.

Відразу після його поразки росіянину фанати розділилися. Велика частина встигла поховати всі перспективи Гвоздика. Нібито він вже пробитий боксер, від якого нема чого чекати. Інша ж частина заявляла, що в програшу немає нічого страшного і українець точно повернеться. Можливо, навіть сильнішим.

Як виявилося, і там, і там не було правди. Говорити про пробитість не доводилося. Гвоздик програв не явним нокаутом топовому ударнику, а просто не зумівши продовжити бій через втрату сил. Тобто Бетербієв жодного разу потужно не пробив опонента, але змучив до стану, при якому навіть руки підняти проблематично. Але і очікувати від Гвоздика чогось сенсу немає - повернувшись в зал, через деякий час харків'янин заявив, що все скінчено і більше в рингу ми його не побачимо.

Саме час підвести підсумки і згадати, чим Олександр запам'ятається найбільше.

Один із найкращих ударів у сучасному українському боксі

Олександр Гвоздик, незважаючи на свою худорлявість, завжди бив страшно. Навіть Олександр Усик - більш важкий боксер, відзначав, що в рингу з Гвоздиком завжди важко і обов'язково боляче. Якщо харків'янин влучає, то так, що битися далі не хочеться.

77.78% суперників Гвоздика завершили поєдинок раніше призначеного часу, але сьогодні згадаємо найкращі нокаути.

12 квітня 2014-го.

Олександр Гвоздик КО1 Майк Монтойя

Дебютний поєдинок харків'янина був прекрасним, хоч і швидким. Гвоздик відразу включився в роботу, став розривати дистанцію, розгойдувати опонента і ловити того швидкими контрударами. А потім просто влучив так, що на голову суперника, яка відлетіла, було страшно дивитися.

19 серпня 2017-го. Олександр Гвоздик ТКО6 Крейг Бейкер

Побиття Бейкера було ідеальним у всьому. Особливо фінальна затяжна атака від Олександра. Перший нокдаун - справжня школа українського боксу. Тиск, темп, багато влучень, зняття захисту і правий боковий в голову. Виглядає чудово.

Подальше - питання техніки. Кілька серій прямих завершили страждання Бейкера ефективно і ефектно.

9 квітня 2016-го.

Олександр Гвоздик КО2 Наджиб Мохаммеді.

Француз мав стати першим серйозним тестом для українця. Досить відоме ім'я, хороший рівень боксу і значна антропометрія натякали на конкуренцію. У підсумку - абсолютно найкращий нокаут в кар'єрі Олександра.

Човник на ногах, таймінг, влучання правим прямим. Мохаммеді, швидше за все, в шоці досі.

1 грудня 2018-го.

Олександр Гвоздик ТКО11 Адоніс Стівенсон.

Найважчий бій у кар'єрі Гвоздика, не враховуючи зустрічі з Бетербієвим. Початок бою складався так собі. Олександр пропустив, мало не потрапив у нокдаун (повинен був, але врятували канати), пройшов через величезні труднощі і вийшов переможцем.

До другої частини бою Стівенсон почав втомлюватися, а Гвоздик лише нарощував оберти. У підсумку, жорстокі влучання, нокаут і кома. Все закінчилося добре: Стівенсон почуває себе відмінно, але кілька місяців було вкрай тривожно.

Перемога над Стівенсоном важлива не тільки для Гвоздика

Адоніс Стівенсон - невелика епоха для напівтяжів. Канадець довгий час утримував титул, рубав суперників своєю страшною лівою і принципово відмовлявся віддавати титул. Довгий час велися переговори з приводу поєдинку Стівенсона проти Сергія Ковальова, але відібрав трон у Адоніса українець.

Гвоздик виходив на бій фаворитом у букмекерів. Приблизно 1.7 проти 2.2 вони віддавали на користь Олександра. Це було логічно: молодий, без поразок, з важким ударом проти ветерана з титулом, але який вже втратив колишній запал.

Бойове хрещення Гвоздика пройшло яскраво. Спочатку здавалося, що Олександр не впорається. Стівенсон був хорошим: заряджав, відчував українця, діставав лівою і бився на рівних. Потім українець показав характер і клас. Його рваний стиль все більше доставляв супернику проблеми, а в 11-му трапився легендарний нокаут із сумним продовженням.

Довгі місяці Адоніс перебував у комі, але, вийшовши з неї, швидко повернувся до нормального життя. Зараз обидва учасники того бою вже на спортивній пенсії.

У Гвоздика по-справжньому професійний підхід до боксу

Харків'янин ніколи не говорив про місце в історії. Були розмови про чемпіонство, потім про абсолютне чемпіонство, але не більше того. Він професійно підходив до справи, намагаючись викладатися на максимум.

Проте, саме Олександр швидше влився в боксерську тусовку в США, ніж Усик і Ломаченко, які перейшли в профі раніше. Гвоздик швидко вивчив мову і без проблем спілкується з місцевими. До такого рівня знання мови тільки-тільки підібрався Ломаченко, а Усику до нього ще дуже далеко.

Крім цього, українець швидко подружився зі знаменитостями. Особливо швидко цей процес почав рухатися після початку співпраці з Тедді Атласом. Вони відвідували гонки, спілкувалися із зірками реслінгу і просто працювали над максимальною акліматизацією Гвоздика поза боксом.

Якщо Усик і Ломаченко завжди залишаються приїжджими, то Гвоздик уже давно майже свій. Він живе в США, його діти ходять там у школу, а сам Олександр відмінно відчуває себе по той бік океану, влившись у місцеву тусовку.

Не дивно, що він швидко знайшов собі заняття поза боксом.

Несподіваний відхід вразив усіх

Ще місяць тому Гвоздик розповідав, що буде рухатися по лінії WBO, намагатися стати чемпіоном там, щоб потім об'єднувати пояси. Кілька разів Олександр згадав про реванш із Бетербієвим, кожного разу кажучи, що розуміє: про повторний бій говорити зарано.

Через місяць після того інтерв'ю Гвоздик заявив, що йде з боксу, а його менеджер, називаючи причини, говорить про неможливість організувати реванш із Бетербієвим. Нібито, якби можна було б відразу повторно вийти в ринг, Гвоздик залишився б. А так він втратив мотивацію і вирішив спробувати себе в новій справі.

Багато хто називає історію з відходом в бізнес дивною. Кажуть, про те, що так Гвоздик і команда хочуть виправдати небажання битися Олександра і те, що він зламався після поразки Бетербієву. Можливо, в цьому і є правда. Знову довго добиратися до поясів у 33 роки є бажання не у всіх. Потрібно хотіти щось доводити, а у Гвоздика ніколи не було такого бажання. Як мінімум, він його не демонстрував.

Харків'янин добре робив свою роботу, дістався до вершини, а опинившись скинутим звідти, вирішив, що проходити цей шлях ще раз не хоче. Можливо, воно і правильно. В повернення Олександра не віриться. Якщо він вже вирішив, то буде на максимум присвячувати себе новій роботі. Про це говорив і Егіс Клімас. За словами менеджера, коли Гвоздик зрозумів, що розриватися на дві справи: бізнес і спорт, у нього не вийде, українець вибрав те, що надійніше, і чому точно хоче присвятити весь час.

Гвоздик пішов, маючи за спиною одну поразку в об'єднавчому поєдинку в одній з найкращих категорій світу на поточний момент. Програвши в бою, в якому вів на суддівських записках. Скинувши довгограючого чемпіона і деякий час побувши чемпіоном. Гарна кар'єра з топовими нокаутами, навіть незважаючи на те, що так несподівано все завершилося.