Ірина ДЕРЮГІНА: У нас під загрозою зриву підготовка до Олімпіади і ЧЄ

2020-й рік - один з найважливіших для української художньої гімнастики. У наступному році про цей вид спорту повинні багато говорити. По-перше, на літній Олімпіаді у Токіо в українських художниць один з найбільших шансів завоювати медалі. По-друге, у Києві, рівно за два місяці до Олімпіади, має відбутися 36-й чемпіонат Європи з художньої гімнастики. Стежити за змаганнями буде увесь світ. Адже саме в Києві розіграють останні олімпійські ліцензії.

Все звучить дуже красиво. Але є дуже багато але. Держава влаштувала справжню диверсію проти спорту, каже Ірина Дерюгіна – віце-президент Федерації гімнастики України, головний тренер Національної збірної з художньої гімнастики.

З Іриною ми зустрілися в понеділок з самого ранку – відразу після того, як у неї закінчилася чергова зустріч у Міністерстві культури, молоді і спорту. В олімпійський рік бюджет для художньої гімнастики скоротили настільки, що під питанням стоїть саме існування цього виду спорту.

Це інтерв'ю – крик і біль. Дерюгіна каже, що більше не може мовчати. Ця історія про те, як доводиться виживати одному з найкрасивіших видів спорту. При тому, що Україна – одна із лідерів світової художньої гімнастики. Тут народилися легендарні спортсменки, включно з самою Іриною Дерюгіною.

СПОРТ ЯК БРЕНД КРАЇНИ ХОЧУТЬ РОЗТЕРТИ ПЕРЕД ОЛІМПІЙСЬКИМИ ІГРАМИ

– Ірино Іванівно, днями кілька спортивних федерацій України оприлюднили звернення до президента Зеленського про те, що у них під загрозою зриву підготовка до літніх Олімпійських ігор в Токіо. Яка ситуація у художній гімнастиці?
– На останній нараді в Міністерстві дали зрозуміти, що по формулі, згідно з якою буде фінансуватися спорт, вже нічого неможливо змінити. Для художньої гімнастики грошей не те що вистачає, їх катастрофічно мало.

Нам треба хоча б 16 млн гривень, а дають 4,9 млн. Смішна сума, тим більше в олімпійський рік. На ці гроші ми зможемо поїхати тільки на два-три старти в індивідуальних вправах. На підготовку дівчат у групових вправах немає жодної копійки.

Якщо держава не знайде можливості забезпечити виїзди гімнасток на змагання, то спортсменки самі не поїдуть. У батьків немає таких коштів. Підготовка України до олімпійських змагань з художньої гімнастики – під загрозою зриву.

– Давайте уточнимо: виїзд на саму Олімпіаду забезпечує НОК. А ми зараз говоримо конкретно про підготовку, яка повинна фінансуватися Міністерством. Що входить у цю підготовку?
– Ось дивіться, від початку року йде цілий ряд міжнародних змагань і виїздів на них (Ірина Іванівна показує довгий графік - авт.). Підготовка – це квитки, готелі, харчування, нічого зайвого. 95% всіх змагань відбуваються у першій половині року, до початку Олімпійських ігор. Якщо наші спортсменки пропускають виїзди, це впливає на рейтинг, на імідж і на саму підготовку до Олімпіади. Гімнастки зараз готують нові програми, їх потрібно обкатати. Плюс на міжнародних змаганнях ми хоча б в нормальних умовах виступаємо, а не в жебрацькому і низькому залі як у нас в Києві. Це теж дуже важливо.

А зараз у всіх просто шок. Здійснюється диверсія проти спорту. Нервують тренери, спортсмени. Колись Україна подарувала світу художню гімнастику як олімпійський вид спорту. Як футбол у Британії, так художня гімнастика може стати візитівкою нашої країни. Адже у нас найсильніша школа, мене розривають з інших країн і просять наших тренерів. А влада тим часом перетворює нас на посміховисько і не може забезпечити навіть необхідний мінімум.

– Як країна ми уже отримали ліцензію на участь у змаганнях з художньої гімнастики на Олімпіаді-2020. Хто з дівчат повинен їхати?
– У відборі стоять Нікольченко, Погранична, Мелещук, Онопрієнко, Вартлаан. Це на індивідуальні вправи.

Що стосується групових вправ, то зараз шукаємо, підбираємо склад. Деякі речі мене поки не влаштовують. Це повинно бути максимально сильно і сучасно.

– Незважаючи ні на що, Україна – одна з найсильніших в художній гімнастиці. На останній Олімпіаді основна боротьба розгорілася між нашою країною та Росією. Тепер уявімо собі ситуацію: є така ймовірність, що через допінговий скандал російські гімнастки у 2020-му році Олімпіаду пропустять, а Україна їде - і...?
– Давайте без цього, я вас прошу. Навіть говорити не хочу. Знаєте чому? Не можна! Це мені заважає. І з дівчатами про це не говорю. Наше завдання зараз – бути максимально готовими до Олімпійських ігор. Я хочу виграти у Росії. Та й не тільки у неї, взагалі хочу виграти! Ми такі вправи для «груповичок» готуємо... Я хочу мізки і голови спортсменок, які готові відпахати вісім місяців. Коли визначуся зі складом – тримайтеся усі!

Якби ще у владі це зрозуміли і пішли нам назустріч... Адже незважаючи ні на що, ми працюємо і тренуємося. Багато нервів йде на питання, пов'язані з фінансуванням. Але у нас в залі кожен день, з ранку до ночі, кипить робота.

Марина Кардаш (тренер), Ірина Дерюгіна, Влада Нікольченко, Іріша Блохіна, Христина Погранична, Єва Мелещук

– В Україні 2020-й рік стане також роком реформ у спорті. Створюється Державне агентство спорту. Як це вплине, зокрема, на художню гімнастику?
– Починаючи з травня, керівники усіх спортивних федерацій твердять і пояснюють: не чіпайте спорт в рік Олімпіади. Але у них (влади - авт.) все вже було вирішено. Таке враження, що хтось просто написав на папірці і вони чітко дотримуються інструкції. Жодні аргументи не спрацьовують.

Розумієте, я сьогодні сиджу і думаю: у нас в першій половині року три важливі напрямки – підготовка до Олімпіади, проведення Кубка Дерюгіної і чемпіонат Європи в Києві. Теоретично агентство має запуститися у лютому, а практично це буде в травні. Як і з ким працювати, як організувати підготовку без грошей?

Нам зараз розповідають якісь міфи про те, що ми повинні працювати за іншою системою. Але ніхто не пояснює як. Шановні, навіщо ви проводите експерименти в Олімпійський рік? Закінчиться Олімпіада, нові керівники включаться в процес – тоді і думайте про реорганізацію. Але не чіпайте нас в такий відповідальний рік!

Моя особиста думка така: спорт повинен залишитися безпосередньо при Міністерстві, тим більше, що у нас є гідний міністр культури і спорту. Не треба виводити на рівень агентства. Це все одно, що плюнути спортсменам в обличчя, розтерти спорт як неіснуючий. Бренд країни розтерти перед Олімпійськими іграми.

Вважайте мої слова офіційним зверненням до президента: я закликаю залишити спорт безпосередньо у Міністерстві. Не треба робити цю «абру-кадабру» у вигляді агентства. Тому що воно не включиться до травня, і це зриває нам все. Не знущайтеся над спортом перед Олімпіадою! Я особисто не хочу представляти країну від агентства. Може, людям, які не зі спорту, однаково. А мені не байдуже.

У СІЧНІ ПРИЇДУТЬ ЧЛЕНИ ТЕХКОМУ, А Я НЕ ЗНАЮ, ЩО ЇМ ГОВОРИТИ

– У травні 2020 року в Києві має відбутися 36-й чемпіонат Європи з художньої гімнастики. В одному з інтерв'ю в січні цього року ви сказали, що ще нічого не готово, на рівні влади навіть не створено Оргкомітет. Пройшов майже рік. На якому етапі підготовки України зараз?
– Пройшов рік і не змінилося нічого. Попередня влада пішла і нічого не робила. Нові прийшли, наобіцяли... Ми відразу з травня почали візити по кабінетах. І нічого, досі нічого!

Якось мені подзвонили і попросили організувати в Офісі президента прийом з керівниками федерацій. Я всіх зібрала, від нас прийшли топові люди. Але мета зустрічі залишилася незрозумілою. Ми переглянулися між собою: навіщо взагалі сюди прийшли? Вони вирішили все до нас.

Зараз найважливіше питання в тому, що повинен бути підписаний Указ президента про підготовку та проведення чемпіонату Європи Київ-2020. Ми зі свого боку підготували всі папери. До чемпіонату залишилося якихось 5 місяців, навіть менше. Бесіди з керівництвом Міністерства постійно проходять, робота йде, але результату немає.

До мене у січні приїдуть члени Технічного комітету Європейського гімнастичного союзу. Будуть дивитися, що готово. А я не знаю, що їм сказати. Справді не знаю. Мені соромно за таке ставлення влади до спорту.

– Що дає Указ президента? Адже чемпіонат готують не там.
– Текст Указу повинен звучати приблизно так: «Постановляю: 1. Кабміну створити Оргкомітет з підготовки Чемпіонату, розробити план дій і забезпечити фінансування. 2. Київській адміністрації забезпечити вирішення питань, пов'язаних з проведенням Чемпіонату на території Києва».

Очолити Оргкомітет за посадою мав би прем'єр-міністр. Це важливо для країни напередодні Олімпіади. Чемпіонат Європи – захід, який проводить країна. Зрозумійте, це обличчя України.

Основні технічні питання вирішує Федерація. Ми вже проводили Чемпіонат Європи у 2004-му і чемпіонат світу в 2013-му. Ми провели 24 Кубка Дерюгіної. Але без зеленого світла від держорганів ми не можемо рухатися. Плюс стоїть питання бюджетного і позабюджетного фінансування.

– Про яку суму йдеться?
– У всіх країнах світу це від 2 до 2,5 млн доларів. Дуже дорого коштує зал, його оформлення, відеотрансляція, прийом делегацій, вся організація. До Києва приїде 50 делегацій з Європи.

Я хочу заявити: якщо упродовж січня не буде Указу, Оргкомітету та хоча б натяку на достатнє фінансування, чемпіонат Європи з художньої гімнастики в 2020 році – теж під загрозою зриву. Це ганьба на весь світ.

– Уявімо собі найгірший варіант: крім репутаційних втрат, які ще наслідки для України?
– Можуть застосовуватися санкції і штрафи. У листопаді був останній термін, коли на засіданні Європейського гімнастичного союзу в Софії ми могли відмовитися від проведення чемпіонату без будь-яких втрат. Зараз вже не маємо права. Це удар нижче пояса. А на фоні дуже близьких Олімпійських ігор – дуже боляче.

У НАС ЗАНАДТО НИЗЬКІ ЗАЛИ, НЕМАЄ УМОВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

– Ви вже говорили про те, що зал, в якому проходять тренування українських гімнасток, занадто низький. Дівчата зараз тренуються на території стадіону «Атлет» та у Жовтневому палаці. Питання залу з нормальною висотою стель і достатньою шириною багато років не вирішується. Як відсутність хороших умов впливає на підготовку спортсменок?

– Дуже сильно впливає. Для занять художньою гімнастикою повинна бути висота стелі 14 метрів. У нас – 7,4 м. У таких умовах не тренується жодна збірна світу. Висота стелі впливає на швидкість гімнасток. Потім вони їдуть на змагання у великі зали і вже бояться кидати предмети.

– Зачекайте, це не тільки страх. Це ще і ризик великий...
– Вони дуже комплексують через це. Плюс той момент, що тренування проходять в маленькому по ширині залі, а змагання – у великому. Це зовсім різні відчуття. У маленькому залі ти звикаєш до кордонів, і тобі легше. У великому ти робиш кидки у безодню. Важко перебудуватися, адаптуватися. При цьому українські гімнастки – одні з найкращих у світі. Подумайте, як би ми могли представляти Україну, якби у нас був зал з правильними параметрами.

Доходить до того, що у нас відбувається внутрішня боротьба за майданчик. Треба дочекатися своєї черги, кожній дівчинці треба хоча б два-три тренування по 4 години. Ми «ужимаємося», але до чого це призводить?

У Росії, Азербайджані, Білорусії для гімнастів відгрохали цілі палаци. У нас в «Атлеті» два майданчики і один невеликий зал для розминок. Розпочато проект будівництва нового залу з трьома майданчиками висотою 14 метрів, плюс роздягальня і маленький готель. Заступник міністра Володимир Шумілін розібрався у ситуації з «Атлетом» і прийнято рішення, що добудова буде. За це дякуємо. Але все застрягло на етапі фінансування: 3 млн грн потрібно, щоб доробити проект, і далі потрібні гроші для будівництва.

Із заступником міністра культури, молоді і спорту Володимиром Шуміліним

– Тобто йдеться навіть не про новий комплекс, а всього лише про реконструкцію на території спорткомплексу «Атлет»?
– Це той мінімум, якого ми ніяк не доб'ємося. Прибудова прямо на місці мого кабінету. Скромна прибудова може стати воротами України до нових олімпійських п'єдесталів.

Половина видів спорту тренуються за кордоном. Але якщо я виїду і заберу з собою 5-6 дівчат – я втрачу наступне покоління. А з усіма виїхати неможливо.

– Прізвища таких гімнасток як Серебрянська, Тимошенко, Безсонова, Різатдінова, Годунко, Скалдіна вже стали легендарними. Хто може стати наступною легендою?
– Нове покоління дітей, які зараз займаються у нас, вони зовсім інші. Влада Нікольченко, якщо не шкодуватиме себе, то рівних їй не знайдеться. У неї сьогодні найвища «трудність тіла» у світі. А в голові – комп'ютер. Якщо чогось недоробила – відразу під час виступу прораховує, як надолужити за балами. Художня гімнастика – це і фізика, і математика, і все інше, що робить українську школу гімнастики особливою. Важливо все: у що ти одягнений, що у тебе в голові і на голові, як виконуєш вказівки тренера.

Влада Нікольченко

– Чому тоді на міжнародних змаганнях виходить, що, наприклад, російська гімнастка випускає предмет або робить інші помилки – і перемагає. А у наших все ідеально, при цьому бронза?
– Так, це хороше запитання. Але в рік Олімпіади я не хочу про це говорити. Усі все знають. На останніх трьох Олімпіадах у нас не було суддів. Зараз боремося за це. У правилах написано: якщо виступає країна – повинен бути суддя.

Більш того, на всіх міжнародних змаганнях під егідою FIG, якщо країна приїхала без судді, її очікує штраф.

– Як мотивуєте спонсорів?
– Художня гімнастика – це дитячий спорт, тому черги спонсорів до нас не шикуються. Але повірте: хто знайомиться з художньою гімнастикою, вже не може залишитися байдужим. На Олімпіаді у Ріо на змагання саме з цього виду квитки запитували за два кілометри від місця проведення. У залі не було жодного вільного місця. Якщо у зимових видах спорту є фігурне катання – діамант Олімпіади. То у літніх – художня гімнастика.

Уляна СТЕЛЬМАШОВА