Бєсєдін прогресує при Михайличенку - факт, з яким марно сперечатися

Його не критикує хіба що ледачий. Хтось називає Артема Бєсєдіна «опорним форвардом», маючи при цьому на меті посміятися над невисокою результативністю нападника, інші вважають, що це футболіст не рівня першої команди «Динамо», треті просто критикують заради потреби в самому процесі. Навіть серед найвідданіших уболівальників «біло-синіх» не так багато людей, які щиро вважають, що Артем Бєсєдін - це футболіст, який відповідає високому рівню «Динамо». Принаймні, рівню, який встановили легендарні «динамівці» попередніх десятиліть та який, як і раніше, зберігається в пам'яті фанатів, як щось еталонне.

Нерозумно розпинатися в спробах довести, що Артем Бєсєдін - це футболіст рівня Андрія Шевченка або Олега Блохіна. Та це й не потрібно, адже кожен гравець - індивідуальність, що володіє набором сильних та слабких сторін. Тому футболісту, якому вдається збільшувати значення власних позитивних якостей в командній грі в підсумку дістається вся слава і любов уболівальників. Але крім старанної роботи на тренуваннях, гравцеві банально повинен попастися «свій» тренер - фахівець, чиє бачення футболу дозволить максимально розвивати сильні сторони гравця і прогресувати від сезону до сезону.

Так вже вийшло, що при Олександрі Хацкевичу Артем Бєсєдін різко здав в результативності, перетворившись в того самого горезвісного «опорного форварда» - гравця, чиїм завданням куди більше було відволікати захисників суперника, стягувати їх на себе, дозволяючи звільняти зони для швидких забігів вінгерів. За два повних сезони, які Бєсєдін провів в «Динамо» при Хацкевичу, він відзначився 8 голами в 35 матчах української Прем'єр-ліги. Це при тому, що в останній рік при Реброві на рахунку Артема було 9 голів в 22 поєдинках чемпіонату України.

Можна довго розмірковувати про те, чому Бєсєдін настільки серйозно здав в плані забитих м'ячів, але очевидно одне - Хацкевич був незадоволений цим нападником і використовував його, скоріше, від безвиході, ніж від реального бажання бачити в першій команді. Якби було інакше, то став би білоруський фахівець так наполягати на придбанні іспанського легіонера Франа Соля? Відповідь, як то кажуть, лежить на поверхні.

Не приймаючи участі в тренувальному процесі команди і не знаючи установок, які давав Хацкевич Бєсєдіну, складно категорично стверджувати, що Артем виконував все потрібне. Однак досить поглянути на зміну теплових карт футболіста в минулому і нинішньому сезонах, щоб зрозуміти - з приходом Олексія Михайличенка роль Бєсєдіна в ігровому малюнку команди дійсно змінилася. Якщо раніше нападник в основному діяв з глибини, борознячи простір на підступах до штрафного майданчика суперника, то зараз куди частіше Артем знаходиться саме там, де і повинен центрфорвард - в центральній зоні штрафного.

При Михайличенку вже вінгери більше обслуговують центрфорварда, ніж навпаки. Взагалі швидка флангова гра з її зміщенням в центральну зону ближче до штрафного суперника - фірмовий стиль «Динамо», від якого команда почала відходити при Сергії Реброві та продовжила це робити при Олександрі Хацкевичу. Але якщо Ребров забезпечував результат і чітко розумів, куди рухається, то Хацкевич, як склалося враження, намагався просто не зруйнувати той базис, який дістався йому від попередника, не сильно-то й розуміючи глибинних процесів побудови гри команди. Якийсь час «Динамо» після Реброва ще проїхало на колишніх запасах, але потім, коли настали вирішальні моменти в битві за нові трофеї, почало регулярно давати збій.

Проблеми торкнулися абсолютно всіх ігрових ланок, але найяскравіше відбилися саме на атаці. Якщо в останній сезон при Реброві «Динамо» забило 69 голів в 32 матчах УПЛ, ставши найрезультативнішою командою сезону (у «Шахтаря», який виграв чемпіонат, в активі виявилося 66 забитих м'ячів), то при Хацкевичу «біло-сині» тільки те й робили, що, як кажуть на фінансових ринках, грали «на пониження». У сезоні-2017/18 «динамівці» забили 64 м'ячі в чемпіонаті, а в минулому - й зовсім лише 54...

Але на таку командну тенденцію мало хто з уболівальників звертав увагу, адже куди простіше було банально перейти на персоналії, і Артем Бєсєдін виявився вигідною фігурою для критики. Особливо гнітюче показники форварда виглядали на тлі Віктора Циганкова, що почав виблискувати та в останні два сезони виявлявся кращим бомбардиром команди в національному чемпіонаті.

Можливо, так співпало, або ж сталося щось ще, але з приходом на пост головного тренера «Динамо» Олексія Михайличенка, результативність Віктора Циганкова дещо впала. А ось Артем Бєсєдін, навпаки, відчувши довіру тренера і потрапивши у свій струмінь, розправив крила і зараз є найкращим голеадором команди. На рахунку форварда 8 забитих м'ячів (в тому числі два дублі) в 12 проведених матчах, в той час як у Циганкова - тільки 6 в 16.

ФК Динамо

Ще крутіше виглядає розширена ігрова статистика Бєсєдіна. При Михайличенку форвард дійсно прогресує, причому по абсолютній більшості показників. У Артема зросла загальна кількість техніко-тактичних дій, збільшилася кількість виконуваних передач, знизилося число втрат м'яча. При цьому, ефективність більшості дій зі зростанням їх кількісної складової, залишилася на колишньому рівні.

Очевидно, що на зміну статистики Бєсєдіна безпосередньо вплинули тренерські вказівки. Інакше складно пояснити, чому у форварда, який при Хацкевичу дійсно куди більше був націлений на боротьбу та індивідуальні дії, зараз відбувається зниження цих показників. Бєсєдін рідше йде в обведення і більше намагається брати участь в командній грі, а також приділяє менше уваги боротьбі за м'яч на користь виконання безпосередньо бомбардирських функцій.

Кількість забитих м'ячів у Бєсєдіна в нинішньому розіграші УПЛ виросла не на порожньому місці. Артем станом на сьогодні демонструє абсолютно найкращий в своїй професійній кар'єрі показник ударів - в середньому, в перерахунку на 90 хвилин, Бєсєдін в УПЛ-2019/20 завдає по воротах суперника 3,6 ударів за матч. При цьому, за співвідношенням загальної кількості ударів до забитих м'ячів Артем значно перевершує Циганкова. Віктор в нинішньому розіграші УПЛ завдав 55 ударів по воротах суперника (це другий показник в лізі після Лєднєва з «Зорі», на рахунку якого 60 ударів), в той час як Бєсєдін - тільки 35 (четвертий показник у лізі після згаданих вище двох гравців та Кочергіна з «Зорі», у якого на удар більше, ніж у форварда «Динамо»).

Виходить, щоб забити один гол у поточній УПЛ, Бєсєдіну потрібно в середньому нанести 4,4 удари, а ось Циганкову більш, ніж в два рази більше - 9,2. На користь Бєсєдіна в такому порівнянні з лідером команди працює і показник очікуваних голів. Так, його сума в чемпіонаті у Циганкова становить 8,58xG, а у Бєсєдіна - 7,34xG. Не забуваємо, що Віктор завдав на 20 ударів більше за Артема, але з точки зору небезпеки перевершив колегу по команді лише на 1,24xG. Крім того, Циганков забив менше, ніж створив небезпеки, а Бєсєдін, навпаки, продемонстрував дуже хорошу ефективність в роботі в завершальній стадії.

Не можна обійти стороною і показник дотиків в штрафному, який у Бєсєдіна, в порівнянні з минулим сезоном, виріс майже в два рази. Крім того, Артем, опиняючись в безпосередній близькості до воріт суперників, не забуває і про партнерів, під удар яким він віддає вчетверо більше передач, ніж в УПЛ-2018/19.

З точки зору ефективності дій в атаці Бєсєдін в нинішньому «Динамо» є, мабуть, абсолютно кращим, хоча це навряд чи допоможе Артему враз позбутися від критики, що стала вже чи не звичною. Уболівальникам буде потрібен якийсь час, щоб переосмислити роль та значення Бєсєдіна для сучасного «Динамо», але весь цей період самому футболістові потрібно буде зберігати набраний до нинішнього моменту темп і ні в якому разі не зменшувати обертів. Чи під силу вирішення такого завдання для Бєсєдіна? А чому б і ні? Якщо, звичайно, взимку на його шляху в «Динамо» не виникне черговий «куплений на замовлення» Фран Соль або Жерсон Родрігеш...

Олексій СЛИВЧЕНКО