Василь ІВАНЧУК: «Завдяки шахам вважаю себе забезпеченою людиною»

Василю Іванчуку 50 років, але він продовжує активну кар'єру шахіста.

– Задоволені тим, скільки грошей вам приносять шахи? 
– Навіть не знаю. Звичайно, був би не проти заробляти більше. В цілому можу сказати, що завдяки шахам вважаю себе матеріально забезпеченою людиною.

– Яке у вас внутрішнє відчуття – шахи популярні в Україні? 
– Серед людей дуже популярні. Якщо говорити про державну підтримку, то хотілося б, щоб вона була більшою. Але від мене мало що залежить. Не можу поскаржитися, що особисто я непопулярний в Україні. У світі з цим у мене також все гаразд. 

– Для вас важливі популярність та визнання? 
– У певній мірі. Не фанатію від того. Усвідомлюю, що є публічною людиною. Це дає певні плюси. Але несе певні вимоги до мене – щодо поведінки, одягу й усього решти. 

– Не думали, що робили б, якби не шахи?
– Якось не думав. Не бачу практичного застосування цих думок. Поки можу і поки вдається, граю в шахи. Поки вдається грати досить добре, чим ся тішу. В мене є така теорія, що є таке магічне слово «якби». Почав щось розказувати, на початку речення ставиш «якби» і потім можеш говорити все, що хочеш. Все переб’є оце слово.

– Які ваші улюблені види спорту, крім шахів і шашок?
–  Час-від-часу дивлюся великий теніс, бокс. Колись дуже подобалися бої за участю Майка Тайсона. Снукер інколи дивлюся, російський більярд. Там виступає наш Олександр Паламар. Інколи дивлюся чемпіонати світу з футболу. 

– Є у вас якась хоча б маленька любов, яка не стосується шахів? 
– Останнім часом приймаю участь в шашкових турнірах. Захоплення є різні, але щоб я то розглядав, як потенційну професію, не скажу. Можу почитати, піти на прогулянку чи в театр, поїхати в гори, зустрітися з друзями або чисто фізичне навантаження. Можна пограти у великий теніс, більярд чи доміно. Хоча доміно не належить до фізичних.