Манчестер: збовтати, але не змішувати

Щороку донецький «Шахтар» їздить в англійський Манчестер. Це у нього така традиція. Вже втретє поспіль жеребкування групового етапу Ліги чемпіонів визначило в суперники «гірникам» «Манчестер Сіті». Наставник «городян» Пеп Гвардіола перед виїзним поєдинком пожартував про майбутню покупку квартири в Харкові. Може, пора і тренерам «Шахтаря» доглянути собі нерухомість в Манчестері?

Втім, що хорошого в Манчестері? Населення становить близько 550-ти тисяч чоловік, це восьме за величиною місто в Англії. При цьому Манчестер є великим промисловим, комерційним і культурним центром.

Щоправда, далеко не всі фахівці з цим згодні. У 2016-му році луганська «Зоря» зустрічалася з «Манчестер Юнайтед» у межах групового етапу Ліги Європи. І після виїзного поєдинку генеральний директор луганчан Сергій Рафаїлов катком пройшовся по місцевої бездуховності.

«Ми були в Англії тільки в Манчестері, і мені це місто не сподобалося. Дуже брудно. Біля готелю, розташованому, до речі, в центрі міста, всю ніч на асфальті сплять бомжі.

Дико для мене було бачити те, як по вулицях ходять і цілуються чоловіки. Мені це дуже не подобається. Тому всім нашим «євроінтеграторам» запропонував би двадцять разів подумати. Мені б хотілося, щоб мої онуки, виходячи на вулицю, не бачили такого», — не стримував емоцій Рафаїлов після виїзного поєдинку з «червоними дияволами», в якому «Зоря» поступилася з рахунком 0:1.

Чи правий пан Рафаїлов? Так, Манчестер важко назвати зразком чистоти. Центральні вулиці в нормі, в провулках і підворіттях справи гірші. Але чого ще чекати від промислового міста? Бомжі і жебраки? Є. І в чималій кількості. Але їх явно не більше, ніж, наприклад, в тому ж Будапешті. При цьому місцева поліція за порядком спостерігає дуже уважно.

Що стосується чоловіків, що цілуються, то їх було помічено приблизно анітрохи. А якби й були — це є суто їхня особиста справа.

Насправді, Манчестер — дуже гарне місто. Тут старовина і сучасність не змішуються, а існують, по суті, в різних площинах, що не перетинаються одна з одною. Кабаки, що хизуються датою відкриття в XIX столітті, є сусідами зі скляними модерн-будівлями. Висотки — з двоповерховими особнячками, що охороняються гаргульями. Все це створює досить дивний листковий бутерброд з історії та сучасності, які примудряються відмінно уживатися одна з одною. «Збовтати, але не змішувати», — як казав один відомий англійський герой.

Тут, наприклад, є Національний музей футболу, відкритий в 2001-му році. Там можна ледь не все — дізнатися масу фактів з історії футболу, покрутити в руках м'яч, яким грали століття назад, спробувати себе в ролі справжнього коментатора, випробувати знання в численних інтерактивних вікторинах... Пробити пенальті? Запросто. Помацати справжній турнікет, який стояв на «Уемблі» в 1923-му році? Немає проблем. Може, приміряти футбольну форму, яку носили п'ятдесят або цілих сто років тому? Та на здоров'я!

І в п'яти хвилинах ходьби від сучасного Національного музею футболу — Манчестерський собор, який офіційно будували 461 рік — з 1421-го по 1882-й роки. Готика як вона є — важка і. Тим дивніше було виявити всередині собору... індійську тусовку. Якийсь офіційний захід. Дівчата в сарі, молоді індуси, християнські священики, фуршет прямо всередині. Як все це може уживатися разом — невідомо. Але уживається.

У цьому, мабуть, весь Манчестер, де поруч цілком мирно співіснує те, що теоретично навіть сусідити ніяк не може. При цьому не пригнічуючи і розбавляючи, а, скоріше, доповнюючи один одного. Як в хорошому коктейлі.

А як одягаються деякі місцеві — це окремий шик. Вечір, легка мряка, на градуснику +7. Вулицею йде дівчина в легкій кофтині з повністю відкритими плечима. У нас такі літніми вечорами носять. Ні, не п'яна і не від таксі до дверей. А за нею хлопчина з товаришами. Хлопчина — в шортах і футболці, товариші одягнені трохи тепліше, але не критично. Колись давно читав, що англійці ходять в футболках в залежності не від температури, а від того, чи є на вулиці сонце. Мовляв, сонце є — все, пора загоряти, зовсім неважливо, скільки там на термометрі. Раніше думав, що перебільшення, але, схоже, все так і є.

Незважаючи на те, що Манчестер є домом двох європейських топ-клубів, футбольної тематики в місті на подив мало. Ані плакатів, ані афіш, ані графіті, ані навіть яскравих стікерів «Манчестер Сіті» і «Манчестер Юнайтед». У понеділок місцева преса практично не писала про вівторковий матч Ліги чемпіонів «Манчестер Сіті» — «Шахтар», налягаючи на поєдинки АПЛ, що відбулися на вихідних. При цьому новинам спорту присвячені як мінімум два з половиною розвороти відомого видання Metro. Чи то інтерес до матчу невеликий, то чи все солодке залишили на вівторковій випуск.

Наставнику «городян» Пепу Гвардіолі на прес-конференції, в основному, набридали питаннями щодо Серхіо Агуеро, який не візьме участі в найближчому матчі. На питання щодо прогресу Олександра Зінченка Пеп скучливо відповів, що українець — «хороший гравець і професіонал, який може грати на декількох позиціях». Але «на жаль, він травмований». Ну і, звичайно, Гвардіола в поєдинку з «Шахтарем» сподівається вирішити питання дострокового виходу з групи.

Головний тренер «Шахтаря» Луїш Каштру напирав на те, що «гірники» не відмовляться від своєї ігрової філософії. Мовляв, команда приїхала в Манчестер не для того, щоб відсиджуватися в обороні. Так-то воно так, але лише рік тому «гірники» отримали на стадіоні «Етіхад» повноцінні 0:6. Повторення б дуже не хотілося. У Тайсона, нібито, травма, у Дентіньо теж. Не зіграє з англійським клубом і Марлос, всі троє в Англію не полетіли.

Микола Матвієнко, який супроводжував Каштру на прес-конференції, сказав, що нічого не знає про «манчестерське прокляття» (донецька команда все ніяк не може вразити ворота «Сіті» на виїзді), але сподівається його перервати.

Манчестер-місто незвичайне і гарне. «Манчестер Сіті» дуже сильний. А «Шахтарю» буде неймовірно складно вистояти проти клубу, сукупна вартість гравців першої команди якого становить €1,28 мільярди. І який, тим більше, грає вдома.

Михайло ШАПОВАЛОВ із Манчестера