Артем ФРАНКОВ: «Динамо у Брюгге возили, і було дуже кисло»

Головний редактор тижневика «Футбол» Артем Франков в авторській колонці проаналізував перший поєдинок 3-го відбіркового раунду Ліги чемпіонів, в якому київське «Динамо» поступилося бельгійському «Брюгге» (0:1).

 

«З чого потрібно починати, намагаючись оцінити побачене в Брюгге? З провального першого тайму? З перспективного другого? На жаль, вони нероздільні – технологія «ось це прибери, ось це дай» в футболі слабо застосовується. Тому будемо відштовхуватися від того, що рахунок нас все ж не влаштовує, він надзвичайно слизький в обидві сторони, програвати завжди неприємно, і нічого в цьому «Брюгге» такого немає, щоб йому програвати. Вся справа – в «Динамо».

 

«До 15-ї хвилини все йшло добре, а потім досвідчені футболісти почали здійснювати незрозумілі помилки» – йдуть роки, а пояснення не змінюються ні на грам, ні на йоту. Тобто, скільки не будуєш цю аж ніяк не молоду команду (до молодих відноситься тільки 20-річний Миколенко та Циганков, який вийшов рятувати, – 21; Бесєдін в 23 вже повинен помахати ручкою босоногому дитинству), вона залишається річчю в собі і в будь-який момент – читай, під тиском суперника, навіть далеко не найсильнішого – здатна буквально розвалитися. Ні, те, що динамівці зібралися і після перерви видали абсолютно іншу гру, говорить до їх честі. А також честі тренерів, які провели три (!) нестандартних атакуючих заміни (коли ще таке у нас траплялося?) і ледь не отримали результат. Але з хорошим якраз легко розібратися, а як не допустити повторення першого тайму – ось цієї загадкової некерованості «чомусь стали помилятися»? Тобто все було нічого, а потім – чомусь»!

 

Я не хочу тикати в окремих людей, розповідаючи, що випусти-де кияни Кадірі і все склалося б інакше – ззовні не маю достатнього для цього матеріалу; але крах плану, який приносив результат на старті сезону, на «Яні Брейдель» був очевидний. Не зводити ж все до травми Шепелєва, чай, не картковий будиночок! Або до створеного і упущеного Бесєдіним моменту... Нас возили, і було дуже кисло – 20 хвилин до голу Ванаку виглядали страшним, але підсвідомо очікуваним сном.

 

Повторюся – ніяка молодість поясненням того, що сталося, не може виступати. Це щось внутрішнє, причому пов'язане ні з відносно невисоким класом виконавців (хоча куди ж без нього), скільки з  розконцентрацією, яка незрозуміло звідки береться, що розповсюджується по команді зі швидкістю лісової пожежі. Де точка відліку і хто той лідер, який може і повинен в подібних ситуаціях заганяти колектив в світле майбутнє? Ось у чому питання. А чіплятися до окремих ляпів окремих гравців не буду – там всі були «хороші», неважливо, фаворити вони трибун або в іншому статусі.

 

З'ясовувати потрібно якомога швидше. Чи не головна біда матчів з «Брюгге» не в бельгійському клубі, а в «Шахтарі», суботнє протистояння з яким ніяк не вийде проігнорувати, підійшовши до нього в розслабленому стані. І цей суперник цілком може виявитися куди серйозніше. Чи є у вас новий план, Олександр Миколайович, чи ми знову побачимо «Могутню купку» в складі Гармаша, Сидорчука та Буяльського в надії, що вони виявлять нам, так би мовити, кращі зразки? Плюс надія на повернення гострого, небезпечного і забивного Вербича?! До речі, куди він подівся?

 

На носі чотири дні, протягом яких можна програти сезон – як «Реал» навесні. А можна створити такий доробок на найближче майбутнє, що ми всі в єдиному пориві відірвемо обвислі зади від диванів або навіть крісел на стадіоні і переможно скинемо руки, матюкаючись хіба що від щастя! Вибір – за вами, дорогі динамівці від малого до великого. Іноземцям – переведіть, будь ласка».