Тінь сина Луческу, або Чому Шахтарю не варто міняти тренера

За чотири тури до фінішу чергового розіграшу української Прем'єр-ліги «Шахтар» знаходиться в одній перемозі від дострокового завоювання чемпіонського титулу. Він може стати дванадцятим в клубній історії і третім, який команда здобула під керівництвом Паулу Фонсеки.

Контракт з португальським тренером «Шахтар» продовжив минулого літа, прописавши в ньому термін дії до 30 червня 2020 року. Однак вже зараз, в травні 2019-го, в ЗМІ активно циркулюють чутки про можливу рокіровку, яка може статися на тренерському містку «гірників». За даними програми «ТаТоТаке», не так давно в Київ прилітав екс-коуч «Шахтаря» Мірча Луческу, який на зустрічі з керівництвом клубу лобіював призначення тренером «гірників» свого сина Развана.

На тлі безперервних чуток про інтерес до персони Фонсеки то з боку «Мілана», то з боку «Роми», відомості про Луческу і мету його візиту в столицю України не здаються вже такими й безпідставними. До того ж, якщо вірити інформації все того ж «ТаТоТаке», нібито у власника «Шахтаря» Ріната Ахметова останнім часом спостерігаються досить напружені стосунки з Паулу Фонсекою. Загалом, на обличчя та ситуація, коли один слух в сукупності з другим і третім починає формуватися в цілком собі відчутну та зрозумілу «картинку». Однак, чи варто їй вірити? Ось це головне питання, відповіді на яке поки у «відкритому доступі» немає і бути не може хоча б через те, що подібні аспекти завжди вирішуються кулуарно і без залучення широкої громадськості.

Втім, якщо уявити, що чутки про Развана Луческу є правдивими, тоді логічно припустити, що керівництво «Шахтаря» дійсно розглядає варіанти з пошуку наступника для Фонсеки. Інакше візит Луческу-старшого в Україну бачиться вже зовсім неетичним і навіть диким - при наявному тренері, якого ніби як ніхто не збирається прибирати, приїжджати і пропонувати свого сина на фактично зайняту посаду... Ні, в цьому, звичайно, немає ніякої фантастики, але вже як-то вкрай незграбно все виходить.

Що може дати «Шахтарю» співпраця з Разваном Луческу? Це предмет абсолютно іншої розмови, для якої поки, мабуть, час не настав. Гіпотетично, звичайно, можна було б спробувати розкласти карти та звести пасьянс, але куди цікавіше поговорити про інше – чи потрібно (чи варто) «Шахтарю» саме після завершення нинішнього сезону змінювати головного тренера?

Незважаючи на те, що в інтернет-просторі знайдеться чимало тих, хто називає Фонсеку фізруком, а також людиною, що добилася всього на «багажі Луческу», не визнавати факт очевидних змін, які відбулися в донецькій команді при португальцеві неможливо. Причому, знову ж таки, недоброзичливці Фонсеки будуть говорити, що «гірники» нібито стали слабшими, що команда грає не в настільки видовищний футбол, як при Луческу, проте вони чомусь схильні забувати про абсолютно різні умови, в яких працює португалець, і які були у румуна.

Багато хто говорить і не втомлюється повторювати, що «Шахтар» з кадрової точки зору - найсильніша команда УПЛ. Однак так було і, наприклад, в сезонах-2014/15 та 2015/16. Але тоді чемпіоном ставало «Динамо» Сергія Реброва, а не «Шахтар» Мірчі Луческу. Причому команда українського фахівця «привозила» на фініші супернику, відомому румунським наставником, фору в 10 та 7 очок відповідно! Іншими словами, після вимушеного від'їзду з Донецька «Шахтар» не ставав чемпіоном України, поки у «керма» команди не став Фонсека. Це перша і головна метаморфоза, яка відбулася з «гірниками» після зміни головного тренера - команда навчилася здобувати «золото» УПЛ навіть поза межами рідного стадіону. І зараз, ось уже третій сезон поспіль, впевнено йде до чергового титулу, маючи вже 11-очкову фору над «Динамо».

Другим важливим аспектом, який проявився в роботі Фонсеки в «Шахтарі», є здатність португальця працювати з тими, хто у нього був під рукою. Хтось називає це «багажем Луческу», очевидно маючи на увазі Тайсона, Марлоса, Пятова або Степаненко, але ці ж люди забувають і про Алана Патріка, Дентіньо, Веллінгтона Нема - всі ці «улюбленці» уболівальників «Шахтаря» прийшли також при Мірчі. З урахуванням того, що у Фонсеки не було можливості вести широку й агресивну трансферну кампанію, які раніше траплялися в історії клубу, він працював з тими, хто був у його розпорядженні.

Багато в чому завдяки Фонсеці розкрив свій талант в «Шахтарі» Ісмаїлі, який нині по праву вважається кращим лівим фулбеком в УПЛ і одним з топових виконавців на цій позиції в європейському футболі. З літа 2016 року вартість Ісмаїлі, якщо спиратися на дані порталу Transfermarkt, зросла з 2,5 до 18 мільйонів євро! При Луческу цей бразилець не проводив більше 11 матчів за один сезон в рамках УПЛ. З приходом Фонсеки ситуація змінилася кардинально - на рахунку Ісмаїлі 28, 29 і 26 поєдинків в останніх трьох чемпіонатах відповідно.

Саме при Фонсеці в «Шахтарі» почалася горезвісна «зміна поколінь», яку часто насилу переживають навіть чимало топ-команд континенту (хто не вірить - запитайте у вболівальників МЮ, який після відходу від справ Фергюсона все ніяк не може повернути навіть подобу колишньої величі). Португалець в силу різних причин і обставин не побоявся виводити зі складу таких культових виконавців для донецької команди, як В'ячеслав Шевчук, Олександр Кучер, Даріо Срна... Позбувся «Шахтар» при португальцеві і чудового Фреда. Однак всі ці втрати не призвели до краху команди - вона як і раніше виявляється цілком конкурентоспроможною в європейських кубках і практично невразливою на внутрішній арені.

Фонсека не побоявся пробувати щось нове. Він помилявся, внаслідок чого траплялися неприємні результати (наприклад, виліт від «Янг Бойз» в прем'єрній для португальського тренера кваліфікації до Ліги чемпіонів), проте завжди приходив до правильного рішення. В силу обставин, що склалися на правому фланзі оборони «Шахтаря», довелося перепробувати цілий ряд футболістів - Івана Петряка, Додо, Олега Данченка, Богдана Бутка, Миколу Матвієнка... Нині справа в обороні у «гірників» все частіше і частіше грає Сергій Болбат, але і цей експеримент Фонсеки поки що не можна назвати завершеним повністю. Португалець шукає, пробує і намагається отримати максимальну користь. Він не скаржиться на те, що йому не купують топового правого фулбека, хоча взимку «гірники» ніби як проявляли інтерес до перспективного бразильця Емерсона, але того перехопила «Барселона».

Зараз «Шахтар» все ж почав міняти кадрову політику. Ситуація змусила «гірників» знову звернутися до молодих бразильців, яких за останні два трансферних вікна в ряди «помаранчево-чорних» прибуло чимало. Всіх їх Фонсека логічно не кидає в бій відразу, піклуючись про моральний стан новобранців. Можна тільки собі уявити, що було б і яку б порцію помиїв вилили б на новачків, якби ті вийшли в основі і програли умовному середняку чемпіонату. Фонсека розумно вважає за краще вводити новоприбулих поступово, даючи їм можливість без особливого тиску адаптуватися і звикнути до українських реалій. Відповідальність за результат зараз повинні відчувати досвідчені Пятов, Степаненко, Тайсон, Марлос, Жуніор Мораес і той таки Алан Патрік, наприклад, але ніяк не молоді Соломон, Тете, Маркос Антоніо або Фернандо.

Уже в наступному сезоні «Шахтарю», як вбачається зі сторони, належить змінюватися більш динамічно. Об'єктивно час в команді для Алана Патріка, Веллінгтона Нема, Дентіньо і деяких інших футболістів минув. Для них клубу варто пошукати нові «виклики», а нещодавно прибулим новачкам після повноцінних літніх зборів та пройденого періоду адаптації у другій частині сезону-2018/19 волею-неволею доведеться брати на себе більше відповідальності. Саме в цей момент присутність в команді тренера, з яким вже є досвід роботи, бачиться надзвичайно важливим. Фонсека однозначно довіряє молодим талантам команди і бачить для них перспективу, але йому в силу зрозумілих причин не дуже-то хочеться ризикувати.

Якщо уявити, що влітку «Шахтар» покинуть деякі бразильці, що засиділися, а також пара-трійка ветеранів на кшталт Степаненка чи Тайсона, то перед Фонсекою постане завдання домагатися титулів в Україні та прийнятних результатів в єврокубках з черговою оновленою командою, де ставка буде робитися на вчорашніх резервістів. Це ще раз послужить «лакмусовим папірцем» здібностям португальського тренера, а також дозволить «Шахтарю» максимально згладити остаточний перехід до нової команди. Висловлюючись фігурально, «гірникам» не доведеться міняти коня на переправі - молодих і перспективних в бій поведе той, з ким вони працювали в «Шахтарі» з самого початку.

Втім, не варто забувати і про позицію самого Фонсеки. Поки невідомо, чи хоче Паулу продовжувати роботу в «Шахтарі», або ж влітку спробує на хвилі слави (а про португальського коуча «гірників» в європейській пресі зустрічається все більше і більше схвальних відгуків від різних тамтешніх журналістів і фахівців) підшукати для себе більш вишуканий і цікавий з точки зору професійного розвитку варіант. Але що точно зрозуміло - в наступному сезоні перед тренером «Шахтаря» буде стояти набагато серйозніший виклик, ніж зараз. Йому буде потрібно інтегрувати в команду новачків і вичавлювати з них максимально ефективну гру, щоб виправдовувати вкладені кошти. Це те, чого Фонсека був позбавлений в попередніх сезонах в «Шахтарі», але зараз клуб, здається, знову проявляє готовність витрачатися на ринку...

Олексій СЛИВЧЕНКО