Под микроскопом: Гран При США

Що не кажіть, а цьогорічний чемпіонат хоча й далекий до ідеалу з погляду безпристрасного вболівальника (чемпіонські розв'язки у 2008-му або 2010-му були набагато більш захопливими), але щось невловиме й напрочуд цікаве з'являється саме в той момент, коли вже нічого особливого й не чекаєш. Візьмемо до прикладу подіум в Остіні - він був настільки передбачуваним ще до початку уїк-енду й настільки ж несподіваним по ходу гонки, яку можна сміливо зараховувати до кращих цьогорічних етапів Формули 1. Зрештою хіба ж може бути інакше якщо спочатку втручається погода, яка ледве не зірвала проведення Гран Прі, а протягом гонки на трасі двічі з'являється режим віртуального автомобіля безпеки, стільки ж разів виїжджає реальний, а лідер змінюється шість разів - в Остіні подій вистачило б на кілька інших уїк-ендів, які похвалитися можуть хіба що тим, що вони відбулися.

Росберг з Феттелем своїм шансом не скористалися і це в принципі навряд чи когось сильно здивувало, от тільки занадто різними шляхами двоє німців приїхали до фінішу гонки, перемогти в якій мали шанси. У Ніко вони були незрівнянно більшими, але й Себастіан міг сподіватися на більш приємний для себе результат, проте пілот Мерседес уже не вперше за два останні роки самотужки віддає перемогу до рук напарника, а от чотириразовий чемпіон шансів на перемогу позбувся під час останньої появи машини безпеки на трасі.

Тайфун Patricia, жорстко пройшовшись Мексикою, зачепив і США ледве не ставши причиною скасування гонки, адже те, що відбувалося на трасі у п'ятницю та суботу по обіді неможливо було назвати навіть поганими гоночними умовами - їх просто не було. Тож не було нічого дивного в тому, що замість гоночних сесій команди розважали глядачів імпровізованими номерами, заочно змагаючись один з одним в дотепності й винахідливості, немов би всі вони стали учасниками одного з розважальних заходів, організованих Ред Булл.

Водночас цілком зрозумілою є і та щирість з якою дякували пілоти тим уболівальникам, що попри все продовжували залишатися на трибунах автодрому, який перейшов у категорію траси для перегонів на швидкісних катерах. На щастя природа у неділю змилостилася, хоча й наостанок продовжила зле жартувати з учасників, не дозволивши провести повноцінну кваліфікацію.

Неможливість провести нормальну підготовку до гонки під час п'ятничних практик вкотре цієї осені показала наскільки важливими для команд є перші дві сесії, під час яких пілоти і підбирають оптимальні налаштування машини, і з'ясовують наскільки ефективно та довго працюють шини, і також допомагають інженерам зрозуміти чи можна недолити в баки пальне і скільки якщо можна. Гонка в Остіні ще раз довела, що якими б досконалими не були технології, та поки гоночні машини пілотуються людьми, результат залежатиме саме від пілотів. Потрібні приклади? Один необережний виїзд на мокрий слизький астротерф в час коли основна гоночна траекторія вже підсохла й усі перейшли на сліки занадто дорого обійшовся Квяту:

Аналогічно можна пригадати й Ряйкконена, який підслизнувся на вологій частині траси, після чого перевірив на міцність власну Феррарі, рекламні щити і бар'єри безпеки. Варто при цьому відзначити наполегливість фіна - багато пілотів вже б покинули кокпіт і пішли б давати інтерв'ю про погану погоду, слизький асфальт і як їм не пощастило, та Кімі не здався:

Перша третина гонки дуже добре усім продемонструвала чому саме Мерседес і Феррарі не хочуть працювати з Ред Булл, адже поки асфальт залишався вологим і пілоти використовували шини Intermediate, то Ріккардо з Квятом дуже впевнено нав'язували боротьбу «срібним стрілам». Коли ж Даніель очолив пелотон, гадаю ні в кого не залишилося сумнівів щодо того, що силові установки з Бріксуорта або Маранелло отримати зможе хіба що Торо Россо. Схоже що це так само добре розуміє і FIA, яка збирається працювати над проектом альтернативних силових установок, що матимуть розумну ціну, а постачальник не буде пов'язаним із котроюсь з команд.

За даних обставин Федерації було б розумно звернутися із відповідною пропозицією до Косуорт - мотористи компанії ще донедавна працювали з атмосферними V8, а від ідеї зайнятися виробництвом актуальних силових установок відмовилися через дорожнечу проекту й відсутність клієнтів. Якщо ж FIA допоможе фінансово, то цілком можливо, що незабаром компанію установкам Мерседес, Феррарі, Рено і Хонда складе ще один виробник. Та це питання перспективи, причому не раніше 2018-го року, а от Ред Булл мотори потрібні вже наступного року і з завершенням кожного чергового уїк-енду стає все цікавіше й цікавіше - рано чи пізно епопея «силові установки для Ред Булл на 2016 рік» отримає свою розв'язку.

Попри те, що Льюіс остаточно здобув свій титул в Остіні, по-справжньому інтрига наказала довго жити ще в Монці, де британець переміг, а Росберга підвела нова силова установка. З того часу залишалося тільки спостерігати за інтригою в кожній окремо взятій гонці, а також уважно дивитися на протистояння у стані «срібних стріл». Ніко як і в Сузуці програв старт напарнику, який діяв доволі жорстко, при цьому німець вважає, що чемпіон перетнув межі дозволеного, адже між машинами був контакт, що відправив Росберга на узбіччя чим змогли скористатися обоє пілотів Ред Булл і Перес.

Зрештою невдоволення Ніко ще більше посилилося після його ж власної помилки на 48-му колі - проїзд зоною безпеки дозволив Хемілтону без боротьби проїхати повз Мерседес напарника. Здавалося б злість Росберга зрозуміти можна: на старті напарник виштовхує тебе за межі траси, машина безпеки, яка з'явилася на трасі на 28-му колі з'їла 12 секунд переваги, а потім ти вже сам помиляєшся, вилітаєш з траси і повертаєшся тільки другим. Все це легко пояснює вираз обличчя Ніко та його поведінку після гонки:

Залишається тільки запитати у Хемілтона - нащо він кинув кепку розчарованому результатом Росбергу? Просто так, чи навмисне провокуючи Ніко? Якою б не була відповідь, але такі моменти набагато краще показують характер пілотів, ніж якби німець видушував із себе фальшиву усмішку. Тепер коли в сезоні 2015 головні питання вирішені, Ніко варто замислитися над тим як змусити Льюіса бути на трасі більш стриманим - а можливо це тільки у випадку жорстких дій у відповідь. Німець вміє бути хитрим, це ми бачили минулого року в Монако і навіть цього разу в Остіні, коли він несподівано обігнав Ріккардо в момент появи зелених прапорів після першого віртуального автомобіля безпеки, але востаннє Росберга можна було побачити по-справжньому жорстким у Спа минулого року.

Другий варіант, якщо німець таки хоче виграти титул, полягає в тому, що Ніко можливо варто замислитися над зміною команди, якщо у конфліктах між ним та Льюісом «срібні стріли» встають на бік тепер уже триразового чемпіона або зберігають нейтралітет. Зрештою Росбергу потрібно усвідомити, що великі чемпіони здобували свої титули далеко не завжди по-джентельменськи, а спокійно дозволяли собі брудні ігри та прийоми проти головного конкурента, навіть якщо він і був їх напарником. Тепер залишається дізнатися хто посяде друге місце в особистому заліку, але і Себастіан, і Ніко явно відчувають себе в образі графа Де Ля Фер - титул віце-чемпіона для них занадто малий приз, втіхи від якого не відчуватиметься. Хоча в Мерседес і Феррарі очевидно думають інакше.

«Червоні» в Техасі вкотре продемонстували, що їх прогрес іде у правильному напрямку. Найкраще про це говорять результати: Феттель через штраф стартував 13-м, а фінішував третім, причому ще до 41-го кола міг претендувати навіть на перемогу. Феррарі вирішила ризикнути проїхати половину гоночної дистанції на комплекті Medium, зекономивши один піт-стоп та змушуючи «срібних стріл» почувати себе не дуже комфортно. Проте після обгону Росберга і останній появі машини безпеки на трасі всі сподівання зникли як роса на сонці.

В цей момент гонки Скудерія могла б ризикнути і залишити Себастіана на трасі, але в протистоянні з Хемілтоном на свіжому комплекті Soft у німця шансів просто не було. До того ж довелося б мати справу з відчайдушним Ферстаппеном, тож рішення поїхати на третій піт-стоп, пропустити Макса вперед, але отримати шинну перевагу над голландцем, на машині якого м'яка гума вже проїхала 15 кіл, було абсолютно правильним. Все ж таки і машини гонщиків знаходяться у різних лігах, і стан гуми давав Феттелю відчутну перевагу.

Ферстаппен повторивши свій найкращий результат на фініші, знову змусив говорити про себе, як про пілота якого у майбутньому хочуть бачити «срібна» і «червона» топ-команди. Він знову провів дуже сильну гонку, хоча без помилок не обійшлося - на 15-му колі, коли Макс обігнав Феттеля останній швидко контратакував на прямій, змусивши голландця помилитися на гальмуванні. Ще один сезон для здобуття досвіду і Ферстаппен стане по-справжньому дуже бажаним гонщиком для будь-якої команди з найвищими цілями у чемпіонаті.

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ