СТЕПАНЕЦ: Принятие российского гражданства – необходимый шаг
Игрок рассказал о своем пребывании в «Уфе» и признался, что мечтает получить вызов в сборную Украины
- 15 сентября 2014, 14:44
- |
- 15 сентября 2014, 14:53
- 5534
- 13
Екс-захисник молодіжної збірної України Павло Степанець, котрий зараз виступає за дебютанта російської Прем'єр-ліги ФК «Уфа», висловив надію на те, що ще зможе зіграти за українську збірну.
- Павле, після успіху в перехідних матчах за право грати в найсильнішому дивізіоні Росії, чи ставить керівництво ФК «Уфа» конкретні завдання в Прем'єр-лізі?
- Мета «Уфи» одна - закріпитися у Прем'єр-лізі і показувати добротний футбол. Буде стабільна гра - за нею прийдуть і високі результати. У нас досить сильний тренерський штаб, на чолі з відомими в недавньому минулому футболістами Ігорем Коливаном та Віктором Лосєвим, котрі досягли в якості гравців великих успіхів у кар'єрі. Вони намагаються прищепити нам психологію переможців у кожному матчі, незалежно від суперника і його місцезнаходження у турнірній таблиці.
- За подіями в Україні стежиш?
- Мені боляче до глибини душі через бойові дії на території України, де гине багато невинних людей. Не можу так просто говорити про дану ситуацію на своїй Батьківщині. У мене лише одне бажання - щоб все це якомога швидше закінчилося і в Україні, як і колись, на довгі роки відновився мир.
- Одноклубники в курсі того, що відбувається в Україні?
- Так. У нас інтернаціональний колектив, окрім росіян є представник з африканської Гани, бразильці, балканці, білоруси, німець, узбек і навіть футболіст з Японії Такафумі Акахоші. Хлопці в команді, як і я, дуже переживають з приводу подій на території України. Вони постійно мене запитують: «Чи все нормально у мене вдома?». Всі вони бажають нашій країні добра і миру.
- Що можеш сказати про поразку збірної України від словаків?
- Матч між збірними України та Словаччини дивився. Можу сказати одне: це прикра і несправедливе поразка підопічних Михайла Фоменка. За демонстрованою грою, за тими моментами, що були в матчі, українці виглядали сильнішими за словаків. Незважаючи на прикру поразку, все ж сподіваюся на те, що збірній вдасться кваліфікуватися до фінальної частини чемпіонату Європи.
- Ти задоволений тим, як складається твоя кар'єра?
- Здебільшого так. Моя спортивна мрія грати на хорошому рівні, в одній з найсильніших ліг Європи, такій, як російська Прем'єр-ліга. Матчі між командами в РФПЛ відбуваються у гострій, безкомпромісній боротьбі, де заздалегідь практично неможливо визначити переможця. Я виступаю в хорошій команді і на даному етапі кар'єри мене все влаштовує.
- У зв'язку з прийняттям російського громадянства, чи є шанси виступати за українську збірну?
- Моє футбольне громадянство, було, є і буде українським. Ні для кого не секрет, що прийняття російського громадянства - це необхідний крок для того, щоб не вважатися легіонером в команді, адже в чемпіонаті Росії, як і в багатьох інших першостях закордоном, є квота на іноземців. Що стосується збірної, скажу чесно - як тільки буду гідний виклику в національну дружину, тренери обов'язково звернуть свою увагу на мої виступи і приймуть рішення. Зараз мені важливо стабільно і на хорошому рівні виступати за клуб. Для кожного футболіста виступ у збірній - велика честь та престиж.
З особової справи:
Павло Миколайович СТЕПАНЕЦЬ
Народився 26 травня 1987 року в місті Городня Чернігівської області.
Вихованець київського спортінтернату. Тренери - В.Г. Киянченко, В.В. Пономарьов.
Амплуа - захисник. Спортивне звання - майстер спорту Росії.
Виступав за команди: 2006 - «Спартак» (Нижній Новгород, Росія) провів 26 матчів/забив 1 м'яч; 2007/2008 - «Динамо-2» (Київ) 20/2; 2009/2010 - «Урал» (Єкатеринбург, Росія) 38/1; 2011/2013 - «Мордовія» (Саранськ, Росія) провів 59 матчів; 2013/н.ч. - ФК «Уфа» (Уфа, Росія) провів 21 матч.
У 2002 році виступав за юнацьку збірну України, у складі якої провів 4 матчі. П'ятьма роками пізніше Степанець зіграв два поєдинки за молодіжну збірну України.
У сезоні 2011/2012, у складі ФК «Мордовія», український захисник ставав переможцем Першого дивізіону чемпіонату Росії.
Віктор ХОХЛЮК, «Футбол 24»