Денис КОЖАНОВ: «Использую свой шанс на 100%»
Игрок «Карпат» хочет попасть на Евро-2012 полноценным игроком основного состава сборной
- 01 июня 2011, 13:04
- |
- 1684
- 2
Збірна України на порозі двох спарингів зі збірними Узбекистану та Франції, які, за словами коуча нашої «націоналки», на 80 відсотків сформують основний склад «під Євро». З-поміж гравців, викликаних до табору збірної, немає, напевно, щасливішої людини за карпатівця Дениса Кожанова. Чемпіонат України він закінчив голевим «дублем», а дружина Ольга нагородила його за це...донечкою. У розмові з кореспондентом «Футболу 24» атакувальний півзахисник розповів про новини з Кончі-Заспи, погодився із припущеннями Олега Блохіна і задекларував прагнення захищати кольори збірної України на чемпіонаті Європи.
- Денисе, якими є ваші перші враження від тренувань під керівництвом Олега Блохіна?
- Кілька днів поспіль відбуваються хороші інтенсивні тренування. В основному - дворазові. Сьогодні, щоправда, тренувалися лише раз, бо завтра - матч. У команді можу відзначити чудовий мікроклімат. Поки що мені тут усе до вподоби. Не можу сказати, що доводиться важко, але й легкого нема нічого.
- У чому бачите різницю тренерських методів Блохіна і Калитвинцева?
- Особисто мені порівнювати цих фахівців дуже важко, адже з Калитвинцевим працював лиш лічені рази.
- Чи знайшли спільну мову із партнерами по збірній, які, за винятком Федецького і Худоб'яка, були вашими суперниками у чемпіонаті?
- Багатьох гравців знаю по «Шахтарю» і «Карпатах». Проблем із адаптацією в колективі нема жодних.
- Що можете сказати про рівень збірної Узбекистану? Кого з гравців цієї азійської збірної ви знаєте? Шацьких не враховуємо...
- Ну, якщо Шацьких не брати до уваги, то знаю хіба що захисника «Дніпра» Віталія Денисова. Попри те, Узбекистан є командою непоганого рівня. Розслаблятися не можна в жодному випадку. Потрібно бути готовим до будь-якого розвитку подій.
- На думку Блохіна, ще один ваш суперник - збірна Франції, належить до головних фаворитів Євро-2012. Але ж досі перед очима їх провал на Мундіалі...
- Збірна Франції - це збірна Франції. Коментувати тут нічого, адже сила команди не підлягає сумніву. Після провалу на чемпіонаті світу вони, переконаний, вже розібралися у своїх проблемах. Тож наступного року, і я в цьому погоджуюся з Олегом Блохіним, збірна Франції буде одним з головних фаворитів турніру.
- Чи відчуваєте особливу відповідальність перед іграми, від яких, у великій мірі, залежить ваше майбутнє у збірній?
- Звичайно, відповідальність просто величезна. Переконаний, якщо мені дадуть хоча б найменший шанс проявити себе, старатимуся використати його на всі 100 відсотків. Значення цих матчів просто божевільне!
- Вдома на вас очікує новонароджена донечка. Часто телефонуєте дружині?
- Тільки-но вільна хвилина з'являється, одразу набираю її номер. Перед тренуваннями, після тренувань - я «на телефоні» (Сміється).
- Зараз серед чоловіків дуже модно перебувати поруч із дружиною від початку й до закінчення пологів...
- Ні, я на такий крок не наважився. Чекав увесь цей час у сусідній кімнаті. Це також нелегко. Увесь час перебуваєш у шаленому напруженні. Було важко. Зате потім, коли пологи закінчилися благополучно, настало розслаблення і ейфорія. Я б це не став порівнювати із відчуттям після забитого голу. То зовсім різні речі. Щоб зрозуміти, потрібно відчути на власній шкірі. Переконаний: це найкраще, що відбулося зі мною в моєму житті.
- Випадково не передумали називати донечку Каріною?
- Ні, це рішення - незмінне. У наших з Олею родинах носіїв такого імені немає. Проте, воно сподобалося вже давно. Ще коли не знали, хто народиться, твердо вирішили: буде дівчинка - назвемо Каріною.
- А кого запросите стати хрещеними батьками?
- Над цим питанням ми ще роздумуємо. Є кандидатури, їх багато, але на 100 відсотків ще не визначилися. Серед них, звичайно ж, наявні гравці «Карпат». Але поки що ми не хочемо розкривати усіх карт (Сміється).
- Травень, напевно, став найяскравішим епізодом у вашому житті - поповнення в сім'ї, ювілейний гол за «Карпати», збірна...
- Справді, такої кількості приємних речей зі мною не траплялося ніколи. До повного щастя мені бракує єдиного - потрапити на Євро-2012 разом зі збірної України, тобто, повноцінним її гравцем.
Олесь Білий, www.football24.ua