Микола ФЕДОРЕНКО: «Тепер бачимо всі свої помилки»

Команда з Армянська так сміливо дебютувала в першій лізі, що на короткий час змогла навіть насолоджуватися першим місцем. Утім, свято тривало недовго, і поступово колектив скотився в середину турнірної таблиці. Однак підопічних Миколи Федоренка можна сміливо називати «приємним осіннім сюрпризом».

Про дебют «Титана» в першій лізі розповів у ексклюзивному інтерв'ю «Українському футболу» сам головний тренер команди.

Крайні захисники повинні брати участь у атаці не лише формально

- Миколо Івановичу, на підготовку до дебюту в першій лізі у вас було менше місяця...
- Так. Це, загалом, і стало головною проблемою. Часу на селекційну діяльність, на нормальний відпочинок та підготовку майже не було.

- Але, попри це, ви ризикнули й відпустили з команди двох ветеранів-нападників Паніна і Бездольного, які на двох забили 12 м'ячів.
-Тут варто зауважити, що над усіма потенційними трансферами, знаючи, що потім буде дуже мало часу, ми працювали, граючи ще в другій лізі. І цих двох футболістів ми відпустили саме тоді. Це моє переконання, ці гравці не могли нам нічим допомогти в першій лізі. До того ж, Панін отримав важку травму й не міг довгий час грати.

-Практично всі новачки команди відразу ж стали основними. Романа Світличного, наприклад, ви забрали з Молдови. Як ви його звідти дістали?
- Усе просто: ми організували невеличкий перегляд для групи гравців, яких нам рекомендувала селекційна служба, тож за його результатами взяли Світличного, Момотенка...

-Щодо Світличного, то, наскільки я пам'ятаю, в дублі харківського «Металіста» він грав на позиції правого півоборонця й полюбляв атакувати. У вас же він грає на позиції правого захисника.
- Скажімо так: у команди була проблема з правим захисником, і мені порекомендували туди Світличного. А те, що він має навички гри в атаці, то це тільки плюс, адже флангові захисники можуть бути дуже сильною зброєю й попереду. Якщо вони, звісно, діють там продуктивно. Схема нашої гри передбачає досить велику кількість флангових прострілів, навісів, а тому захисник, який вміє все це робити, - те, що нам треба. До того ж, уміле доручення захисників до атаки створює чисельну перевагу на половині поля суперника.

-У цьому контексті ви більше задоволені їхньою грою при організації атакувальних дій чи при обороні?
- Давайте почнемо з того, що оборона - це їхній прямий обов'язок, а долучення до атак - це вже, так би мовити, завдання в навантаження. Найбільше я задоволений їхніми діями на початковій стадії розвитку атак, значно менше - в завершенні. Хотілося б, аби було більше активності, прострілів, навісів, а можливо, навіть ударів. Частенько буває так, що хлопці там просто засвітяться і все. Тобто - участь, але формальна. Щодо виконання своїх безпосередніх обов'язків, то тут питань багато. Можна сказати, що я незадоволений - занадто багато ми все-таки пропускаємо.

Найпроблемніша позиція - центр оборони

-Багато вболівальників команди вважають, що найпроблемніша позиція - центр оборони.
-Повністю погоджуюся з нашими шанувальниками. Та тут і говорити зайве, досить лише подивитися, що в нас разом із Момотенком, який відіграв найстабільніше, хто тільки не виходив: і Крюков, і Ішмаков, і Мартишов, і навіть Мацак. Але, зрештою, змушений констатувати, що ми так і не вирішили цю проблему. Центрального захисника, який би відповідав рівню першої ліги, у нас упродовж осінньої частини сезону так і не з'явилося. Будемо працювати над цим питанням нині.

- Якщо говорити в цілому про захист, то чи сильно він зміниться з кадрової точки зору?
- Ні, великих змін точно не буде. Можливо, одну людину візьмемо. А всі недоліки я планую ліквідовувати за рахунок роботи на тренуваннях. Будемо ще більше відпрацьовувати взаєморозуміння, підстраховки, перебудування, різні тактичні моменти. У цьому напрямку роботи в нас на зборах буде дуже багато.

-На тлі не зовсім упевненої гри захисту, як ви охарактеризуєте дії воротаря Артема Кошелєва?
-Загалом, оцінка позитивна. Артем відстояв у нас усі ігри, крім однієї на Кубок, та й то через травму. Саме в незамінності Артема й криється, мабуть, причина того, що були моменти, коли він міг зіграти й краще. Важко відстояти без замін, тим паче воротарю, адже накопичується психологічна втома. Але в більшості випадків він нас виручав, адже захисники грали так, що роботи у нього вистачало.

-Переглядаючи матчі «Титана», так і не зміг для себе визначити, на якій позиції діяв Роман Довжик.
- Він прийшов до нас посеред минулого чемпіонату. Роман - наш місцевий гравець, просто певний час грав за МФК «Миколаїв». Можна сказати, що ми його повернули до команди. Щодо його позиції на полі, то він - універсал. Ми його й брали через цю якість. Роман може зіграти й опорного, і плеймейкера, й нападника. Ми планували використовувати його як «вільного художника атакувального плану».

-Чи виправдав він себе у цій ролі?
-У грі Романа превалювала нестабільність. У деяких матчах він зіграв класно, в деяких не виправдав сподівань. Усе ж таки від його віку та вмінь я очікував більшого - принаймні стабільної гри.

Субочев, мабуть, перевтомився

-А з приводу опорного півоборонця Мацака що скажете?
-Андрій, навпаки, мабуть, найстабільніший гравець команди. З усіма завданнями, що ставилися перед ним, він справлявся. Звісно, не на сто відсотків, але щось біля того. Дуже добре читає гру. Знає, коли треба підстрахувати, коли долучитися в атаку, може зіграти як на створення, так і на руйнування. Можу відзначити і його ставлення до роботи: і на тренуваннях, і в безпосередньо матчах чемпіонату. Недаремно він - капітан.

-Доводилося чути від уболівальників команди незадоволення грою правого півзахисника Віталія Субочева. Хоча з того, що бачив я, здалося, що саме він був найактивнішим гравцем команди.
-Віталій - гравець дуже пристойного рівня. Він сильно розпочав чемпіонат. Правий фланг, як ви слушно зауважили, був у нас найактивнішим. Але десь туру з десятого-дванадцятого Віталік трішки «здав». Можливо, перевтомився, адже постійно грав у основі, можливо, якісь інші причини. Та, радше за все, саме втома відіграла основну роль. Адже пригадайте: деякі матчі він витягнув майже самотужки - і зі «Сталлю», і зі «Львовом». Шкода, що в момент, коли у Субочева почався спад, йому не знайшлося рівноцінної заміни. Якби він кілька матчів зміг відпочити, то гадаю, що продовжив би на такому ж високому рівні.

- Не тільки Субочев, а й вся команда десь із середини чемпіонату «здала»...
-Це пояснюється просто. Спочатку ми набирали очки не тільки завдяки своїй непоганій грі, а й завдяки недооцінці з боку суперників. Та після того, як ми побували на першій позиції, до нас почали ставитися набагато серйозніше, й грати нам стало значно важче. Однак до кінця осінньої частини ми намагалися робити все, що могли, аби гідно презентувати Армянськ у першій лізі.

-Перемістимося з правого флангу на лівий. Чи можна стверджувати, що Євген Волга цього сезону трішки «здав»? Адже минулого в його активі було шість м'ячів. Нині - жодного.
-Це той випадок, коли ми проявляємо багато терпіння і чекаємо, бо потенціал у нього великий. Мені, відверто кажучи, важко сказати, чому Євгену не вдалося показати себе у першій лізі. Можливо, дався взнаки вищий рівень, до якого Євген ще не адаптувався. Через невдалу гру на початку сезону я перестав ставити його регулярно в основу, і нинішній сезон у нього видається дещо рваним. Сподіваюся, що після зимової перерви та хорошої роботи на зборах ми побачимо того Волгу, якого звикли бачити у другій лізі.

Радіонов - наш «джокер»

-Якщо враховувати лише забиті м'ячі, ваша команда ділить 12-13 місце з бурштинським «Енергетиком». Можна сказати, що діями нападників ви не задоволені чи, може, півзахист недопрацьовує при створенні атак?
-Розумію, до чого ви ведете, але я не вважаю, що ми мало забивали. От якби ми пропустили менше хоча б на чотири-п'ять м'ячів, то були б вище на кілька позицій. Ви ж розумієте, що у першій лізі забивати дуже важко - це пов'язано не тільки з не надто високим рівнем нападників, а й з оборонною манерою гри більшості колективів. Однак у 20 матчах ми забили 23 м'ячі - як на мене, показник для дебютанта непоганий.

-Ким із нападників ви задоволені найбільше?
- Тут немає чого довго думати. Я вважаю, що, попри всі розмови про універсальність гравців, нападник передовсім має забивати - ось справжній показник його діяльності! Так, можливо, декого можна похвалити за те, що він більше працює на організацію атаки, ніж на її завершення, дехто багато стелеться у підкатах, відбирає, заважає супернику розпочати атаку. Але, за великим рахунком, для цього є інші футболісти. Тому, в даному випадку, можна виокремити Костянтина Візьонка, який забив найбільше. Стосовно інших, то за них говорять їхні результати. Шарко взагалі жодного не забив, Яровенко - три. Цього замало, от якби наші нападники в середньому забивали по п'ять-шість м'ячів, то можна було б говорити про позитивні оцінки.

-Ну, ось, наприклад, Радіонов забив п'ять м'ячів, хоча більшість поєдинків розпочинав на лаві запасних і лише потім виходив на заміну. Чому ви його у основі не випускали?
- І тут відповідь проста. Якщо людина, виходячи на заміну, постійно забиває, то чому б Із цього не скористатися? Це ж добре мати такого «джокера», який в будь-який момент може підсилити гру! З приводу виходів Радіонова в основі... Випускав я його з перших хвилин, але це ще більше підсилило мою думку, що його «коник» - це вихід на заміну. Щоправда, попереду - збори і, можливо, до весни все зміниться.

- Окрім тих футболістів, хто вже покинув команду (я маю на увазі - Ішмакова, Камерцеля, Калиненка, Мартишова й Козлова), всі інші залишаються в ній?
- Так, усі інші поки що залишаються в команді.

-Як будуватимете свою селекційну роботу?
-Вона в нас ніколи не припиняється. Ось 15 січня вийдемо з відпустки й на першому зборі переглянемо певну кількість футболістів. Хто залишиться у команді, залежатиме тільки від них.

Можливо, з'їздимо до Туреччини

-Розкажіть про план зимової підготовки: коли виходите з відпустки, де проводитимете збори?
-Як я вже й говорив, збираємося 15 січня. Проводимо два збори в Армянську (перший - 14 днів, другий - десять), потім на третій збір їдемо до Алушти, а четвертий заплановано провести у Туреччині.

-Тобто фінансове становище клубу нормальне й дає змогу провести збір у Туреччині?
- Принаймні, президент клубу нам сказав, що останній збір можемо планувати на Туреччину, а там, ближче до кінця зими, буде видно.

- Яке завдання на весняну частину змагань поставило керівництво у зв'язку з несподівано вдалим виступом команди восени?
- Поки що завдання, яке ставилося на початку сезону, а саме - не вилетіти, залишається актуальним. Враховуючи, що маємо непоганий очковий запас, будемо в процесі також награвати склад на наступний сезон. Тим паче, що перша частина чемпіонату дала нам змогу побачити всі свої помилки й недопрацювання.


Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»