Віталій ДЕНИСОВ: «Кожний матч - це окрема історія»

На зимові канікули «Дніпро» пішов на четвертій позиції в чемпіонаті та з планами здолати в півфіналі Кубку України донецький »Шахтар» на «Донбас Арені». Підбиваючи підсумки року, UEFA.com поспілкувався з одним із лідерів команди й захисником збірної Узбекистану Віталієм Денисовим.

- Чемпіонат «Дніпро» розпочав з п'яти перемог поспіль, пропустивши лише один гол. Однак потім був спад, коли команда в шести турах виграла лише раз. У чому причина таких метаморфоз?
- На мою думку, це сукупність факторів. Одна з причин полягає в тому, що на деяких футболістів випало величезне навантаження через виступи за національні збірні, інші відіграли без замін у цілій низці матчів.

- Можливо, на це вплинув і невдалий виступ у Лізі Європи, де «Дніпро» в стиковому раунді не зміг упоратися з польським «Лехом»?
- Дійсно, в емоційному плані виліт з єврокубків аж ніяк не сприяв гарному настрою. Але якщо цей момент й відобразився на діях команди, то лише трохи. Адже кожний матч - це окрема історія, яка починається з чистого аркуша. Щодо протистояння з поляками - не думаю, що треба шукати якісь виправдання нашій невдачі, на кшталт поганого стану газону в Познані, хоча від дійсно був дуже важким. Все просто - ми не виграли, а вони пішли далі. Хоча я не вважаю, що польська команда була нам не по зубах.

- «Дніпро» продовжує боротьбу на обох українських фронтах. Які якості можуть допомогти пройти в півфіналі кубку «Шахтар», а в Прем'єр-лізі поборотися за призові місця?
- У першу чергу, згуртованість нашого колективу. Якщо віритимо у власні сили - будемо здатні впоратися з будь-яким суперником. Головне, щоб цьому не заважали зовнішні фактори, такі, як, приміром, суддівські помилки, яких у матчах за участю «Дніпра» в цьому сезоні було вже достатньо.

- Нещодавно «Дніпро» очолив Хуанде Рамос, і команда змогла покращити турнірне становище. Вважаєте, це заслуга нового тренера або радше психологічний момент?
- На мою думку, покращенню результатів посприяли обидва фактори. До того ж, кожна серія має своє закінчення. Перемоги повинні були прийти до нас. Думаю, невдачі лише зміцнили команду, підвищили її морально-вольові якості, що дозволило на мажорній ноті провести кінцівку першої частини чемпіонату. Адже нам довелося провести заключні поєдинки за важких погодних умов, що не могло не відобразитися на якості гри.

- Руку Рамоса відчули відразу, чи іспанець тільки знайомиться з клубом і українським чемпіонатом?
- Звичайно, коли приходить новий наставник, він не може відразу все взяти й змінити. Йому потрібен деякий час на те, щоб познайомитися з гравцями, зрозуміти нюанси місцевого футбольного процесу, протягом якого постійно виникають різні ситуації, котрі потребують відповідної реакції.

- Іноземний фахівець - це найчастіше інший менталітет, мовний бар'єр та інакше бачення футболу. Чи легко команді й вам особисто знаходити з наставником спільну мову?
- У цьому немає жодних проблем. Він чітко та зрозуміло пояснює те, що хоче побачити від нас на полі. Суттєво не змінилися й тренувальний та ігровий процеси. Так, з'явилися деякі нюанси, але в цілому ми працюємо, як і раніше. Тим не менше, вважаю, що зміни ми побачимо вже під час зимових зборів.

- Останнім часом в Україні спостерігається підйом молодіжного футболу. Багато талановитої молоді виступає і в »Дніпрі». Як це відображається на Прем'єр-лізі?
- Так, нині все більше уваги стали приділяти молоді. Боротьба за обдарованих юнаків постійно посилюється - клубні скаути ведуть постійних пошук майбутніх зірочок у дитячих футбольних академіях і школах. Великі зусилля сьогодні спрямовані й на роботу з молодіжними складами. Мені здається, що змінилася філософія клубів. Вони сьогодні не намагаються будь що придбати готового виконавця за великі гроші, а концентрують зусилля на вихованні своїх кадрів. Молодь повинна грати, здобувати досвід, відчувати потребу в собі. Це дуже важливо, оскільки в таких виконавців не виникне думка кудись піти «відтягнутися», порушити режим. Вони, навпаки, прикладатимуть ще більше зусиль, аби покращити свою майстерність. До того ж зараз у них є чудовий стимул - ЄВРО-2012. Мабуть, кожен футболіст бажає зіграти на такому турнірі, котрий проходитиме в них на батьківщині.

- Який матч вам найбільше запам'ятався в цьому році?
- Не стану нічого виділяти, оскільки вважаю для себе рік невдалим. Мабуть, таким він видався для всієї команди. Ми втратили багато шансів, які б могли реалізувати й досягти набагато більшого. Я сам припустився декількох дитячих помилок, хоча вважаю, що ні в якому разі не знижував вимоги до себе. Що ж, працюватиму з подвійною енергією.

- Відомо, що вашим хобі є баскетбол. Ви займалися цим видом спорту?
- Ні, але мій старший брат В'ячеслав - професіональний баскетболіст. За збігом обставин він також грає в Дніпропетровську за місцевий клуб «Динамо». Тож, можна казати, що саме це в значній мірі вплинуло на моє хобі.

- Яка ваша улюблена баскетбольна команда?
- Раніше уважно слідкував за грою московського ЦСКА в чемпіонаті Росії та «Чикаго Буллз» у НБА. Але зараз моєю найулюбленішою командою є «Бостон Селтикс», побудова гри якого мені дуже імпонує.

- У вас спортивна сім'я. Батько виступав за «Пахтакор», потім перейшов на тренерську роботу. Бажаєте піти його стопами?
- Я дивлюся на тренерів і розумію, що це неймовірно важкий труд. Не кожному під силу стати наставником. Звісно, поки я не розглядаю таке питання, але й не виключаю можливості, що своє майбутнє теж зв'яжу з футболом.

- Новий рік - ваше улюблене свято?
- Я люблю його, але, чесно кажучи, сприймаю це вже далеко не так, як у дитинстві. До того ж, у футболістів святкування постійно випадає на переїзди, або відбувається в якихось інших місцях, далеко від сім'ї. Ось і цього разу я не зможу зустріти Новий рік у родинному колі, проте зі мною буде моя друга половинка.

- Ваші побажання читачам UEFA.com в новому році.
- Здоров'я, багато посмішок, виконання всіх бажань та, звісно, якомога більше футбольних подій, якими б уболівальники насолоджувалися від душі!

Євген ЛЕБЕДЄВ